Теми статей
Обрати теми

Генеральне прибирання перед Новим роком: проводимо інвентаризацію

Редакція ББ
Стаття

Генеральне прибирання перед Новим роком: проводимо інвентаризацію

Юлія Єгорова, консультант

 

Нагадуємо! Настав час проводити інвентаризацію перед складанням фінансової звітності за 2010 рік. А як правильно її провести — розповімо у пропонованій статті.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон про бухоблік

— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

П(С)БО 18

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затверджене наказом МФУ від 28.04.2001 р. № 205.

Інструкція № 69

— Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затверджена наказом МФУ від 11.08.1994 р. № 69.

Наказ № 832

— наказ МФУ «Про затвердження Змін до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків» від 05.08.2010 р. № 832.

Постанова № 241

— постанова Державного комітету СРСР зі статистики «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств та організацій» від 28.12.1989 р. № 241.

 

Завдання інвентаризації

Однією з вимог, що висуваються до бухгалтерського обліку, є достовірність інформації, яка відображається у фінансовій звітності. Тільки за умови достовірності даних фінансова звітність може виконувати свою функцію — надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Для підтвердження правильності й достовірності облікових даних усі підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію майна, коштів та фінансових зобов'язань (

ст. 3 і 10 Закону про бухоблік).

У процесі зберігання та руху запасів, МШП, готівки, цінних паперів і навіть основних засобів можуть виникнути розбіжності між їх фактичною наявністю і даними обліку. Ці розбіжності неможливо виявити документально в бухгалтерії, оскільки вони виникають за межами бухгалтерії, спонтанно чи неконтрольовано: унаслідок пересортиці, похибок ваговимірювальних приладів, помилок, утрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб, крадіжок тощо. Дані про дебіторську і кредиторську заборгованість можуть перекручуватися внаслідок втрати або помилкового проведення документів. Інвентаризація дає можливість усунути розбіжності між обліковими даними та фактичною наявністю ТМЦ, основних засобів, готівки, розміром заборгованостей. У процесі інвентаризації виявляється наявність активів та джерел їх формування, які не було оформлено документально і відображено в обліку, а також виявляються відображені в обліку, але фактично відсутні активи та джерела. Крім цього, систематичне проведення інвентаризацій сприяє впорядкуванню складського господарства, оскільки під час інвентаризації перевіряються стан складських приміщень, умови зберігання ТМЦ, справність контрольно-вимірювальних приладів.

Отже, список завдань, що вирішуються за допомогою інвентаризації, такий:

— виявити фактичну наявність тих чи інших об'єктів обліку;

— установити їх відповідність критеріям визнання активом узагалі та активам певної категорії зокрема (необоротні активи, запаси тощо);

— виявити надлишки, визначити доцільність їх відображення в обліку чи обґрунтувати недоцільність такого відображення;

— виявити нестачі об'єктів обліку та їх причини;

— перевірити реальність вартості матеріальних та нематеріальних активів, що значаться на балансі, оцінити їх відповідно до вимог положень бухгалтерського обліку.

Формальний підхід до інвентаризації, коли інвентаризаційні описи складаються в бухгалтерії, без перевірки фактичної наявності активів та перевірки розрахунків, є недопустимим. Адже при фіктивній інвентаризації майже неминучі помилки, тому вона не виконує своїх завдань, що ставить під сумнів не лише власне результати інвентаризації, а і всю звітність будівельного підприємства.

 

Види інвентаризації

Перш за все слід розрізняти інвентаризацію:

— матеріальних і нематеріальних активів (грошових коштів та грошових документів, цінних паперів, запасів, готової продукції, товарів, основних засобів тощо);

— інвентаризацію фінансових зобов'язань, тобто дебіторської та кредиторської заборгованості.

Ці два види інвентаризації проводяться за різними методиками, про що йтиметься нижче.

Інвентаризація може бути повною або вибірковою, плановою чи позаплановою.

Повна інвентаризація

— це суцільна перевірка всіх активів підприємства і стану всіх розрахункових відносин. Така інвентаризація проводиться перед складанням річної фінансової звітності або у випадках, прямо передбачених законодавством: при зміні матеріально відповідальних осіб, приватизації державних підприємств тощо. У процесі повної інвентаризації можна отримати найточнішу інформацію про стан активів та розрахунків підприємства, а отже, можна говорити про високу достовірність його фінансової звітності. Недолік повної інвентаризації — її висока трудомісткість. Хоча б для часткового вирішення цієї проблеми підприємство може створити постійно діючу інвентаризаційну комісію та планувати свою роботу так, щоб перед складанням річної звітності провести повну інвентаризацію з оптимальними витратами часу і трудових ресурсів.

Вибіркова інвентаризація

— це перевірка окремих видів активів чи розрахунків або окремих місць зберігання ТМЦ. Вона може проводитися частіше, ніж один раз на рік (наприклад, щомісяця або щокварталу).

Планова інвентаризація

проводиться за завчасно складеним планом. Матеріально відповідальна особа заздалегідь знає дату початку інвентаризації, має можливість підготуватися до неї, знайти і виправити помилки в обліку, підготувати ТМЦ для інвентаризації — розсортувати і впорядкувати їх на складі, завчасно виявити зіпсовані та непридатні цінності тощо.

Позапланова інвентаризація

проводиться за розпорядженням керівника підприємства з приводів, що раптово виникли, — наприклад, на вимогу перевіряючих органів, у разі виявлення зловживань, розкрадань та крадіжок, а також форс-мажорних обставин: пожежі, аварії, стихійного лиха тощо. Як правило, у цьому випадку матеріально відповідальна особа завчасно дізнається про проведення позапланової інвентаризації та має деякий час для підготовки до неї.

Різновидом позапланової інвентаризації є

раптова інвентаризація, відмітною особливістю якої є те, що вона проводиться без попереднього повідомлення матеріально відповідальної особи. Вона теж проводиться за наказом керівника, але цей наказ видається раптово і строки початку раптової інвентаризації мають бути стислими, аж до декількох годин чи хвилин після видання наказу. Раптова інвентаризація, як правило, є вибірковою, тобто інвентаризуються лише окремі активи. Можлива ймовірність проведення такої інвентаризації стимулює матеріально відповідальних осіб сумлінно виконувати свою роботу зі зберігання та обліку ТМЦ, своєчасно здійснювати їх оприбуткування та списання.

 

Загальний порядок проведення та оформлення інвентаризації

Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах та в організаціях усіх форм власності регламентовано

Інструкцією № 69. У серпні 2010 року до неї було внесено деякі зміни наказом № 832, що набрав чинності 24.10.2010 р. Ці зміни стосуються переважно аспектів роботи інвентаризаційної комісії, інвентаризації бібліотечних фондів, резервів, забезпечень, визначення розміру збитків від крадіжок, нестач, знищення та псування ТМЦ.

 

Випадки проведення інвентаризації.

Існують випадки, в яких проведення інвентаризації є обов'язковим:

— при передачі майна державних підприємств в оренду, його приватизації, перетворенні такого підприємства в акціонерне товариство та в інших випадках, передбачених законодавством;

— перед складанням річної бухгалтерської звітності (але не раніше 1 жовтня). Отже, протягом трьох місяців четвертого кварталу (жовтень, листопад, грудень) можна поступово проінвентаризувати всі об'єкти на підприємстві. Інвентаризаційні документи оформлятимуться на фактичну дату проведення інвентаризації. При цьому припускається, що ймовірність виникнення істотних розбіжностей між обліковими даними та реальним станом об'єктів інвентаризації за період, що залишився до кінця року, буде дуже малою. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів може проводитися один раз на три роки, хоча за бажанням їх теж можна інвентаризувати щороку;

— при зміні матеріально відповідальних осіб (на дату приймання-передачі цінностей);

— при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей;

— за рішенням судово-слідчих органів;

— у випадках аварій, пожежі, стихійного лиха, ліквідації підприємства.

Усі інші випадки проведення інвентаризації, частота і строки, перелік майна та розрахунків, що інвентаризуються, визначаються керівництвом підприємства.

 

Інвентаризаційна комісія.

Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія. Для проведення регулярної інвентаризаційної роботи створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника структурного підрозділу, головного бухгалтера на чолі з керівником підприємства чи його заступником (п. 11.1 Інструкції № 69).

Якщо підприємство велике і одна комісія не може забезпечити проведення всього необхідного обсягу інвентаризаційних робіт, створюються робочі комісії. Вони проводять інвентаризації безпосередньо в місцях зберігання ТМЦ та ведення будівельно-монтажних робіт. До їх складу можуть входити: інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, економісти, бухгалтери та інші працівники, які добре знають об'єкти інвентаризації. З 24.10.2010 р. згідно з

п. 5.1 наказу № 832 інвентаризація має проводитися повним складом комісії та у присутності матеріально відповідальної особи.

Склад комісій, об'єкти інвентаризації, порядок її проведення визначаються наказом керівника. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення інвентаризації несе керівник підприємства.

Слід звернути особливу увагу на те, що матеріально відповідальна особа (далі — МВО), в якої проводиться інвентаризація, не може входити до складу інвентаризаційної комісії, тобто працівник підприємства не може інвентаризувати цінності, за які він несе матеріальну відповідальність. Це правило не діє, якщо він проводить інвентаризацію в іншої МВО.

 

Підготовка до проведення інвентаризації.

Найкраще проводити інвентаризацію в останнє число місяця. Це полегшує подальше порівняння її результатів з показниками обліку. Якщо інвентаризацію окремих цінностей не може бути закінчено за один день, її можна спланувати так, щоб вона закінчилася в останній день місяця.

Перед початком інвентаризації здійснюється

підготовча робота:

— на складах матеріальні цінності має бути згруповано, розсортовано та розкладено за найменуваннями, сортами та розмірами, у порядку, зручному для підрахунку. Це значно прискорює їх інвентаризацію, хоча сама ця підготовка може забрати досить багато часу. Але головне при цьому — те, що підготовча робота не обмежена в часі та може виконуватися в будь-який зручний час і з таким розрахунком, щоб не перешкоджати виконанню основної роботи підрозділів;

— у бухгалтерії необхідно закінчити обробку всіх документів щодо надходження та витрачання матеріальних цінностей, визначити залишки на бухгалтерських рахунках станом на дату інвентаризації;

— перед інвентаризацією розрахунків необхідно переконатися в тому, що всі наявні документи оброблено та правильно проведено в обліку.

 

Загальний порядок інвентаризації матеріальних та нематеріальних активів.

МВО перед початком інвентаризації дають розписку в тому, що всі прибуткові та видаткові документи здано ними до бухгалтерії та що жодних неоприбуткованих або несписаних цінностей у них немає. Після цієї розписки й до кінця інвентаризації жодні документи до уваги не беруться. На прибуткових документах на матеріали, що надійшли на підприємство та прийняті під час проведення інвентаризації, матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови проставляється напис «після інвентаризації» (із зазначенням дати запису). На видаткових документах щодо матеріалів, відпущених зі складу (будмайданчика) на будівництво під час інвентаризації, робиться така сама позначка і складається окремий опис.

Інвентаризація активів проводиться шляхом перевірки їх наявності на місцях зберігання або використання у присутності МВО. Така перевірка включає підрахунок, зважування, вимірювання та перевірку працездатності матеріальних і нематеріальних активів. При інвентаризації матеріальних цінностей, що зберігаються в непошкодженій тарі постачальників, дозволяється як виняток їх кількість установлювати за документами (з обов'язковою вибірковою перевіркою в натурі правильності документальних даних), про що в інвентаризаційному описі проставляються відповідні позначки.

Потім отримані дані порівнюються з даними бухгалтерського обліку та виявляються розбіжності — надлишки або нестачі, що оформляються документально і відображаються в обліку.

Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносяться до інвентаризаційних описів, що складаються у двох примірниках за місцями зберігання матеріальних цінностей та МВО. Після закінчення інвентаризації описи підписуються всіма членами комісії. МВО на кожному описі ставлять свій підпис під текстом такого змісту:

«Усі цінності, зазначені в цьому описі, комісією перевірені у моїй присутності та внесені до опису, у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, зазначені в опису, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні»

.

Один примірник опису залишається в МВО, другий — передається до бухгалтерії. Цінності, які не належать підприємству, але перебувають у нього в користуванні або на відповідальному зберіганні, записуються до окремого інвентаризаційного опису. Також окремий опис складається на виявлені під час інвентаризації будматеріали, не придатні до подальшої експлуатації (стали непридатними, неліквіди, зіпсовані тощо).

На виявлені інвентаризаційною комісією зіпсовані матеріальні цінності складають акти, в яких зазначаються причини та особи, які допустили псування цінностей.

Заповнені та підписані інвентаризаційною комісією описи передаються до бухгалтерії. У разі виявлення відхилень від облікових даних бухгалтерією складається звіряльна відомість за ф. № інв-19, затвердженою

постановою № 241.

 

Загальний порядок інвентаризації розрахунків.

Інвентаризація розрахунків з контрагентами в будівництві (замовником, генпідрядником, субпідрядниками, підрядниками, постачальниками будматеріалів, орендодавцями техніки, будівельних машин і механізмів та ін.) здійснюється в загальноприйнятому порядку — згідно з вимогами Інструкції № 69.

Перевірка стану розрахункових відносин з іншими підприємствами та організаціями здійснюється документально. Підприємства обмінюються виписками з особових рахунків дебіторів та кредиторів. Кредитори надсилають виписки на адресу дебіторів, а ті мають у

10-денний строк підтвердити заборгованість або повідомити свої заперечення. Багато підприємств замість таких виписок підписують акти звіряння взаєморозрахунків. Розбіжності між даними підприємства та його контрагента регулюються залежно від особливостей кожної конкретної ситуації. У процесі інвентаризації розрахунків виявляються також і суми безнадійної заборгованості.

Таким чином, після підписання актів звіряння з усіма контрагентами на бухгалтерських рахунках мають залишатися тільки підтверджені суми взаєморозрахунків. В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не ліквідовано, розрахунки з дебіторами та кредиторами відображаються кожною стороною в тих сумах, які вона вважає за правильні. За необхідності справи щодо неврегульованих сум передаються до суду.

За результатами інвентаризації складаються Акти інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами за формою № інв-17, затвердженою

постановою № 241.

 

Загальний порядок інвентаризації грошових коштів у касі.

При перевірці наявності грошових коштів у касі береться до уваги лише їх фактична наявність. Жодні документи або розписки при визначенні залишку готівки в касі не враховуються. При виявленні нестачі або надлишків грошових коштів в акті вказуються сума розбіжностей та їх причини. Надлишки грошових коштів відображаються в обліку як дохід підприємства, а нестачі підлягають стягненню з винних осіб. Інвентаризація каси може проводитися на кінець кожного місяця. Ефективним є також проведення раптової інвентаризації каси, причому це бажано робити не надто рідко.

 

Особливості проведення та оформлення інвентаризації в будівництві

Для будівельних підприємств найбільше значення має інвентаризація ТМЦ, незавершеного виробництва та основних засобів. Про них і поговоримо докладніше.

 

Інвентаризація ТМЦ.

ТМЦ на будівельному підприємстві — це насамперед будівельні матеріали, спецодяг та інструменти, потім — запасні частини до устаткування, паливо та інші ТМЦ. Вони зберігаються на складах, у цехах, на будівельних майданчиках під контролем МВО, а такі ТМЦ, як спецодяг та інструмент, використовуються працівниками.

Інвентаризація будматеріалів охоплює всі матеріали незалежно від того, де вони знаходяться: у тарі, на складах або на будмайданчику; а також незалежно від того, власні вони або давальницькі.

Фактична наявність будматеріалів визначається шляхом зважування, обміру та підрахунку, з урахуванням затверджених будівельних норм і технічних умов.

Сипкі будівельні матеріали, що використовуються у великих обсягах (щебінь, пісок, гравій, цегла, ліс тощо) найчастіше зберігаються насипом або складеними в купи. Достовірно визначити кількість такого матеріалу дуже важко. Тому перед інвентаризацією сипких будівельних матеріалів їх слід підготувати до вимірювання. Наприклад, їх можна розташувати у вигляді правильного геометричного тіла (конуса, циліндра, паралелепіпеда тощо), щоб потім можна було шляхом обмірів та розрахунків визначити об'єм та масу матеріалів. Цих заходів можна вжити й завчасно, ще в момент надходження матеріалів на склад, а також за можливості організувати складське господарство так, щоб у будь-який момент часу можна було легко визначити об'єм чи масу сипких будівельних матеріалів.

Будматеріали, отримані від замовників для подальшого використання у БМР (давальницькі будматеріали), інвентаризуються в порядку та в строки, передбачені для власних ТМЦ

Інструкцією № 69. Метою інвентаризації давальницьких будматеріалів є визначення їх фактичної наявності. Облік таких матеріалів ведеться за цінами, передбаченими в договорах, актах приймання-передачі та інших аналогічних документах. При інвентаризації давальницьких будматеріалів підрядник може скористатися типовими формами інвентаризаційного опису № інв-5 (якщо матеріали знаходяться на складах на території підприємства, на його будмайданчиках), № інв-6 (якщо давальницькі матеріали ще доставляються, тобто перебувають у дорозі) або інвентаризаційним описом за формою № М-21, затвердженими постановою № 241.

 

Інвентаризація незавершених будівельно-монтажних робіт.

При інвентаризації незавершених БМР найголовніше — це визначити ступінь завершеності робіт. Відповідно до п. 4 П(С)БО 18 ступінь завершеності робіт за будівельним контрактом можна визначати за одним із трьох методів:

1) вимір та оцінка виконаної роботи;

2) співвідношення обсягу завершеної частини робіт і їх загального обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірі;

3) співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за контрактом.

Саме ці способи можна застосовувати і при інвентаризації незавершених будівельно-монтажних робіт.

Найдостовірнішим є метод виміру та оцінки виконаної роботи. Інвентаризаційна комісія очолюється компетентним фахівцем, який знає будівельні норми та правила, технічні умови, норми природного убутку і багато що інше, — головним інженером, технологом, начальником кошторисного відділу та ін. Комісія вимірює обсяг виконаної роботи, установлює витрату будматеріалів на незавершений об'єкт будівництва, за підсумками огляду оцінює роботи відповідно до їх кошторисної вартості.

Основна інформація про ступінь завершеності робіт на дату інвентаризації міститься у звітах МВО (виконробів та ін.), у Журналах обліку виконаних робіт за ф. № КБ-6, актах приймання виконаних робіт (ф. № КБ-2в), довідках про вартість виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-3). Крім того, суми, зазначені в останніх двох документах, погоджуються із замовником, що є додатковим фактором надійності проведеної оцінки.

При використанні методу співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загального обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірі як одиниця такого виміру можуть використовуватися:

— фізичний обсяг робіт, наприклад, кубометри цегляного мурування, якщо підрядник спеціалізується на кам'яних роботах;

— машино-години роботи (наприклад, якщо підрядник переважно займається риттям котлованів або траншей за допомогою екскаваторів);

— людино-години (наприклад, якщо підрядник виконує лише електромонтажні або сантехнічні роботи чи влаштовує інші комунікації при будівництві об'єктів) тощо.

 

Приклад.

За даними обліку підрядника, обсяг завершеної частини робіт — 600 куб. метрів цегляного мурування, загальний обсяг за будівельним контрактом — 1500 куб. метрів, кошторисна витрата цегли на весь обсяг мурування — 30000 шт. цегли по 25 грн./шт.

Відповідно на дату інвентаризації ступінь завершеності робіт становить 40 % (600 : 1500

x 100 %), тобто використано 12000 шт. (30000 x 40 % : 100 %) цегли на суму 300000 грн. (12000 шт. x 25 грн./шт.). Залишок — 18000 шт. на суму 450000 грн.

 

Саме за такою схемою інвентаризується кожен вид виконаних робіт і використаних матеріалів.

І останній метод — це оцінка співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати інвентаризації та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за контрактом. На перший погляд, він нескладний: усі вихідні дані для розрахунку ступеня завершеності БМР є в облікових регістрах і документах.

 

Приклад.

Кошторисна сума витрат за будівельним контрактом становить 2400 тис. грн., строк виконання робіт — 9 місяців (три квартали). Фактичні витрати з початку виконання будівельного контракту склали: у I кварталі — 600 тис. грн., у II — 1560 тис. грн., у III — 240 тис. грн. У першому кварталі ступінь завершеності робіт склала 25 % = 600 тис. грн. : 2400 тис. грн., у другому — уже 90 % =(600+1560) : 2400, а за підсумками останнього кварталу весь обсяг БМР завершено.

Якщо інвентаризація проводиться в останній день другого кварталу, то існує ймовірність помилкового висновку про використання 90 % усіх матеріальних і трудових ресурсів при будівництві (90 % цегли, 90 % інших матеріалів тощо). Але насправді це не так.

По-перше

, не завжди кошторисна структура витрат порівнянна зі структурою витрат за будівельними контрактами згідно з П(С)БО 18.

По-друге

, на різних етапах будівництва може бути здійснено різні витрати: наприклад, на початку виконання будівельного контракту здійснювалися найбільш ресурсомісткі основні роботи і відповідно було понесено великі витрати, а наприкінці виконувалися тільки оздоблювальні роботи, на які було витрачено відносно невелику частину запланованих коштів.

 

Таким чином, при використанні цього методу при інвентаризації незавершеного будівництва доцільно розподілити весь фронт робіт на етапи (риття котловану, спорудження основної частини будівлі, покрівлі, оздоблювальних робіт) і відповідно розраховувати суму загальних планових витрат за будівельним контрактом у розрізі таких етапів. Фактичні витрати на БМР порівнюватимуться з плановою (кошторисною) вартістю поетапно.

Інвентаризація незавершених БМР проводиться щодо кожного окремого об'єкта будівництва і щодо кожної МВО.

При інвентаризації ТМЦ, що входять до складу незавершених БМР, можна використовувати інвентаризаційний опис за ф. № інв-3, затвердженою

постановою № 241, в якій згідно з п. 11.9 Інструкції № 69 указуються найменування заділу, стадія або ступінь готовності об'єкта будівництва, кількість чи обсяг робіт. Форму опису № інв-3 може бути змінено відповідно до потреб підприємства: можна змінювати склад і найменування граф, рядків, позицій. ТМЦ, виявлені під час інвентаризації, але не відображені в обліку, також уключаються до інвентаризаційного опису.

На будівельні матеріали, що знаходяться на будівельних майданчиках біля робочих місць, але ще не прийняті в обробку, складаються окремі описи.

Сировина та матеріали, що вже надійшли в переробку і на момент інвентаризації перетворені на неоднорідну масу або суміш, інвентаризуються за допомогою спеціальних технічних розрахунків у порядку, передбаченому галузевими інструкціями з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (за відсутності норм підприємство самостійно розробляє методи виміру для таких випадків).

Крім усього іншого, при інвентаризації незавершених БМР перевіряються такі факти:

— у якому стані перебуває устаткування, передане для монтажу, чи розпочато його монтаж (якщо необхідно, в описі зазначаються причини затримки монтажу);

— якщо є законсервовані об'єкти, будівництво яких тимчасово призупинено, в описі зазначається їх стан, наводяться причини та підстави для консервації;

— якщо є вже готові об'єкти, фактично введені в експлуатацію повністю або частково, однак таке введення в експлуатацію не оформлене документально (причини відсутності документів указуються в описі);

— об'єкти, будівництво яких добігає кінця, але з будь-яких причин затримується (зазначаються причини такої затримки).

 

Інвентаризація будівельних машин та механізмів.

Інвентаризаційною комісією має бути підтверджено наявність кожної одиниці зі складу будівельних машин та механізмів. Тому їх інвентаризація проводиться так, щоб це можна було зробити до початку або після закінчення роботи за місцем розташування машин і механізмів (на будмайданчиках, на складах, на стоянці тощо). Інвентаризація також може проводитися в робочий час. Тоді інвентаризаційна комісія виїжджає на місця розміщення таких машин та механізмів — на об'єкти будівництва або використання їх в оренді, а також на місця розташування машин на ремонті чи зберіганні.

Дані фактичної перевірки стану та наявності основних засобів заносяться до інвентаризаційного опису (ф. № інв-1, затверджена

постановою № 241).

Якщо під час інвентаризації об'єктів основних засобів виявлено відсутність деяких даних та характеристик, інвентаризаційна комісія має знайти і включити інформацію, якої не вистачає, до інвентаризаційного опису, якщо це фізично можливо. Дані інвентаризаційного опису підтверджують своїм підписом МВО та бухгалтер, що її перевірив.

Дані про дату придбання або спорудження не відображених у бухгалтерському обліку об'єктів рухомого складу наводяться в інвентаризаційних відомостях.

Орендовані будівельні машини та механізми, що обліковуються за видами активів на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи», відображаються в окремому описі (із зазначенням строку оренди) та окремо щодо кожного орендодавця. Один примірник опису передається до бухгалтерії, другий — орендодавцю.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі