Теми статей
Обрати теми

Щодо бухгалтерського обліку витрат на відпустки

Редакція ББ
Лист від 29.07.2009 р. № 31-34000-20-9/20640

Щодо бухгалтерського обліку
витрат на відпустки

 

Лист Міністерства фінансів України від 29.07.2009 р. № 31-34000-20-9/20640

 

Міністерство фінансів України на запит щодо бухгалтерського обліку витрат на додаткові відпустки повідомляє.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон). Відповідно до Закону національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (нормативно-правові акти, затверджені Міністерством фінансів України) мають визначати принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам. Одним з основних принципів, на яких в Україні ґрунтуються бухгалтерський облік та фінансова звітність, є принцип обачності, за яким в бухгалтерському обліку мають застосовуватися методи оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. За Законом державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів.

У Програмі інтеграції України до Європейського Союзу, схваленій Указом Президента України від 14.09.2000 р. № 1072/2000, зазначено, що повне та успішне здійснення заходів щодо реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів потребуватиме кількох років, і для цього необхідно розширювати регулювання у полі нормативно-правових актів та привести їх у відповідність з директивами ЄС.

Постановою (ЄС) № 1606/2002

Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 19 липня 2002 року визнано необхідним безпосереднє застосування міжнародних стандартів фінансової звітності у країнах — членах ЄС.

Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів, схваленою Радою Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, визначено, що «

витрати — це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов’язаного з виплатами учасникам». Таке визначення витрат застосовується в Євросоюзі.

За

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87, витрати — це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

З урахуванням наведеного, відповідно до

пункту 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20, пункту 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318, і пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2003 р. № 601, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженоъ наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, та з метою реалізації принципу обачності оплата відпусток, які, як виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнається зобов’язанням через створення забезпечення з визнанням витрат у звітному періоді кореспонденцією за дебетом рахунків обліку витрат операційної діяльності і кредитом субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток»;

не підлягають накопиченню

, визнається зобов’язанням і витратами на оплату праці у тому періоді, у якому час відсутності працівника на роботі підлягає оплаті.

 

Заступник міністра Д. Фудашкін

 

КОМЕНТАР

 

Цікаво, що таку серйозну аргументацію фахівці Мінфіну навели лише для того, щоб звернути увагу бухгалтерів на звичайні норми

П(С)БО 26.

Справа в тому, що витрати на відпустки є класичним прикладом

виплат, що підлягають накопиченню. Адже, відповідно до чинного вітчизняного законодавства, такі витрати є різновидом заробітної плати. Тобто працівники протягом робочого часу заробляють одночасно і основну зарплату, і відпускну зарплату.

Отже, відпускні — це відстрочена заробітна плата.

Саме тому вони повинні нараховуватися

протягом року за кожним найманим працівником.

Механізм для цього в бухобліку існує, і він досить простий — за дебетом рахунків витрат відображається створення відповідного відпускного

забезпечення за кредитом рахунка 47.

Залишки цього рахунка фактично є зобов’язаннями підприємства перед своїми працівниками. Вони за

економічним змістом аналогічні залишкам за рахунком 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Шкода, що значна частина українських бухгалтерів не розуміють цього, та не відображають накопичення відпускних зобов’язань у складі забезпечень. Це, безумовно, спотворює показники фінансової звітності підприємств.

 

Григорій Козаков

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі