Перевіряє Держгірпромнагляд
Ірина Басова, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Олег Саєнко, начальник відділу охорони праці АТЗТ «Спецбудмонтаж»
Завжди актуально для тих, кого перевіряють, більше знати про тих, хто перевіряє. У статті спробуємо розібратися, «хто» такий Держгірпромнагляд і як він перевіряє будівельні підприємства.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон про охорону праці
— Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII.Закон № 877
— Закон України «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.Конвенція № 81
— Конвенція Генеральної конференції Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості та торгівлі від 11.07.1947 р. № 81.Конвенція № 129
— Конвенція Генеральної конференції Міжнародної організації праці про інспекцію праці в сільському господарстві від 25.06.1969 р. № 129.КпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х.Постанова № 1640
— постанова КМУ «Про затвердження Положення про Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду» від 23.11.2006 р. № 1640.Положення № 92
— Положення про порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 30.03.2004 р. № 92.Наказ № 85
— наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Комітету з нагляду за охороною праці України від 19.06.98 р. № 127» від 04.06.2009 р. № 85.Постанова № 1631
— постанова КМУ «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» від 15.10.2003 р. № 1631.НПАОП 45.2-7.02-80
— НПАОП 45.2-7.02-80 «Техніка безпеки в будівництві».
Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду створено у 2006 році відповідно до
постанови № 1640. Згідно з п. 6 зазначеної постанови Держгірпромнагляд здійснює в установленому порядку державний нагляд за додержанням законодавства з охорони праці в частині промислової безпеки, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань:— будівництва, реконструкції та експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об’єктів і виробництв;
— застосування технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, а також забезпечення працівників спецодягом та іншими засобами колективного та індивідуального захисту.
Як бачимо, до сфери держнагляду комітету безпосередньо потрапляють будівельні підприємства, з усім комплексом їх робіт та технологічних процесів.
Уточнимо, що перевіряє Держгірпромнагляд виключно роботодавців — підприємства всіх форм власності та фізичних осіб, які використовують найману працю. Це означає, що фізособа-підприємець, яка займається будівництвом і не використовує працю найманих робітників, до поля зору цього органу не потрапить.
Але! Якщо ви маєте ліцензію на будівництво або вантажопідйомну техніку (крани), підконтрольну Держгірпромнагляду, на вашому підприємстві також можуть проводитися перевірки.Держгірпромнагляд уповноважений контролювати додержання законодавства з охорони праці1, а також у сфері використання, охорони, геологічного вивчення надр, використання та переробки мінеральної сировини.
1 Крім питань, що перебувають у межах компетенції інших органів, які також здійснюють держнагляд за додержанням законодавства про охорону праці, — Державного комітету ядерного регулювання, Державного департаменту пожежної безпеки МНС, державної санітарно-епідеміологічної служби.
Увагу перевіряючих охорону праці на підприємстві буде направлено на додержання роботодавцем прав працівників на охорону їх життя та здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні та здорові умови праці, відсутність порушень у питаннях безпеки, гігієну праці й виробничого середовища та наявність необхідних дозволів. Перевіряючі Держгірпромнагляду звернуть увагу (у вигляді приписів і штрафів) на такі факти:
— порушення гарантій прав працівника на охорону праці під час укладення трудового договору (інформування працівника під розписку про умови праці та про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників і відповідні пільги, ознайомлення з колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку);
— порушення гарантій прав на охорону праці під час роботи (відповідність умов праці на робочому місці та санітарно-побутових умов вимогам законодавства, забезпечення безпеки технологічних процесів, технологій, механізмів, устаткування);
— недодержання приписів законодавства щодо питань, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією та експлуатацією об’єктів підвищеної небезпеки, виготовленням, транспортуванням, зберіганням і використанням вибухових матеріалів, запобіганням нещасним випадкам і професійним захворюванням, підтримкою технологічної дисципліни на виробництві, відшкодуванням збитку, розслідуванням і обліком нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, забезпеченням працівників засобами колективного та індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, газованою солоною водою, наданням перерв санітарно-оздоровчого призначення, створенням і функціонуванням на підприємстві органів і служб з охорони праці, наявністю затверджених інструкцій та інших актів з охорони праці, проходженням обов’язкових медичних оглядів, інструктажів тощо.
Правом на проведення перевірок наділені виключно посадові особи Держгірпромнагляду, його територіальних органів (територіальних управлінь) і їх структурних підрозділів (наприклад, державних інспекцій охорони праці за галузевими напрямками). У більшості випадків як перевіряючі приходять державні інспектори охорони праці. Крім того, відповідно до
п. 5.9 постанови № 1640 державна інспекція охорони праці має право залучати за погодженням із відповідними об’єднаннями, підприємствами, місцевими органами державної виконавчої влади їх фахівців для проведення перевірок підконтрольних підприємств і об’єктів. Часто проводяться перевірки із залученням фахівців з охорони праці управлінь праці та соціального захисту районних рад, експертів фонду соціального страхування від нещасних випадків, аварій і профзахворювань на виробництві та представників прокуратури.Раніше деякими повноваженнями були наділені також позаштатні державні інспектори з нагляду за охороною праці. Але тепер їх діяльність припинено згідно з
наказом № 85.
Види перевірок
Згідно з
пп. 3.11 і 3.12 Положення № 92 усі перевірки Держгірпромнагляду поділяються на планові та позапланові. Планові та позапланові перевірки, у свою чергу, залежно від їх конкретних завдань, мети та тривалості, поділяються на три види: оперативні, цільові та комплексні.
<...>
Оперативна перевірка —
це перевірка стану охорони праці; організації робіт з безпеки праці; контролю достовірності наданої роботодавцем інформації про усунення порушень нормативних актів з питань охорони праці, зазначених у раніше виданих приписах, щодо прийняття рішення про поновлення експлуатації тимчасово зупиненого об’єкта; здійснення нагляду за об’єктами, що будуються, та участі в роботі комісій з прийняття їх в експлуатацію тощо.<...>
Оперативні перевірки проводяться посадовою особою Держнаглядохоронпраці України протягом, як правило,
1 — 2 робочих днів у різні зміни, у тому числі у вихідні та святкові дні.
<...>
Цільова перевірка — це перевірка на підприємстві, в установі, організації конкретних питань з охорони праці, для поглибленого їх вивчення, яка проводиться одним державним інспектором чи групою державних інспекторів протягом робочого дня (зміни) чи кількох днів (не більше п’яти) за планом чи вказівкою начальника інспекції (територіального управління).
<...>
У разі проведення цільової перевірки необхідно з’ясувати, за якими саме конкретними питаннями буде проведено цільову перевірку.
При проведенні планової оперативної чи планової цільової перевірки, згідно з вимогами
Закону № 877 підприємство має бути повідомлено про її проведення не пізніше ніж за 10 днів до її початку. У повідомленні обов’язково зазначається посада, прізвище, ім’я та по батькові перевіряючого, номер його посвідчення, дата початку та закінчення перевірки, її причина. Сам же перевіряючий обов’язково повинен мати при собі посвідчення та зробити запис у Журналі реєстрації перевірок на підприємстві.Щодо проведення позапланових перевірок, то їх проведення більшою мірою регулюється нормами міжнародного права.
Держгірпромнагляд та його територіальні органи зобов’язані додержуватися вимог
Закону № 877 у тій частині, що не суперечить вимогам Конвенцій № 81 та № 129.Зокрема, у
листі Мін’юсту від 19.05.2008 р. № 4322-0-33-08-21 та листі Федерації профспілок від 25.06.2008 р. № 06/01-26/1220 звернено увагу на те, що зазначені вище конвенції передбачають права інспекторів, які забезпечені відповідними документами, що підтверджують їх повноваження:— безперешкодно, без попереднього повідомлення та в будь-яку пору доби проходити на будь-яке підприємство, що підлягає інспекції;
— проходити в денний час до будь-яких приміщень, за наявності підстав вважати їх такими, що підлягають інспекції;
— здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони вважають необхідними для того, щоб переконатися в суворому додержанні правових норм, зокрема, у присутності свідків чи без таких допитувати роботодавця або персонал підприємства щодо будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм.
Висновки напрошуються такі: інспектор, який має посвідчення, може
безперешкодно!, без повідомлення! тощо... Простіше кажучи, ішов інспектор вулицею в будь-яку пору доби, вигадав підставу вважати підприємство таким, що підлягає інспекції, зайшов до вас на позапланову перевірку, і в присутності свідків чи без таких, почав допитувати сторожа. Наслідки досить передбачені.
<...>
Комплексна перевірка
— це всебічна та детальна перевірка (ревізія) стану безпеки та умов праці на підприємстві (на великих підприємствах — на окремих виробництвах, цехах, об’єктах тощо).<...>
Головна мета комплексної перевірки — оцінка функціонування системи управління охороною праці, технічного стану експлуатованого устаткування, безпечного ведення робіт на підприємствах (
п.п. 3.12.3 Положення № 92). Тривалість комплексної перевірки не може скласти більше 15 днів. Комплексна перевірка підприємства проводиться після нещасних випадків із тяжкими наслідками (можливою інвалідністю потерпілого), що відбулися на підприємстві, групових нещасних випадків чи аварій. Якщо на підприємстві «таких випадків не траплялося», то комплексна перевірка проводиться за планом територіального управління Держгірпромнагляду 1 раз на 5 років.Допускати перевіряючих
для проведення планової комплексної перевірки (планової цільової перевірки, що проводиться комісією) слід лише в тому випадку, якщо підприємство було письмово попереджено про проведення такої перевірки за місяць до її початку (п. 3.14 Положення № 92).Проведення перевірок інспекторами Держгірпромнагляду регламентується
Законом № 877. У Законі № 877 чітко зазначено порядок попередження про перевірки, їх строки, можливу зупинку устаткування, виробництв. Закон № 877 суттєво обмежує можливості інспекторів Держгірпромнагляду, оскільки практично всі дії проводяться після затвердження керівниками теруправлінь Держгірпромнагляду.
Що можуть перевіряти інспектори з охорони праці на будівельному підприємстві?
Отже, підприємство стало об’єктом державного нагляду за охороною праці. Що ж можуть перевіряти інспектори з охорони праці на будівельному підприємстві?
Згідно з
постановою № 1640 інспектори з охорони праці звертатимуть увагу на такі моменти:— чи розробляється і здійснюється на підприємстві система заходів з охорони праці (щодо досягнення нормативів охорони праці, проведення профілактичних заходів), передбачена чинним в Україні законодавством — має бути розроблено комплексні заходи щодо профілактики нещасних випадків і підвищення рівня охорони праці;
— чи створена і діє на підприємстві система органів (посадових осіб) з охорони праці, чи затверджено відповідні інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність — на підприємстві з чисельністю до 50 осіб виконувати обов’язки інженера з охорони праці можна за сумісництвом, понад 50 — лише звільнений інженер з охорони праці;
— чи забезпечується належне утримання будівель і споруд, виробничого устаткування та оснащення, їх відповідність вимогам з охорони праці;
— чи проводиться на підприємстві аудит охорони праці, лабораторні дослідження умов праці, оцінка технічного стану виробничого устаткування і оснащення, атестація робочих місць тощо;
— чи було розроблено та затверджено на підприємстві положення, інструкції та інші локальні акти щодо охорони праці та чи ознайомлено з ними працівників підприємства;
— чи не порушуються на підприємстві права працівників на охорону праці під час укладення трудового договору: інформування працівників під розписку про умови праці та про наявність на їх робочих місцях небезпечних і шкідливих виробничих чинників;
— чи не порушуються на підприємстві права працівників на охорону праці під час роботи: відповідність умов праці на робочому місці та санітарно-побутових умов вимогам законодавства, забезпечення безпеки технологічних процесів, технологій, механізмів, устаткування;
— чи підтримується на підприємстві технологічна дисципліна;
— чи забезпечуються працівники підприємства (у випадках, передбачених трудовим законодавством) засобами колективного та індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, газованою солоною водою тощо;
— чи забезпечується на підприємстві проходження його працівниками обов’язкових медичних оглядів, різних інструктажів;
— чи має підприємство необхідні дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, що видаються Держгірпромнаглядом, до яких потрапляють багато видів будівельних робіт і техніки;
— навчання керівників і відповідальних з охорони праці у відповідних навчальних центрах і навчання та перевірка знань працівників на підприємстві.
Значна кількість вимог з охорони має спеціалізований характер і залежить від специфіки діяльності підприємства.
Зокрема, на будівельних підприємствах охорону праці має бути організовано згідно з
НПАОП 45.2-7.02-80.
За результатами перевірки...
За результатами проведення перевірки підприємства може бути:
1) оформлено припис (акт) із виявленими порушеннями, на усунення яких може бути дано близько місяця. За порушеннями має бути складено відповідь із конкретними строками та відповідальними за усунення;
2) винесено постанову про накладення штрафу за адміністративне правопорушення;
3) видано наказ про анулювання дозволу чи ліцензії Держгірпромнагляду;
4) надано подання роботодавцю про невідповідність окремих посадових осіб посаді;
5) винесено постанову прокурором про порушення кримінальної справи щодо посадових осіб, матеріали про здійснення правопорушень якими було раніше передано перевіряючими до органів прокуратури.
Усі ці документи може бути оскаржено керівнику територіального органу інспекції, у вищій організації та в суді у загальному порядку згідно із законодавством.
Оформлення результатів перевірки розглянемо детальніше.
Відповідно до
п. 3.6 Порядку № 92 результати кожної перевірки оформлюються актом перевірки, а в разі виявлення під час перевірок підприємств (об’єктів) порушень щодо питань охорони праці, охорони надр посадова особа Держгірпромнагляду складає припис.В обов’язковому порядку у приписі має зазначатися таке:
— запис про характер і зміст порушень безпеки праці, промислову безпеку (охорону надр);
— відомості про невиконання підприємством, що перевіряється, законів та інших нормативних актів (зазначається нормативний акт, його пункти, статті тощо), а також вимоги до роботодавця щодо усунення цих порушень;
— запис про заборону, призупинення, припинення, обмеження роботи та експлуатації окремих виробництв, цехів, ділянок, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуску та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, а також про видані дозволи;
— вимога до роботодавця про застосування заходів щодо усунення виявлених порушень вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці (охорони надр) та письмове інформування про виконання цих заходів.
Перший примірник припису
видається роботодавцю, керівнику чи іншій посадовій особі підприємства або фізичній особі, яка використовує найману працю. Другий примірник припису залишається в посадової особи Держгірпромнагляду для узагальнення виявлених недоліків, для підготовки звітів і контролю за його виконанням.Згідно з
п. 3.16 Порядку № 92 за результатами перевірки роботодавець розробляє заходи щодо усунення виявлених порушень законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці (охорони надр). Зауважимо, що в розробці цих заходів може брати участь посадова особа Держгірпромнагляду.Якщо ж винесено постанову про накладання штрафу, то її
максимальний розмір не може перевищувати 5 % місячного фонду заробітної плати.Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору спричиняє нарахування на суму штрафу
пені в розмірі 2 % за кожен день прострочення. Однак постанову про накладання штрафу може бути оскаржено в місячний строк у судовому порядку.Водночас Держгірпромнагляд у
листі від 08.02.2008 р. № 01/03-03/1087 звернув увагу на те, що згідно зі ст. 12 Закону № 877 у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, ураховується принцип пропорційності порушення та покарання.Незважаючи на давність цього
листа, його зміст актуальний і сьогодні.Крім того, згідно зі
ст. 44 Закону про охорону праці за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод діяльності посадових осіб органів Держгірпромнагляду винні особи можуть притягуватися до адміністративної відповідальності.Органи Держгірпромнагляду відповідно до
ст. 231 КпАП мають право накладати на посадових осіб підприємств адміністративні штрафи за:— порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці, крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (
ст. 41 КпАП);— порушення прав державної власності на надра (
ст. 47 КпАП);— порушення вимог з охорони надр (
ст. 57 КпАП);— порушення правил і вимог проведення робіт із геологічного вивчення надр (
ст. 58 КпАП);— порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів із безпечного ведення робіт у галузі промисловості (
ст. 93 КпАП);— порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузі промисловості (
ст. 94 КпАП);— невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері охорони праці (
ст. 1884 КпАП).Від імені органів Держгірпромнагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об’єктах, а також невиконання законних вимог органів Держгірпромнагляду мають право:
— державні інспектори — штраф до 4 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян2;
— головні державні інспектори, начальники інспекцій Держгірпромнагляду та їх заступники — штраф до 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— начальники управлінь і відділів Держгірпромнагляду та їх заступники — штраф до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— керівник Держгірпромнагляду та його заступники — штраф до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2 Тут і далі неоподатковуваний мінімум доходів громадян — 17 грн.
Крім зазначених вище штрафних санкцій і адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони праці, згідно зі
ст. 39 Закону про охорону праці посадові особи Держгірпромнагляду мають право забороняти, зупиняти, призупиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, ділянок, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, у тому числі пов’язаних з використанням надр, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати чи призупиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, що створюють загрозу життю працюючих.У
п. 3.6 Порядку № 92 передбачено, що заборона — це припинення роботи окремого виробництва, цеху, ділянки, робочого місця, експлуатації будівлі, споруди, приміщення, випуску машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, застосування нових небезпечних речовин. Зупинка — це припинення дії (руху) машини, механізму, устаткування, транспортного та іншого засобу праці. Призупинення — це заборона на певний час виконання окремих робіт. Обмеження роботи — це зменшення технологічного навантаження окремого виробництва, цеху, ділянки, машини, механізму, устаткування, транспортного та іншого засобу праці.Відповідно до п. 3.8 Порядку № 92 відновлення експлуатації здійснюється після усунення порушень, зазначених у приписі, та отримання від посадової особи Держгірпромнагляду рішення про відновлення експлуатації цього об’єкта. Таке рішення приймається після перевірки достовірності усунення порушень.
