Продаж імпортних товарів
та звичайні ціни
Наше будівельне підприємство систематично здійснює імпорт ТМЦ (товари, обладнання тощо), які реалізує своїм замовникам і стороннім покупцям, не пов’язаним з будівельною діяльністю підприємства.
При митному оформленні зазначених товарів їх митна вартість істотно перевищує договірну. У подальшому вартість реалізації формується так: договірна вартість + витрати на доставку та витрати на митне очищення + певний відсоток прибутку.
Така вартість реалізації є базою для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, розмір яких менше суми податкових зобов’язань, сплачених при митному оформленні.
На сьогодні на нашому підприємстві відбувається комплексна перевірка, і податковий інспектор вважає, що база оподаткування за операціями реалізації на території України не може бути менше митної вартості таких товарів, тому як наслідок збирається донарахувати податкові зобов’язання з ПДВ до рівня ПДВ за митною вартістю.
Чи правомочні вимоги податківців?
Аналіз ситуації, викладеної в запитанні, почнемо з правомочності нарахування податкового кредиту.
Порядок справляння податку на додану вартість (ПДВ) регулюється нормами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ).
Операції з увезення товарів у митному режимі імпорту є об’єктом для справляння ПДВ (п.п. 3.1.2 Закону про ПДВ).
Базою оподаткування ПДВ у цьому випадку є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної в митній декларації.
Право на податковий кредит відповідно до п.п. 7.5.2 Закону про ПДВ виникає за датою сплати «імпортного» ПДВ. Документом, що засвідчує право на податковий кредит, є вантажна митна декларація, оформлена згідно з вимогами чинного законодавства (п.п. 7.2.7 Закону про ПДВ).
Слід звернути увагу на таке: скористатися правом на податковий кредит можна тільки при дотриманні вимог
п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ, а саме в разі подальшого використання таких товарів в операціях, що обкладаються ПДВ (ставки 20 % і 0 %), у межах господарської діяльності платника податку.Оскільки в ситуації, описаній у запитанні, митна вартість перевищує договірну вартість, то відповідно до норм чинного законодавства базою оподаткування ПДВ є така митна вартість товарів.
Тому відображення «імпортного» ПДВ у повному обсязі у складі податкового кредиту підприємства, при обов’язковому дотриманні норм
пп. 7.2.7, 7.4.1, 7.5.2 Закону про ПДВ, на нашу думку, не суперечить чинному законодавству України.Щодо податкового обліку операцій з подальшої реалізації таких товарів на митній території України зауважимо таке.
Відповідно до
п. 4.1 Закону про ПДВ база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. У разі якщо звичайна ціна перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 %, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.База оподаткування при поставці товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами в межах бартерних (товарообмінних) операцій, а також пов’язаній особі або суб’єкту підприємницької діяльності, не зареєстрованому як платник ПДВ, визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче за звичайні ціни (
п. 4.2 Закону про ПДВ).Порядок визначення звичайної ціни викладено у нормах
п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.При цьому норма
п. 1.20 цього Закону не містить вимог щодо порядку визначення звичайної ціни за митною вартістю товарів .Тому підприємству при аналізі відповідності ціни реалізації та рівня звичайних цін немає потреби орієнтуватися на митну вартість такого товару
.Звертаємо увагу, що в
Методичних рекомендаціях щодо руйнування механізмів мінімізації, що використовуються суб’єктами, які декларують від’ємне значення об’єкта оподаткування (збитковими підприємствами) від 02.04.2007 р. № 6448/7/23-5017 ДПАУ рекомендує своїм працівникам для визначення звичайних цін оперувати нормами П(С)БО, а саме: аналізувати собівартість і купівельну вартість запасів, що продаються, балансову вартість, застосовувати метод «витрати+».З усього викладеного вище випливає, що дії підприємства, описані в запитанні, не суперечать нормам чинного податкового законодавства
.
Володимир Овчаров
