Чи можна забудовнику залучати ресурси, дисконтуючи цільові облігації?
Іван Чалий, консультант
Стагнація будівельного ринку призвела до появи проблем, з якими багато забудовників не стикалися раніше.
У деяких підприємств, що емітували цільові облігації, виникає цілком слушне запитання: а чи може забудовник у зв’язку з різким падінням цін на нерухомість реалізувати такі облігації з дисконтом?
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон про цінні папери
— Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV.
Узагалі кажучи, у всьому світі облігації вважаються одним з найзручніших інструментів залучення фінансових ресурсів саме тому, що вони дозволяють швидко реагувати на зміну ситуації на ринку. Коли попит на облігації перевищує пропозицію, емітент продає їх дорожче за номінал, отримуючи премію. У протилежній ситуації, коли ринок не проявляє інвестиційного ентузіазму, емітент знижує ціну реалізації, продаючи їх нижче за номінал. Таку знижку зазвичай називають дисконтом.
У першому випадку реальна (ефективна) ставка відсотка за облігаційною позикою стає нижче номінальної. У разі дисконтного продажу облігації ефективна ставка облігаційного запозичення фактично перевищує номінальну ставку.
Це, так би мовити, ази облігаційного фінансування, описані в усіх підручниках для студентів-фінансистів та однакові для ринків цінних паперів усіх цивілізованих країн.
У вітчизняній же практиці ця інвестиційна абетка зазнала деяких коригувань, спричинених «творчим» підходом до формування і тлумачення законодавства з боку українських парламентарів та урядовців.
По-перше, на так звані цільові облігації формально не нараховуються проценти1.
1 На те, що емітенти цільових облігацій фактично все-таки несуть втрати у вигляді процентів, указують деякі фахівці — див. статтю С. Онищенко «Залучення будівельних інвестицій за допомогою цільових облігацій: варіанти обліку» // «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 18, с. 12 — 17.
По-друге,
Закон про цінні папери у статті 7 чітко розділив облігації на три категорії: процентні, цільові й дисконтні.Підзаконні тлумачення цієї норми можуть привести до висновку, що зазначені категорії облігацій не можуть перетинатися, тобто, скажімо, цільова облігація не може бути ані процентною, ані дисконтною.
У
листі ДКЦПФР від 02.11.2006 р. № 16/01/ 16368 зазначається, що «емітент при первинному розміщенні може розміщувати за ціною нижче за їх номінальну вартість лише дисконтні облігації».Це означає, що
українські забудовники, які випустили цільові облігації, не мають права розміщувати їх нижче за номінальну ціну , оскільки продавати з дисконтом можна лише дисконтні облігації.Поки ринок житлового будівництва був на піднесенні, ця властивість цільових облігацій зазвичай нікого не хвилювала. Більшість цільових облігацій номінувалася в цінах, близьких до собівартості будівництва, а продавалася з преміями, тобто за ціною вище за номінал.
Коли ж ринок опинився в рецесії та почали падати як ціни на житло, так і собівартість будівельно-монтажних робіт, емітенти потрапили в ситуацію, що вимагає зниження ціни реалізації облігацій.
Однак законодавство не дозволяє їм здійснювати дисконтний продаж цільових облігацій.
Це призводить до того, що облігаційні випуски залишаються нерозпроданими та анулюються.
Ось яку інформацію, наприклад, оприлюднив один з українських забудовників у звіті, поданому до ДКЦПФР:
«У зв’язку зі світовою фінансово-економічною кризою у кінці 2008 — початку 2009 років все більш очевидним став прояв негативних тенденцій у функціонуванні ринку будівництва та нерухомості як України загалом, так і АР Крим зокрема. Значна частка угод купівлі-продажу нерухомості мала інвестиційний характер, коли нерухомість купується не з метою проживання/використання, а з метою вкладення капіталу. Більшість покупців купували житло для сезонного проживання/використання. Наразі цей попит значно скоротився. На скорочення попиту також впливають сформовані очікування щодо зниження цін на нерухомість. Навіть покупці, які мають необхідні кошти та намір придбати нерухомість, відкладають придбання нерухомості в очікуванні зниження цін. Протягом терміну розміщення іменних цільових облігацій ТОВ «БІІ» серії А (а саме з 25.11.2008 р. по теперішній час) не було розміщено жодної облігації. Перспективи розміщення облігацій наступних серій у найближчий час немає. Оскільки шляхом випуску цільових облігацій планувалося здійснювати фінансування будівництва готельно-оздоровчого комплексу в смт Коктебель (район б/в «Юнга» підприємства «Надія» РБФ «Чорнобиль»), а інших джерел фінансування немає, будівництво об’єкта припинено на невизначений термін. 18.02.2009 р. загальними зборами учасників товариства прийнято рішення про скасування рішення загальних зборів учасників від 05.06.2008 р. про відкрите (публічне) розміщення іменних цільових звичайних облігацій ТОВ «Будівельні інновації та інжиніринг» серій B — J вартістю 84 мільйони гривень. 19 лютого 2009 року до ДКЦПФР надано лист про скасування реєстрації емісії цільових облігацій та анулювання відповідних тимчасових свідоцтв про реєстрацію випусків облігацій. 3 березня 2009 року отримано розпорядження ДКЦПФР про скасування випуску облігацій серій В — J та анулювання тимчасових свідоцтв. Жодної облігації серії А розміщено не було. 23 червня отримано Розпорядження ДКЦПФР про скасування випуску облігацій серії А та анулювання тимчасового свідоцтва
».Як бачимо, практика довела, що цільові облігації є вкрай негнучким та неефективним фінансовим інструментом. Вони не дозволяють емітентам оперативно реагувати на зміни ринкової кон’юнктури.
