Теми статей
Обрати теми

Чи мають право працівники ДКРС здійснювати перевірку робіт, виконаних субпідрядником

Редакція ББ
Стаття

Чи мають право працівники ДКРС здійснювати перевірку робіт, виконаних субпідрядником

Тетяна Станкус, консультант

 

Приводом для написання цієї статті стало таке запитання від читача. Приватне підприємство виконує оздоблювальні роботи на об’єкті за договором субпідряду. Оплату виконаних оздоблювальних робіт здійснює генпідрядник, який також є приватним підприємцем. Замовником будівництва об’єкта є бюджетна організація, яка не має прямих договірних відносин із субпідрядником. Чи мають право в такому випадку працівники ДКРС здійснювати перевірку підприємства-субпідрядника? Чи повинні ціни на виконані оздоблювальні роботи у договорі між генеральним підрядником та субпідрядником установлюватись за правилами ДБН?

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

ГКУ

— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Методичні рекомендації № 39

— Методичні рекомендації з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджені наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 р. № 39.

Наказ № 8

— наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-2004» від 20.01.2004 р. № 8.

Порядок № 550

— Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затверджений постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550.

Наказ № 554

— наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва в Україні «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» від 04.12.2009 р. № 554.

Правила № 174

— Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджені наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174.

Порядок № 1764

— Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1764.

 

Будівництво об’єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи із завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб’єктами господарювання для інших суб’єктів або на їх замовлення, здійснюються

на умовах підряду.

Основним юридичним документом, який визначає права та обов’язки сторін і забезпечує узгоджену діяльність учасників будівництва, є

договір підряду.

Основи укладення договорів підряду та субпідряду визначені

гл. 33 ГКУ та гл. 61 ЦКУ.

Розглянемо основні умови укладання таких договорів.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати

зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об’єкти і оплатити їх (п. 1 ст. 318 ГКУ).

Як визначено у

п. 5 ст. 318 ГКУ, договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати:

— найменування сторін;

— місце і дату укладення;

— предмет договору (найменування об’єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом);

— строки початку і завершення будівництва, виконання робіт;

— права і обов’язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об’єкта (робіт);

— порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва;

— режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об’єкта (робіт);

— порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки;

— страхування ризиків, фінансові гарантії;

— відповідальність сторін (відшкодування збитків);

— урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Право підрядника залучати до виконання робіт субпідрядників закріплене у

п. 2 ст. 319 ГКУ та п. 1 ст. 838 ЦКУ.

Так, відповідно до

п. 1 ст. 838 ЦКУ підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.

Згідно з

п. 2 ст. 319 ГКУ підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи.

При цьому підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.

Таке право підрядника поширюється і в випадку, коли замовником підряних робіт є бюджетна організація.

Але

зверніть увагу: у ЦКУ зазначено, що підрядник має право залучати субпідрядників, якщо інше не встановлено договором. У той же час, згідно з ГКУ підряднику необхідно отримати згоду замовника на залучення субпідрядників. Як же бути в цьому випадку?

На це питання дає відповідь Держбуд у

листі від 08.07.2004 р. № 8/1-724.

У випадку, коли замовник бажає проконтролювати підбір субпідрядників для виконання окремих видів робіт,

вимога про узгодження з ним кандидатур субпідрядників повинна міститися в договорі підряду. При цьому необхідно визначити в договорі порядок і строки такого узгодження. Як правило, узгодження відбувається таким чином: генеральний підрядник надає замовникові кандидатуру субпідрядника і якщо той «дає добро» (у письмовій формі), із субпідрядником укладається договір субпідряду.

Якщо ж у договорі не буде передбачено умови про узгодження,

замовник не повинен втручатися в процедуру залучення генпідрядником субпідрядників та їх договірні відносини.

Але слід пам’ятати, що роботи, виконані як генпідрядником, так і субпідрядником, за державні кошти, підлягають особливому контролю з боку ДКРС, тому в такому випадку вибір субпідрядника все ж таки доцільно погоджувати із замовником — бюджетною організацією.

Про це свідчить і

п.п. 9.5.8 Методичних рекомендацій № 39.

До речі, цей документ на сьогодні є основоположним при проведенні працівниками органів ДКРС ревізій використання коштів на будівництво.

Отже, як визначено у

п.п. 9.5.8 Методичних рекомендацій № 39, якщо будівництво здійснюється за державні кошти і рішення про залучення субпідрядних організацій приймається генпідрядником після узгодження договірної ціни і підписання контракту замовником, таке рішення погоджується із замовником і договірна ціна на весь комплекс робіт переоформляється з урахуванням вартості робіт, що доручаються субпідряднику (у межах вартості, зазначеної в акцептованій тендерній пропозиції генпідрядника).

Які особливості слід враховувати у відносинах між замовником, підрядником та субпідряником? Насамперед слід звернути увагу, що відповідно до

ст. 838 ЦКУ генпідрядник відповідає:

— перед замовником за результат роботи, виконаної субпідрядником;

— перед субпідрядником за невиконання (неналежне виконання) замовником зобов’язань за договором підряду.

