Проектно-кошторисна документація в судових позовах: як уникнути конфліктних ситуацій
(частина 1)
Влада Карпова, консультант
Судова практика свідчить про те, що досить часто проектно-кошторисна документація виступає «наріжним каменем», від якого залежать отримання оплати, стягнення пені та збитків за договором будівельного підряду, а також нарахування штрафних санкцій за неправильне ведення податкового обліку. Ураховуючи це, сьогодні поговоримо про можливі неприємності, пов’язані з прорахунками в цьому аспекті договірних відносин.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.Закон про забудову
— Закон України «Про планування та забудову територій» від 20.04.2000 р. № 1699-III.Загальні умови договору підряду
— Загальні умови укладення та виконання договору підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668.
I. Проектно-кошторисна документація в договорах будівельного підряду
Аналіз судової практики показує, що найбільша кількість судових розглядів пов’язана з несвоєчасним наданням відповідальною стороною проектно-кошторисної документації, необхідної для своєчасного виконання договору підряду.
Проектно-кошторисна документація як істотна умова договору підряду
1. Без проектно-кошторисної документації договір будівельного підряду вважається неукладеним, причому незалежно від того, чи було виконано сторонами за ним будь-які фактичні дії
.Важливу роль у такій кваліфікації спорів зіграв ВАСУ, який у
п. 7 Оглядового листа від 20.04.2001 р. № 01-8/481, посилаючись на норми ст. 153 і 334 ЦКУ зауважив: «Наявність проектно-кошторисної документації є істотною умовою договору підряду, оскільки її необхідність визнана законом». А далі було зроблено висновок, що через невиконання підрядником договірних умов щодо розроблення проектно-кошторисної документації на ремонтні роботи договір підряду вважається неукладеним.Аналогічних висновків доходили й інші судові органи.
Наприклад, у
постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.06.2007 р. у справі № 20-5/226 розглядався такий спір. Підрядник за договором підряду зобов’язався своїми силами та коштами здійснити підготовчі роботи і нульовий цикл шестиповерхового будинку, при цьому передача проектно-кошторисної документації за договором включалася до обов’язків замовника. Замовник подав позов до суду про стягнення з підрядника сум авансового платежу за будівельні матеріали, збитків та моральної шкоди за невиконання належним чином умов договору. Підрядник подав зустрічний позов з вимогою провести оплату виконаних робіт. Місцевий господарський суд задовольнив вимоги замовника, а от апеляційний суд відмовив у задоволенні вимог як замовнику, так і підряднику.Свої висновки суд мотивував тим, що замовник не надав підряднику затверджену проектну документацію, у зв’язку з чим договір підряду потрібно вважати неукладеним. При цьому було проведено судово-будівельну експертизу, під час якої підтвердилося проведення підрядником робіт за нульовим циклом. Однак через те, що експертиза не встановила конкретний обсяг проведених робіт, а акти виконаних робіт було підписано тільки підрядником, суд визнав, що цих доказів виконання робіт недостатньо і відмовив у задоволенні вимог підрядника з приводу здійснення оплати виконаних робіт замовником.
У
постанові ВГСУ від 03.03.2009 р. у справі № 22/129д/08 розглядався позов підрядника до замовника про примушування виконання договірної умови про передачу йому проектно-кошторисної документації. ВГСУ, з’ясувавши обставини справи, установив, що в укладеному між позивачем та відповідачем договорі підряду не погоджено істотну умову, передбачену ч. 2 ст. 877 ЦКУ, а саме: не визначено склад і зміст проектно-кошторисної документації, строки її передачі. На цій підставі судом було зроблено висновок, що такий договір вважається неукладеним. І хоча проектно-кошторисну документацію було розроблено, суд зауважив, що виникнення спору про примушування виконання умови про передачу проектно-кошторисної документації якраз свідчить про відсутність домовленості сторін договору щодо її складу, змісту і строку передачі замовником підряднику.Наступний приклад. між сторонами було укладено договір підряду на виконання поточного ремонту нежилого приміщення і при цьому згідно з умовами договору загальну вартість робіт мало бути визначено в додатку до договору «Локальний кошторис на ремонтні роботи». Через час замовник подав позов до суду про визнання договору недійсним, але суд, приймаючи факт відсутності підписів сторін у цьому додатку до договору, визнав його неукладеним (див.
