Розстаємося із заставою: правовий аспект
Наталія Григор’єва, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Бізнес, як саме життя, непередбачуваний на поворотах і в кінцевих результатах. Те, що сьогодні здається вигідним комерційним проектом, за який ви ручаєтеся офісною будівлею та обладнанням, завтра може поставити вас перед фактом розставання із заставним майном. Оскільки всі ми схильні не думати про поганий результат заздалегідь, ця ситуація застає нас зненацька. Давайте спробуємо подивитися на правові наслідки неупередженим поглядом бухгалтера.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ЦК
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.Закон про заставу
— Закон України «Про заставу» від 02.10.1992 р. № 2654-ХП.Закон про оцінку майна
— Закон України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оцінну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.Закон про держреєстрацію прав
— Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV.Закон № 1255
— Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 р. № 1255-IV.Положення № 1448
— Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджене постановою КМУ від 22.12.1997 р. № 1448.Порядок № 14
— Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143.Порядок № 165
— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. № 165.П(С)БО 7
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 27.04.2000 р. № 92.П(С)БО 9
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом МФУ від 20.10.1999 р. № 246.
Основні положення
Необхідність «погашення» заборгованості за відсутності оборотних коштів у позичальника нерідко спричинює необхідність реалізації заставленого майна. Застава як спосіб забезпечення зобов’язань дає право кредитору (заставодержателю) вимагати задоволення узятих на себе боржником (заставодавцем) зобов’язань з вартості заставленого майна і, що важливо, кредитор-заставодержатель має переваги перед іншими кредиторами.
За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається
на момент фактичного задоволення, включаючи:— відсотки;
— відшкодування збитків, нанесених простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, — неустойку)
;— необхідні витрати на утримання заставленого майна;
— витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо іншого не передбачено договором застави.
Застава є одним із найефективніших способів забезпечення виконання зобов’язань, оскільки задоволення вимог кредитора не залежить від фінансового положення боржника.
ЦК
розкриває визначення застави в параграфі 6:
ЦК
§ 6. Застава
Стаття 572. Поняття застави
1. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
<..>
Стаття 575. Окремі види застав
1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
2. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі.
3. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Стаття 576. Предмет застави
1. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
2. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).
3. Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором.
4. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об’єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.
5. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.
6. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
7. Застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом.
<..>
Норми про заставу як вид забезпечення виконання зобов’язань містяться не лише в
ЦК, а й у Законі про заставу, Законі про іпотеку, Законі № 1255 (лише щодо застави рухомого майна), Законі про держреєстрацію прав.У нашій статті ми розглянемо лише виникнення застави на підставі договору, але застава може виникнути і на підставі закону чи рішення суду.
Закон про заставу
Стаття 3. Застосування застави
Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.
Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов’язання.
Ми не зупинятимемося детально на нюансах юридичного оформлення договору застави, згадаємо лише основне. При укладенні договору застави має бути передбачено, у власності якої сторони перебуває заставлене майно. Наприклад, воно може перебувати у власності заставодавця, заставодержателя чи третьої особи.
Договір застави
зазвичай укладається в письмовій формі, і в ньому визначаються суть, розмір і строк виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, виходячи з яких за заявою сторін має бути досягнуто згоди.Якщо предметом застави є
нерухоме майно, договір застави має бути нотаріально засвідчено (ст. 577 ЦК, ст. 13 Закону про заставу). Утім, нотаріальне засвідчення договору застави можливе і в тих випадках, коли це не є обов’язковим, але на цьому наполягає одна із сторін.
Оцінка предмета застави
При укладенні договору застави вважається хорошим тоном залучення аудиторів для перевірки достовірності та повноти балансу, фінансового положення сторони договору застави та оцінки предмета застави відповідно до законодавства.
Статтею 582 ЦКУ
передбачено, що оцінка предмета застави здійснюється у двох випадках: якщо таку вимогу передбачено в договорі чи в законі. У цілому, оцінка предмета застави здійснюється відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо іншого порядку оцінки предмета застави не встановлено договором чи законом.Вимога про
обов’язкову незалежну оцінку існує тільки щодо предметів застави державного та комунального майна (Закон про оцінку майна). Якщо договором застави сторони не передбачили експертну оцінку майна і таке майно не є державним чи комунальним, така оцінка проводиться за ціною реалізації (відповідно до звичайних цін, що склалися на момент укладення договору, виникнення права застави).
Страхування предмета застави
Часто при укладенні договору застави між суб’єктами господарювання, виникає питання
про страхування майна , що перебуває в заставі (у договорі застави, який укладається з банком чи іншою фінансовою установою, така вимога часто є обов’язковою умовою договору).
ЦК
<...>
Стаття 580. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави
1.
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом.2. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов’язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави.
<...>
Таким чином, якщо майно
не підлягає обов’язковому страхуванню, предмет застави може бути застраховано за згодою сторін. У цьому випадку суми страхування можуть бути віднесені на валові витрати підприємства-заставодавця згідно з п.п. 5.4.6 Закону про податок на прибуток.
Заміна предмета застави
Право замінити предмет застави на рівноцінний у заставодавця прописано в
ст. 579 ЦК, але зробити це можливо лише за умови згоди заставодержателя, якщо інше не встановлено договором чи законом.У заставу залишити можна не лише нерухомість, обладнання, незавершені об’єкти будівництва. Будматеріали на майданчику також може бути описано як предмети застави в договорі.
Порядок заміни предмета застави при заставі товарів в обороті (сировина, напівфабрикати, що комплектують вироби, готова продукція тощо) або в переробці регулюється
розділом III Закону про заставу.
Закон про заставу
<...>
Розділ III. Застава товарів в обороті або у переробці
Стаття 40. Предмет застави товарів в обороті або у переробці
Предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо.
При заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передання на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності.
Стаття 41. Умови договору застави товарів у обороті або в переробці
Договір застави товарів у обороті або в переробці повинен індивідуалізувати предмет застави шляхом зазначення знаходження товарів у володінні заставодавця чи їх розташування в певному цеху, складі, іншому приміщенні або іншим способом, достатнім для ідентифікації сукупності рухомих речей як предмета застави.
Стаття 42. Права заставодавця при заставі товарів в обороті або у переробці
При заставі товарів в обороті або у переробці заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави відповідно до правил цього розділу.
Стаття 43. Обов’язки заставодавця при заставі товарів в обороті або у переробці
У разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов’язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості. Зменшення вартості замінених товарів допускається тільки у випадках, коли це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості.
<...>
Хочемо нагадати суб’єктам господарювання, які продають майно, що перебуває в заставі,
про необхідність отримати дозвіл від заставодержателя на такий продаж (якщо інше прямо не передбачено договором). Покупці ж, у свою чергу, мають знати про загрозу витребування у них майна, якщо застава на нього була зареєстрована, оскільки в цьому випадку вони не вважаються добросовісними набувачами. Особа, яка придбала заставне майно, вважається його добросовісним набувачем лише за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про таке майно.Отже, ми говорили про правові нюанси «розставання» із заставою. А про податкові наслідки таких операцій за новими правилами (згідно з вимогами Податкового кодексу) поговоримо в наступному номері нашої газети.
