Виведення активів з АТ під загрозою рейдерської атаки
Наше підприємство, що є забудовником у формі акціонерного товариства, наразилося на рейдерську загрозу ворожого поглинання.
Оцінюючи ризики, наші юристи вказують на можливість порушення проти нас справи про банкрутство з метою подальшого встановлення контролю над нашим АТ.
У зв’язку з цією загрозою керівництво компанії прийняло рішення вивести ключові активи (виробничі основні засоби) з АТ.
Який алгоритм такого виведення є найефективнішим?
Українська практика антирейдерського захисту підтвердила, що з точки зору ймовірного судового оскарження керівникам АТ слід звернути увагу насамперед на такі нюанси:
1. Майно краще реалізувати за звичайними договорами купівлі-продажу (у такому разі перехід права власності найпрозоріший).
2. Активи найкраще продавати
фізичній особі. Українське законодавство відзначається тим, що інтереси фізичних осіб захищено набагато сильніше, ніж інтереси юридичних осіб. Крім того, діяльність фізичної особи набагато важче паралізувати ворожими діями силових та контролюючих структур (правоохоронні органи, податкова адміністрація, інспекція ДАБК тощо).3. Реалізувати майно потрібно якомога раніше. В усякому разі, не пізніше ніж за
6 місяців до передбачуваних судових розглядів, які ймовірні у разі спроб організації ворожого банкрутства (див. частину 11 статті 17 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).4. Реалізувати майно краще особі, за зовнішніми параметрами «незацікавленій», тобто ніяк формально не пов’язаній ні з підприємством, ні з його керівниками (див.
частину 11 статті 17 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).5. На момент початку можливих судових розглядів краще, щоб покупець активів уже погасив свої зобов’язання за договором купівлі-продажу, тобто він не був дебітором для підприємства (див.
частину 10 статті 17 і статтю 25 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).6. Погашення зобов’язань покупцем найкраще здійснювати безготівковим платежем грошовими коштами на рахунок підприємства (найочевидніший спосіб погашення зобов’язань у найпрозорішій формі, що не допускає вартісної двозначності).
7. Щоб уникнути проблем з податковими та судовими органами, продавати майно краще за ціною не нижче за балансову вартість (тоді не буде проблем ні з податковим визнанням збитків для продавця, ні з податком з доходів фізичних осіб — для покупця).
8. У разі якщо балансова вартість майна «дуже» велика, перед реалізацією її можна зменшити (краще як мінімум за пару кварталів до продажу). У цьому випадку найоптимальнішим є такий алгоритм:
— АТ запрошує сертифікованого оцінювача, який проводить офіційну процедуру оцінки та надає висновок про справедливу (задану) вартість майна (тут АТ несе додаткові витрати на послуги оцінювача);
— на підставі акта оцінки головбух підприємства здійснює уцінку майна (зробити це можна як за допомогою процедури переоцінки за
П(С)БО 7, так і за допомогою процедури зменшення корисності за П(С)БО 28).При реалізації активів керівництву АТ слід ураховувати й деякі особливості «акціонерного» законодавства. Особливу увагу слід звернути на
статтю 70 Закону «Про акціонерні товариства» (див. інформблок).
Закон «Про акціонерні товариства»
Стаття 70. Значний правочин1
1
Нагадаємо, що стаття 2 Закону «Про акціонерні товариства» під значним правочином має на увазі правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.
1.
Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочинів до категорії значних правочинів.
У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.
2.
Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.
Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості.
3.
Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом не більш як одного року, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної вартості.4.
Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цим розділом, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законодавством або статутом акціонерного товариства.5.
Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину».Раціонально було б також провести активи за кількома договорами купівлі-продажу, передаючи їх від одного власника іншому. Це утруднить можливі спроби судового вилучення активів в останнього власника.
Після того, як активи буде виведено з АТ, їх подальша експлуатація акціонерним товариством здійснюється на підставі звичайних договорів оренди (операційна оренда), укладених з юридичним власником майна.
Якщо таким буде фізична особа, то орендодавцю доцільно зареєструватися суб’єктом підприємницької діяльності. Якщо такий суб’єкт отримуватиме свідоцтво про сплату єдиного податку, то у свідоцтві слід зазначити діяльність зі здавання майна в оренду.
Зураб Натієв
