Облік матеріальних витрат у будівництві
Юлія Єгорова, бухгалтер
У цій публікації поговоримо про те, як обліковувати матеріальні витрати в будівництві та обчислювати приріст (убуток) балансової вартості запасів у податковому обліку.
ДОКУМЕНТ СТАТТІ
Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 335/94-ВР.
Загальні поняття
Матеріальні витрати
— це вартість витрачених матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) на виробництво продукції, робіт чи послуг. У будівництві матеріали та МШП витрачаються на окремі види будівельно-монтажних робіт чи окремі об’єкти будівництва (далі позначатимемо і те й інше як БМР). Крім того, матеріальні витрати включають вартість матеріалів та МШП, витрачених на адміністративні, збутові та інші потреби підприємства. До складу матеріальних витрат входить вартість будівельних матеріалів, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих, допоміжних та інших матеріалів, а також МШП.Для цілей бухгалтерського обліку всі матеріальні цінності поділяються на три групи:
— виробничі запаси, призначені для застосування всередині підприємства для виробництва продукції, робіт, послуг і для забезпечення його діяльності (рахунки
20 «Матеріали» і 22 «МШП»);— готова продукція, вироблена підприємством для подальшого продажу з метою отримання прибутку (рахунок
26 «Готова продукція»);— товари, куплені виключно для перепродажу з тією ж метою отримання прибутку, що не піддаються жодним змінам (рахунок
28 «Товари»).Друга і третя групи запасів не мають великого значення для будівельного підприємства, оскільки майже всі свої операції воно здійснює з першою групою запасів.
Основна відмінність бухгалтерського та податкового обліку матеріальних витрат полягає ось у чому. У бухобліку вони визнаються тільки в момент списання матеріалів «на видаток», а в податковому обліку таке списання відбувається у два етапи:
спочатку
визнаються валові витрати в момент оприбуткування чи оплати ТМЦ;потім
визначається величина приросту чи убутку запасів ТМЦ на складах, на яку збільшуються валові доходи або витрати відповідно.Крім цього, правила податкового обліку ТМЦ дещо жорсткіші, ніж правила обліку бухгалтерського. Список того, що дозволено включати до собівартості БМР або до витрат періоду в бухобліку, набагато ширший, ніж список того, що дозволено включати до складу валових витрат у податковому обліку. Наприклад, у бухобліку на собівартість БМР можна віднести вартість кімнатних рослин, картин, акваріума, якими прикрашено кабінет начальника цеху або виконроба, вартість води, чаю або кави для працівників, а в податковому обліку ці ТМЦ не відображаються.
Рух ТМЦ у балансі будівельного підприємства складається з трьох етапів (рис. 1):
а) надходження;
б) внутрішні переміщення та перетворення;
в) вибуття.
Для розуміння механізму розрахунку матеріальної складової за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток потрібно з’ясувати, що придбані запаси, які вже потрапили (тобто оприбутковані) на баланс підприємства, не зникають і не втрачають своєї «матеріальності» доти, доки не буде продано продукцію, вироблену з цих запасів, тобто доки не буде підписано акт приймання виконаних підрядних робіт. Отже, приріст виробничих запасів відбувається в момент їх оприбуткування на баланс, а убуток — у момент продажу результатів БМР. У момент списання матеріалів у виробництво убутку не відбувається, адже вони просто переміщаються всередині підприємства і не втрачають своєї «матеріальності». Аж до моменту продажу результатів БМР матеріальні запаси все ще значаться у складі незавершеного виробництва.З кредиту рахунків
20, 22, 65, 66, 13 тощо на підставі відповідних первинних документів1 списуються запаси, витрати на заробітну плату, на соціальне страхування, знос основних засобів тощо. При цьому дебетуються калькуляційні рахунки 2-го та операційні рахунки 9-го класу залежно від об’єкта, з яким пов’язані витрати.1 Як правило, серед первинних документів — відомості, накладні, акти списання ТМЦ, різні розрахунки, лімітно-забірні картки, табелі обліку робочого часу тощо.
Основною метою податкового обліку матеріальних витрат є їх класифікація на дві групи:
1) ті, що можна включати до валових витрат, — ми їх називатимемо валововитратними;
2) ті, що не можна включати до валових витрат, — ми назвемо їх невалововитратними.
Матеріальні витрати
першої групи включають витрати, пов’язані з господарською діяльністю підприємства та підтверджені первинними документами, оформленими відповідно до вимог законодавства, зокрема пп. 5.2.1, 5.2.6, 5.2.7, 5.2.9, 5.2.15, 5.2.17, 5.2.18 і 5.9 Закону про податок на прибуток.Матеріальні витрати
другої групи, які не можна включати до складу валових витрат у податковому обліку, усе одно мають відображатися в бухгалтерському обліку у звичайному порядку. Наприклад, це можуть бути матеріальні витрати, пов’язані із забезпеченням комфортніших умов праці працівників та в більших обсягах, ніж це передбачено законодавством про охорону праці (оплата обідів, напоїв та продуктів харчування, предметів гігієни, підвищені добові та витрати на оренду житла у відрядженнях, не підтверджені документами, тощо), брак, простої, неустойки тощо. Ці витрати відображаються на тих самих бухгалтерських рахунках, що й витрати «господарського призначення» з точки зору оподаткування.Однак деяких бухгалтерів бентежить факт невключення таких витрат до складу валових, і вони обліковують їх окремо на рахунку
949 «Інші витрати операційної діяльності». На наш погляд, такий підхід не зовсім виправданий з точки зору правильності визначення виробничої собівартості БМР, адже її буде занижено на суми «податково-негосподарських», але цілком «бухгалтерсько-виробничих» витрат. Проте цей підхід певною мірою зближує податковий облік з бухгалтерським та спрощує контроль за формуванням суми валових витрат і правильністю розрахунку приросту/убутку ТМЦ за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. У цьому випадку не потрібно буде вести окремий облік залишків незавершеного виробництва та готової продукції в бухгалтерському і податковому обліку, тобто сальдо рахунка 23 буде однаковим для цілей того й іншого обліку.Як компромісний варіант для тих, хто хоче точно розраховувати собівартість продукції (послуг) і водночас здійснювати контроль за валовими витратами в розрізі бухгалтерських рахунків, ми рекомендуємо такий вихід. Не списуйте всі витрати другої групи на один рахунок
949, а відкрийте спеціальні субрахунки до кожного з рахунків обліку виробничих витрат — 23, 24, 25, 90, 91, 92, 93, 94. Якщо ж форма бухгалтерського обліку на підприємстві таких «вільностей» не дозволяє, то проблему можна вирішити шляхом побудови аналітичного обліку витрат на названих вище рахунках. Як правило, такий підхід з використанням аналітики використовується при автоматизованих формах ведення обліку (наприклад, за допомогою групи програм «1С»).Але цей варіант ускладнюється тим, що потрібно буде здійснювати коригування оборотів та залишків по рахунку
23 для цілей податкового обліку. Цей варіант ми й розглянемо в цій публікації як найскладніший. Якщо ви обліковуєте «невалововитратні» операції окремо на рахунку 949, то у вашому випадку вихідні дані для коригування просто дорівнюватимуть нулю.
Методика розрахунку матеріальної складової в залишках незавершеного виробництва
Перейдемо власне до обліку прямих витрат на БМР та розрахунку матеріальної складової (МС) у залишках незавершеного виробництва (НЗВ).
Основну увагу ми приділимо методиці податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів (товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих, напівфабрикатів, малоцінних предметів), передбаченій
п. 5.9 Закону про податок на прибуток на складах та в незавершеному виробництві.Сутність такого обліку полягає в тому, що балансова вартість запасів на кінець звітного періоду порівнюється з їх балансовою вартістю на початок того самого періоду. Якщо ця вартість збільшилася — сума приросту розрахунково збільшує валовий дохід, якщо зменшилася — сума убутку включається до валових витрат. Однак тут не все так просто. Прийменник «в» перед «незавершеним виробництвом» та «готовою продукцією» в тексті
абзацу першого п. 5.9 свідчить про те, що до розрахунку приросту/убутку запасів потрібно включати не все сальдо рахунків 23 і 26, а тільки «матеріальну» його частину, або матеріальну складову. Уся решта витрат на виробництво, відмінних від матеріальних (у тому числі вартість придбаних послуг і робіт сторонніх організацій, сума зарплати з нарахуваннями, амортизація тощо), перерахунку не підлягають.Цей аспект — визначення МС у залишках НЗВ — є найскладнішим у цьому розрахунку, тим більше що єдиної затвердженої методики розрахунку МС не існує.
Організувати абсолютно окремий податковий облік запасів для цілей
п. 5.9 доволі складно, та й практично недоцільно, тому необхідно розумно поєднати його з бухгалтерським2. Принцип такого поєднання полягає в тому, щоб списувати на витрати виробництва запаси, які беруть участь у розрахунку приросту/убутку, окремо від тих, які участі в ньому не беруть, окремо списувати інші виробничі витрати, а також вести окремий облік залишку НЗВ для цілей податкового та бухгалтерського обліку.2 Зауважимо, що сучасні бухгалтерські програми вже дозволяють вести такий окремий облік запасів (наприклад, «1С» версії 8.0 та вище).
Будівельним підприємствам ми рекомендуємо вести розрахунок матеріальної складової в залишках незавершеного виробництва у два етапи:
1. Визначення МС у розподілених загальновиробничих витратах (рахунок
91).2. Визначення МС у залишках незавершеного виробництва (рахунок
23).
Розрахунок матеріальної складової в розподілених загальновиробничих витратах
Спочатку ми розрахуємо МС у складі загальновиробничих витрат, оскільки вони списуються на об’єкти калькуляції до моменту закриття калькуляційного рахунка
23 та списання з нього вартості БМР, а отже, сума «загальновиробничої» МС впливатиме на показники розрахунку МС у НЗВ.У нашому прикладі рахунок
91 за II квартал 2010 року має такий вигляд (див. табл. 1).
Таблиця 1
Рахунок 91 «Загальновиробничі витрати»
| №рядка | Статті витрат | Кореспондуючий рахунок | Дт | Кт | У тому числі МС* |
| 1 | Матеріальні витрати: |
| 162500 | — | 162000 |
| матеріали | 20 | 150000 | — | 150000 | |
| МШП | 22 | 12000 | — | 12000 | |
| питна вода і напої** | 20 | 500 | — | — | |
| * МС розраховується тільки для цілей податкового обліку. Для бухобліку цей показник не має практичного значення.** Не відображається в податковому обліку та не включається до розрахунку МС. | |||||
| 2 | Витрати на оплату праці: |
| 93800 | — | — |
| заробітна плата | 66 | 67000 | — | — | |
| внески на соцстрахування | 65 | 26800 | — | — | |
| 3 | Інші витрати: |
| 284200 | — | — |
| знос основних засобів | 13 | 143000 | — | — | |
| послуги сторонніх організацій | 63 | 41200 | — | — | |
| оренда приміщень | 63 | 100000 | — | — | |
| 4 | списання розподілених витрат на об’єкти калькуляції | 23 | — | 540000 | 162000 |
| 5 | Оборот — усього |
| 540500 | 540000 | 162000 |
Як бачимо, нічого складного на цьому етапі немає. Для цілей податкового обліку МС за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток нам потрібно лише підсумувати окремо загальний оборот по рахунку 91 і оборот по ньому ж у кореспонденції з матеріальними рахунками — 20 і 22. При цьому в податковому обліку ми не беремо до уваги витрати ТМЦ, не пов’язані з господарською діяльністю, — витрати на питну воду і напої для загальновиробничого персоналу. Отже, загальна сума загальновиробничих витрат, що береться до розрахунку в податковому обліку, склала 540000,00 грн., у тому числі матеріальні витрати — 162000,00 грн.
Розрахунок матеріальної складової в залишках незавершеного виробництва
Тепер переходимо до розрахунку МС у залишках незавершеного виробництва. Приклад даних за II квартал 2010 року по рахунку
23 «Виробництво» наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Рахунок 23 «Виробництво»
| №рядка | Показники | Кореспондуючий рахунок | Сума | У тому числі МС для цілей п. 5.9 | Питома вага*, % | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 1 | Залишок НЗВ на початок кварталу в бухгалтерському обліку | 50000 |
|
| ||
| Залишок НЗВ на початок кварталу в податковому обліку | 49100 | 22500 |
| |||
| 2 | Прямі матеріальні витрати: |
|
| 659000 | 653500 |
|
| — матеріали | Кт | 20 | 180000 | 180000 |
| |
| — МШП | Кт | 22 | 23500 | 23500 |
| |
|
| — напівфабрикати | Кт | 25 | 450000 | 450000 |
|
| — матеріали для озеленення цеху, питна вода і напої**
| Кт | 20 | 5500** | — |
| |
| 3 | Прямі витрати на оплату праці: |
|
| 350000 | — |
|
| — заробітна плата | Кт | 66 | 250000 | — |
| |
| — внески на соцстрахування | Кт | 65 | 100000 | — |
| |
| 4 | Інші прямі витрати: |
|
| 848400 |
|
|
| — знос основних засобів | Кт | 13 | 254500 | — |
| |
| — підрядні роботи сторонніх організацій*** | Кт | 63 | 466700*** | — |
| |
| — податки, що включаються до собівартості продукції | Кт | 64 | 105800 | — |
| |
| — витрати на відрядження виробничого персоналу | Кт | 37 | 6000 | — |
| |
| — витрати на відрядження понад нормативи**
| Кт | 37 | 9900** | — |
| |
| 5 | Розподілені загальновиробничі витрати | Кт | 91 | 540500 | 162000 |
|
| Бухгалтерський облік підсумків виробничої діяльності | ||||||
| 6 | Усього витрат за квартал, грн. |
|
| 2392400 |
|
|
| 7 | Усього витрат з урахуванням залишку НЗВ на початок кварталу, грн. |
|
| 2442400 |
|
|
| 8 | Вартість завершених етапів БМР, грн. | Дт | 903 | 1800000 |
|
|
| 9 | Залишок незавершеного виробництва на кінець кварталу |
|
| 642400 |
|
|
| Податковий облік підсумків виробничої діяльності та коригування залишків НЗВ і виходу ГП | ||||||
| 10 | Сума «невалововитратних» витрат: 5500 + 9900 + 500 = 15900 |
|
| (15900) |
| 0,65 % |
| 11 | Усього «валововитратних» витрат за квартал, грн. |
|
| 2376500 | 815500 |
|
| 12 | Усього «валововитратних» витрат з урахуванням залишку НЗВ на початок кварталу, грн. |
|
| 2425600 | 838000 | 34,55 % |
| 13 | Вартість завершених етапів БМР, грн. |
|
| 1788300 | 617858 |
|
| 14 | Залишок незавершеного виробництва на кінець кварталу |
|
| 637300 | 220142
|
|
| * Бази для розрахунку питомої ваги величин у цій графі різні. Коментарі див. у тексті нижче. ** Не відображається в податковому обліку та не включається до розрахунку МС. *** Відносяться на валові витрати без виділення з них МС (лист ДПАУ від 24.10.2008 р. № 10442/6/17-0716). | ||||||
Як вхідні дані для розрахунків ми використовуємо залишок незавершеного виробництва на рахунку
23 на початок II кварталу, який уже був розрахований у I кварталі 2010 року і складається з трьох величин:— власне залишку в бухгалтерському рахунку
23;— у тому числі залишок НЗВ для цілей податкового обліку;
— матеріальної складової в залишку НЗВ у податковому обліку.
Протягом звітного кварталу на дебеті рахунка
23 збиралися всі прямі виробничі витрати з кредиту рахунків:—
20 і 22 — списувалися ТМЦ (матеріальні витрати);—
65 і 66 — витрати на заробітну плату;—
13 — знос основних засобів;—
631 — вартість робіт і послуг вітчизняних постачальників, підрядних організацій тощо.Усі ці витрати могли як включатися, так і не включатися до валових витрат. Тому для цілей наших розрахунків нам потрібно буде знати суму тих та інших. Тому ми побудуємо наш бухгалтерський облік так, щоб по дебету рахунка
23 ми могли легко отримати інформацію про суму матеріальних витрат, і окремо про ті, що не відображаються в податковому обліку. Для цього достатньо відкрити окремі субрахунки або субконто для списання «валововитратних» і «невалововитратних» ТМЦ і для розподілу інших нематеріальних витрат за цією ознакою.За даними ряд. 6 гр. 4 табл. 2, сума всіх виробничих витрат склала
2391900 грн., з яких прямі матеріальні витрати дорівнюють 659000 грн. (ряд. 2 гр. 4 табл. 2). До складу матеріальних витрат увійшли також ті, що не включаються до валових витрат у податковому обліку та не беруть участі в розрахунку МС, а саме: вартість кімнатних рослин для кімнати приймання їжі, питної води, чаю, кави та цукру для виробничого персоналу на загальну суму 5500 грн. Вартість цих ТМЦ ми виключаємо з розрахунку МС (ряд. 2, гр. 5 табл. 2):659000 - 5500 = 653500 (грн.).
Отже, для розрахунку МС ми візьмемо до уваги тільки величину
653500 грн.Усі інші витрати (ряд. 3 і 4 табл. 2) до складу МС не включаються внаслідок своєї «нематеріальної» природи, тобто через те, що вони списуються на витрати безпосередньо, без попереднього накопичення на будь-яких матеріальних рахунках.
І нарешті, після відображення в обліку всіх господарських операцій необхідно розподілити загальновиробничі витрати між об’єктами калькуляції та після цього перенести суму витрат з рахунка 91 на рахунок 23 (ряд. 5 табл. 2). Рахунок 91 у цей момент закривається. Як бачимо з табл. 2, цей показник складається з двох величин:
— загальної величини загальновиробничих витрат у бухгалтерському обліку (включає «невалововитратні» витрати)
і
— наявної в ній матеріальної складової для цілей податкового обліку.
Далі загальна сума всіх виробничих витрат разом із початковим залишком НЗВ на кінець першого кварталу 2010 року склала
2442400 грн. за даними бухобліку (ряд. 7 гр. 4 табл. 2).Протягом другого кварталу було завершено етапи БМР на загальну суму
1800000 грн., що було відображено проводкою Дт 903 — Кт 23 (ряд. 8 гр. 4 табл. 2).Вартість реалізованих будівельно-монтажних робіт і залишок НЗВ можуть визначатися такими способами:
а) шляхом інвентаризації залишків незавершеного виробництва визначається ступінь готовності об’єкта у прийнятому розрізі аналітики, і арифметичним шляхом — вартість реалізованих БМР;
б) визначається фактична вартість БМР протягом звітного періоду за первинними документами — виробничими звітами3;
або
в) за допомогою оцінного коефіцієнта, методику визначення якого описано в
п.п. 7.10.4 Закону про податок на прибуток.3 Форми таких звітів розробляються самими підприємствами. Звіт складається та підписується начальником дільниці виробництва чи виконробом.
Потім сума всіх виробничих витрат за звітний квартал з урахуванням залишку незавершеного виробництва на початок кварталу розподіляється між вартістю реалізованих БМР та незавершеним виробництвом на кінець кварталу пропорційно.
У нашому прикладі залишок незавершеного виробництва в бухобліку на кінець II кварталу 2010 року склав
642400 грн. (ряд. 7 гр. 4 - ряд. 8 гр. 4 = ряд. 9 гр. 4 табл. 2). Це дані бухгалтерського обліку, що включають також і «невалововитратні» прямі виробничі витрати, на величину яких нам і потрібно буде їх зараз відкоригувати.Абсолютно точного способу такого коригування немає, хіба що ведення окремого обліку. Ми ж скористаємося такою наближеною методикою:
1.
Визначаємо суму «невалововитратних» виробничих витрат за I квартал 2010 року (аналітика в ряд. 2 гр. 4 + аналітика ряд. 4 гр. 4 табл. 2 + аналітика ряд. 1 табл. 1):5500 + 9900 + 500 = 15900 (грн.).
2.
Визначаємо їх питому вагу в загальній сумі виробничих витрат:15900 : 2442400 = 0,65 % (ряд. 10 гр. 6 табл. 2).
3.
Коригуємо суму витрат за I квартал 2010 року (тобто знаходимо суму виробничих витрат за квартал, дозволених для включення до складу валових для цілей податкового обліку):2392400 - 15900 = 2376500 (грн.).
Ця цифра містить у собі матеріальну складову, накопичену за II квартал 2010 року:
653500 + 162000 = 815500 (грн.) (ряд. 11 гр. 5 табл. 2).
4.
Знаходимо загальну суму валових витрат з урахуванням початкового залишку НЗВ у податковому обліку:2376500 + 49100 = 2425600 (грн.),
а також загальну величину МС:
815500 + 22500 = 838000 грн. (ряд. 11 гр. 5 + ряд. 1 гр. 5 = ряд. 12 гр. 5 табл. 2).
5.
За підсумками розрахунку в п. 4 (за даними ряд. 12 гр. 5 табл. 2) обчислюємо питому вагу МС у загальній сумі виробничих витрат:838000 : 2425600 = 34,55 %.
6.
Коригуємо вартість реалізованих БМР за допомогою коефіцієнта, отриманого в п. 2:1800000 - (1800000 х 0,65 %) = 1800000 - 11700 == 1788300 (грн.).
На цьому етапі розрахунків ми отримали
примірну вартість реалізованих БМР для цілей податкового обліку, тобто вже «очищену» від витрат, не відображених у податковому обліку. Саме тут знаходиться «слабка ланка» нашої методики, оскільки ми зробили наближену оцінку вартості реалізованих БМР у податковому обліку. Ми пропорційно розподілили «невалововитратні» витрати між реалізованими БМР та залишком НЗВ на кінець кварталу. Так, з усієї суми негосподарських витрат (15900 грн.) на реалізовані БМР припадає лише 11700 грн., які ми й вираховуємо з їх бухгалтерської вартості. Однак справедливості заради зауважимо, що це наближення дуже близьке до точного значення і на суму податку на прибуток впливає зовсім небагато.7.
За допомогою коефіцієнта, отриманого в п. 5, розраховуємо величину матеріальної складової у вартості реалізованих БМР:1788300 х 34,55 % = 617858 грн. (ряд. 13 гр. 5 табл. 2).
8.
Визначаємо залишок незавершеного виробництва і величину МС у ньому на кінець II кварталу 2010 року (ряд. 14 гр. 4 і 5 табл. 2), що дорівнюють різниці між відповідними даними рядків 12 і 13. Цей залишок склав 637300 грн., у тому числі матеріальна складова — 220142 грн. Остання цифра і є метою та підсумком проведених розрахунків і призначається для відображення в додатку К1/1 декларації з податку на прибуток.
Заповнення декларації з податку на прибуток
З урахуванням даних наведеного вище прикладу заповнимо додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток (див. табл. 3).
Таблиця 3
Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів
(наводиться мовою оригіналу)
| Показники | Код рядка | На початок звітного року | Запаси, використані не в господарській діяльності | На кінець звітного періоду | Приріст «-»Убуток «+» (3 - 4 - 5) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Балансова вартість запасів усього, у т. ч.: (сума рядків А1 — А7 відповідної графи) | А | 68200,0 | 1500,0 | 232142,0 | 165442,0 |
| на складах (місцях зберігання) | А1 | 30000,0 | 1500,0 | 8300,0 | 20200,0 |
| у незавершеному виробництві | А2 | 22500,0 | — | 220142,0 | 197642,0 |
| у готовій продукції | А3 | — | — | — | — |
| малоцінні та швидкозношувані предмети на складах | А4 | 8900,0 | — | 3700,0 | 5200,0 |
| на оптових складах (місцях зберігання) | А5 | — | — | — | — |
| у роздрібній торгівлі | А6 | — | — | — | — |
| матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності більше 365 календарних днів та вартість яких не перевищує 1000 грн. | А7 | 6800,0 | — | — | 6800,0 |
Як бачимо, рядки розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів неважко співвіднести з відповідними матеріальними рахунками бухгалтерського обліку. Легкий подив викликають лише рядки А1 і А5. Чим відрізняються оптові склади в рядку А5 від просто складів у рядку А1? На думку автора, у рядку А1 слід відображати вартість виробничих запасів (залишки по рахунку
20), а в рядку А5 — вартість товарів, призначених для оптової торгівлі (залишки по рахунку 28). Якщо підприємство не займається оптовою торгівлею та не має на своєму балансі товарів, то воно не повинне заповнювати рядок А5.Отже, ми провели ретельні розрахунки та визначили матеріальну складову в незавершеному виробництві, щоб вписати цю цифру до рядка А2 графи 5 додатка К1/1. Усі інші рядки заповнюються дуже просто — туди переносяться залишки по дебету відповідних матеріальних рахунків. Зрозуміло, вони не повинні включати вартість тих ТМЦ, що первісно не призначалися для ведення господарської діяльності підприємства. Однак як бути, якщо спочатку деякі ТМЦ все-таки призначалися для цього і тому були включені до розрахунку прироста/убутку в попередніх кварталах, а в поточному кварталі їх було використано для інших цілей або зіпсовано? У цьому випадку їх вартість необхідно виключити з розрахунку, записавши її до графи 4 і зменшивши на цю величину суму убутку ТМЦ.
Чи існують ще якісь особливості розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів у будівництві? У
Законі про податок на прибуток таких «особливих» норм немає. Однак ДПАУ одного дня теж стурбувало це питання, тому вона видала лист від 24.10.2008 р. № 10442/6/17-0716, в якому дійшла таких очевидних висновків:— якщо підприємство будує будівлю з метою продажу і придбаває для цього ТМЦ, воно має провадити розрахунок приросту (убутку) їх вартості за правилами
п. 5.9;— витрати на оплату підрядних робіт при будівництві такої будівлі в розрахунку за
п. 5.9 участі не беруть, а відносяться до складу валових витрат.Зауважимо також: якщо будівля або споруда будується з метою включення її до складу основних засобів підприємства, то ТМЦ, що придбаваються, у розрахунку за
п. 5.9 участі не беруть, а збільшують вартість об’єкта основних фондів першої групи.І на закінчення ще раз звертаємо вашу увагу, що затвердженої методики розрахунку матеріальної складової в незавершеному виробництві поки що не існує, і тому перевірити його дуже важко складно. Ми розглянули один з можливих варіантів такого розрахунку. Зрозуміло, на конкретному реальному підприємстві можуть існувати свої особливості обліку будівельно-монтажних робіт, що можуть позначитися також і на способі розрахунку матеріальної складової. Однак у будь-якому разі бухгалтеру дуже бажано мати аргументований прозорий розрахунок матеріальної складової, щоб під час податкових перевірок в інспектора не виникало щонайменших сумнівів стосовно правильності заповнення додатка К1/1. Такий розрахунок, як правило, оформляється бухгалтерською довідкою і розроблювальними таблицями, підписується виконавцем та головним бухгалтером.