постанову ВГСУ від 03.06.2008 р. у справі № 3/281пд).А от у
постанові ВГСУ від 12.07.2006 р. у справі № 45/389-05 було визнано неукладеним договір субпідряду між генпідрядником і підрядником. Підрядник, отримавши аванс, виконав передбачений договором підряду обсяг робіт, але генпідрядник відмовився підписувати акти виконаних робіт і подав позов до суду про стягнення перерахованого авансу. Підрядник подав зустрічний позов до суду про примушування на проведення дій з підписання актів виконаних робіт і проведення оплати за виконані роботи. Суд задовольнив позов генпідрядника в частині вимоги щодо повернення авансу виходячи з того, що договір субпідряду потрібно вважати неукладеним і аванс було отримано підрядником без належних підстав. Такі висновки було зроблено у зв’язку з тим, що не було погоджено істотні умови договору, зокрема, технічну документацію, кошторис на виконання робіт. А аргументи підрядника не було взято до уваги тому, що він не надав суду докази надсилання генпідряднику двох примірників договору, документації (креслення, зразки тощо), кошторису та актів виконання робіт із зазначенням дати.Те, що порядок надання замовником проектно-кошторисної документації або визначення, які з обов’язків у цій частині покладаються на підрядника, є істотними умовами договору підряду, підтверджував і ВСУ (див., наприклад,
ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах ВСУ від 28.11.2007 р.).2. Договір підряду визнається укладеним і за відсутності проектно-кошторисної документації за наявності доказів фактичного проведення робіт
.У судовій практиці трапляються рішення, в яких договори підряду визнавалися укладеними, але за умови, що суду було надано докази, що підтверджують факт проведення робіт за договором.
Так, ВГСУ у
постанові від 01.07.2009 р. № 2/102-Д скасував рішення нижчих за рівнем судів у частині визнання неукладеним інвестиційного договору про будівництво багатоповерхового жилого будинку на підставі того, що в ньому чітко не зазначено предмет, ціну і строк дії — згідно з договірними умовами вартість робіт мало бути визначено на підставі проектно-кошторисної документації. Цих висновків ВГСУ дійшов виходячи з такого: «…приймаючи оскаржувані судові акти, суди попередніх інстанцій не досліджували, чи виконувались сторонами спірні договори. Наявність фактів виконання умов договору повністю або частково сторонами договору є фактично погодженням всіх істотних умов договору. Отже, визнати неукладеним можливо лише договір, який сторонами не виконувався»1.1 Зауважимо, що ч. 8 ст. 181 ГКУ прямо передбачає можливість визнання господарського договору неукладеним і при здійсненні фактичних дій однією зі сторін. Тому такі висновки, скоріше, застосовні до ситуації, за якої фактичні дії з виконання договірних умов було вчинено обома сторонами.
У
постанові ВГСУ від 16.03.2009 р. у справі № 17/556 також було визнано неправильним висновок місцевого господарського суду про те, що через відсутність проектно-кошторисної документації договір підряду вважається неукладеним. Обставини справи полягали в такому: підрядник виконав роботи і замовник підписав акти виконаних робіт, але оплатив їх не в повному обсязі. Підрядник подав позов до суду на замовника про стягнення суми заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних та збитків, а також про розірвання договору підряду. Замовник подав зустрічний позов у частині примушування підрядника до проведення невиконаних робіт і передачі в експлуатацію готового об’єкта. Місцевий господарський суд дослідив матеріали справи та з’ясував, що в підрядника відсутня проектно-кошторисна документація. На підставі цього було зроблено висновок про визнання договору неукладеним і про відсутність підстав як для стягнення заборгованості із замовника, так і для примушування підрядника на виконання робіт.Апеляційний господарський суд, з яким погодився ВГСУ, дійшов висновку, що на вирішення питання, пов’язаного з розрахунками за виконані роботи, не впливає відсутність у підрядника проектно-кошторисної документації, оскільки факт проведення робіт належним чином підтверджено актами виконаних робіт і довідками за ф. № КБ-3, і на цій підставі задовольнив вимоги підрядника. У задоволенні зустрічного позову замовника було відмовлено через те, що він не надав суду доказів покладання договором зобов’язань зі здавання готового об’єкта в експлуатацію на підрядника.
3. Відсутність погодженої проектно-кошторисної документації розцінюється як один із доказів непроведення робіт
.У деяких судових рішеннях відсутність проектно-кошторисної документації не трактувалася як факт неукладення договору підряду, але розцінювалося як додатковий доказ непідтвердження факту проведення робіт.
Зокрема, предметом розгляду
постанови Судової палати у господарських справах ВСУ від 09.06.2009 р. була така справа: замовник подав позов до суду про стягнення з підрядника передоплати, перерахованої за роботи з реконструкції та ремонту виробничого цеху, а підрядник подав зустрічний позов про стягнення заборгованості за виконані роботи, а також інфляційних та 3 % річних. Місцевий господарський суд позов підрядника задовольнив частково, апеляційний господарський суд це рішення скасував, ВГСУ став на бік місцевого суду, а ВСУ у задоволенні вимог підряднику відмовив.Приймаючи це рішення, ВСУ керувався тим, що підрядник не підтвердив належними і допустимими доказами факт виконання робіт, оскільки від імені замовника їх було підписано не уповноваженою на те особою та не скріплено печаткою замовника. Крім того, апеляційний господарський суд і ВСУ звернули увагу на те, що локальні кошториси не є проектною документацією в розумінні
ст. 1 Закону про забудову і не підтверджують факт виконання робіт.Відсутність погодження (затвердження) сторонами договірної ціни та кошторисної документації призвела до негативних наслідків для підрядника й у справі, що розглядалася в
постанові ВГСУ від 13.03.2008 р. у справі № 51/308-07. Згідно з договірними умовами ця документація мала розроблятися на кожну окремо виконувану підрядником роботу. Через її відсутність, а також те, що акти виконаних робіт підписувалися підрядником в односторонньому порядку, суди всіх інстанцій відмовили підряднику в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за будівельно-монтажні роботи із замовника, визнавши факт їх виконання недоведеним.Коментар.
Згідно з ч. 2 ст. 180 ГКУ: «Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода». Аналогічні норми містить і ст. 638 ЦКУ.Ціна належить до істотних умов договору (
ч. 3 ст. 180 ГКУ, ч. 2 ст. 189 ГКУ, ст. 875, 877 ЦКУ). Тому ст. 875 ЦКУ встановлено умову про таке: «Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію». Те, що умови щодо проектно-кошторисної документації належать до істотних умов договору підряду, підтверджують і положення п. 5 Загальних умов договору підряду.З викладеного вище можна зробити висновок, що відсутність у договорі будівельного підряду умов про склад, порядок і строки надання проектно-кошторисної документації дійсно може свідчити саме про неукладення (а не визнання недійсним) такого договору. Основною відмінністю
неукладених договорів від недійсних є те, що перші, на відміну від других, не породжують жодних правових наслідків. На це вказав і ВАСУ у п. 17 Роз’яснення від 12.03.99 р. № 02-5/111, де зазначалося: «Недійсною може бути визнана лише укладена догода, тобто така, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов».Які ж наслідки визнання договору підряду неукладеним? Законодавчі акти чітко їх не застерігають. Положеннями
ч. 8 ст. 181 ГКУ тільки передбачається таке: «У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України».Правознавці дотримуються думки, що в цьому випадку мають застосовуватися норми
гл. 83 ЦКУ «Придбання, зберігання майна без достатніх підстав». Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦКУ: «Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала».А за нормами
ст. 1213 ЦКУ :«1. Набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
2. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна».
Із цього випливає, що при визнанні договору неукладеним,
по-перше, сторони можуть вимагати лише повернення безпідставно отриманого майна (у тому числі грошей), а стягнення будь-яких санкцій (пені, штрафів, неустойки, компенсації збитків, моральної шкоди тощо) за невиконання договірних зобов’язань неможливе, оскільки самих зобов’язань немає. По-друге, у межах таких відносин не вийде в судовому порядку зобов’язати сторону виконати будь-які дії, наприклад, зобов’язати замовника підписати акт виконаних робіт або підрядника — акт закінчення робіт, знову-таки через відсутність договірних зобов’язань. По-третє, такий договір не можна розірвати, змінити або визнати недійсним.Майно, отримане стороною в результаті виконання будь-яких фактичних дій за неукладеним договором, вважається отриманим без належних підстав та підлягає поверненню. І тут криється головна небезпека для підрядника, який виконав роботи в рахунок отриманого авансу. У разі визнання договору неукладеним підрядник зобов’язаний повернути аванс, а замовник — відшкодувати вартість проведених робіт. Однак якщо факт проведення робіт не буде належним чином підтверджено, зокрема, підписанням актів виконаних робіт, на компенсацію їх вартості підрядник може не розраховувати, що підтверджується й судовою практикою. У результаті підрядник ризикує залишитися «без грошей».
До аналогічних наслідків для підрядника може призвести відсутність проектно-кошторисної документації і в ситуації, коли договір підряду буде визнано укладеним, але проведення робіт належним чином не буде підтверджено (третя категорія справ).
У зв’язку з цим у договорі підряду слід чітко встановити склад, зміст, строки надання, а також обов’язки сторін щодо складання та погодження проектно-кошторисної документації. При цьому необхідно чітко розуміти, що за відсутності належним чином розробленої, затвердженої та переданої підряднику проектно-кошторисної документації починати виконання робіт підряднику вкрай небезпечно.
Вплив проектно-кошторисної документації на зобов’язання щодо виконання підрядних робіт
1. Відсутність факту передачі проектно-кошторисної документації звільняє підрядника від відповідальності за несвоєчасне виконання робіт
.Показовою в цій категорії справ є
постанова Судової палати у господарських справах ВСУ від 11.03.2008 р., якою замовнику було відмовлено в задоволенні вимог про стягнення неустойки за порушення строків виконання будівельно-монтажних робіт на підставі того, що замовник не надав підряднику проектно-кошторисну документацію. Суд дійшов висновку, що у зв’язку з цими обставинами підрядник об’єктивно не міг виконати роботи.Аналогічне рішення прийняв і ВГСУ в
постанові від 23.07.2008 р. № 32/644 за позовом замовника до підрядника про стягнення збитків, упущеної вигоди, пені та моральної шкоди. Суди всіх інстанцій відмовили замовнику в задоволенні вимог унаслідок того, що підрядник неодноразово повідомляв замовника про несвоєчасне отримання проектно-кошторисної документації, яка надавалася частинами на кожен вид робіт. При цьому договором було передбачено, що при затримці з вини замовника передачі проектної документації в повному обсязі строк виконання будівельно-монтажних робіт подовжується.У
постанові ВГСУ від 26.06.2007 р. № 34/7 замовнику було відмовлено у стягненні пені з підрядника за невчасне виконання будівельно-монтажних робіт на підставі того, що замовник несвоєчасно передав підрядникові проектно-кошторисну і дозвільну документацію на виконання робіт.2.
Неналежне повідомлення замовника про ненадання проектно-кошторисної документації не звільняє підрядника від відповідальності за несвоєчасне виконання робіт.Розглянемо рішення цієї категорії справи на прикладі
постанови ВГСУ від 14.04.2009 р. у справі № 38/41. У ній замовник пред’явив позов до підрядника про відшкодування збитків та стягнення неустойки за несвоєчасне виконання ремонтних робіт нежилого приміщення. При цьому замовник затребував стягнення з підрядника збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок неотримання доходу від здавання в оренду ремонтованого приміщення. Як доказ неотримання такого доходу було надано договір оренди на ремонтоване приміщення, умови якого було змінено замовником унаслідок несвоєчасної передачі відремонтованого об’єкта орендарю. Цікавою є сума упущеної вигоди (недоотриманої орендної плати), яка за підрахунками замовника за три місяці прострочення склала 450 тис. грн. Місцевий господарський суд позов замовника задовольнив, апеляційний господарський суд замовнику відмовив, а ВГСУ підтвердив рішення місцевого господарського суду.Однією з підстав для прийняття такого рішення стало те, що листи, які підрядник надсилав замовнику з повідомленням про неможливість завершення робіт через ненадання проектно-кошторисної документації, було надіслано замовнику вже після закінчення граничного строку виконання робіт. З цього було зроблено висновок про непроведення підрядником усіх залежних від нього заходів щодо невідкладного повідомлення замовника про неможливість виконання робіт.
3. Несвоєчасне отримання проектно-кошторисної документації є підставою для стягнення збитків із замовника внаслідок неможливості належного виконання робіт підрядником
.У
постанові ВГСУ від 05.07.2005 р. у справі № 4/1514-9/162 позов підрядника про примушування замовника до підписання актів виконаних робіт і стягнення збитків у вигляді неотриманих доходів було задоволено з інших підстав. Договором обов’язок щодо передачі проектно-кошторисної документації покладався на замовника, але він не надав її в повному обсязі. Місцевий господарський суд задовольнив вимоги підрядника на підставі того, що такими діями замовник фактично позбавив підрядника можливості продовжити виконання будівельних робіт, у зв’язку з чим незаконні дії замовника призвели до понесення збитків підрядником у формі неотриманих доходів, які він міг би отримати за умови належного виконання своїх зобов’язань. Апеляційний суд скасував рішення місцевого господарського суду, аргументуючи це тим, що види і обсяги робіт, які мали визначатися проектно-кошторисною документацією, не було погоджено сторонами, але ВГСУ став на бік місцевого господарського суду.Коментар.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 883 ЦКУ: «Підрядник відповідає за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини». Аналогічні наслідки передбачаються і ч. 2 ст. 218 ГКУ.Надання проектно-кошторисної документації замовником та виконання на її підставі робіт підрядником є зустрічними зобов’язаннями в контексті
ст. 538 ЦКУ, відповідно до ч. 3 якої: «У разі невиконання однією із сторін у зобов’язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі». Про наявність таких обставин підрядник має повідомити замовника своєчасно (ст. 847 ЦКУ).За наявності таких дій зобов’язання підрядника не вважатиметься простроченим, оскільки згідно з
ч. 3 ст. 220 ГКУ: «Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, поки воно не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора».Це підтверджують і норми
ст. 221 ГКУ, якими передбачається таке:«1.
Кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він <…> не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов’язання перед кредитором.<…>
3. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті,
за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора».Підрядник може затребувати від замовника і відшкодування збитків, отриманих унаслідок прострочення виконання зобов’язань з передачі проектно-кошторисної документації, оскільки згідно з
ч. 2 ст. 221 ГКУ: «Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинено умисно або через необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає за виконання на загальних підставах».Таким чином, несвоєчасна передача замовником проектно-кошторисної документації може свідчити про неможливість виконання підрядником своїх зобов’язань з об’єктивних причин унаслідок невиконання замовником зустрічного зобов’язання. Однак на прийняття позитивного для підрядника судового рішення визначально впливає факт документального підтвердження несвоєчасного надання проектно-кошторисної документації замовником та своєчасного повідомлення підрядником замовника про неможливість подальшого проведення робіт через зазначені дані обставини.
Беручи це до уваги, підряднику в разі прострочення надання проектно-кошторисної документації необхідно негайно надіслати замовнику рекомендований лист2 із повідомленням про неможливість своєчасного проведення робіт через ненадання відповідної документації та з вимогою її надання. У такому листі можна послатися на норми
ч. 1 ст. 883, ст. 538 ЦКУ, ст. 220, 221 ГКУ і зазначити, що ненадання проектно-кошторисної документації свідчитиме про порушення строків виконання робіт з вини замовника. Крім того, у листі можна зробити спробу досягнення домовленості в частині продовження строків виконання робіт із посиланням на положення ст. 221 ГКУ. Якщо замовник погодиться з такими умовами, новий строк здавання робіт краще закріпити документально, зокрема шляхом унесення доповнень до договору.2 Звертаємо також увагу, що суди в деяких випадках не визнавали факт надсилання стороною кореспонденції за допомогою звичайної пошти (див., наприклад, постанову Господарського суду Донецької області від 12.04.2007 р. у справі № 2а-544/06).
А в цілому бажано в договорі підряду первісно передбачити умову, яка встановлює, що при затримці з вини замовника строків передачі проектної документації в повному обсязі строк виконання будівельно-монтажних робіт підлягає продовженню.
