Гарантійний строк за договором будівельного підряду
Володимир Лежнін, юрист
Незважаючи на те що тема гарантійних строків у договорах будівельного підряду й інших договорах на будівництво вже розглядалася на сторінках газети «Будівельна бухгалтерія»1, інтерес до неї з боку суб’єктів будівництва не вщухає і сьогодні. До редакції продовжують надходити листи від читачів із проханням повернутися до розгляду питань, пов’язаних з гарантійними строками.
Із сьогоднішньої публікації ви дізнаєтеся, що ж являє собою гарантійний строк за договором будівельного підряду, про особливості судового захисту права на гарантійне усунення недоліків, а також чи можна в договорах будівельного підряду встановлювати гарантійний строк менше 10 років або взагалі звільнити підрядника від гарантійного зобов’язання.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ЦК
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.ГК
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.Закон про захист прав споживачів
— Закон України «Про захист прав споживачів» 12.05.91 р. № 1023-XII.
1 «Гарантійні терміни в договорах підряду та в інших договорах на проведення будівництва» // «Будівельна бухгалтерія», 2009, № 1, с. 24 — 29.
Виконання будівельних робіт передбачає обов’язок їх виконавця надати результат, який би відповідав вимогам замовника, чинним державним нормам і стандартам.
Під будівельними роботами законодавець розуміє як нове будівництво, так і капітальний ремонт, реконструкцію (технічне переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних із місцезнаходженням об’єкта.
Тому завжди актуальним залишається питання гарантії якості виконаних будівельних робіт і відповідальності виконавця за їх неналежне виконання.
Так,
гарантійне зобов’язання підрядника полягає в його обов’язку забезпечити належну якість виконаних робіт шляхом усунення виявлених недоліків або відшкодування шкоди. Слід зауважити, що гарантійне зобов’язання у сфері будівництва виникає в межах установленого гарантійного строку.То що ж являє собою гарантійний строк за договором будівельного підряду?
Питання щодо гарантійного строку за договором будівельного підряду в Україні регулюються
главою 61 ЦК, главою 33 ГК, Законом про захист прав споживачів та підзаконними нормативно-правовими актами у сфері будівництва.Так,
стаття 884 ЦК роз’яснює, що гарантійний строк за договором будівельного підряду — це період часу, протягом якого підрядник гарантує досягнення об’єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників та можливість експлуатації об’єкта, і несе відповідальність за дефекти, виявлені в цей період.Згідно з
частиною 2 статті 859 ЦК гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.Однак
підрядник звільняється від гарантійної відповідальності, якщо він доведе, що дефекти сталися внаслідок: природного зносу об’єкта чи його частин; неправильної його експлуатації чи неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об’єкта, який було здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.Слід відрізняти гарантійний строк за договором будівельного підряду від строку експлуатації (строку служби об’єкта будівництва). Так, згідно з
пунктом 7.4. ДБН В.1.2-7-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека», затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 26.01.2008 р., відомості щодо строку експлуатації об’єкта не можна розглядати як гарантію.Перебіг гарантійного строку починається
з моменту передачі робіт підрядником та прийняття їх замовником, що оформляється актом приймання-передачі закінченого будівництвом об’єкта. Цей акт підписується обома сторонами, а в разі відмови однієї зі сторін від його підписання про це вказується в акті і він підписується другою стороною (стаття 882 ЦК).Гарантійний строк продовжується
на час, коли експлуатація об’єкта була неможливою внаслідок недоліків, що виникли з вини підрядника. Отже, перебіг гарантійного строку припиняється на час існування перешкод для експлуатації об’єкта.Звертаємо увагу, що
судовий захист права на гарантійне усунення недоліків можливий тільки в межах строку позовної давності, тобто строку, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права чи інтересу (стаття 256 ЦК).Наслідком пропуску строку позовної давності
стане відмова в задоволенні позову за наявності заяви сторони про застосування наслідків закінчення строку позовної давності та відсутності поважних причин його пропуску (стаття 267 ЦК).Слід зауважити, що норми чинного законодавства, які встановлюють момент початку перебігу строку позовної давності щодо гарантійного усунення недоліків, містять колізійні положення, тобто суперечать одна одній.
Так,
стаття 864 ЦК «Початок перебігу позовної давності в окремих випадках» установлює: якщо договором підряду або законом установлено гарантійний строк і заяву з приводу недоліків роботи зроблено в його межах, перебіг позовної давності починається від дня заяви про недоліки .Частина 4 статті 322 ГК
визначає, що в разі, якщо договором підряду або законодавством передбачено надання гарантій якості робіт і недоліки виявлено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починати від дня виявлення недоліків.Звичайно, виникає запитання:
з якого моменту починається перебіг строку позовної давності? Від дня заяви про недоліки або з моменту їх виявлення?На думку автора цієї статті, норму
частини 4 статті 322 ГК у господарсько-правових відносинах необхідно розглядати як спеціальну щодо норми статті 864 ЦК , а строк позовної давності обчислювати з дня, коли особа дізналася про порушення свого права, тобто з дня виявлення недоліків. Інакше замовник може недобросовісно зволікати зі зверненням до підрядника, унаслідок чого погіршити наслідки недоліків робіт і збільшити строк позовної давності, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, установленим статтею 3 ЦК.Слід зауважити, що
ЦК установлює обов’язок замовника в разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків повідомити про них підрядника в межах розумного строку з моменту їх виявлення (частина 4 статті 884 ЦК).Таким чином, законодавець передбачив обов’язок підрядника усунути виявлені недоліки тільки за умови повідомлення про них підрядника в межах розумного строку з моменту їх виявлення.
Однак, термін
«розумний строк» не визначене законодавцем і, будучи оціночним поняттям, у кожному випадку визначається судом, виходячи з конкретних обставин справи.Звертаємо увагу: навіть при укладенні договору будівельного підряду з умовою гарантійного строку менше 10 років замовник не втрачає права на звернення з вимогою гарантійного усунення виявлених недоліків протягом строку, установленого ЦК — 10 років від дня прийняття об’єкта замовником
.Частина 1 статті 884 ЦК
установлює, що гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлено договором або законом.Згідно з
абзацом другим частини 3 статті 6 ЦК сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов’язковість положень актів цивільного законодавства для сторін випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.Аналогічного висновку дійшов і Вищий господарський суд України в
постанові від 23.04.2009 р. у справі № 9/118-2642. Так, якщо на порушення частини 1 статті 884 ЦК сторони в договорі підряду передбачили гарантійний строк менше 10 років від дня передання об’єкта на всі види робіт, то такий пункт договору обмежує відповідальність виконавця робіт і права замовника, а тому визнається недійсним у порядку статті 207 ГК.Вищий господарський суд України мотивував своє рішення тим, що чинність правочину означає визнання за ним властивостей юридичного факту, що породжує правовий результат, настання якого бажали суб’єкти правочину. З аналізу
статті 203 ЦК випливає, що дійсність правочину визначається встановленою законодавцем системою умов, а саме: законністю змісту, можливістю фізичних та юридичних осіб брати участь у правочині, відповідністю волі волевиявленню, дотримання форми правочину. Законність змісту правочину означає його відповідність вимогам законодавства. Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК зміст договору складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, що є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Так, згідно з частиною 1 статті 884 ЦК гарантійний строк виконання робіт за договором будівельного підряду становить 10 років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлено договором або законом. Водночас на порушення цієї норми сторони в договорі підряду передбачили гарантійний строк один рік від дня здавання об’єкта на всі види робіт, що суперечить вимогам частини 1 статті 884 ЦК та обмежує відповідальність виконавця робіт і права позивача (замовника). За таких умов місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для визнання цього пункту договору недійсним у порядку статті 207 ГК (http://arbitr.gov.ua/docs/28_2325657.html).Однак визнання такого пункту недійсним не тягне за собою визнання недійсним усього договору. Недійсність окремої частини правочину не є наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин було б укладено і без включення до нього недійсної частини (
стаття 217 ЦК).Водночас постає запитання:
чи може бути збільшено гарантійний строк за договором будівельного підряду? Виходячи з положень частини 1 статті 884 ЦК («гарантійний строк становить десять років з дня прийняття об’єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлено договором або законом») доходимо однозначного висновку, що може.Але
чи можна в договорі будівельного підряду взагалі звільнити підрядника від гарантійного зобов’язання?На сьогодні відповідь на це запитання поки що не знайшла свого відображення в судовій практиці. Проте, на думку автора статті,
у господарсько-правових відносинах, сторонами яких виступають юридичні особи та фізичні особи — підприємці, сторони можуть дійти згоди про те, що за договором будівельного підряду гарантійний строк на об’єкт будівництва не встановлюється.Зазначений висновок випливає з норми
частини 1 статті 884 ЦК , що встановлює правило, згідно з яким підрядник гарантує досягнення об’єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників та можливість експлуатації об’єкта згідно з договором протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.Тому, якщо договором установлено інше, а саме: сторони домовилися про те, що за цим договором гарантійний строк не встановлюється, вимога щодо гарантійного строку в 10 років у цьому випадку не застосовується.
Таким чином, якщо договір підряду укладено між господарюючими суб’єктами, а в договорі будівельного підряду встановлено гарантійний строк, то він не може бути менше 10 років, але за умовами договору підрядника взагалі може бути звільнено від гарантійного зобов’язання.
Якщо ж розглядати
цивільно-правові відносини за участі споживача, можемо констатувати, що в договорі будівельного підряду звільнити підрядника від гарантійного зобов’язання не можна , оскільки наявність гарантійного строку прямо передбачена як обов’язкова (імперативна) вимога закону.Пункт 22 частини 1 статті 1 Закону про захист прав споживачів
визначає споживача як фізичну особу, яка придбаває, замовляє, використовує чи має намір купити або замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю, або виконання обов’язків найманого працівника.Згідно з
пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону про захист прав споживачів гарантійний строк — строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець чи будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання провести безкоштовний ремонт або замінити відповідну продукцію у зв’язку з уведенням її в обіг.Частина 5 статті 7 Закону про захист прав споживачів
передбачає: стосовно продукції, на яку гарантійний строк або термін придатності не встановлено, споживач має право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом 2 років, а щодо об’єкта будівництва — не пізніше 10 років від дня передачі їх споживачу.Таким чином, у цьому випадку наявність гарантійного строку не менше 10 років прямо встановлена
Законом про захист прав споживачів, а сторони договору будівельного підряду не можуть відступити від цього положення Закону.
Підбиваючи підсумки викладеного вище аналізу чинного законодавства та судової практики, хочемо звернути увагу:
замовників
— необхідно завжди уважно готувати чи перевіряти проекти договорів будівельного підряду в частині наявності в договорі умови про гарантійний строк не менше 10 років і наполягати на його збільшенні, особливо коли йдеться про капітальне будівництво. Слід пам’ятати, що навіть при укладенні договору будівельного підряду з умовою, що встановлює гарантійний строк менше 10 років, замовник не втрачає права звернення до суду для гарантійного усунення виявлених недоліків протягом 10 років від дня прийняття об’єкта замовником протягом строку позовної давності. У разі виявлення недоліків у зазначений строк слід негайно скласти і надіслати замовнику письмову претензію цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення;підрядників —
при укладенні договорів будівельного підряду слід пам’ятати, що гарантійний строк у договорі не може бути встановлено менше 10 років, але можна наполягати на встановленні в договорі умови про відсутність гарантійного строку, за винятком договорів будівельного підряду, що укладаються із замовником-споживачем.
