Теми статей
Обрати теми

«Незареєстровані» внески засновників: капітал чи зобов'язання?

Редакція ББ
Стаття

«Незареєстровані» внески засновників:

капітал чи зобов’язання?

Іван Чалий, консультант

 

У період економічної стагнації багато забудовників відчувають гострий дефіцит фінансових ресурсів.

Деякі з них вирішують цю проблему за рахунок нарощування власного капіталу, залучаючи додаткові кошти від своїх акціонерів (засновників).

Інколи головбухи при оформленні таких операцій стикаються з несподіваними труднощами.

Про одну з подібних ситуацій розповімо в цій статті.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Інструкція № 291

— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

П(С)БО 2

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Мінфіну від 31.03.99 р. № 87.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV.

Закон про госптовариства

— Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XІІ.

Закон про бухоблік

— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XІV.

 

У 2009 році керівництво компанії-забудовника, зіткнувшись із тим, що надходження з боку покупців квартир вичерпалися, прийняло рішення завершити будівництво розпочатих об’єктів за рахунок власних джерел.

Для реалізації поставленої мети керівники компанії звернулися до засновників (підприємство створене у формі товариства з обмеженою відповідальністю) з проханням збільшити внески до статутного капіталу.

У грудні 2009 року відбулися збори засновників, на яких було прийнято рішення збільшити статутний капітал компанії-забудовника. Протягом наступних трьох днів усі обумовлені у рішенні зборів кошти надійшли на рахунок підприємства.

Однак станом на 31.12.2009 р. відповідні зміни у статутних документах ще не пройшли державну реєстрацію.

Таким чином, при складанні звіту за 2009 рік головбух госптовариства зіткнувся з проблемою відображення в Балансі сум, отриманих від засновників.

Чи має право бухгалтер відобразити суми, що надійшли, проводкою Дт 31 «Рахунки в банках» — Кт 40 «Статутний капітал», уключивши їх до рядка 300 «Статутний капітал» Балансу підприємства?

Інструкція № 291

містить спеціальну вказівку на те, що сальдо на рахунку 40 «Статутний капітал» має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства.

У

п. 37 П(С)БО 2 зазначається, що у статті «Статутний капітал» Балансу наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що є внеском учасників до капіталу підприємства. А підприємства, для яких не передбачено фіксованої суми статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

Судячи з положень

ст. 140, 142 і 144 ЦКУ, законодавство передбачає для товариств з обмеженою відповідальністю процедуру фіксації розміру статутного капіталу в статуті та засновницькому договорі.

Звернемо увагу на положення

ч. 6 ст. 144 ЦКУ:

«Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається

після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства».

У нашій ситуації цю умову дотримано.

Залишається з’ясувати таке питання: чи можна враховувати зміни, унесені учасниками товариства до установчих документів, що набрали чинності, якщо ці зміни ще не пройшли держреєстрацію?

Оскільки будь-яке товариство з обмеженою відповідальністю є

юридичною особою, головбуху слід урахувати положення ч. 5 ст. 89 ЦКУ:

«Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб

з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, — з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни».

Стаття 7 Закону про госптовариства

встановлює таке правило:

«Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов’язане у п’ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру»

.

А

ст. 16 того ж Закону особливо відзначає, що «… рішення товариства про зміни розміру статутного (складеного)капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру».

Ураховуючи викладене вище, господарські товариства не відображають у своїх балансах прирости статутних капіталів до моменту держреєстрації.

Наприклад, ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» надає відповідну інформацію тільки у примітках до звіту:

«У звітному році прийнято рішення про збільшення статутного капіталу Товариства шляхом додаткового випуску простих іменних акцій загальною номінальною вартістю 9752083 грн. у кількості 39008332 шт. Станом на 31.12.2008 р. додатковий випуск акцій не зареєстровано

».

Тому можна зрозуміти заклопотаність головбуха підприємства-забудовника, який не схиляється до відображення коштів, отриманих від засновників, по кредиту рахунка 40 «Статутний капітал» до того моменту, доки зміни в установчих документах не пройдуть держреєстрацію.

На якому ж рахунку в такому разі потрібно відобразити отримані ресурси?

Чи слід їх до моменту держреєстрації змін показувати у

статті зобов’язань (відображаючи в обліку, наприклад, по кредиту рахунка 68 «Розрахунки за іншими операціями») в Балансі на 31.12.2009 р.?

Визначення

зобов’язань, наведене у ст. 1 Закону про бухоблік, апелює до очікування зменшення ресурсів підприємства.

У цій ситуації засновники внесли активи

спеціально для того, щоб збільшити ресурси товариства. Тому говорити про очікування щодо зменшення (вибуття, повернення) коштів тут не доводиться.

Таким чином, активи, отримані від учасників товариства у збільшення статутного капіталу, для підприємства зобов’язаннями не є.

Але якщо прийняти тезу про те, що і на рахунку 40 «Статутний капітал» їх обліковувати поки що не можна, то єдине, що залишається головбуху, — це відобразити такі суми на іншому рахунку власного капіталу.

Найдоречнішим для цілей тимчасового перебування статутно-капітальних сум, очевидно, є рахунок 425 «Інший додатковий капітал».

Саме таким шляхом розвивається практика українського обліку.

Скажімо, у звіті ВАТ «Словважмаш» за 2008 рік було описано таку ситуацію:

«Загальними зборами, що відбулися 11 грудня 2008 року, прийнято рішення про затвердження результатів закритого (приватного) розміщення акцій ВАТ «Словважмаш» на рівні 13316224 шт. акцій на загальну номінальну вартість 3330,0 тис. грн. та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Але зміни до статуту Товариства не прийнято. Тому отримані грошові виплати підприємством враховані як

додатково отриманий капітал».

Після того, як зміни установчих документів пройдуть усі належні реєстраційні процедури, головбух зробить проводку Дт 425 «Інший додатковий капітал» — Кт 40 «Статутний капітал».

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі