Якщо ви думаєте,
що Кіотський протокол не зачіпатиме ваших інтересів, то ви помиляєтесь
Василь Чучупака, консультант
Народний депутат К. А. Бондарєв уніс до Верховної Ради
законопроект «Про додаткові заходи зниження негативного впливу об’єктів будівництва на навколишнє середовище» від 08.10.2009 р. № 5210 (далі — законопроект).Цим документом передбачається врегулювати так зване зелене будівництво.
Як свідчить автор
законопроекту, його розроблення обумовлено покладенням на Україну зобов’язань, що виникли після імплементації Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та Кіотським протоколом до неї.Законопроект стосується лише офісних будівель.
Зелене будівництво
в законопроекті визначено як «заходи мінімізації впливу будівлі на навколишнє природне середовище та на життєдіяльність людини, які грунтуються на системі балів і дозволяють надати будівлі сертифікат відповідності будівлі стандартам Зеленого будівництва».Законопроект
передбачає отримання замовником сертифіката зеленого будівництва, котрий є документом відповідного зразка, який видається уповноваженим органом державної влади, який засвідчує відповідність будівлі стандартам зеленого будівництва.Документ указує на те, що сертифікація офісних будівель здійснюється з метою отримання достовірної інформації про відповідність будівлі стандартам зеленого будівництва з присвоєнням будівлі відповідного типу сертифіката.
Сертифікація є добровільною і має рекомендаційний характер.
Сертифікація складається з якісних та кількісних показників, що визначають позитивний вплив офісних будівель на навколишнє природне середовище та суспільство в цілому.
Незважаючи на «добровільність» сертифікації, депутат К. А. Бондарєв у своєму
законопроекті передбачив деякі «стимули»: у статті 7 законопроекту встановлено таку норму: «замовник будівництва у тридцятиденний строк до дня введення офісної будівлі в експлуатацію сплачує до Державного бюджету України компенсацію за вплив будівлі на навколишнє середовище».При цьому
граничний розмір компенсації за вплив будівлі на навколишнє середовище не повинен перевищувати двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один квадратний метр загальної площі офісної будівлі.За
несплату чи несвоєчасну сплату компенсації за вплив будівлі на навколишне середовище замовник будівництва сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.Від сплати компенсації за вплив на навколишнє середовище звільняється замовник будівництва, який в установленому порядку отримав сертифікат зеленого будівництва.
Як бачимо, фактично йдеться про запровадження
додаткового збору.На це вказують і фахівці
Головного експертного управління Верховної Ради:«У проекті також не враховано, що користувачі, власники будівель вже сплачують різного роду податки, збори, платежі (за землю, водопостачання та водовідведення тощо). Слід узгодити застосування запропонованої компенсації з іншими відповідними платежами.
Важливо також «компенсацію за вплив на навколишнє середовище» вписати у загальну систему екологічних зборів (зборів за забруднення навколишнього природного середовища, за спеціальне використання природних ресурсів), яка будується відповідно до
Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (статті 43, 44). Для цього мали б бути запропоновані відповідні зміни до зазначеного закону».Отже, сподіваємось, що «зелений»
законопроект парламентарі належним чином будуть доопрацьовувати і не поспішатимуть з його прийняттям.
