Для будівництва господарським способом ліцензія не потрібна
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 22.10.2009 р. № 12907
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист та повідомляє таке.
Відповідно до
Порядку ліцензування окремих видів господарської діяльності у будівництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1396, юридична особа та фізична особа (підприємець) — суб’єкти господарської діяльності, які мають намір здійснювати будівельну діяльність, повинні отримати ліцензію відповідно до цього Порядку.Як передбачено Угодою про взаємне визнання ліцензій на здійснення будівельної діяльності, які видаються ліцензійними органами держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав від 27.03.97 р., ратифікованою Україною 05.03.98 р.,
під будівельною діяльністю розуміються окремі види проектних і будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, виробництво будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, надання інжинірингових та інших робіт і послуг.Пункт 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 січня 2009 р. № 47
(далі — наказ № 47), встановлює, що вимоги про отримання ліцензії поширюються на всіх суб’єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які виконують роботи, пов’язані зі створенням об’єктів архітектури, відповідно до Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури.Як вбачається з назви
Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури (додаток до наказу № 47), цей перелік присвячений саме роботам, які здійснюються в межах господарської діяльності .Відповідно до
ст. 3 Господарського кодексу України (ГКУ) «під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність». При цьому ціна (тариф) згідно зі ст. 189 ГКУ є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб’єкти господарювання.Схоже визначення господарської діяльності міститься у
ст. 1 Закону України від 01.06.2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», зокрема, «господарська діяльність — будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт».Таким чином, на підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що
ліцензуванню підлягають роботи, які реалізуються суб’єктами господарювання і мають цінову вартість.У наведеному випадку будівельні роботи виконуються господарським способом.
При господарському способі будівництва будівельно-монтажні роботи виконує будівельний майданчик, ремонтно-будівельний цех або інший структурний підрозділ підприємства, для якого будується цей об’єкт.
У разі виконання будівельних робіт господарським способом відсутні необхідні умови для отримання ліцензії
, оскільки:1) будівельні роботи
не реалізуються, а виконуються для себе;2) відсутнє юридичне підґрунтя для формування договірної ціни, а отже, будівельні роботи
не мають цінової вартості.З огляду на викладене
можна зробити висновок про відсутність необхідності отримання ліцензії у разі виконання будівельних робіт господарським способом.Аналогічна позиція Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва викладена у
листі від 30.08.2002 р. № 3-432-702/4731 «Щодо отримання ліцензії з надання туристичних послуг», а також у листах від 17.07.2003 р. № 4-41-452-1362/4256 і від 18.04.2007 р. № 2812 стосовно перевезень.
Голова О. Кужель
КОМЕНТАР
Фахівці Держкомпідприємництва
ґрунтують свої висновки про відсутність необхідності отримання ліцензії при будівництві господарським способом на суто правових аргументах.В основу при цьому було покладено, як би парадоксально це не звучало, тезу про «негосподарську» природу господарського будівництва, що не має «цінової вартості».
Деякі юристи відзначають у зв’язку з цим, що при отриманні дозволу на виконання будівельних робіт у ДАБК потрібно надати ліцензію на генпідрядні функції, а при будівництві господарським способом забудовник не є
підрядником (див. «Бухгалтерія», 2009, № 49, с. 44). Це дає їм підставу для припущення про можливість безліцензійного виконання таких будівельних робіт.Віддаючи належне такій зваженій правовій аргументації, ми мусимо визнати, що працівники ДАБК часто розглядають ліцензування не лише як процес простої регуляторної реєстрації підрядників, а і як оцінку здатності підприємств безпечно виконувати будівельні роботи на належному рівні та відповідно до чинних стандартів. У цьому розумінні виконання ліцензійних умов підприємствами є своєрідним тестом на профпридатність. Тому здійснення власними силами небудівельних підприємств будівельних робіт, що зазвичай характеризуються підвищеними техніко-технологічними ризиками, без проходження такого тесту може стати джерелом суттєвої небезпеки для суспільства.
Таким чином, навіть якщо забудовник, який вирішив виконати будівельні роботи господарським способом, відмовиться від отримання ліцензії, він має бути готовий до пильного контролю будівництва з боку архітектурно-будівельних інспекторів
.
Андрій Левченко
