Нещасний випадок на будівництві
Олена Косяченко, консультант
На жаль, від нещасного випадку на виробництві фактично не застрахований жоден співробітник підприємства, а тим більше, якщо йдеться про будівництво. І це незважаючи на те, що юридично під час прийняття співробітника на роботу роботодавець автоматично страхує його від подібних випадків шляхом відрахування за нього соцвнесків до Фонду нещасного випадку.
Про те, як роботодавцю діяти в разі настання нещасного випадку на будівництві, які терміни встановлено чинним законодавством України для надання ним до Фонду нещасного випадку акта про нещасний випадок на виробництві та копії матеріалів розслідування, яка відповідальність за їх порушення, читайте в цій статті.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.КЗпП
— Кодекс законів про працю від 10.12.71 р. № 322-VIII.Закон про охорону праці
— Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.Закон № 1105
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.Порядок розслідування нещасних випадків
— Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 25.08.2004 р. № 1112.Порядок призначення страхових виплат
— Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань України від 27.04.2007 р. № 24.
Згідно зі
ст. 171 КЗпП та ст. 22 Закону про охорону праці обов’язок щодо оформлення та розслідування нещасних випадків на виробництві покладено на роботодавця. Організація таких розслідувань та їх документальне оформлення проводиться згідно з Порядком розслідування нещасних випадків. Адже тільки після розслідування можна сказати, чи є випадок таким, який вважається страховим і чи дає право на отримання потерпілим виплат, передбачених Законом № 1105.Цей
Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, які сталися на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності, або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, або у фізичних осіб — підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю.Як передбачено згаданим
Порядком, його дія поширюється на осіб, які фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства.Отже, на виробництві стався нещасний випадок. Інформацію про те, що сталося, керівник підприємства може отримати або:
— безпосередньо від потерпілого;
— від свідка нещасного випадку;
— від керівника підрозділу (робіт);
— від лікувально-профілактичного закладу, який протягом доби має передати підприємству відповідний документ про те, що сталося, за формою «
Екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві» (форму якого наведено в додатку 1 до Порядку розслідування нещасних випадків).Розглянемо покроково дії керівника підприємства, на якому стався випадок.
Крок 1. Надання медичної допомоги постраждалому
У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов’язаний:
— негайно організувати надання першої медичної допомоги потерпілому або забезпечити у разі необхідності доставку до лікувально-профілактичного закладу;
— повідомити про те, що сталося, роботодавця (керівника підприємства);
— повідомити про те, що сталося, керівника профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену особу з питань охорони праці;
— зберегти до приїзду комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці і обладнання в тому стані, який був на момент випадку, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших робітників і не призведе до більш тяжких наслідків;
— вжити заходи з метою недопущення подібних випадків.
Крок 2. Повідомлення про нещасний випадок
Керуючись
ст. 10 Порядку розслідування нещасних випадків, керівник підприємства зобов’язаний негайно повідомити про нещасний випадок, використовуючи всі можливі засоби зв’язку:— робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань України за місцезнаходженням підприємства (далі —
Фонд нещасного випадку);—
підприємство, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства ;—
органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;—
СЕС, обслуговуюче підприємство, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);
Крок 3. Створення комісії з розслідування нещасного випадку
Роботодавець
, отримавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний негайно створити комісію з розслідування нещасного випадку (далі — комісія) у складі не менше 3 осіб і організувати розслідування, видавши відповідний наказ про такий захід.До складу комісії включаються:
—
голова комісії — керівник (спеціаліст) служби охорони праці або службовець, на якого керівником покладено обов’язки щодо виконання функцій спеціаліста з охорони праці;—
члени комісії:— керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок;
— представник Фонду нещасного випадку (за угодою);
— представник профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена особа з питань охорони праці;
— інші особи.
Зауважимо при цьому, що до складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.
У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії
обов’язково включається представник робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства.Зауважимо, що потерпілий працівник (особа, яка представляє його інтереси) не включається до складу комісії, але має право брати участь у засіданнях.
Функції комісії
Створена на підприємстві
комісія зобов’язана протягом трьох діб (ст. 13 Порядку розслідування нещасних випадків):1) обстежити місце нещасного випадку;
2) отримати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
3) опитати свідків нещасного випадку і причетних до нього осіб;
4) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
5) з’ясувати обставини і причини нещасного випадку;
6) установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці;
7) розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
8) визначити, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом;
9) скласти акт розслідування нещасного випадку за формою
Н-5 у 3-х примірниках1;1 Форми Н-5, Н-1, НПВ, П-5 наведені відповідно в додатках 2, 3, 4, 5 до Порядку розслідування нещасних випадків.
10) скласти акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою
Н-1 у 6 примірниках, якщо нещасний випадок пов’язано з виробництвом;11) скласти акт про нещасний випадок, не пов’язаний із виробництвом, за формою
НПВ у 6 примірниках, якщо нещасний випадок не пов’язаний із виробництвом;12) скласти карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою
П-5, у разі виявлення такого.У разі потреби проведення лабораторних досліджень, технічної експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин нещасного випадку роботодавець зобов’язаний забезпечити їх проведення, з можливістю
продовження строків розслідування до одного місяця, за погодженням із територіальним органом Держнаглядохоронпраці, про що керівник видає наказ.Особливу увагу комісії слід приділити питанню: «
виробничим чи невиробничим є нещасний випадок?.Детальний перелік нещасних випадків виробничого характеру наведено в
п. 14 Порядку розслідування нещасних випадків.Визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:
— перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов’язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
— підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;
— проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;
— використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;
— виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов’язків працівника (подання необхідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця);
— ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
— подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов’язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов’язків;
— надання підприємством шефської допомоги;
— перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов’язане з виконанням потерпілим трудових обов’язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;
— прямування працівника до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;
— прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.
Що ж до нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства, то такі випадки класифікуються як нещасні випадки невиробничого характеру. Більш детальний перелік нещасних випадків, не пов’язаних з виробництвом, наведено в
п. 18 Порядку розслідування нещасних випадків.Так, не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:
— за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
— під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устатковання, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);
— унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов’язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;
— у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання;
— під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;
— у разі смерті або самогубства (крім випадків, зазначених у
п. 15 цього Порядку).
Крок 4. Документальне оформлення підсумків розслідування нещасного випадку, інформування та облік
Як уже зазначалося, комісія оформляє і підписує акти за формою
Н-5 та формою Н-1 (або формою НПВ), а також оформляє карту обліку за формою П-5, у разі гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення свідків і потерпілого, витяг з експлуатаційної документації, схеми, фотографії, інші документи, які характеризують стан робочого місця, а у разі потреби також висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп’яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних або отруйних речовин. У разі незгоди зі змістом зазначених актів представник комісії письмово оформляє свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід’ємною частиною.Після того, як комісія збере всі матеріали про нещасний випадок, що стався, визначить, чи пов’язаний цей випадок із виробництвом, і оформить відповідні акти,
роботодавець підприємства зобов’язаний:1) протягом доби після отримання матеріалів, підготовлених комісією за підсумками її роботи, розглянути і затвердити примірники актів за формою
Н-5 і формою Н-1 або формою НПВ;2) зареєструвати нещасний випадок у журналі реєстрації осіб, потерпілих від нещасного випадку (
додаток 6 до Порядку розслідування нещасних випадків);3) протягом трьох діб направити примірники затверджених актів (
п. 22 Порядку розслідування нещасних випадків):— керівникові (фахівцеві) служби охорони праці або посадовій особі, на яку покладено виконання функцій з питань охорони праці, підприємства, працівником якого є потерпілий;
— потерпілому або особі, що представляє його інтереси;
— до Фонду нещасного випадку;
— керівнику структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;
— територіальному органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства;
— первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Копія акта також надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі відсутності такого органу — до місцевої держадміністрації.
У разі гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта за формою
Н-1 надсилається разом з копією карти форми П-5 до СЕС.Примірники актів за
формою Н-5 разом з примірником акта за формою Н-1 (або формою НПВ), карти форми П-5 (у разі складання), матеріали розслідування зберігаються підприємством протягом 45 років. У разі реорганізації підприємства — передаються правонаступникові, а в разі ліквідації — до державного архіву.Слід також зазначити:
якщо роботодавця не було своєчасно повідомлено про нещасний випадок або втрата працездатності потерпілого виникла не відразу після настання такого випадку, а після певного часу, то розслідування і взяття на облік нещасного випадку на підприємстві здійснюються протягом місяця після надходження заяви від потерпілого або особи, що представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався) (п. 26 Порядку розслідування нещасних випадків).
Крок 5. Страхові виплати потерпілому
Призначення, перерахунок і проведення страхових виплат потерпілому
здійснюється відповідно до Порядку призначення страхових виплат. Так, згідно з п. 1.2 зазначеного Порядку у разі настання страхового випадку Фонд нещасного випадку зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі відшкодувати збиток, заподіяний працівнику внаслідок пошкодження його здоров’я або в разі його смерті, шляхом виплати йому або особам, що мають на це право:— допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
— одноразової допомоги, у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
— щомісячну страхову виплату, у разі часткової або повної втрати працездатності, яка компенсує відповідну частину заробітку потерпілого;
— страхову виплату потерпілому, у розмірі його середньомісячного заробітку у разі тимчасового переведення його на легшу низькооплачувану роботу;
— страхову виплату потерпілому під час його професійної реабілітації;
— щомісячну страхову виплату особі, яка має на неї право, у разі смерті потерпілого;
— відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних з похованням потерпілого
Так, підставою для виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності потерпілому є акт про нещасний випадок на виробництві за
формою П-1 і листок непрацездатності2.2 Форма та порядок видачі лікарняного листа передбачені Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455.
3 З 15 січня 2010 року ці форми втратять чинність, а набудуть чинності нові форми № 1-ПВ (термінова-місячна, квартальна) «Звіт з праці», затверджені наказом Держкомстату України від 03.08.2009 р. № 294.