При цьому замовник і субпідрядник

не мають права пред’являти один одному вимоги, пов’язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звичайно це повязано з тим, що між замовником та субпідридником договірних відносин

немає.

Але у відносинах генпідрядник — субпідрядник слід враховувати, що фактично генпідрядник

передоручає субпідряднику виконати роботу, яку йому доручив замовник і яку він не може виконати сам.

Тепер розберемось, кого саме, що і яким чином можуть перевіряти працівники органів ДРКС при ревізії видатків на будівництво, здійснених за державні кошти.

Основне, що слід чітко розуміти, — працівники органів ДКРС

здійснюють ревізію підконтрольного об’єкта — бюджетної організації, а не виконавця будівельних чи ремонтних робіт. Тобто ні генпідряник, ні субпідрядник по суті не перевіряються.

Спочатку для наочності згрупуємо у таблиці питання, які перевіряються органами ДКРС при ревізії використання коштів на будівництво відповідно до

Методичних рекомендацій № 39.

 

Питання ревізії, яке повинно бути перевірено

Особливості перевірки

1

2

Обґрунтованість (наявність законних підстав) виділення коштів на проведення будівництва

У рамках ревізії цього питання проводиться перевірка дотримання порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва, проведення їх комплексної державної експертизи, дотримання встановленого центральним чи місцевим органом виконавчої влади порядку добору інвестиційних проектів.Крім того, перевіряється обґрунтованість надання субвенції з державного бюджету для виконання будівельних та ремонтних робіт, правильність та обґрунтованість визначення об’єктів робіт

Дотримання вимог законодавства при проведенні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти

Перевіряється правильність визначення ціни закупівлі, недопущення замовником будівництва поділу предмета закупівлі на окремі частини з метою уникнення тендерних процедур, наявність у підрядників ліцензій на виконання робіт

Дотримання вимог чинного законодавства при укладанні контрактів (договорів)

Перевіряється дотримання обов’язкових умов, які повинні бути враховані під час укладання договорів підряду, правильність та вид установленої ціни, відповідність ціни у договорі тій, що визначена у тендерній пропозиції, що акцептована замовником. Також у рамках цього питання перевіряється вартість матеріально-технічних ресурсів, яка не має перевищувати середньорегіональну (за матеріалами — за цінами виробників, що склалися в регіоні)

Наявність оформлених у встановленому порядку проектно-кошторисної та іншої технічної документації

Перевіряється відповідність вимогам наказу № 8 складу, порядку розроблення, оформлення, погодження та затвердження проектної документації, наявність та вид експертного висновку, правильність складання титулів будов, наявності ліцензій Держбуду, дозволів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю

Стан розрахунків між замовником і підрядником та правильності відображення фінансово-господарських операцій, пов’язаних з будівництвом, у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності

У рамках цього питання здійснюється перевірка достовірності суми дебіторської або кредиторської заборгованості між замовником і підрядником. Така перевірка зазвичай шляхом проведення зустрічних звірок. Крім того, проводиться перевірка дотримання умов попередньої оплати (авансування) будівельно-монтажних робіт*. Крім того, у рамках цього питання перевіряється відповідність обсягів узятих зобов’язань затвердженим у кошторисі бюджетним асигнуванням. Також перевіряється правильність включення матеріалів, переданих замовником підряднику, до актів приймання виконаних підрядних робіт. З метою документального підтвердження виду, обсягу та вартості виконаних підрядником будівельних робіт, стану розрахунків за виконані роботи проводяться зустрічні звірки.

Правильність визначення вартості будівництва

Перевіряється правильність визначення розміру витрат на утримання служби замовника**, авторського нагляду, виконання проектно-вишукувальних робіт, витрат, пов’язаних з пусконалагоджувальними роботами та комплектацією устаткування, вартість виконання будівельно-монтажних робіт (розцінки, показники, вартість матеріалів). Також перевіряється правильність нарахування податку на додану вартість у зведеному кошторисному розрахунку, правильність розрахунку вартості проектно-вишукувальних, пусконаладжувальних робіт, правильність розрахунку вартості комплексної державної експертизи проекту будівництва, правильність установлення індексів розцінок для обчислення розміру плати за видачу архітектурно-планувального завдання та технічних умов.

Правильність визначення вартості будівельно-монтажних робіт

Проводиться перевірка первинних облікових документів: Типові форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт». Перевіряється правильність визначення прямих витрат у кошторисах і в актах приймання виконаних робіт, які під час розрахунків визначаються відповідно до кошторисних норм***. Проводиться перевірка правильності застосування коефіцієнтів, що враховують спеціальні умови виконання робіт. Також проводиться безпосередня перевірка правильності визначення вартості виконаних робіт, у тому числі правильності визначення вартості транспортних і заготівельно-складських витрат, середньомісячної заробітної плати, усереднених показників вартості людино-години за розрядами складності робіт, показників вартості машино-годин, загальновиробничих та адміністративних витрат, відрахувань на соціальні заходи, розміри прибутку, витрат на відрядження тощо. При перевірці цього питання факт виконання робіт перевіряється обстеженням чи контрольним обміром

* Нагадаємо, що відповідно до п. 19 Порядку № 1764 розмір авансу не може перевищувати 30 % вартості річного обсягу робіт відповідно до укладеної угоди на будівництво об’єкта, при цьому підрядник зобов’язаний використати аванс протягом трьох місяців після його одержання. Якщо підрядником протягом трьох місяців аванс не використано, він має повернутись замовнику.

**

Кошти на покриття витрат з утримання служби замовника враховуються у розмірі не більше 2,5 % від підсумку графи 8 глав 1 — 9 зведеного кошторисного розрахунку. Ці кошти враховуються за окремим обґрунтуванням, але не більше 2,5 %. Тобто 2,5 % — це не норма, а верхня межа відповідно до змін, внесених до Правил № 174 у 2009 році.

*** Неправильне застосування кошторисних норм може призвести до завищення вартості прямих витрат (вартості матеріалів, заробітної плати, вартості будівельної техніки), а також може спричинити завищення нормативних трудовитрат, що надалі спричинить завищення загальновиробничих і адміністративних витрат, прибутку, коштів на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд (у разі їх урахування за процентним показником, причому ці витрати встановлюються лише за виконавчими кошторисами згідно зі змінами, внесеними до Правил № 174 в 2009 році), коштів на утримання служби замовника і в результаті завищення вартості виконаних робіт.

 

Які ж із зазначених питань ревізії можуть стосуватись субпідрядників?

Почнемо з того, що з метою документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з об’єктом контролю — підконтрольною установою, з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку згідно з

п. 26 Порядку № 550 органами служби можуть проводитися зустрічні звірки у суб’єктів господарювання, які мали правові відносини з об’єктом контролю — підконтрольною установою.

Виходячи з цього зустрічні звірки працівниками органів ДКРС можуть проводитись

лише у генпідрядника, який мав правові відносини з об’єктом контролю. У субпідрядника, який правових відносин з бюджетною організацією не мав, зустрічні звірки проводитись не можуть.

Крім документальної перевірки актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в (до речі, нагадаємо, що з 04.12.2009 р. застосовується нова форма Акта приймання виконаних будівельних робіт, затверджена

наказом № 554), проводиться фактична перевірка виконаних робіт шляхом обстеження та контрольного обміру.

Відповідно до

п.п. 9.5.10 Методичних рекомендацій № 39 керівники об’єкта контролю здійснюють організацію та проведення фактичної перевірки за участі відповідальних посадових осіб замовника, виконавця робіт (підрядника, субпідрядника) та представника контролюючого органу, за потреби — інших учасників інвестиційної діяльності (проектувальника).

Тобто у фактичній перевірці

обов’язково мають брати участь представники підрядної чи субпідрядної організації, які фактично виконували роботи.

У разі неучасті представників замовника або підрядника (субпідрядника) у контрольних обмірах орган контролю

звертається до правоохоронних органів про сприяння у проведенні контрольного обміру.

У випадку неявки до контрольного заходу підрядника (субпідрядника) представник органу ДКРС складає

акт обстеження обсягів виконаних робіт, який пред’являється для підписання об’єкта контролю і включається до акта ревізії.

Ураховуючи зазначене, субпідрядник хоча й не має правових відносин із замовником — бюджетною організацією, але участь у фактичній перевірці виконаних ним робіт

має взяти.

Щодо цін зазначимо таке.

Основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об’єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування встановлюються

Правилами № 174.

Правила № 174

носять обов’язковий характер при визначенні вартості будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

У цьому випадку незважаючи на те, що між замовником та субпідрядником прямі договірні відносини відсутні, роботи виконуються

виключно за бюджетні кошти, тому застосування Правил № 174 при визначенні вартості робіт обов’язкове як підрядниками, так і субпідрядниками.

Нагадаємо, що відповідно до

Правил № 174 ціна може бути твердою, динамічною чи періодичною.

Тверді договірні ціни

встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва і не уточнюються, за винятком випадків коли:

— замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників;

— у процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлено безперечні помилки, які не було виявлено на стадії тендерної пропозиції та складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації;

— виникають обставини непереборної сили — надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору (контракту);

— уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника, або з його вини, якщо це спричинило додаткові витрати підрядника;

— зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт;

— істотного зростання (у розмірі визначеному сторонами) або зменшення після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також на послуги, що надаються йому третіми особами (

п.п. 3.3.3.2 Правил № 174).

Динамічна договірна ціна

(приблизний кошторис) установлюється відкрито і може уточнюватися протягом усього строку виконання будівельних робіт.

За динамічної договірної ціни вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів (

п.п. 3.3.10.1 Правил № 174).

Періодичні договірні ціни

встановлюються відкритими і мають елементи як динамічних, так і твердих договірних цін.

Насамкінець наголосимо, що виконання будівельних чи ремонтних робіт у випадку, коли замовником є бюджетна організація, накладає на виконавців робіт більшу відповідальність, ніж в інших випадках, ретельніше контролюється з боку працівників органів ДКРС.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі