Добровільне розкриття інформації:
соціальна звітність
(частина 2)
Іван Чалий, консультант
В попередньому номері газети «Будівельна бухгалтерія» ми почали розмову про добровільні звіти підприємств, які цінуються як інвесторами, так і іншими зацікавленими особами. Сьогодні поговоримо про основні засади соціальної звітності та форми звітів про додану вартість.
ДОКУМЕНТ СТАТТІ
МСБО 1
— Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (IAS) 1 «Подання фінансових звітів».
Соціальна звітність: фундаментальні засади
Загально визнано, що бухоблік — це система збирання, обробки та подання інформації, квінтесенція якої має суто соціальний характер.
Вітчизняні науковці з цього приводу відзначають:
«
Соціальна мета обліку полягає в забезпеченні інформацією не лише для власної системи управління, а в першу чергу, для заінтересованих сторонніх споживачів. Соціальна мета до цього часу не розглядається у вітчизняній літературі в якості фактора розвитку бухгалтерського обліку <…>.Соціальне значення
обліку полягає в попередженні зайвого ризику при прийнятті рішень щодо ділових відносин між підприємствами. <…> Отже, соціальне значення системи обліку зростає в ринковому середовищі, без бухгалтерської інформації неможливе функціонування ринку в автоматичному режимі, коли слабкі підприємства гинуть, на їх місці з’являються нові, а в цілому економіка є здоровою та стабільною. Завданням системи обліку в Україні повинна стати її адаптація до ринкових відносин, в першу чергу, до розробки моделі фінансового обліку та звітності, яка б попереджувала ризик у прийнятті рішення, а також гарантування, що опублікована звітність правильна»1.1 Пушкар М.С. Філософія обліку. — Тернопіль: Карт-бланш. 2002. — С.113.
Австралійські теоретики англо-саксонської моделі бухобліку, розглядаючи підвалини корпоративної відповідальності та ідентифікуючи категорію
соціальної угоди, розділяють обов’язки підприємства на прямі та непрямі:«
Прямые обязательства определены формально и возникают по отношению к акционерам, рабочим и служащим, поставщикам и клиентам. Косвенные могут относиться к сторонам, с которыми корпорация не вступает в прямое взаимодействие, — конкурентам, местным организациям и широкой общественности. Нарушения прямых обязательств обычно легко выявляются и могут быть устранены если не через условия договоров, то посредством действия законов или неблагоприятной рекламы. Нарушения косвенных обязательств идентифицировать достаточно сложно, поскольку они формально не определены и не могут быть оценены однозначно. Именно косвенные обязательства и определяют понятие социального договора бизнеса с обществом»2.2 Мэтьюс М. Р., Перера М.Х.Б. Теория бухгалтерского учета: Учебник / Пер. с англ. Под ред. Я. В.Соколова, И. А. Смироновой. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999, с. 618.
Фахівці пояснюють: якщо політичний договір виправдовує існування держави, договір суспільства з бізнесом по аналогії служить виправданням існування корпорації
3.3
Donaldson, T. Corporations and Morality. Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice Hall, 1982, p. 37.На практиці категорія соціального обліку не набула чітких стандартизованих дефініцій. Нерідко під цим поняттям різні фахівці розуміють різні речі.
Утім, певні здобутки в цьому напрямі вже є.
Якщо брати за основу суто прагматичні міркування, то слід було б дослухатися до таких тез:
«
Социальный учет — относительно новое направление в бухгалтерском учете, точное определение которому дать достаточно сложно. В значительной степени это объясняется тем, что любая попытка учета воздействия деятельности организации на социальное окружение приобретает политический оттенок. В самых общих чертах социальный учет предполагает предоставление сведений о кадрах, продукции и услугах и ориентирован на предотвращение или сокращение масштабов загрязнения окружающей среды. Иногда термин «социальный учет» трактуется более широко, при этом целью его ставится определение расходов, которые несет общество в связи с деятельностью организации частного сектора»4.4 Мэтьюс М. Р., Перера М.Х.Б. Теория бухгалтерского учета: Учебник / Пер. с англ. Под ред. Я. В. Соколова, И. А. Смироновой. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. — с. 614.
Соціальна звітність:історія виникнення та розвитку
У 1975 році Американська асоціація бухгалтерів (ААА) оприлюднила доповідь Комітету з вимірювання соціальних витрат. У доповіді було виокремлено
три рівні бухгалтерські оцінки:— показники, що описують діяльність підприємства;
— негрошові показники діяльності у натуральних параметрах;
— оцінка наслідків забруднення навколишнього середовища.
У 1975 році, коли влада у Великобританії належала лейбористам, Управлінський комітет з бухгалтерських стандартів (ASSC) З’єднаного Королівства випустив документ для обговорення, який називився
Корпоративний Звіт (The Corporate Report), де були наведені загальні риси запропонованої системи додаткової звітності.Корпоративний Звіт пропонував, крім задоволення інтересів акціонерів, звернутися до потреб інших зацікавлених сторін. Відповідна додаткова звітність мала б складатися з таких документів:
— звіт про корпоративні цілі;
— звіт про перспективи;
— звіт із зайнятості;
— звіт з доданої вартості.
Звіт про корпоративні цілі,
крім звичайних даних про мету бізнесу, часто містить, наприклад, інформацію про благодійну діяльність та про політику зайнятості інвалідів.Звіт про зайнятість
може містити дані про причини та кількість звільнень, вартість та час проведених для персоналу тренінгів, вік та стать працівників, політику безпеки праці та охорони здоров’я.Звіт про перспективи
відкриває стратегічні плани менеджменту щодо розвитку. Зокрема, тут наводяться дані про майбутню політику найму працівників та капіталовкладення, що прямо впливає на розвиток територіальної громади того місця, де розташоване підприємство.Звіт з доданої вартості
спрямований на те, щоб продемонструвати взаємозв’язок між прибутком, оплатою праці, доходом акціонерів, уряду та місцевих громад.Треба визнати, що додаткові звіти, запропоновані в середині 70-х років минулого сторіччя, не набули значного поширення, оскільки консервативне керівництво, яке пізніше прийшло до влади в Англії, стало на бік великого бізнесу, і не стало чинити тиск на підприємців.
Однак ідеї, закладені в перших проектах соціальної звітності, згодом стали стрімко розвиватися в міжнародній практиці.
Наприклад, в Євросоюзі прийнято регламент під назвою «Екологічний менеджмент і системи аудиту в співтоваристві», який серед іншого регулює складання звітів з екологічного аудиту діяльності корпорацій.
У 1997 році було опубліковано звіт Секретаріата Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) під назвою «Екологічна фінансова звітність». У цьому звіті було використано результати досліджень канадських та англійських фахівців з фінансового обліку екологічних показників.
В ЄС на початку нинішнього сторіччя реалізовано проект із
соціальної відповідальності корпорацій, який було втілено в так званій «Зеленій книзі».Пропозиції Єврокомісії із сталого розвитку, прийняті у 2001 році в Гетеборзі, містили визначення наступних категорій:
— соціально-відповідальні корпорації
— підприємства, які при прийнятті рішень, пов’язаних з бізнесом, беруть до уваги соціальний та екологічний вплив. Ті підприємства, які чинять так з власної доброї волі, визнаються «добрими корпоративними громадянами»;—
сталий розвиток — положення, коли бізнес-рішення не скорочують кола економічних соціальних та екологічних можливостей суспільства;—
соціально відповідальне інвестування — при прийнятті рішень до уваги беруться не тільки фінансові результати роботи підприємства, але і їхній вплив на суспільство;—
триєдність — концепція, згідно з якою компанії добровільно беруть на себе соціальні, екологічні та економічні зобов’язання перед суспільством, та звітують про їх виконання. При цьому відповідно до принципу потрійного підсумку потрібно надавати три види звітів: економічні (фінансова та нефінансова інформація), екологічні, соціальні (інформація про цінності, етику та взаємовідносини із зацікавленими особами).Першим українським підприємством, яке почало складати звітність відповідно до нових соціальних стандартів ООН, стало Донецьке підприємство ДТЭК, що входить до холдингу SCM, яке у 2008 році оприлюднило звіт «
Энергия лидера: социальное измерение», що містився на 98 сторінках, та мав такий зміст:
Звернення генерального директора
1. Інформація про компанію
1.1. Виробнича структура
1.2. Стратегія розвитку
2. Соціальна відповідальність: що для нас означають КСВ5 та стійкий розвиток
2.1. Наша позиція
2.2. Зміст КСВ
2.3. Структура управління КСВ
2.4. Удосконалення системи управління КСВ
3. Управління та результати
3.1. Підтримка територій присутності та місцевих співтовариств
3.2. Трудові відносини
3.3. Охорона навколишнього природного середовища
4. Додатки
— Про процес звітності та Звіт
— Використання стандартних елементів звітності та показників результативності GRI6 у Звіті
— Повідомлення про досягнутий прогрес відповідно до Глобального договору ООН
— Незалежний звіт про перевірку та підтвердження соціального звіту
— ДТЕК за 2007 рік «Енергія лідера: соціальний вимір», наданий аудиторською компанією ТОВ «Ернст & Янг»
— Глосарій
— Анкета зворотного зв’язку
5 КСВ — корпоративна соціальна відповідність.
6 GRI — Global Reporting Initiative (Глобальная инициатива отчетности).
При реалізації проектів, про які йшлося вище, значно збільшується обсяг розкриття не фінансової, та навіть не кількісної інформації. Тобто зростає масив даних, які мають суто
якісний характер.У зв’язку з цим американські бухгалтерські фундаменталісти слушно зауважують таке:
«
Раскрытие неколичественной информации оправдано, только если информация релевантна и полезна при принятии решения. Она релевантна, если дополняет основные отчетные данные, а не загромождает их. В любом случае всегда необходимо задаваться вопросом о том, улучшает ли дополнительная информация решения, которые принимаются на основе финансовых отчетов»7.7 Хендриксен Э. С., Ван Бреда М. Ф. Теория бухгалтерского учета: пер. с англ. / Под ред. проф. Я. В. Соколова. — М.: Финансы и статистика, 2000. — С. 536.
Треба сказати, що сучасна система МСБО-МСФЗ містить у
параграфі 6 своєї Концептуальної основи певні застереження щодо задоволення зростаючих інформаційних апетитів користувачів звітів:«
Дехто із користувачів може наполягати на отриманні додаткової інформації (крім тієї, що наведена у фінансових звітах) і має право її отримати. Але багато користувачів повинні покладатися на фінансові звіти як на основне джерело фінансової інформації, а значить такі фінансові звіти мають складатися і надаватися з огляду на їхні потреби. <…> ця Концептуальна основа може бути використана при складанні таких фінансових звітів спеціального призначення у випадках, коли це дозволяють вимоги».Наразі деякі фахівці класифікують сучасне розмаїття соціального обліку за такими напрямками:
— облік соціальної відповідальності (SRA);
— облік сукупного впливу (TIA);
— соціально-економічний облік (SEA);
— облік соціальних показників (SIA);
— громадський облік (SA)8.
8 Мэтьюс М. Р., Перера М.Х.Б. Теория бухгалтерского учета: Учебник / Пер. с англ. Под ред. Я. В.Соколова, И. А. Смироновой. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. — С. 624.
Підсумовуючи викладене, підкреслимо, що незважаючи на відсутність чітких обов’язкових нормативів у галузі соціального обліку, провідні корпорації все частіше долучаються до створення неосновних звітів.
Звіти про додану вартість
Докладніше розглянемо один із видів соціальної звітності —
звіт про додану вартість. Відразу попередимо, що такі звіти мають мало спільного зі звичними деклараціями з ПДВ.Європейські аналітики так характеризують показник доданої вартості:
«
Добавленная стоимость — это ценности, созданные предприятием усилиями его сотрудников. Она определяется как «доход от продаж за вычетом стоимости приобретенных материалов и услуг». Упрощенно ее можно представить как поступления от продаж, уменьшенные на стоимость приобретенных ресурсов. В этом контексте работники, лица, предоставляющие капитал, и правительственные органы считаются связанными с предприятием. Благодаря такому подходу можно определить, как общая добавленная стоимость делится между работниками, лицами, предоставившими капитал, государством, и сколько остается самой фирме на реинвестирование. Отчет о добавленной стоимости показывает, как добавленная стоимость была использована теми, кто принимал участие в ее создании»9.9 Международные стандарты финансовой отчетности: от теории к практике/ Давид Александр, Анне Бриттон, Энн Йориссен; Пер. с англ. В. И. Бабкин, Т. В. Седова. — М.: ООО «Вершина», 2005. — С. 195.
Звіт про додану вартість
став одним з найпоширеніших форм соціальної звітності.Англійські експерти визнають, що «
звіт з доданої вартості став добре відомим звітнім механізмом вимірювання того, як ефективно організація використала свої ресурси і додала вартість до сировини, щоб перетворити її на продукцію, придатну до реалізації»10.10 Financial Accounting & Reporting. Barry Elliott and Jamie Elliott. Fourth edition. Financial Times Prentice Hall. 2000, p. 786.
Наведемо приклади різних форматів
звітів з доданої вартості.
Отчет о добавленной стоимости группы Altech
1111 http://www.altechstream.net/AnnualReport2006/value_added_statement.htm.
Добавленная стоимость является измерителем
благосостояния (wealth), созданного операциями Группы путем «добавления стоимости» к затратам на сырье, материалы, продукты и приобретенные услуги.Нижеследующий Отчет суммирует общее созданное благосостояние, и показывает, как оно разделяется между
заинтересованными сторонами (stakeholders), вносившими свой вклад в это создание. Мы также показываем сумму нераспределенную (retained) и реинвестированную (reinvested) в нашу Группу, чтобы восстановить (replace) активы и развивать операции в дальнейшем.
|
| 2006 | % | 2005 | % |
|
| R million | R million | ||
| 1. Доходы | 6 041 |
| 5 552 |
|
| Поставщики материалов и услуг | 4 777 |
| 4 319 |
|
| 1 264 |
| 1 233 |
| |
| 2. Прочий доход | 149 |
| 45 |
|
| 3. Общая добавленная стоимость | 1 413 |
| 1 278 |
|
| В том числе: |
|
|
|
|
| Вознаграждения сотрудникам | 696 | 49,3 | 664 | 52,0 |
| Зарплаты, премии, пенсионные и иные выгоды |
|
|
|
|
| Вознаграждения источникам капитала | 170 | 12,0 | 151 | 11,8 |
| Дивиденды обычным акционерам |
|
|
|
|
| Государству | 183 | 13,0 | 191 | 14,9 |
| Налог компании | 161 |
| 172 |
|
| Вторичный налог на компанию | 22 |
| 19 |
|
| На поддержание операций |
|
|
|
|
| Износ и амортизация |
|
|
|
|
| На расширение Группы |
|
|
|
|
| Прибыль, нераспределенная акционерами | 199 | 14,0 | 185 | 14,5 |
| 1 413 | 100,00 | 1 278 | 100,00 |
Отчет о добавленной стоимости группы Centrica12
(газодобыча, электроэнергетика, коммунальные поставки и обслуживание)
12 http://www.centrica.co.uk/files/reports/2006cr/index.asp?pageid=148.
Наш отчет о добавленной стоимости показывает движение денег в бизнес и из бизнеса между заинтересованными сторонами. Это обеспечивает измерение благосостояния, созданного
«добавлением стоимости» (adding value) к затратам на сырье, товары и купленные услуги, и их распределение в пользу работников (employees), правительства (governments) , поставщикам капитала (providers of capital) и местным громадам (local communities).
Распределение денежной добавленной стоимости, %
Distribution of Cash Value Added %
|
| £
| % | ||
| 2005 | 2004 | 2005 | 2004 | |
| Работники | 1,189 | 1,280 | 36,3 | 40,5 |
| Правительство | 0,851 | 0,609 | 26,0 | 19,3 |
| Акционеры | 0,711 | 1,495 | 21,7 | 47,3 |
| Нераспределенная прибыль для роста (growth) | 0,233 | - 0,364 | 7,1 | - 11,5 |
| Заимодавцы (Lenders) | 0,284 | 0,137 | 8,7 | 4,3 |
| Инвестиции в громады | 0,07 | 0,006 | 0,2 | 0,2 |
| Всего | 3,275 | 3,163 |
|
|
Як бачимо, різні компанії по-різному уявляють формат
звіту про додану вартість.Утім, незважаючи на різноманітність обраних форм звітування, поєднує всі наведені вище звіти те, що всі вони концентрують увагу на напрямах розподілу створеної підприємством вартості.
Європейські експерти з МСФЗ зазначють з приводу змісту
звіту про додану вартість таке:«…
отчет о добавленной стоимости не содержит информацию, включаемую в традиционно публикуемую финансовую отчетность. Информация в нем перегруппирована и показана в иной перспективе. Здесь отсутствует свойственное отчету о прибылях и убытках сосредоточение на интересах акционеров. Вместо этого внимание концентрируется на ценностях, созданных фирмой в целом, и на том, как эти ценности делятся между различными подгруппами общества. Поэтому можно утверждать, что в отчете о добавленной стоимости дается значительно более округленная информация о фирме в целом и о взаимосвязях между различными источниками, необходимыми для ее деятельности»13.13 Международные стандарты финансовой отчетности: от теории к практике/ Давид Александр, Анне Бриттон, Энн Йориссен; Пер. с англ. В. И. Бабкин, Т. В. Седова. — М.: ООО «Вершина», 2005. — С. 196.
Підсумовуючи, можна зробити висновок про те, що звіт про додану вартість здатен у цифрах окреслити пріоритети, якими керуються менеджери та господарі підприємства при вирішенні питань щодо оплати праці, реінвестування та виведення з компанії власного капіталу. Крім того, указаний звіт може допомогти скласти загальне уявлення про податковий тягар, яке змушене нести підприємство, оплачуючи «послуги» держави та місцевих громад.
