Теми статей
Обрати теми

Компенсаційний пакет для працівників

Редакція ББ
Стаття

Компенсаційний пакет для працівників

Євгенія Кузнєцова, консультант

 

«Не упускайте нагоди робити добро — якщо це не загрожує вам великим збитком». Цією фразою відомого американського письменника Марка Твена найкраще характеризується система заохочувальних та компенсаційних виплат, що надаються працівникам підприємств.

Їх головна мета — залучення та утримання цінних працівників, без чого сьогодні не обійтися ні великим, ні малим підприємствам. Водночас бухгалтери та керівники часто запитують: як правильно оподатковувати витрати, понесені на пільги для працівників, і чи можна при цьому отримувати хоча б мінімальну податкову вигоду? На ці запитання ми і відповімо в цій статті.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

ПК

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон про ЄСВ

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.02.2004 р. № 5.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р.
№ 168/97-ВР.

Інструкція № 59

— Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59.

Постанова № 663

— постанова Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23.04.1999 р. № 663.

 

Основне про компенсаційний пакет

Різні виплати чи пільги, які можуть отримувати працівники, крім заробітної плати, прийнято називати компенсаційним або соціальним пакетом. По суті, це цілком заслужені додаткові блага від роботодавця за якісне виконання своїх обов'язків, витрачання працівником заради справи свого часу, сил тощо.

Водночас для цілей оподаткування щодо кожної виплати потрібно визначити:

— чи пов'язана вона з господарською діяльністю роботодавця;

— чи входить вона до фонду оплати праці (далі — ФОП);

— чи підпадає під пільгове оподаткування та в якій сумі;

— чи загрожує її надання «паперовою» тяганиною для роботодавця

— деякі інші особливості.

Компенсаційні пакети, як правило, розробляються на підприємствах кадровими службами. Не таємниця, що в досягненні мети простимулювати та утримати потрібного працівника вони можуть перестаратися і запропонувати не зовсім «зручну» в податкових аспектах форму заохочення. Проте окремі норми законодавства дають роботодавцям шанс дещо покращити податкову картину.

 

Оподаткування складових компенсаційного пакета

Складова частина компенсаційного пакета

Валові витрати (ВВ) згідно із Законом
про податок
на прибуток

Витрати (В) згідно з розділом III ПК

(не раніше ніж з 01.04.2011 р.)

Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО)

Внески до Пенсійного та інших соціальних фондів

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)

(з 01.01.2011 р.)

відповідно
до Закону № 889

відповідно
до розділу IV ПК

(з 01.01.2011 р.)

1

2

3

4

5

6

7

1. Систематична матеріальна допомога, що надається всім чи більшості працівників
(на оздоровлення,
при наданні відпустки, допомога
до свят тощо)

Так. На підставі п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток така матдопомога потрапляє до ВВ як виплата, установлена за домовленістю сторін трудового договору.

Нарахування «зверху» у вигляді внесків до соцфондів потрапляють до ВВ згідно з п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток

Так. У тому ж порядку включаються до В відповідно до п. 142.1 ПК.

Згідно з п. 143.1. ПК відносяться до складу В суми ЄСВ у частині нарахувань «зверху»

Так. Відповідно до п.1.1 Закону № 889 матдопомога, що має систематичний характер, підпадає під поняття «заробітна плата», до якого також входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати і винагороди, що виплачуються у зв'язку з відносинами трудового найму. Тому вона обкладається ПДФО згідно з п.п. 4.2.1 Закону № 889

Так. Цей вид матдопомоги також підпадає під поняття «заробітна плата» відповідно до п.п. 14.1.48 ПК та обкладається ПДФО згідно з п.п. 164.2.1 ПК

Так (нараховуються та утримуються). Матдопомога систематичного характеру обкладається ПДФО та входить до складу ФОП згідно з п.п. 2.3.3 Інструкції № 5

Так (нараховується та утримується), оскільки входить до ФОП

Примітка. Порядок (умови) надання матеріальної допомоги повинні відображатися в колективному договорі або положенні про оплату праці.

2. Матеріальна допомога разового характеру у зв'язку із сімейними обставинами тощо

 

 

 

 

 

 

2.1. Матдопомога на будь-які цілі, для якої не передбачено пільги з ПДФО

Ні. Разова матеріальна допомога не належить до витрат на оплату праці (не входить до ФОП згідно з Інструкцією № 5), тому до ВВ не включається, а п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток не застосовується

Ні. На тій самій підставі не включається до В згідно з п. 142.1 ПК

Так. На підставі п.п. «д» п.п. 4.2.9 Закону № 889 фінансова допомога від роботодавця обкладається ПДФО

Так. Безповоротна фінансова допомога обкладається ПДФО згідно з п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 ПК

Ні (не нараховуються та не утримуються). Сума матеріальної допомоги разового характеру не входить до складу ФОП відповідно до п. 3.31 Інструкції № 5

Ні (не нараховується та не утримується), оскільки не входить до складу ФОП

Примітка. Така матдопомога надається окремим працівникам в екстреному випадку: у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання. Підставою для цього є заява працівника, рішення про її видачу та розмір приймається керівником підприємства на свій розсуд. Для матеріальної допомоги разового характеру передбачено низку пільг в обкладенні ПДФО. Отже, наймані працівники та роботодавці зацікавлені в тому, щоб надання такої допомоги вписувалося в межі пільгового випадку. Далі ми їх і розглянемо.

2.2. Допомога на лікування та медобслуговування

 

 

 

 

 

 

2.2.1. Розмір допомоги не обмежено, але вона надається за рахунок грошових коштів, що залишаються після обкладення роботодавця податком на прибуток підприємства

Ні. Разова матеріальна допомога не належить до витрат на оплату праці (не входить до ФОП згідно з Інструкцією № 5), а, крім того, не включаються до ВВ суми матдопомоги ПДФО, що звільняються від оподаткування згідно з п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток

Ні. Не відноситься до В на оплату праці відповідно до п. 142.1 ПК

Ні. Кошти у вигляді допомоги на лікування та медичне обслуговування, надані на зазначених умовах, не обкладаються ПДФО згідно з п.п. 4.3.22 Закону № 889 за наявності підтверджуючих документів (див. примітку)

Ні. Згідно з п.п. 165.1.19 ПК цей вид матдопомоги не обкладається ПДФО. Для пільги відповідно до ПК не обов'язково, щоб вона надавалася за рахунок грошових коштів, що залишаються після обкладення роботодавця податком на прибуток підприємства, але обов'язково потрібні підтверджуючі документи

Ні (не нараховуються та не утримуються). Сума такої допомоги не обкладається ПДФО та не входить до складу ФОП згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 як матеріальна допомога разового характеру

Ні (не нараховується та не утримується), оскільки не входить до складу ФОП

Примітка. Матдопомогу може бути як перераховано медустанові, так і видано безпосередньо працівнику (за заявою).

Підтверджуючими документами є: довідки, виписки з амбулаторних карток, рецепти, рахунки медустанов, договори на медичне обслуговування тощо.

Пільга не діє, якщо допомога видається на лікування у випадках, передбачених пп. «а» — «з» п.п. 5.3.4 Закону № 889: на лікування тютюнової чи алкогольної залежності, косметичні операції, зміну статі, аборти тощо.

Згідно з п.п. 165.1.19 ПК пільга не діє в частині суми «медичних» витрат, що компенсуються з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування. Проте на сьогодні система такого страхування не діє.

2.2.2. Розмір допомоги не обмежено, але кошти витрачаються на компенсацію платних послуг з лікування та придбання лікарських препаратів, надаються безпосередньо закладу охорони здоров'я (виплата на руки працівнику виключається)

Ні. Відповідно до п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток ця цільова допомога до складу ВВ не включається

Ні. Не відноситься до В на оплату праці згідно з п. 142.1 ПК

Ні. Такий вигляд матдопомоги відповідно до п.п. «а» п.п. 9.7.4 Закону № 889 розглядається як благодійна допомога на лікування платника податків або члена його сім'ї першого ступеня спорідненості, що не обкладається ПДФО

Ні. На тій самій підставі згідно з п.п. 170.7.4 ПК. Умови надання практично не змінюються, винятки для деяких захворювань наведено в цьому ж підпункті ПК, обов'язково потрібні підтверджуючі документи (див. примітку до рядка 2.2.1 таблиці)

Ні (не нараховуються та не утримуються). Сума такої допомоги не обкладається ПДФО та не входить до складу ФОП згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 як матеріальна допомога разового характеру

Ні (не нараховується та не утримується), оскільки не входить до складу ФОП

Примітка. Пільга з ПДФО діє незалежно від того, в медустанові якої форми власності (державної чи приватної) лікувався працівник, виняток передбачено лише для деяких захворювань та процедур, передбачених пп. «а» — «з» п.п. 5.3.4 Закону № 889 (лікування тютюнової чи алкогольної залежності, косметичних операцій, зміни статі, абортів тощо).

Зауважимо, що Закон № 889 передбачає обмеження для суми неоподатковуваної матдопомоги у розмірі, що не покривається виплатами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування. Однак поки що такий вид загальнообов’язкового страхування не діє.

Згідно з п.п. 9.7.5 Закону № 889 і п.п. 170.7.5 ПК одержувач такої матдопомоги має право на її використання протягом строку, установленого її умовами, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем її отримання. Інакше її (її частину) має бути повернено роботодавцю або в частині невикористаної суми включено до річного оподатковуваного доходу працівника та відображено в його річній декларації.

2.3. Матдопомога на будь-які цілі, але за умови, що її розмір сукупно за рік не перевищує суму, що дорівнює місячному прожитковому мінімуму, діючому для працездатної особи на 1 січня звітного року, помножену на 1,4 та округлену до найближчих 10 грн.

(суму граничного доходу для отримання ПСП, у 2010 році — 1220 грн.)

Ні. Відповідно до п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток така нецільова допомога до складу ВВ не включається

Ні. Згідно з п. 142.1 ПК ця матдопомога до В не включається

Ні. Відповідно до п.п. 9.7.3 Закону № 889 не обкладається ПДФО нецільова благодійна допомога в зазначеному розмірі (п.п. 6.5.1 Закону № 889), що надається працівнику, який має право на податкову соціальну пільгу (у загальному випадку, якщо його місячна зарплата у 2010 році не перевищує 1220 грн.)

Ні. Згідно з п.п. 170.7.3 ПК не обкладається ПДФО цей вид матдопомоги в зазначеному розмірі (п.п. 169.4.1 ПК). Обмежень щодо розміру зарплати одержувача матдопомоги цей підпункт ПК не містить

Ні (не нараховуються та не утримуються). Сума такої допомоги не обкладається ПДФО та не входить до складу ФОП згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 як матеріальна допомога разового характеру

Ні (не нараховується та не утримується), оскільки не входить до складу ФОП

Примітка. Матдопомога може надаватися як одноразово, так і частинами. При цьому для пільги з ПДФО її загальна сума за рік не повинна перевищувати зазначений граничний розмір. Інакше сума перевищення (понад 1220 грн. у 2010 році) обкладатиметься ПДФО, а працівник має подати декларацію про доходи.

3. Навчання працівників підприємства за профілем діяльності (не обов'язкове)

Так (з урахуванням обмеження). На підставі п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток до ВВ можна віднести суми, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою чи підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податків, у розмірі до 3 % фонду оплати праці звітного періоду.

Звітним періодом згідно з п. 11.1 Закону про податок на прибуток є квартал, півріччя, три квартали та рік, тому 3 % межа визначається наростаючим підсумком.

Сума витрат, що перевищила зазначений ліміт, на наступний звітний (податковий) рік не переноситься

Так. На підставі п.п. 140.1.3 ПК до В може бути віднесено витрати на навчання та (або) професійну підготовку, перепідготовку чи підвищення кваліфікації фізичних осіб, у тому числі тих, які перебувають у трудових відносинах з платником податків, які уклали з ним письмовий договір (контракт) про взяті ними зобов’язання відпрацювати у платника податків після закінчення навчання та здобуття спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років

Ні, якщо виконуються всі умови, перелічені в п.п. 4.3.20 Закону № 889:

а) плата перераховується роботодавцем на користь закладів освіти (навчальних закладів);

б) підготовка чи перепідготовка працівника підприємства здійснюється за профілем діяльності або загальними виробничими потребами роботодавця;

в) сума, сплачена роботодавцем за навчання працівника, не перевищує прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, за кожен повний чи неповний місяць навчання (п.п. 6.5.1 Закону № 889) (у 2010 році — 1220 грн.)

Ні, якщо виконуються всі умови, перелічені в п.п. 165.1.21 ПК:

а) плата за підготовку перераховується роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів;

б) з працівником укладено письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання щодо відробітку в такого роботодавця після закінчення вищого та (або) професійно-технічного навчального закладу і здобуття спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років;

в) сума, сплачена роботодавцем за навчання працівника, не перевищує прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, за кожен повний чи неповний місяць навчання (п.п. 169.4.1 ПК)

Ні (не нараховуються та не утримуються).

Не включаються до ФОП:
— витрати на підготовку та перепідготовку кадрів у вигляді оплати навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів (п.3.24 Інструкції № 5);
— витрати на платне навчання працівників, не пов’язане з виробничою необхідністю, за договором між підприємством та навчальним закладом (п.3.10 Інструкції № 5)

Ні (не нараховується та не утримується), оскільки не входить до складу ФОП

Примітка. У частині можливості віднести суми за навчання до ВВ відповідно до Закону про податок на прибуток зазначене правило стосується витрат на навчання працівників як в Україні, так і за кордоном.

Згідно з п.п. 140.1.3 ПК для віднесення до В вартості навчання працівники також можуть проходити його у вітчизняних або зарубіжних навчальних закладах, якщо наявність сертифіката про освіту в таких закладах є обов’язковою для виконання певних умов ведення господарської діяльності, у тому числі, але не виключно у вищих або професійно-технічних закладах.

Проте в разі розірвання письмового контракту про трирічний відробіток підприємство має збільшити свій дохід у сумі витрат на навчання, які було включено до складу його В.

Крім того, у цьому випадку підприємство повинне буде нарахувати

додаткове податкове зобов’язання з податку на прибуток, яке належало сплатити, якби підприємство не користувалося податковою пільгою, установленою п.п. 140.1.3 ПК, а також пеню в розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день його виникнення, розраховану за кожен день недоїмки, закінчуючи днем збільшення доходу.

Якщо працівник відшкодує роботодавцю таку суму, то вона не включатиметься до доходу підприємства.

У разі виникнення розбіжностей між органом державної податкової служби та платником податків стосовно зв'язку витрат на цілі, застережені в п.п. 140.1.3 ПК, з основною діяльністю платника податків, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до Міністерства освіти за експертним висновком.

Якщо сума оплати за навчання перевищить «пільгову» суму за місяць, то ПДФО обкладається тільки сума перевищення. Оскільки сума, перерахована навчальному закладу, є «чистим» доходом працівника, то для приведення такого доходу до нарахування, на нашу думку, необхідно застосовувати «натуральний» коефіцієнт 1,176471 при ставці ПДФО 15 % (п. 3.4 Закону № 889; п. 164.5 ПК). Водночас представники ДПАУ вважають, що цей коефіцієнт застосовувати не потрібно (листи від 12.10.2010 р. № 12932/5/17-0716, від 08.10.2008 р. № 20454/7/17-0717).

Питання, чи може підприємство віднести до ВВ суму, помножену на натуральний коефіцієнт, залишається відкритим, оскільки добро на це дає тільки п. 3.4 Закону № 889, а не Закон про податок на прибуток. У свою чергу, база обкладення соцвнесками, а аналогічно і ЄСВ з 01.01.2011 р., помножується на «натуральний» коефіцієнт, якщо він застосовується.

Пільга з ПДФО не діє, якщо:

а) не виконується хоча б одна з умов неутримання ПДФО, наприклад, оплачуються навчання в іноземному навчальному закладі або курси англійського не на базі вищого навчального закладу;

б) працівник звільняється протягом свого навчання або:
— відповідно до Закону № 889 до закінчення другого календарного року з року, в якому закінчується навчання (виняток становлять випадки, коли у відносинах між підприємством та працівником передбачено обов'язок останнього відшкодувати вартість навчання при звільненні);
— згідно з ПК до закінчення третього календарного року, рахуючи від року, в якому закінчується таке навчання (згідно з ПК);

в) сума витрат на навчання працівника відшкодовується працівнику на підставі підтверджуючих документів

4. Оплата обідів у кафе

Так. Оплата харчування працівників включається до ВВ на підставі п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток як виплата, установлена за домовленістю сторін.

Сума нарахованих внесків до фондів соціального страхування включається до ВВ на підставі п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток

Так. Уключається до В на тій самій підставі згідно з п. 142.1 ПК;

суми ЄСВ — у частині нарахувань — згідно з п. 143.1 ПК

Так. Оплата роботодавцем харчування працівника для цілей оподаткування розглядається як його дохід у вигляді заробітної плати

Так. На тій самій підставі

Так (нараховуються та утримуються). Згідно з п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 оплата харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях, у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат включається до ФОП

Так (нараховується та утримується), оскільки входить до ФОП

Примітка. Цей варіант оподаткування передбачає, що працівники надаватимуть наприкінці місяця роботодавцю розрахункові документи, що підтверджують вартість обідів.

Для того щоб безперешкодно відображати у складі ВВ або В вартість харчування працівників, компенсацію вартості харчування має бути передбачено в колективному, трудовому договорі або положенні про оплату праці на підприємстві.

Про інші способи організації та оподаткування пільгового харчування працівників можна дізнатися з газети «Будівельна бухгалтерія», 2010, № 15, с. 6.

Оскільки сума витрат на харчування — це чистий дохід працівника, то для приведення такого доходу до нарахування, на нашу думку, необхідно застосовувати «натуральний» коефіцієнт 1,176471 при ставці ПДФО 15 % (п. 3.4 Закону № 889; п. 164.5 ПК), хоча представники ДПАУ так не вважають.

Якщо застосовується «натуральний» коефіцієнт, то на нього помножується база обкладення соцвнесками, аналогічно й база для ЄСВ з 01.01.2011 р.

5. Доплата «відряджувальних» понад норми

Ні. На підставі п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток до ВВ відносяться добові витрати лише в межах норм, установлених постановою № 663 за кожен повний день відрядження, уключаючи день від'їзду і день приїзду (за наявності посвідчення про відрядження, оформленого відповідно до вимог Інструкції № 59). Сума добових витрат понад норми до складу ВВ не включається

Ні. На підставі п.п. 140.1.7 ПК у зв'язку з відрядженням у межах території України до складу В можна віднести не підтверджені документально витрати (добові) тільки в певній (граничній) сумі.

З 01.04.2011 р. ця сума становитиме не більше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати для працездатних осіб, що діяв на 1 січня звітного податкового року, з розрахунку на добу

Так. ПДФО не обкладається тільки сума добових витрат, що виплачується працівнику за нормами, установленими постановою № 663, перевищення розцінюється як дохід працівника від роботодавця (п.п. 4.3.2 Закону № 889)

Так. Згідно
з п.п. 165.1.11 ПК ПДФО не обкладається сума добових витрат в розмірі, зазначеному в п.п. 140.1.7 ПК (що включається до В). Решта суми вважається додатковим благом працівника

Ні (не нараховуються та не утримуються). Згідно з п. 3.15 Інструкції № 5 добові (у повній сумі) не належать до ФОП

Ні (не нараховується та не утримується), не входять до складу ФОП

Примітка. Рішення керівника підприємства про встановлення добових витрат у сумі, що перевищує граничні норми, установлюється в наказі по підприємству або ж у наказі (розпорядженні) щодо конкретного відрядження.

Граничні норми добових витрат для відряджень по Україні залежно від режиму харчування за місцем проживання встановлено п. 1 постанови № 663:
— без харчування — 30,00 грн.;
— з одноразовим харчуванням — 24,00 грн.;
— із дворазовим харчуванням — 18,00 грн.;
— із триразовим харчуванням — 12,00 грн.

Водночас нагадаємо, що на підставі п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток до ВВ відносяться відряджувальні витрати на оплату вартості проживання в готелях (мотелях), уключені до таких рахунків витрати на харчування чи побутові послуги, наймання інших житлових приміщень, оплату телефонних рахунків тощо.

Для такого включення необхідні оригінали документів, що підтверджують факт здійснення таких витрат, а також документальне підтвердження зв'язку відрядження з господарською діяльністю підприємства.

Оскільки в наказі керівника про доплати до граничних норм добових витрат зазвичай указується «чиста» сума наднормативних добових, що виплачується на руки, то база оподаткування має визначатися за допомогою «натурального» коефіцієнта, 1,176471 при ставці ПДФО 15 % (п. 3.4 Закону № 889; п. 164.5 ПК), хоча представники ДПАУ вважають інакше.

Зауважимо, що в п.п. 140.1.7 ПК згадується таке поняття, як «розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб», хоча, на наш погляд, коректніше орієнтуватися на прожитковий мінімум для працездатних осіб

6. Оплата дитячого садка дитини працівника

Так. Якщо оплату дитячого садка передбачено колективним або трудовим договором, то її сума включається до складу ВВ підприємства на підставі п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток, оскільки в такому разі виплата здійснюється за домовленістю сторін.

Сума внесків до соціальних фондів, що нараховуються на оплату дитячого садка, включається до ВВ підприємства на підставі п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток

Так. Уключається до В на тій самій підставі згідно з п. 142.1 ПК, суми ЄСВ у частині нарахувань — згідно з п. 143.1 ПК

Так. Така компенсація витрат на навчання (утримання) дитини в дитячому садку належить до поняття «заробітна плата» відповідно до Закону № 889 (як при виплаті на руки працівнику, так і при перерахуванні дошкільному закладу)

Так. На тій самій підставі згідно з ПК

Так (нараховуються та утримуються). Відповідно до п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 оплата за утримання дітей у дитячих дошкільних установах за рахунок роботодавця належить до ФОП у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат

Так (нараховується та утримується), оскільки входить до ФОП

Примітка. Можливість оплати за рахунок коштів роботодавця утримання дітей працівників у дитячих дошкільних установах має бути передбачено в колективному або трудовому договорі, окремому локальному документі роботодавця.

Сума оплати дитячого садка є «чистим» доходом працівника, тому для нарахувань та утримань до неї потрібно застосувати «натуральний» коефіцієнт 1,176471 при ставці ПДФО 15 % (п. 3.4 Закону № 889; п. 164.5 ПК), хоча представники ДПАУ вважають інакше. Якщо застосовується «натуральний» коефіцієнт, то на нього помножується база обкладення соцвнесками, та аналогічно й база для ЄСВ з 01.01.2011 р.

7. Путівка для працівника, придбана роботодавцем

Так. Якщо оплату вартості путівки передбачено колективним, індивідуальним трудовим договором, окремим локальним документом роботодавця, то вона включається до ФОП, а отже, і включається до ВВ на підставі п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток.

Внески до соцфондів у частині нарахувань (на вартість путівки) уключають до ВВ на підставі п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток

Так. Уключається до В на тій самій підставі згідно з п. 142.1 ПК.

Суми ЄСВ у частині нарахувань уключається до В відповідно до п. 143.1 ПК

Так. Оскільки вартість безоплатно наданих путівок уключається до оподатковуваного доходу працівників у вигляді заробітної плати, вона обкладається ПДФО

Так. Оплата путівки прирівнюється до заробітної плати, тому обкладається ПДФО згідно з п.п. 164.2.1 ПК

Так (нараховуються та утримуються). Вартість путівок, наданих працівникам та членам їх сімей на лікування і відпочинок, екскурсії чи суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства, уключають до ФОП як інші заохочувальні та компенсаційні виплати (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5)

Так (нараховується та утримується), оскільки входить до ФОП

Примітка. Надання путівки конкретному працівнику, як правило, оформляється наказом (розпорядженням) власника (уповноваженого ним органу).

Операція з передачі придбаної для працівника путівки може розглядатися як бартерна (платою за путівку є праця працівника). Тому на вартість путівки, що передається працівнику, збільшується валовий дохід на підставі пп. 4.1.1 і 7.1.1 Закону про податок на прибуток (виходячи з договірних цін, але не нижче за звичайні ціни), а витрати на придбання путівки включаються до ВВ на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.

Під час придбання путівки для працівника згідно з п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ у підприємства виникає податковий кредит на підставі отриманої податкової накладної. При передачі путівки працівнику в підприємства виникають податкові зобов'язання відповідно до п. 4.2 Закону про ПДВ виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче за звичайну ціну.

Очевидно, передача путівки працівнику і відповідно до ПК розглядатиметься як бартерна, тобто при її передачі виникнуть дохід і витрати, а також наслідки в обліку ПДВ.

Дохід у вигляді вартості отриманої путівки має визначатися виходячи з вартості путівки за звичайними цінами (з урахуванням ПДВ), помноженої на «натуральний» коефіцієнт 1,176471 при ставці ПДФО 15 % (п. 3.4 Закону № 889; п. 164.5 ПК), він також застосовується при обкладенні соцвнесками, та аналогічно і ЄСВ з 01.01.2011 р.

Зауважимо, що роботодавцю, можливо, буде простіше надати працівнику нецільову благодійну допомогу в розмірі, наближеному до вартості путівки, а працівник уже самостійно опікуватиметься її придбанням.

8. Фізкультура і спорт для працівників

8.1. Підприємство оплачує відвідування (абонемент) кожному працівнику

Так, якщо оплату абонемента до басейну або фітнес-клубу для працівників передбачено в колективному договорі підприємства, в індивідуальному трудовому договорі, окремому документі роботодавця, то згідно з п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток вона включається до ВВ підприємства як виплата за домовленістю роботодавця і працівника (як вид заохочувальної виплати).

Внески до соцфондів, нараховані на вартість абонемента, уключають до ВВ на підставі п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток

Так. Оплата вартості абонемента включається до В на тій самій підставі відповідно до п. 142.1 ПК;

суми ЄСВ у частині нарахувань уключаються до В згідно з п. 143.1 ПК

Так. Для цілей обкладення ПДФО вартість абонемента до басейну або фітнес-клубу відповідає поняттю «заробітна плата». Вона належить до ФОП як заохочувальна та компенсаційна виплата згідно з п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 та пов'язана з відносинами трудового найму

Так. На тій самій підставі відповідно до п.п. 164.2.1 ПК

Так (нараховуються та утримуються). Вартість абонемента, сплачена роботодавцем, уключається до ФОП (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5)

Так (нараховується та утримується), оскільки входить до ФОП

Примітка. Оскільки це «чистий» дохід працівника, то, на нашу думку, вартість абонемента, сплаченого підприємством, слід помножити на «натуральний» коефіцієнт 1,176471 при ставці ПДФО 15 % (п. 3.4 Закону № 889; п. 164.5 ПК). На нього також помножується і база обкладення соцвнесками, а з 01.01.2011 р. — ЄСВ.

8.2. Оренда спортзалу або доріжки в басейні

Ні. Відсутній зв'язок витрат на оренду спортивного залу або доріжки в басейні з господарською діяльністю підприємства. Також немає підстав для включення до ВВ вартості оренди спортивного залу чи басейну на підставі п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток

Ні. Не включається до В згідно з ПК, оскільки не пов'язана з господарською діяльністю

Ні. Оплата оренди не є виплатою індивідуального характеру, оскільки скористатися залом або доріжкою можуть відразу декілька різних працівників

Ні. На тій самій підставі

Ні. Не належить до ФОП, не обкладається ПДФО

Ні. Не належить до ФОП

Примітка. Суму ПДВ, сплачену у зв'язку з такою орендою, також не може бути включено до складу податкового кредиту.

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі