Теми статей
Обрати теми

Держбюджет-2010: огляд важливих змін

Редакція ББ
Стаття

Держбюджет-2010: огляд важливих змін

Оксана Кононенко, консультант

Наталія Журавльова, консультант

Микола Шпакович, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Сьогодні в рубриці «Документи і коментарі» ми пропонуємо огляд важливих змін, пов’язаних з прийняттям Закону про державний бюджет на 2010 рік, які слід ураховувати в подальшій роботі.

Зі значним запізненням, але країна все-таки отримала головний фінансовий план на 2010 рік, що набрав чинності з 30.04.2010 р., хоча його положення застосовуються з 1 січня 2010 року (за винятком окремих норм).

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон про держбюджет-2010

— Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р. № 2154-VI.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

Закон про податок з доходів

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон про плату за землю

— Закон України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535-XII.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Закон про госптовариства

— Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. № 1576-XII.

Закон про АТ

— Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI.

Закон № 1646

— Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 р. № 1646-VI.

Закон № 1574

— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погодинної оплати праці» від 25.06.2009 р. № 1574-VI.

Постанова № 330

— постанова КМУ «Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі» від 05.05.2010 р. № 330.

 

Закон

, що коментується, опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 30.04.2010 р. Крім того, поки що не прийнято зміни до податкового законодавства, котрі, як правило, супроводжують прийняття держбюджету і є не менш цікавими для платників податків, ніж сам держбюджет.

 

Бюджетний коефіцієнт земельного податку в 2010 році — 3,2 (ст. 62)

На 2010 рік установлено так званий бюджетний коефіцієнт 3,2 до ставок земельного податку щодо населених пунктів, грошову оцінку земель яких не проведено.

Оскільки на момент подання Податкового розрахунку земельного податку (подається до 1 лютого) такий бюджетний коефіцієнт на 2010 рік не затверджено, то для розрахунку суми земельного податку слід було використовувати торішній коефіцієнт 3,1 (показник гр. 9 додатка 5).

У зв’язку із затвердженням такого коефіцієнта з 30.04.2010 р. виникли підстави для перерахунку суми земельного податку стосовно ділянок, розташованих у населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено.

Зверніть увагу!

Зміна бюджетного коефіцієнта припадає на квітень (30.04.2010 р.), тому, на наш погляд, є підстави для перерахунку суми земельного податку починаючи з квітня 2010 року. Однак чи можна зробити це шляхом дроблення звітного періоду (місяця), застосувавши коефіцієнт (1:30), ми сумніваємося. Найімовірніше, новий бюджетний коефіцієнт доведеться застосовувати до всього місяця. Сподіваємося, ДПАУ, як і обіцяла в листі від 13.01.2010 р. № 181/7/15-0717, роз’яснить порядок застосування нового бюджетного коефіцієнта.

Нагадаємо деякі особливості уточнення суми земельного податку.

1. Уточненню підлягає земельний податок за квітень — грудень 2010 року, а суми земельного податку, нараховані за січень — березень, залишаються незмінними.

2. Для уточнення задекларованих у річному розрахунку сум земельного податку відповідно до

п. 5 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом № 434, необхідно було протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним (не пізніше 20.05.2010 р.) подати звітний новий Податковий розрахунок земельного податку (у ньому потрібно було зробити позначку в полі «Новий звітний розрахунок») з уточненими показниками за квітень — грудень 2010 року. При цьому не застосовується штраф, установлений п. 17.2 Закону № 2181.

Якщо зазначений строк було пропущено, платникам доведеться подавати уточнюючий Розрахунок (у ньому проставляється позначка в полі «Уточнюючий розрахунок»), але вже з нарахуванням

5 % штрафу від суми недоплати.

Щодо сільськогосподарських угідь і земель населених пунктів, грошову оцінку яких проведено та уточнено станом на 01.01.2010 р., застосовуються ставки земельного податку, установлені

ст. 6 і ч. 1 ст. 7 Закону про плату за землю.

 

Обов’язкові дивіденди госптовариств та АТ (п. 10 р. VII)

До

Закону про госптовариства внесено тимчасові зміни (діють лише у 2010 році) щодо визначення терміна «прибуток товариства» і компетенції загальних зборів, з яких випливає, що виплата дивідендів є обов’язковою. Однак розмір частки чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, не зазначено.

Нагадаємо, що в загальному випадку виплата дивідендів супроводжується обов’язковою сплатою авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 25 % від суми дивідендів, що підлягають виплаті (

п. 7.8 Закону про податок на прибуток), а при виплаті фізичній особі із суми дивідендів утримується ще й податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15 % (п.п. 9.3.4 Закону про податок з доходів).

Мінімальний розмір дивідендів установлено для акціонерних товариств (АТ). До

ст. 30 Закону про АТ унесено відповідні зміни, які передбачають, що з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку здійснюється виплата дивідендів у розмірі не менше 30 %. Судячи з усього, у цій нормі йдеться про показник ряд. 350 «Нерозподіленій прибуток (непокритий збиток)» на кінець звітного періоду (року) Балансу.

Як і раніше, виплата дивідендів провадиться

не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

До компетенції загальних зборів АТ тепер входить прийняття рішення про виплату дивідендів в розмірі, що перевищує 30 %. Судячи з усього, виплата дивідендів у розмірі 30 % чистого прибутку не потребує відповідного рішення загальних зборів.

Ці зміни викликають низку запитань.

По-перше

, на який звітний період поширюється вимога про обов’язкову виплату дивідендів: на 2009 рік, за результатами якого виплачуються дивіденди у 2010 році, або на 2010 рік, за результатами якого дивіденди виплачуватимуться вже у 2011 році?

Оскільки норми, що передбачають обов’язкову виплату дивідендів, діють з 30.04.2010 р. по 31.12.10. р., то, на наш погляд, ці норми зобов’язані враховувати ті АТ, які приймають рішення про розподіл прибутку в період їх дії.

По-друге

, як бути АТ, які до 30.04.2010 р. вже прийняли рішення про невиплату дивідендів за підсумками 2009 року (наприклад, уже в 2010 році вирішили спрямувати їх на поповнення резервного фонду і розвиток АТ) або про те, що частина чистого прибутку, спрямована на виплату дивідендів, менше 30 %. Чи потрібно їм доплачувати дивіденди до встановленого 30 % рівня?

На нашу думку, у такому разі доплачувати дивіденди не потрібно. Адже рішення про використання отриманого прибутку вже прийнято на підставі законодавства, чинного на момент прийняття такого рішення.

По-третє

, як бути з обов’язковою виплатою дивідендів, якщо існують обставини, за яких АТ не має права виплачувати дивіденди (ст. 31 Закону про АТ), наприклад, якщо власний капітал АТ менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю? Адже в цій статті йдеться про всі види дивідендів.

Судячи з усього, якщо такі обмеження існують, то й обов’язкові дивіденди АТ не може виплачувати.

Що стосується інших видів госптовариств, то для них

виплата дивідендів теж є обов’язковою (за наявності нерозподіленого прибутку), однак мінімальний розмір частини прибутку, що виплачується у вигляді дивідендів, для них не встановлено. Тому такий розмір установлюється загальними зборами госптовариства.

 

Оренда державного та комунального майна (ст. 72)

Передача в оренду державного та комунального майна у 2010 році здійснюється виключно

на конкурсній основі. Без такого конкурсу може передаватися майно в оренду бюджетним установам; музеям; підприємствам та громадським організаціям у сфері культури і мистецтва; громадським організаціям ветеранів та інвалідів; центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів; Пенсійному фонду України та його органам; державним видавництвам і підприємствам книгорозповсюдження; вітчизняним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (або) поширення не менше 50 % книжкової продукції державною мовою (порядок визначення таких підприємств установлюється Кабміном); релігійним організаціям для забезпечення проведення богослужінь, релігійних обрядів та церемоній.

При визначенні орендних ставок у містах обласного значення, містах Києві та Севастополі використовуються ставки, затверджені Кабміном як стартові при проведенні конкурсу.

Орендар, який належним чином виконує свої зобов’язання за договором оренди, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але

не більше ніж на 2 роки. Для цього йому необхідно повідомити орендодавця не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна.

Крім того, нерухоме майно органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також деяких держорганів, що не використовується ними для виконання своїх функцій, може бути передано в оренду до 01.01.2011 р.

 

Повноваження податкових органів (ст. 21)

У 2010 році органи Державної податкової служби України (ДПС) є органами стягнення заборгованості суб’єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позиками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі. При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до

Закону № 2181.

Крім того, податковим органом приписано оскаржити рішення всіх судових інстанцій, прийняті не на користь держави, до прийняття остаточного рішення Верховним Судом України.

Поки не зрозуміло, чи поширюється така вимога на всі спори, в яких беруть участь податківці, чи тільки на ті, в яких предметом спору є заборгованість перед державою за кредитами, держгарантіями тощо.

При цьому Мінфіну дозволено залучати у 2010 році юридичних осіб для представлення інтересів органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під держгарантії, бюджетними позиками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, у тому числі під час банкрутства, щодо яких органам ДПС було відмовлено. На оплату таких послуг дозволено використовувати до 5 % від фактичних надходжень до держбюджету внаслідок забезпечення цими особами стягнення.

 

Соціальний блок

Із прийняттям

Закону про держбюджет-2010 нарешті закінчилися розмірковування, які показники мінімальної заробітної плати (МЗП) та прожиткового мінімуму (ПМ) у 2010 є законнішими. Чаша терезів схилилася на користь більших розмірів: Законом про держбюджет-2010 розміри МЗП та ПМ установлено на тому ж рівні, які було передбачено Законом № 1646.

Наведемо встановлені розміри ПМ (див. табл. 1), а також подивимося, як їх прийняття «заднім числом» може позначитися на нарахуванні та оподаткуванні виплат працівникам за I квартал 2010 року.

 

Таблиця 1

Розмір ПМ у 2010 році (ст. 52)

Соціальні та демографічні групи населення

З 1 січня

З 1 квітня

З 1 липня

З 1 жовтня

З 1 грудня

Діти віком до 6 років

755

767

771

787

799

Діти віком від 6 до 18 років

901

917

921

941

957

Працездатні особи

869

884

888

907

922

Особи, які втратили працездатність

695

706

709

723

734

Загальний показник

825

839

843

861

875

 

ПМ для працездатних осіб, установлений на початок звітного року, впливає на низку показників, від яких залежить оподаткування виплат працівникам, а саме на граничний розмір доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (ПСП), а також на розмір ПСП.

Граничний розмір зарплати, що дає право на ПСП, у 2010 році становить:

(869 грн. х 1,4) 1220 грн. на місяць.

Нагадуємо: якщо працівник має право на ПСП на дітей, то граничний розмір зарплати, що дає право на ПСП, визначається шляхом множення 1220 грн. на кількість дітей.

 

Таблиця 2

Розміри ПСП у 2010 році

Вид ПСП (норма Закону про податок з доходів)

Розрахунок

Розмір ПСП, грн.

Звичайна «01» (п.п. 6.1.1)

869 х 50 %

434,50

Підвищена «02» (п.п. 6.1.2)

869 х 50 % х 150 %

651,75

Підвищена «03» (п.п. 6.1.3)

869 х 50 % х 200 %

869

 

ПМ для працездатних осіб у кожному окремому місяці визначає суму, в межах якої індексується дохід працівника, а також впливає на ставку обкладення внеском «знизу» до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Крім того, виходячи з цього показника визначається максимальна величина доходу, з якої справляються внески на соціальне страхування. Ураховуючи, що запроваджені

Законом про держбюджет-2010 показники застосовуються з 1 січня 2010 року, страхувальникам, якщо при оподаткуванні вони орієнтувалися на ПМ для працездатних осіб у розмірі 744 грн., необхідно перерахувати соцвнески виходячи з 869 грн. Що стосується штрафних санкцій (пені) в разі виникнення недоїмки зі сплати соцвнесків, то, на наш погляд, вони не повинні застосовуватися, оскільки Закон про держбюджет-2010, що прояснив це питання, було опубліковано тільки 30 квітня цього року.

Поговоримо про мінімальну заробітну плату (МЗП), яку наведено в табл. 3.

 

Таблиця 3

Розмір МЗП у 2010 році (ст. 53)

Показник

З 1 січня

З 1 квітня

З 1 липня

З 1 жовтня

З 1 грудня

МЗП у місячному розмірі

869

884

888

907

922

МЗП у погодинному розмірі

5,2

5,29

5,32

5,43

5,52

 

Перше, про що слід зауважити, це відповідність МЗП у місячному розмірі величині ПМ для працездатних осіб у відповідному періоді.

Далі. Уперше законом про держбюджет запроваджується показник МЗП у погодинному розмірі. Запровадження цього показника не є несподіванкою, оскільки це передбачалося

Законом № 1574. Кабмін, на виконання цього Закону, розробив постанову № 330, у п. 2 якої зазначається, що МЗП в погодинному розмірі застосовується підприємствами незалежно від форми власності та фізичними особами — підприємцями, які використовують найману працю, у разі якщо в колективних договорах або за узгодженням із профспілкою встановлено погодинну оплату праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу1. У всіх інших випадках (оплата праці провадиться виходячи з місячного окладу, використовується відрядна форма оплати праці) незалежно від установленого режиму роботи застосовується МЗП у місячному розмірі.

1 В установах та організаціях, що фінансуються з бюджету, МЗП у погодинному розмірі застосовується в разі прийняття КМУ рішення про встановлення працівникам погодинної оплати праці. Пропозиції щодо прийняття таких рішень уносить Мінпраці та соціальної політики з ініціативи центральних та місцевих органів виконавчої влади і після консультації з відповідними галузевими профспілками (п. 2 постанови № 330).

Тепер щодо запитання, чи потрібно донараховувати зарплату працівникам за минулі місяці 2010 року, якщо вона розраховувалася виходячи з МЗП у розмірі 744 грн. Ураховуючи, що для всіх випадків має застосовуватися той самий розмір МЗП, а також те, що встановлений

Законом про держбюджет-2010 показник МЗП застосовується з 1 січня 2010 року, правильніше було б зробити перерахунок зарплати працівникам за минулі місяці. Водночас хочемо нагадати, що в період невизначеності Мінпраці зайняло позицію (лист від 03.02.2010 р. № 98/13/84-10) про дію з 1 січня 2010 року і до прийняття закону про державний бюджет на 2010 рік показника МЗП у розмірі 744 грн. Тому, нараховуючи зарплату в такому розмірі, роботодавець нічого не порушував (принаймні його дії погоджувалися з позицією держоргану, що контролює це питання). Сподіваємося, що незабаром з’являться роз’яснення Мінпраці з цього питання, а поки що ми б не рекомендували поспішати з перерахунком зарплати. Виявити це порушення можуть лише інспекції з праці, а рішення про накладення штрафних санкцій приймає суд, і тут є великі сумніви, чи визнає суд це правопорушенням. Не виключено, що в рішенні суд лише зобов’яже роботодавця провести донарахування зарплати виходячи з МЗП, установленого Законом про держбюджет-2010, без накладення штрафних санкцій.

І ще один момент, на який звертаємо вашу увагу. Показник МЗП використовується при розрахунку допомоги по вагітності та пологах у разі, якщо перед виходом у декрет працівниця відпрацювала менше календарного місяця. Якщо роботодавець використовував у цьому випадку показник МЗП у розмірі 744 грн. (а не 869 грн., а з 1 квітня — 884 грн.), то йому необхідно провести перерахунок суми декретних виходячи з установленого Законом про держбюджет-2010 показника МЗП.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі