Теми статей
Обрати теми

Про сплату орендної плати за землі державної та комунальної власності

Редакція ББ
Лист від 17.02.2010 р. № 3184/7/15-0717

Про сплату орендної плати за землі державної та комунальної власності

 

Лист ДПАУ від 17.02.2010 р. № 3184/7/15-0717з

 

Державна податкова адміністрація України у зв’язку із внесенням змін Законом України від 5 листопада 2009 року № 1702-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» до Земельного кодексу України і Закону України «Про оренду землі» та з метою забезпечення повноти і своєчасності надходження від юридичних осіб орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності роз’яснює.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 3 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю», із змінами та доповненнями (далі — Закон № 2535), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб’єктом (платником) — власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в тому числі орендар. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (стаття 5 Закону № 2535).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, як визначено статтею 13 Закону № 2535, є договір оренди такої земельної ділянки.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, і таке право посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Законом України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (із змінами та доповненнями) встановлено, що державна реєстрація прав на земельну ділянку є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на неї.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», із змінами та доповненнями (далі — Закон № 161), законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

До розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів — відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Кодексом (Прикінцеві положення Закону № 161).

Згідно із статтею 5 Закону № 161 орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (статті 13, 18 Закону № 161).

Невід’ємною частиною договору оренди землі, як визначено статтею 15 Закону № 161, є акт приймання-передачі об’єкта оренди.

Статтею 7 Закону № 161 встановлено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до статті 31 Закону № 161 договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

При цьому статтею 34 Закону № 161 встановлені наслідки припинення або розірвання договору оренди землі. Так, у разі припинення договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Отже, у випадку, якщо орендарі земель державної і комунальної власності відчужили право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках та не повернули орендодавцю у встановленому порядку зазначені земельні ділянки, такі орендарі є платниками орендної плати за землю до бюджету на підставі укладених договорів оренди землі до моменту втрати чинності таких договорів.

У разі, якщо орендарі земель державної і комунальної власності, які відчужили право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках, повернули їх орендодавцю у встановленому порядку, то нові власники таких будинків, будівель або споруд є платниками орендної плати за землю до бюджету з моменту набрання чинності договорів оренди землі, якщо інший строк не передбачений в таких договорах.

Разом з тим, з метою запобігання втрат бюджету та забезпечення повноти надходження орендної плати за землі державної і комунальної власності доручаємо звернутися до відповідних органів місцевого самоврядування та виконавчої влади з питання врахування в договорах оренди землі умов припинення їх дії, визначених статтею 31 Закону № 161, а також моменту початку сплати орендної плати за землю з часу набуття права власності на такі будинки, будівлі або споруди, як однієї із умов договору оренди землі.

 

Заступник голови О. Любченко

 

КОМЕНТАР

 

Цей лист зацікавить тих забудовників, які орендували земельні ділянки під забудову.

Абзац дванадцятий цього листа явно вказує на те, що з передачею побудованої нерухомості договір оренди припиняється. Отже, у «попереднього орендаря», яким є забудовник, зникають підстави для сплати орендної плати.

Однак, розуміючи, що власник нерухомості може не поспішати укласти новий договір оренди, податківці дещо незграбно намагаються підвести платника податків до думки про те, що «попередній орендар» має продовжувати сплачувати орендну плату. Для цього фахівці податкового відомства у п’ятнадцятому абзаці листа звертаються до факту повернення ділянки орендодавцю.

Підстава це, прямо скажемо, не дуже переконлива. Адже факт «повернення» ділянки «попереднім орендарем» орендодавцю не впливає на перехід права оренди на ділянку власнику нерухомості.

 

Василь Чучупака

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі