Теми статей
Обрати теми

Документи дозвільного характеру, принцип мовчазної згоди та держнагляд у роз’ясненні Держфінпослуг

Редакція ББ
Лист від 12.04.2010 р. № 4653/44-6

Документи дозвільного характеру, принцип мовчазної згоди та держнагляд у роз’ясненні Держкомфінпослуг

 

Лист Держкомфінпослуг від 12.04.2010 р. № 4653/44-6

 

<…>

 

1. Щодо стану виконання підзаконних актів Держфінпослуг щодо порядку отримання документів дозвільного характеру.

Держфінпослуг видає три види дозволів, а саме:

— дозвіл на право прийняття на себе комерційних ризиків при створенні фонду фінансування будівництва виду Б;

— дозвіл на право здійснення емісії сертифікатів фонду операцій з нерухомістю відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми при будівництві житла та операціях з нерухомістю»;

— дозвіл на здійснення емісії іпотечних сертифікатів відповідно до Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», які прямо передбачені чинним законодавством.

Зазначені вище дозволи надають можливість фінансовим установам приймати на себе, перш за все, додаткові фінансові ризики при наданні ними відповідних фінансових послуг споживачам, що потребує швидкого реагування при здійсненні нагляду та регулювання діяльності фінансових установ.

У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 11.02.10 № 1869-VI «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», який набирає чинності з 01.04.10 (опублікований у газеті «Голос України» від 02.03.10 № 37) дія цього Закону не поширюється на відносини державного регулювання ринків фінансових послуг.

2. Щодо внесення змін до підзаконних актів з метою виконання вимог абзацу дев’ятого частини першої статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

На сьогоднішній день нормативно-правовими актами Держфінпослуг принцип мовчазної згоди, що визначений в Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», не встановлено.

У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 11.02.10 № 1869-VI «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», який набирає чинності з 01.04.10 (опублікований у газеті «Голос України» від 02.03.10 № 37), дія цього Закону не поширюється на відносини державного регулювання ринків фінансових послуг.

3. Щодо підзаконних актів з питань мораторію на здійснення заходів державного нагляду або контролю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Сфера дії цього Закону визначена у статті 2 цього Закону, згідно з якою дія цього Закону не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення заходів спеціального державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку фінансових послуг.

В свою чергу, загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю і надання фінансових послуг встановлені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання ринків фінансових послуг не пов’язаних з банківськими послугами та послугами на ринку цінних паперів та похідних цінних паперів здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, яким є Держфінпослуг.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» періодичність інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб встановлюється Держфінпослуг.

Враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що порядок та умови інспектування фінансових установ установлюється законами України, в тому числі Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та відомчими нормативно-правовими актами Держфінпослуг.

 

Перший заступник голови А. Литвин

 

Коментар

 

Прийняття Верховною Радою

Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» № 1869-VI від 11.02.2010 р., який набрав чинності з 1 квітня 2010 року мало б спростити життя суб’єктам господарської діяльності. Зазначений закон установив право мовчазної згоди держорганів щодо видачі документів дозвільного характеру. Це мало б позбавити суб’єктів господарювання, у тому числі і фінансових установ бюрократії при отриманні дозвільних документів. Тобто, якщо Держорган вчасно не видав дозвільного документа і не надав умотивованої відмови, дозвіл вважається наданим.

Законом України «Про дозвільну систему в сфері господарювання» від 06.09.2005 р. № 2806-IV

визначено термін «документ дозвільного характеру», як дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов’язаний видати суб’єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності й без наявності якого суб’єкт господарювання не може провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Держфінпослуг у

листі від 12.04.2010 р. № 4653/44-6 визначив лише три види дозволів, які надає Держфінпослуг: дозвіл на право прийняття на себе комерційних ризиків при створенні ФФБ виду Б, дозвіл на право здійснення сертифікатів ФОН, дозвіл на здійснення емісії іпотечних сертифікатів. Слід зазначити, що два перші дозволи Держфінпослуг видає вкрай рідко, оскільки вони не користуються попитом серед суб’єктів фінансового ринку. А ось ліцензії та свідоцтва про внесення фінансових установ до державного реєстру фінансових установ Держфінпослуг до документів дозвільного характеру не відніс, хоча і ліцензії і свідоцтва надають право надання тих чи інших фінансових послуг. Та навіть при віднесенні ліцензій та свідоцтв до дозвільних документів — це не матиме суттєвого значення для суб’єктів ринку фінансових послуг, тому що Держфінпослуг у зазначеному листі вказав, що Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» № 1869-VI від 11.02.2010 р. не поширюється на відносини державного регулювання ринку фінансових послуг України.

Також Держфінпослуг зазначив, що мораторій на перевірки відповідно до

постанови КМУ «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» від 21.05.2009 р. № 502 не поширюється на державний контроль за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку фінансових послуг, оскільки державний нагляд за діяльністю учасників ринку фінансових послуг здійснюється на підставі Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правових актів Держфінпослуг.

Загалом із

листа Держфінпослуг від 12.04.2010 р. № 4653/44-6 чітко зрозуміло, що на суб’єктів фінансового ринку не поширюються ні мораторій на проведення перевірок, ні принцип мовчазної згоди щодо видачі документів дозвільного характеру.

З одного боку, в часи економічної кризи залишати ринок фінансових послуг без нагляду справді є досить небезпечно, але ж зовсім ігнорувати мораторій є також не зовсім правильно, оскільки зводить сутність цього мораторію нанівець. Як тільки появилося Розпорядження Кабміну про мораторій на перевірки до 2011 року, відразу всі держоргани, на які й припадає левова частка перевірок почали заявляти, що на них зазначений мораторій не поширюється, хоча там зазначено про виняток лише для податкових органів. Те ж саме стосується документів дозвільного характеру. Скажімо ліцензії Держфінпослуг це і є документи дозвільного характеру, оскільки дають дозвіл на здійснення певного виду діяльності, але Держфінпослуг так не вважає і взагалі думає, що на нього

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» № 1869-VI від 11.02.2010 р. не поширюється. Тож можна вважати, що і Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 11.02.2010 р. № 1869-VI і постанова КМУ «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» від 21.05.2009 р. № 502 мають виключно популістський характер, і в усякому випадку ринку фінансових послуг не стосуються. Цей ринок діє за своїми законами.

 

Василь Качерай

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі