Зміни в порядку складання, видачі, реєстрації та зберігання держактів на землю
Дмитро Вовк, юрист
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 03.06.2010 р. № 433 було внесено зміни до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі. Розгляду цих змін, їх причин та наслідків присвячено цю статтю.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ЗК
— Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.Закон про місцеве самоврядування
— Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР.Постанова № 449
— постанова КМУ «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку і державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 02.04.2002 р. № 449.Інструкція № 43
— Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 04.05.1999 р. № 43.Наказ № 433
— наказ Держкомзему «Про внесення змін до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» від 03.06.2010 р. № 433.
Передісторія питання
У 2007 році Київська міська рада звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання протиправними та про скасування
п. 1.4, абзаців 3, 5, 6 п. 1.16, другого речення п. 2.14, пп. 3.1, 3.2, 3.10, першого та четвертого речення п. 5.2 Інструкції № 43.Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено у зв’язку з пропуском позивачем річного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Суд апеляційної інстанції в
постанові від 11.02.2009 р. погодився з позицією Господарського суду м. Києва в частині відмови в позові, однак змінив підстави відмови — у позовних вимогах було відмовлено у зв’язку з їх безпідставністю.Крапку в судових перипетіях поставив Вищий адміністративний суд України, який у
постанові від 20.04.2010 р. у справі № К-8025/09 скасував попередні постанови судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнив позовні вимоги, скасувавши зазначені вище положення Інструкції № 43 (даних про оскарження цієї постанови до Верховного Суду України на сьогодні немає). Підставою для задоволення позову стала суперечність цієї Інструкції:—
статті 19 Конституції України в частині обов’язку державних органів діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України;—
статті 33 Закону про місцеве самоврядування в частині повноважень виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад з реєстрації суб’єктів права власності на землю, реєстрації права користування землею та договорів оренди землі, видачі документів, що засвідчують право власності та право користування землею;—
статтям 81, 82, 116 ЗК у частині підстав виникнення права власності на земельні ділянки.
Зміни, унесені до Інструкції № 43
На виконання
постанови Вищого адміністративного суду України від 20.04.2010 р. Державним комітетом України із земельних ресурсів було прийнято наказ № 433. Унесені останнім зміни зводяться до такого:По-перше
, скасовано п. 1.4 Інструкції № 43, відповідно до якого державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видаються на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської та Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.Не зовсім зрозуміло, чому Держкомзем обмежився тільки одним скасуванням цього
пункту. Дійсно, очевидно, що видача держактів можлива і з інших підстав (договори купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди, унесення земельних ділянок до статутного фонду юридичної особи, прийняття спадщини), і в цьому розумінні п. 1.4 Інструкції суперечить ст. 81, 82, 116 ЗК. Однак вважаємо, що Держкомзему слід було б викласти зазначений пункт у новій редакції, включивши до нього підстави видачі держактів, яких не вистачає, і зробивши перелік підстав відкритим. Узагалі доволі формальний підхід Держкомзему до виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 20.04.2010 р. відчувається в підготовленому цим органом Аналізі регулятивного впливу наказу № 433.По-друге, змінено пакет документів, з яких складається технічна документація
зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою. З нього виключено: технічне завдання на розробку технічної документації зі складання акта, висновок органу у справах будівництва та архітектури про існуючі обмеження на використання земельної ділянки, а також журнал польових вимірів.По-третє
, скасовано, а потім викладено в новій редакції п. 2.14 Інструкції № 43. Однак жодних фактичних змін це не спричинило, оскільки нова редакція п. 2.14 повністю дублює попередню, а ту редакцію цієї норми, скасувати яку вимагала Київська міська рада, було скасовано ще раніше самим Держкомземом.По-четверте
, зміни зазнав і розділ 3 Інструкції № 43, з якого було вилучено пп. 3.1, 3.2, 3.10 щодо повноважень Центру державного земельного кадастру при Держкомземі та самого Держкомзему при видачі держактів та реєстрації, оскільки, на думку Вищого адміністративного суду, ці повноваження належать до сфери органів місцевого самоврядування та їх передача Держкомземом Центру ДЗК є неправомірною. У результаті в розділі 3 Інструкції залишився тільки п. 3.3.У цьому сенсі не зовсім зрозуміло, як тепер бути з поверненням другого примірника держакта на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою. Справа в тому, що форми цих актів, затверджені
постановою № 449, передбачають застереження про те, що другий примірник держакта зберігається у відповідному державному органі земельних ресурсів. Аналогічну норму містив і скасований п. 3.10. Інструкції № 43. Сьогодні ж, виходячи з логіки постанови Вищого адміністративного суду від 20.04.2010 р., другий примірник акта має зберігатися в органі місцевого самоврядування (виконкомі відповідної ради), що прямо суперечить положенням затверджених Кабміном форм держактів.По-п’яте, скасовано перше і четверте речення п. 5.2 Інструкції № 43 щодо видачі дубліката держакта. Таким чином, після прийнятих змін видача дублікатів не повинна здійснюватися через місцевий держорган земельних ресурсів.
