Технічний нагляд: хто платить?
Підрядна організація уклала договір із замовником на монтаж інженерних систем. За цим договором підрядна організація від імені замовника укладає договір між замовнмком і підприємством, яке надає послуги технічного нагляду. При цьому підрядна організація повинна здійснювати оплату послуг технічного нагляду. Чи дозволено здійснювати такі платежі та як їх правильно оформити?
Такі платежі робити не рекомендується. Згідно з
п. 2 постанови № 9031забудовник зобов’язаний забезпечити технічний нагляд протягом усього періоду будівництва об’єкта архітектури з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва такого об’єкта. Таким чином, звідси робимо висновок, що договір з організацією про надання технічного нагляду мав укласти саме замовник робіт. Якщо ж між замовником та підрядником укладено відповідний договір доручення на придбання підрядником на користь замовника послуг з технічного нагляду, то загалом замовник виконує зобов’язання щодо забезпечення технічного нагляду за об’єктом будівництва. Разом з тим, органи Держархбудконтролю при розгляді документів на отримання дозволу на виконання будівельних робіт можуть мати зауваження до такого договору, укладеного підрядною організацією та підприємством, яке надає послуги технічного нагляду. Тому в такому випадку доведеться додатково пояснювати виконавцям Держархбудконтролю про легітимність укладеного таким шляхом договору. У випадку укладення договору підрядною організацією за довіреністю замовника підрядник і може сплачувати підприємству технічного нагляду кошти за надані послуги, а замовник, у свою чергу, буде компенсувати вартість цих послуг підрядній організації.1 Постанова КМУ «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури» від 11.07.2007 р. № 903.
Здійснення платежів за послуги технічного нагляду замість замовника без компенсації вартості відповідних послуг з боку замовника матиме два негативні наслідки для підрядної організації: будівельний і фінансовий.
Про будівельний у вигляді певних зауважень та непорозуміння з боку органів Держархбудконтролю написано вище.
Якщо ж договір буде укладено між замовником та організацією технічного нагляду, а оплачувати такі послуги буде підрядна організація, то для неї виникає фінансовий, а точніше, податковий ризик. Оскільки підрядна організація буде здійснювати оплату послуг замість замовника, то такі проплати не можна вважати пов’язаними з господарською діяльністю і вони не можуть бути віднесені до валових витрат згідно з
п.п. 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»2.2 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
У той же час, цілком імовірно, що податкові органи при перевірці будуть вважати, що суму цих платежів замовник повинен віднести до валових доходів як безповоротну фінансову допомогу, отриману як зарахування платежів підрядника за послуги технічного нагляду відповідно до
п.п. 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».Отже, договір про надання послуг технічного нагляду може бути укладено як напряму між замовником та організацією, яка надає послуги технічного нагляду, так і за посередництва підрядної організації за умови, що вона діятиме від імені замовника. А ось платежі за послуги технічного нагляду повинен здійснювати замовник або підрядна організація за умови компенсації вартості цих послуг замовником. В іншому випадку замовнику загрожує необхідність віднесення цих платежів підрядної організації до валових доходів як безповоротної фінансової допомоги.
Василь Качерай
