Новини і події

Правила реєстрації права
користування (найму, оренди)
нерухомості від Мін'юсту

Перше, що зробимо, — це відразу заспокоїмо орендодавців та орендарів

житла. Усе, про що йтиметься нижче, їх не стосується. Як роз'яснив Мін'юст, норми Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 11.02.2010 р. № 1878-VI (далі — Закон № 1878), на підставі якого, власне, й виникла «реєстраційна плутанина», на відносини за договорами оренди житла не поширюються.

Отже,

активізуватися потрібно лише учасникам договорів оренди нежитлової нерухомості.

З 01.10.2010 р.

з'явився порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності (набрав чинності наказ Мін'юсту від 28.07.2010 р. № 1692/5)¹. У зв'язку з цим Мін'юст вирішив прояснити низку моментів, нечітко прописаних у Законі № 1878, для чого своїм наказом від 13.10.2010 р. № 2500/5 затвердив Методичні рекомендації щодо державної реєстрації права користування (найму, оренди) будівлею чи іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами (далі — Методрекомендації).

1

Державну реєстрацію речових прав на нерухомість не слід плутати з реєстрацією договорів оренди нерухомості, яку здійснює нотаріус одночасно з нотаріальним посвідченням таких договорів (якщо договір укладено на строк 3 роки та більше).

Про них і розповімо.

Якщо

строк договору менше трьох років, реєструвати право оренди не потрібно. У своїх Методрекомендаціях Мін'юст звернув увагу на умову проведення держреєстрації права користування (найму, оренди) об'єктами нерухомості.

Так,

право користування (найму, оренди) будівлею чи іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами підлягає обов'язковій державній реєстрації тільки в разі, якщо таке право виникло на підставі договору найму будівлі чи іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менше 3 років.

Звідси,

якщо договір оренди зазначеної нерухомості укладено на строк менше трьох років, такий договір, як і раніше, не потребує ні нотаріального посвідчення, ні державної реєстрації правочину, ні державної реєстрації права оренди.

Якщо

строк договору оренди перевищує три роки, потрібно знати таке. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права, що виникли на підставі договорів, укладених після набуття чинності Законом № 1787, тобто починаючи з 16.03.2010 р.

Водночас звернутися до БТІ

із заявою про держреєстрацію такого речового права можуть також особи, зацікавлені у визнанні та підтвердженні державою їх речових прав, що виникли на підставі договорів, укладених до 16.03.2010 р.

Порядок дій визначено

Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно від 07.02.2002 р. № 7/5 (у редакції від 28.07.2010 р. № 1692/5).

Так, для проведення держреєстрації права користування (найму, оренди) будівлями, спорудами, їх окремими частинами

правонабувач або уповноважена ним особа має подати реєстратору БТІ заяву про держреєстрацію такого речового права. Держреєстрація прав здійснюється шляхом унесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно (далі — Реєстр прав).

Також у

Методрекомендаціях розглянуто питання щодо процедури внесення запису до Реєстру прав про припинення речового права.

Так, згідно з рекомендаціями Мін'юсту, якщо

право припиняється на підставі закінчення його строку відповідно до умов договору, у такому разі особі не потрібно звертатися до БТІ із заявою для внесення відповідних змін до Реєстру прав.

А от

у разі дострокового припинення речового права зацікавлена особа, якою може бути як власник майна, так і правонабувач, зобов'язана звернутися до БТІ із заявою про внесення відповідних змін до Реєстру прав.

 

Мін'юст оновив Порядок ведення
Реєстру прав власності
на нерухомість

Знову ж таки у зв'язку із затвердженням нової редакції

Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (Законом України від 11.02.2010 р. № 1878-VI) Мін'юст своїм наказом від 12.10.2010 р. № 2480/5 виклав у новій редакції Порядок ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затверджений наказом Мін'юсту від 28.01.2003 р. № 7/5.

Оновленим

Порядком передбачено, зокрема, таке:

1.

Ведення Реєстру, як і раніше, покладено на Бюро технічної інвентаризації (далі — БТІ).

2. Як і раніше,

перед унесенням інформації до Реєстру проводиться перевірка наявності/відсутності такої інформації в Реєстрі.

3.

Унесення записів до Реєстру здійснюється реєстратором БТІ шляхом:

— відкриття розділу

Реєстру та внесення записів до розділу Реєстру;

— редагування запису або скасування запису розділу

Реєстру;

— закриття розділу

Реєстру;

— узяття на облік безхазяйного нерухомого
майна.

4. Визначено

порядок унесення записів до Реєстру:

—

про виникнення права спільної часткової власності на нерухоме майно, що належало одному власнику;

—

про зміну або припинення інших речових прав на нерухоме майно під час переходу права власності на таке майно;

—

у разі скасування рішення реєстратора БТІ про держреєстрацію прав на підставі рішення
суду;

— у разі

визнання недійсним або скасування на підставі рішення суду правовстановлюючого документа, згідно з яким провадилася реєстрація прав.

5. Передбачено

порядок виправлення помилок , допущених при внесенні записів до Реєстру.

6. Установлено порядок перенесення записів про держреєстрацію прав з паперових носіїв до

Реєстру. При цьому застережено, що перенесення записів із паперових носіїв до Реєстру не є проведенням реєстрації прав.

Наказ

набрав чинності 29.10.2010 р.

 

Нюанси отримання права власності
на земельну ділянку, унесену
до статутного фонду товариства

Згідно з

ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України юридичні особи можуть придбавати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема в разі внесення земельних ділянок їх засновниками до статутного фонду товариства.

Як роз'яснює Держкомзем у

листі від 18.10.2010 р. № 19522/17/К4438-10, у цьому випадку підставою для складання документів, що засвідчують право власності на земельну ділянку, та видачі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є нотаріально посвідчене рішення (згода) власника земельної ділянки про її внесення до статутного фонду товариства, яке і вказується в державному акті у графі «Підстава
придбання».

 

Держреєстрація змін умов іпотеки може
здійснюватися будь-яким реєстратором: думка Мін'юсту

Як зауважив Мін'юст у

листі від 07.09.2010 р. № 10621-0-4-10-19, згідно з п. 5 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотеки, затвердженого постановою КМУ від 31.03.2004 р. № 410, державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою може здійснюватися будь-яким реєстратором.

Виходячи з цього автори

листа дійшли висновку, що державна реєстрація відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою (унесення змін та вилучення запису з Державного реєстру іпотек) не обов'язково має здійснюватися лише реєстратором, який провадив держреєстрацію такого обтяження або який здійснював держреєстрацію відомостей про відступлення прав за іпотечним договором.

 

Хто підписує бухгалтерську довідку
для виправлення помилок в облікових регістрах
та фінансовій звітності: нагадування від Мінфіну

Відповідно до

п.п. 4.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 р. № 88 для виправлення помилки за період, дані якого відображено в регістрах бухгалтерського обліку та використані для складання проміжної (місячної, квартальної) або річної фінансової звітності, складається бухгалтерська довідка.

При цьому Мінфін у

листі від 15.10.2010 р. № 31-34010-10-10/28122 підкреслив, що така бухгалтерська довідка підписується працівником, який склав довідку, а після її перевірки — головним бухгалтером (відповідно до того ж п.п. 4.3 Положення).

 

Виплата авансу — не пізніше
22 числа: поки що неофіційна думка Мінпраці

У новинах («Будівельна бухгалтерія», 2010, № 20, с. 5) ми говорили про

нововведення щодо строків виплати заробітної плати.

Нагадаємо, що з урахуванням

Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» від 23.09.2010 р. № 2559-VI (далі — Закон № 2559) з 20.11.2010 р. (через місяць з дня опублікування Закону № 2559, що припало на 19.10.2010 р.):

— для зарплатних виплат установлено строк

«не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата»;

— при цьому збережено інтервал між виплатами —

«не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів».

Офіційно Мінпраці з приводу застосування нових норм ще не висловилося. Зате з'явилися

неофіційні роз'яснення, які, мабуть, незабаром набудуть форми офіційних.

Сутність їх зводиться до того, що

семиденний строк, про який ішлося вище, має застосовуватися як у разі виплати заробітної плати за другу половину місяця, так і в разі виплати авансу за першу половину місяця.

Тому нові строки зарплати з 20.11.2010 р. мають бути такими:

— виплата авансу — не пізніше 22 числа;

— виплата заробітної плати за другу половину місяця — не пізніше 7 числа.

Відповідні положення мають знайти своє відображення в документації роботодавців (у тому числі приватних підприємців). Потрібно або внести зміни до діючого колективного договору (за його наявності), або розробити відповідний внутрішній документ, в якому буде встановлено строки виплати заробітної плати і розмір зарплати за першу половину місяця згідно із законодавчими змінам.

 

Податковий кодекс: друге читання
заплановано на 16 — 20 листопада

Друге читання

проекту Податкового кодексу (далі — проект ПК), за останньою інформацією, відсунуто на 16 — 20 листопада (нагадаємо, що раніше йшлося про 4 листопада). Через велику кількість пропонованих поправок (їх надійшло приблизно 4,5 тис.) Комітет, що працює з проектом ПК, запропонував парламентарям розбити розгляд документа на кілька етапів, на що спікер ВР Володимир Литвин відповів пропозицією все-таки підготувати документ повністю, нехай при цьому строк розгляду переміститься на пленарний тиждень 16 — 19 листопада. На цьому й зупинилися.

Що стосується

змін, які, імовірно, знайдуть відображення в доопрацьованому проекті ПК, то сьогодні можна виділити збільшення граничної чисельності зайнятих у приватного підприємця — єдиноподатника осіб з 2 до 4.

Також особливу увагу слід звернути на

«побажання» МВФ, до яких, очевидно, доведеться прислухатися нашим законодавцям.

Так, МВФ пропонує знижувати ставку податку на прибуток не так радикально. На думку Фонду, у 2011 році доцільно встановити ставку податку

на рівні 23 %, а не 19 %, як передбачалося в первісному проекті ПК. Крім цього, МВФ виступив з ініціативою запровадити оподаткування малого бізнесу та нових компаній за пільговою ставкою податку на прибуток у розмірі 16 % замість пропонованих раніше 0 %.

Що стосується «податку на депозити» (податок з доходів на проценти за депозитами) у розмірі 5 % (його хотіли запровадити лише для «великих» депозитів), то його введення передбачається перенести на 3 роки — мабуть, через проблеми з розкриттям банківської таємниці. Отже, проценти на банківські депозити, як і раніше, не обкладатимуться податком з доходів.

А податок на нерухоме майно, імовірно, почнуть справляти через рік (з 2012 року).