На підставі цих документів оплачуються перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за цим лікарняним листком коштом підприємства (страхувальника), а решта днів непрацездатності — за рахунок Фонду нещасного випадку (
п. 2 Порядку призначення страхових виплат). Причому оплата призначається і виплачується за місцем роботи потерпілого, де стався нещасний випадок, у розмірі 100 % від його середньої зарплати, незалежно від страхового стажу.При цьому зазначимо, що Фонд нещасного випадку зобов’язаний розглянути справу за страховими виплатами на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності всіх необхідних документів, передбачених Порядком призначення страхових виплат, а також прийняти рішення про призначення страхових виплат та (або) про зарахування суми допомоги по тимчасовій непрацездатності в рахунок страхових внесків у десятиденний термін, не враховуючи дня надходження останнього документа.
Рішення про призначення (відмову) виплат оформляється постановою Фонду, до якої додаються копії необхідних документів. Звернемо увагу, що Фонд може затримати страхові виплати до з’ясування підстави для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням установлених вимог (
ст. 36 Закону № 1105 і п. 1.5 Порядку призначення страхових виплат).
Крок 6. Подання повідомлення про наслідки нещасного випадку
Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності
роботодавець має скласти повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 (додаток 7 до Порядку розслідування нещасних випадків). Після чого протягом 10 днів його потрібно подати до тих органів і тим особам, яким раніше було надіслано акт за формою Н-1 (або НПВ). Повідомлення додається до акта за формою Н-1 (або формою НПВ) і зберігається разом з ним.
Крок 7. Складання і подання звітності до органів статистики
На підставі Журналу реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків, актів
форми Н-1 і форми НПВ, а також даних бухгалтерського обліку роботодавець повинен надавати до органів статистики звітність про потерпілих, при цьому він несе відповідальність за достовірність такої звітності.Форми звітності
, в яких відображаються дані про нещасні випадки, такі:—
форма № 1-ПВ (термінова — місячна, квартальна) «Звіт з праці», затверджена наказом Держкомстату України від 17.07.2007 р. № 2233. Термін подання — не пізніше 7-го числа після звітного періоду;—
форма № 7-тнв(річна) «Звіт про травматизм на виробництві», затверджена наказом Держкомстату України від 15.09.2009 р. № 350. Термін подання — протягом 25 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року.
Крок 8. Відповідальність роботодавця
Розглянувши порядок і терміни подання роботодавцем до фонду акта про нещасний випадок на виробництві та копії матеріалів розслідування, слід зупинитися на відповідальності
роботодавця за їх порушення.Права та обов’язки роботодавця як страхувальника від нещасного випадку закріплені в
ст. 45 Закону № 1105. До його обов’язків належать, зокрема, такі, як:—
інформування Фонду нещасного випадку про кожен нещасний випадок або професійне захворювання на виробництві;—
подання звітності до Фонду нещасного випадку у встановлені терміни (термін подання — квартальної — не пізніше 20-го число після звітного періоду і річної — протягом 25 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року);—
подання статзвітності до органів статистики за формами, наведеними вище (п. 63 Порядку розслідування нещасних випадків).При цьому відповідальність страхувальників за порушення законодавства про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві регулюється
ст. 52 Закону № 1105 (далі цитуємо):«
За несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства, ухилення від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків, за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків у здійсненні перевірок, страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом».Проте на сьогодні ані
Закон № 1105, ані будь-який інший закон не встановлює розмірів штрафів за згадані порушення. Щодо цього також висловлював свою думку і Фонд нещасного випадку в листі від 31.08.2006 р. № 232-07-02.Водночас
за порушення законодавства про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві передбачено адміністративну відповідальність згідно зі ст. 165-4 КпАП, яка застосовується до посадових осіб страхувальників і фізичних осіб, які використовують найману працю. Так, згідно із зазначеною статтею розмір штрафу встановлюється від 8 до 15 нмдг 4 (від 136 до 255 грн.). За повторне вчинення особою, яка протягом року притягалася до адміністративної відповідальності, накладається штраф від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.).4 Неоподатковуваний мінімум доходів громадян дорівнює 17 грн.
За неподання статистичної звітності
або подання звітності з недостовірними даними чи порушення термінів її подання посадові особи підприємства можуть бути притягнені також до адміністративної відповідальності, але вже за ст. 1863 КУпАП у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 17 грн. до 255 грн.). За ті самі дії, учинені повторно протягом року після застосування такого адміністративного штрафу, до посадових осіб застосовується штраф у розмірі від 15 до 25 нмдг (від 225 грн. до 425 грн.).На жаль, імовірність травматизму на будівництві значно вища, ніж на інших виробництвах, тому керівник і бухгалтер мають бути обізнані в цих питаннях. Слід також пам’ятати, що контроль за своєчасністю та об’єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальне оформлення та облік, виконання заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють не тільки Фонд нещасного випадку, а й органи державного управління та органи державного нагляду з охорони праці, а у деяких випадках — із залученням державної санітарно-епідеміологічної служби та державного пожежного нагляду. Але ми сподіваємося, що на вашому підприємстві таких травм не буде.
