Передача справ при зміні матеріально відповідальної особи
(частина 2)
Євгенія Кузнєцова, консультант
У другій частині статті продовжимо розгляд особливостей звільнення матеріально відповідальних осіб. Докладно зупинимося на тому, як відшкодовується шкода, якщо буде виявлено нестачу доручених комірнику цінностей, як нестача та її покриття відображаються в обліку.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.Постанова № 447
— постанова Держкомпраці СРСР «Про затвердження переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність» від 28.12.1977 р. № 447/24.Порядок № 116
— Порядок визначення розміру збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116.Наказ № 604
— наказ Мінфіну «Про бюджетну класифікацію та її впровадження» від 27.12.2001 р. № 604.
Відшкодування шкоди МВО
У першій частині статті (див. газету «Будівельна бухгалтерія», 2010, № 11 с. 11) йшлося про те, що з особою, яка здійснює приймання, відпуск та зберігання МЦ, укладається
договір про повну матеріальну відповідальність згідно з постановою № 447. Укладення такого договору забезпечує стягнення з МВО вартості МЦ, яких не вистачає. У разі виявлення нестачі МЦ, за які відповідає МВО, вона зобов’язана повністю відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству (ст. 134 КЗпП).На працівника покладається матеріальна відповідальність у тому випадку, коли причиною шкоди є його протиправні дії (бездіяльність), тобто наявна його провина (коли він не виконує або неналежним чином виконує свої трудові обов’язки щодо зберігання МЦ, закріплені в посадовій інструкції, тощо). Наприклад, якщо у працівника була можливість запобігти виникненню шкоди (розкраданню), але він не виконав необхідних для цього дій (проявив недбалість).
Зауважимо, що МВО несе повну матеріальну відповідальність тільки за шкоду, заподіяну внаслідок незабезпечення збереження дорученого майна. За інші випадки заподіяння шкоди МВО відповідає на загальних підставах. Наприклад, якщо на складі буде виявлено псування вантажного обладнання через необережність комірника, то він відповідатиме за завдану шкоду в межах середнього місячного заробітку (
ст. 132, 133 КЗпП)1.1 Ухвала Судової палати у цивільних справах ВСУ від 25.02.2009 р. № 3136864.
Перш ніж визначати розмір шкоди, потрібно з’ясувати, чи встановлено для цього виду МЦ норми природного убутку2. На їх підставі розраховується допустиме зменшення первісної ваги та обсягу МЦ у процесі зберігання, транспортування, що є результатом їх природних фізико-хімічних властивостей. Нестача і псування МЦ у межах норм природного убутку не відноситься на рахунок винних осіб, відносяться тільки суми понад цю величину.
2 Наведено у спеціальних нормативних документах, більшість з яких затверджені в СРСР, але є чинними і сьогодні.
Відповідно до
ст. 1353 КЗпПрозмір заподіяної підприємству шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) МЦ за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами (пряма дійсна шкода). У разі розкрадання, нестачі, умисного знищення чи умисного псування МЦ розмір шкоди визначається за цінами, що діють у цій місцевості на день відшкодування шкоди.3 Зауважимо, що для визначення розміру збитку від нестачі спирту етилового, бланків цінних паперів та деяких інших МЦ передбачено вищі коефіцієнти.
Водночас саме в цій
статті КЗпП, а також у ст. 135 КЗпП ідеться про те, що законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, яка підлягає покриттю, у тому числі у кратному обчисленні. Такий порядок може бути застосовано, якщо шкода пов’язана з розкраданням, умисним псуванням, нестачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує номінальний.На сьогодні для визначення розміру збитку в кратному розмірі діє
Порядок № 116. Згідно з його положеннями розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) МЦ визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 % балансової вартості на момент установлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору за формулою:Рз = [(Б - А)
х Іінф + ПДВ + Аз)] х 2 + Рп + Рр,де
Рз— сума збитків, що відшкодовуються винною особою;Б
— балансова вартість МЦ, яких не вистачає (на момент установлення факту розкрадання, нестачі, знищення);А
— сума нарахованих амортизаційних відрахувань з дати початку експлуатації (стосовно необоротних матеріальних активів, яких не вистачає);Іінф
— загальний індекс інфляції, що розраховується з дати початку експлуатації як добуток щомісячних індексів інфляції за даними Держкомстату;ПДВ
— сума податку на додану вартість (віднесена до складу податкового кредиту під час придбання МЦ, яких не вистачає);Аз
— сума акцизного збору для продукції, з продажу якої справляється акцизний збір;2
— коефіцієнт3.Показники
Рп і Ррзастосовуються для визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) МЦ та відповідних витрат, необхідних для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей на безперервно діючих підприємствах, в установах та організаціях, де таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи;Рп
— фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових МЦ;Рр
— фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів та усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення.Із сум, стягнутих відповідно до
Порядку № 116, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.Відповідно до бюджетної класифікації, затвердженої
наказом № 604, для зарахування зазначених коштів застосовується код бюджетної класифікації доходів 21080600 «Суми, стягнуті з винних осіб за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації».Важливо, що в положеннях
Порядку № 116 не уточнюються випадки його застосування, тому формально збиток у кратному розмірі має визначатися для будь-яких нестач незалежно від наявності умислу МВО чи іншої особи.Незважаючи на те що такий стан справ дещо суперечить нормам
КЗпП, на розрахунку збитку згідно з Порядком № 116 наполягають і представники деяких держорганів (лист ГоловВКРУ від 11.03.2009 р. № 02-14/234, лист Мінпромполітики від 27.06.2002 р. № 21/2-4-252 тощо).Порядок відшкодування працівником шкоди роботодавцю наведено у
ст. 136 КЗпП. Так, якщо розмір шкоди не перевищує середнього місячного заробітку МВО, то для його покриття керівник може видати наказ (розпорядження) не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди, який має бути звернено до виконання не раніше 7 днів з дня повідомлення про це працівника. Днем виявлення шкоди, установленої в результаті інвентаризації МЦ, потрібно вважати день складання інвентаризаційних описів.При такому способі відшкодування шкоди слід пам’ятати, що згідно зі
ст. 128 КЗпП при виплаті заробітної плати загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20 % (в окремих випадках — 50 %) заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику. Це стосується і розрахунків при звільненні працівника.Незважаючи на наявність наказу керівника, бухгалтерії підприємства потрібно отримати згоду працівника на таке утримання. Для цього працівник пише заяву з проханням утримати суму шкоди з його заробітної плати.
Особам, винним у заподіянні шкоди, роз’яснюється порядок її відшкодування. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
В інших випадках, коли сума нестачі перевищує середній заробіток працівника або наказ видано пізніше встановленого строку, стягнення шкоди здійснюється шляхом
подання позову до суду (навіть якщо особа перестане перебувати у трудових відносинах з підприємством).Водночас працівник може покрити суму шкоди добровільно, унісши гроші до каси підприємства або перерахувати їх на його рахунок.
Нижче наведемо приклад тексту наказу про стягнення шкоди з винної особи.
На підставі матеріалів інвентаризації, проведеної 17.06.2010 р. на складі № 2, у зв’язку з фактом виявлення нестачі фарби для фасаду «Колор стандарт» у кількості 5 л (1 місткість), вартістю 150 грн. (у тому числі ПДВ),
НАКАЗУЮ:
1. За незадовільне виконання службових обов’язків та виявлену нестачу доручених йому матеріальних цінностей оголосити догану комірнику Пилипенку С. Д.
2. Утримати із заробітної плати Пилипенка С. Д. за червень 2010 року суму нестачі, розраховану згідно з
Порядком визначення розмірів збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116, у сумі 300,00 грн.
Відображення нестач в обліку
Нестачі МЦ у межах норм природного убутку в бухгалтерському обліку включаються до складу інших операційних витрат. Їх суми списуються з кредиту рахунків обліку запасів (рахунки
20, 22) до дебету субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». У податковому обліку щодо таких нестач дії не відбуваються. Сума зіпсованих цінностей залишається у складі валових витрат (лист ДПАУ від 31.03.2006 р. № 6161/7/15-0317), податковий кредит з ПДВ не коригується.Що стосується нестач понад норми природного убутку, то їх необхідно виключити зі складу валових витрат, відобразивши їх суму у гр. 4 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток. Також підприємству доведеться відкоригувати податковий кредит з ПДВ, що припадає на суму нестач МЦ понад норми природного убутку (коригування здійснюється в рядку 16.4 декларації з ПДВ)4.
4 Зауважимо, що представники податкових органів часто наполягають на тому, що «коригування» потрібно провадити шляхом нарахування податкових зобов’язань.
Отримане від винної особи відшкодування за заподіяний збиток у складі валових доходів підприємства не відображається на підставі
п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток.Відображення сум нестач у бухгалтерському обліку та їх відшкодування винною особою покажемо на прикладі.
Приклад.
За результатами інвентаризації на складі № 2 будівельної організації було виявлено нестачу фарби для фасаду «Колор стандарт» у кількості 5 л (1 місткість) вартістю 150 грн. (у тому числі ПДВ). Установлено, що причиною нестачі стало недбале звернення з МЦ комірника Пилипенка С. Д. Оскільки сума нестачі не перевищує середньомісячного заробітку МВО, керівник будівельної організації прийняв рішення утримати суму збитку із зарплати працівника (норми природного убутку не застосовуються).Розмір збитку згідно з формулою, наведеною в
Порядку № 116, становитиме:Рз = (125 х 15 + 25) х 2 = 300 (грн.).
5 Індекс інфляції в нашому прикладі умовно дорівнює одиниці.
| Зміст операції | Дебет | Кредит | Сума, грн. |
| 1. Відображено суму нестачі фарби (5 л) у складі витрат | 947 | 201 | 125,00 |
| 2. Відсторновано та віднесено на витрати податковий кредит з ПДВ, що припадає на суму нестачі | 641 | 644 | 25,00 |
| 947 | 644 | 25,00 | |
| 3. Суму нестачі відображено в позабалансовому обліку | 072 | — | 150,00 |
| 4. Відображено заборгованість винної особи щодо відшкодування нестачі | 375 | 716 | 300,00 |
| 5. Після визнання МВО провини та згоди відшкодувати збиток суму нестачі списано з позабалансового обліку | — | 072 | 150,00 |
| 6. Відображено суму, що підлягає перерахуванню до бюджету (300,00 грн. - 150,00 грн.) | 716 | 642 | 150,00 |
| 7. Суму відшкодування утримано із зарплати МВО | 661 | 375 | 300,00 |
| 8. Перераховано до бюджету заборгованість | 642 | 311 | 150,00 |
