Теми статей
Обрати теми

Як боротися з шумом під час ремонту в багатоквартирному будинку

Редакція ББ
Стаття

Як боротися з шумом під час ремонту в багатоквартирному будинку

Оксана Петренко, адвокат

Сергій Кобзан, канд. техн. наук, директор агентства нерухомості ХІАН

 

Сьогодні немає проблеми створити «ідеальну» квартиру за вашими ескізами та проектами.

Проте ваші сусіди в багатоквартирному будинку можуть не зрадіти, оскільки капітальний ремонт супроводжується шумом, вібраціями та іншими неприємними моментами. Як правило, здійснюючи капітальний ремонт, власник має намір жити в цій квартирі (багатоповерховому будинку) не один рік, тому краще знайти компроміс із сусідами.

Часто трапляється, що сторони не можуть знайти компроміс, і ремонт провадиться вдень, увечері та у вихідні.

У цій статті розглянемо, що робити в таких ситуаціях мешканцям будинку.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Конституція

— Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР.

ЦК

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X.

Закон № 1745

— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму» від 03.06.2004 р. № 1745-IV.

Закон про санблагополуччя населення

— Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р. № 4004-XII.

Закон про охорону атмосферного повітря

— Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р. № 2707-XII.

Закон про міліцію

— Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-XII.

Правила № 572

— Правила користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, затверджені постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572.

Порядок № 135

— Порядок застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20.07.1995 р. № 135.

 

Загальні положення

За оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я, міський житель проводить у приміщеннях близько 80 % свого часу. Тому актуальною проблемою стає створення акустичного комфорту як удома, так і на роботі. Це означає, що у приміщеннях житлових та громадських будівель, а також на території житлової забудови рівень шуму від зовнішніх та внутрішніх джерел не повинен перевищувати допустимі санітарні норми. Допустимим прийнято вважати такий рівень шуму, який при тривалій дії не викликає негативних змін у фізіологічних реакціях та суб'єктивному самопочутті людини.

На сьогодні у світі розроблено багато підходів до зниження зашумленості всередині та зовні будівель і споруд, зменшення рівнів звукового дискомфорту на вулицях та просто неба, а також на територіях, прилеглих до житлової забудови.

Усі питання, пов'язані з вирішенням цієї проблеми, регламентуються нормативними документами. На жаль, в Україні національних нормативів надто мало. Переважно використовуються СНіПи та ГОСТи ще радянського періоду:

— СНиП II-12-77 «Нормы проектирования. Защита от шума»;

— ГОСТ 28100-89 (СТ СЭВ 6085-87) «Защита от шума в строительстве. Глушители шума. Методы определения акустических характеристик»;

— ГОСТ 27679-88 (СТ СЭВ 5840-86) «Защита от шума в строительстве. Санитарно-техническая арматура. Метод лабораторных измерений шума»;

— ГОСТ 23337-78 (СТ СЭВ 2600-80) «Шум. Методы измерения шума на селитебной территории и в помещениях жилых и общественных зданий»;

— ГОСТ 23426-79 «Шум. Методы измерения звукоизоляции кабин наблюдения и дистанционного управления в производственных зданиях»;

— ГОСТ 20444-85 «Шум. Транспортные потоки. Методы измерения шумовой характеристики»;

— ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень»;

— Закон № 1745;

— Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових та громадських будівель і на території житлової забудови (наказ Головного державного санітарного лікаря від 03.08.1984 р. № 3077-84);

— Санітарні норми допустимої гучності звучання звуковідтворювальних та звукопідсилювальних пристроїв у закритих приміщеннях і на відкритих майданчиках, затверджені заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР А. І. Кондрусєвим від 07.07.1987 р. № 4396-87.

Фахівці з акустики знають і нормативні документи, що діють у Європі:

— DIN 4109 «Шумозахист у багатоквартирних будівлях, вимоги та методи виміру», видані в листопаді 1989 року;

— VDI 4100 «Шумозахист у квартирах, критерії для проектування та експлуатації», видані у вересні 1994 році.

 

Теоретичний аспект

Акустика (від грец. akustikos — слуховий) у широкому розумінні — розділ фізики, що досліджує пружні хвилі від найнижчих до найвищих частот (1012 — 1013 Гц). У вузькому розумінні — вчення про звук.

Будівельна акустика виділилася у розділ прикладної акустики, що розглядає проблеми звукоізоляції огороджуючих конструкцій будівель і споруд. Разом з цим будівельна акустика вирішує питання захисту приміщень, будівель і територій населених пунктів від шуму архітектурно-планувальними та будівельно-акустичними (конструктивними) методами.

До архітектурно-планувальних методів належать: раціональні (з точки зору захисту від шуму) об'ємно-планувальні рішення будівель та приміщень; видалення джерел шуму від об'єктів, що захищаються; оптимальне планування мікрорайонів, житлових районів, а також територій промислових підприємств.

Будівельно-акустичні методи включають застосування конструкцій та пристроїв, що забезпечують ефективне зниження рівня шуму. Вони тісно пов'язані з проблемою зниження шуму від технологічного, санітарно-технічного та інженерного обладнання, транспортних засобів, механізованого інструменту і побутових приладів.

І це не випадково, оскільки заходи щодо боротьби з шумом спрямовані на поліпшення санітарно-гігієнічних умов життя населення, сприяють підвищенню продуктивності праці, експлуатаційних якостей та комфорту будівель.

 

Законодавчий аспект

Відповідно до

ст. 15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання чи оспорювання та може звернутися до суду за захистом своїх цивільних прав. Способом захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання судом цього права.

Згідно зі

ст. 317, 319 ЦК власник може на свій розсуд користуватися і розпоряджатися своєю власністю за умови дотримання прав інших осіб. Держава не має права втручатися у здійснення власником своїх прав.

Частиною 1 ст. 321 ЦК

закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У

ч. 2 ст. 383 ЦК зазначається, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдине ціле, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку і не порушать санітарно-технічних вимог та правил експлуатації будинку.

Стаття 386 ЦК

установлює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону здійснення дій, що можуть порушити його право, або з вимогою про здійснення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до

ст. 392 ЦК захист права власності здійснюється судом, а власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення й не були поєднані з позбавленням володіння. Захист права власності здійснюється, зокрема, визнанням судом такого права за заявою власника.

Відповідно до положень

ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Для врегулювання спорів, що розглядаються у цій статті, було прийнято

Закон № 1745.

Таким чином, на законодавчому рівні було закріплено норми, спрямовані на захист громадян від впливу шуму.

Згідно зі

ст. 24 Закону про санблагополуччя населення органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою запобігання та зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму зобов'язані:

— здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші

заходи щодо запобігання утворенню та зниження шуму до рівня, установленого санітарними нормами;

— забезпечувати

рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих майданчиках, а також рівні шуму в навколишніх житлових і громадських будівлях, які не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами під час роботи установ громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо;

— вживати заходів щодо

недопущення протягом доби перевищення рівнів шуму, установлених санітарними нормами, у таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти):

• житлових будинках і прилеглих територіях;

• лікувальних, санаторно-курортних установах, будинках-інтернатах, навчальних закладах і закладах культури;

• готелях і гуртожитках;

• розташованих у межах населених пунктів установ громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;

• інших будівлях і спорудах, в яких постійно або тимчасово знаходяться люди;

• парках, скверах, зонах відпочинку, розташованих на територіях мікрорайонів та груп житлових будинків.

Відповідно до

ч. 2 і 3 ст. 24 Закону про санблагополуччя населення шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівні, установлені санітарними нормами для відповідного часу доби.

У нічний час,

з 22.00 до 8.00 на захищених об'єктах забороняються гучний спів та галас, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Проведення на захищених об'єктах ремонтних робіт

, що супроводжуються шумом, забороняється в робочі дні з 21.00 до 8.00, а у святкові та неробочі дні — цілодобово. Власник чи орендар приміщень, в яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть провадитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово (ч. 4 ст. 24 Закону про санблагополуччя населення).

Передбачені

ч. 2, 3 і 4 ст. 24 Закону про санблагополуччя населення вимоги стосовно дотримання тиші та обмеження певних видів діяльності, які супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:

1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

2) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;

3) попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;

4) надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;

5) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;

6) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;

7) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

8) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;

9) проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням з уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Сільські, селищні, міські ради затверджують правила дотримання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій <...> установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, які супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів з використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, установлених законом,

забезпечують контроль за дотриманням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також <...> правил дотримання тиші в населених пунктах і громадських місцях <...>.

Заходи, що супроводжуються шумом, у тому числі й при проведенні ремонтних робіт, мають обмеження у здійсненні, закріплені у

Правилах № 572, а саме в п. 9: у приміщеннях житлових будинків та гуртожитків заборонено голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з 22.00 до 8.00, а також провадити в робочі дні з 21.00 до 8.00, а у святкові та неробочі дні — цілодобово ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку ремонтні й будівельні роботи можуть провадитися також у святкові та неробочі дні. Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарні норми.

Відповідно до

ст. 22 Закону про санблагополуччя населення органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування або такі, що належать їм на праві власності, житлові, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.

У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, технічних пристроїв, транспортних засобів, використання технологій власник зобов'язаний створити безпечні та здорові умови праці й відпочинку, що відповідають

вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього природного середовища.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування або такі, що належать їм на праві власності, земельні ділянки й території

відповідно до вимог санітарних норм.

Згідно із

Санітарними нормами допустимого шуму в приміщеннях житлових та громадських будівель і на території житлової забудови, затвердженими Головним державним санітарним лікарем СРСР П. Бургасовим від 03.08.1984 р. № 3077-84, максимальні рівні звуку (L, Aмакс) з 7.00 до 23.00 год. — 55 дБА, з 23.00 до 7.00 год. — 45 дБА.

Проте необхідно враховувати, що допустимі рівні шуму від зовнішніх джерел у приміщеннях установлюються за умови забезпечення нормальної вентиляції приміщень (для житлових приміщень, палат, класів — при відкритих кватирках, фрамугах, вузьких стулках вікон).

 

Відповідальність за порушення вимог законодавства про захист населення від шкідливого впливу шуму або правил дотримання тиші в населених та громадських місцях

Законом про санблагополуччя населення

було внесено зміни до ст. 182 КУпАП, згідно з якою порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях — тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 5 до 15 нмдг1 і накладання штрафу на посадових осіб та громадян — суб'єктів господарської діяльності — від 15 до 30 нмдг.

1

1 нмдг — 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн.)

Дії, передбачені частиною першою цієї

статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 15 до 30 нмдг із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян — суб'єктів господарської діяльності — від 50 до 150 нмдг із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.

Зверніть увагу!

Закон про санблагополуччя населення містить норму (ст. 46), що передбачає відповідальність за порушення вимог стосовно дотримання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом. За таке порушення з підприємств, установ, організацій, громадян — суб'єктів господарювання стягується штраф у розмірі від 50 до 450 нмдг. У разі якщо підприємство, установа, організація або громадянин — суб'єкт господарювання не припинили порушення тиші після застосування фінансової санкції, вони сплачують штраф у розмірі 100 % вартості реалізованої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.

У

ст. 218 КУпАП закріплено положення про те, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 182 КУпАП. Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 182 КУпАП.

Для проведення заходів, пов'язаних з гранично допустимими рівнями шуму, необхідно отримувати дозволи. Так, відповідно до

ст. 13 Закону про охорону атмосферного повітря дозволи на гранично допустимі рівні шуму, що утворюється стаціонарними джерелами, зокрема, під час роботи машин, механізмів, обладнання, інструментів, а також користування звуковідтворювальною апаратурою та музичними інструментами, у концертних і танцювальних залах та на відкритих майданчиках, у театрах і кінотеатрах, дискотеках, казино, інших закладах розважального і грального бізнесу та культури, музичних закладах освіти, у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування тощо, видаються в порядку, установленому цим Законом.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів до запобігання та недопущення перевищення встановлених рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря і здоров'я людини.

Згідно зі

ст. 30 Закону про охорону атмосферного повітря громадський контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

У

Порядку № 135 деталізуються загальні положення, порядок розгляду справ про застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства, порядок оскарження постанови, порядок виконання постанови, зразок постанови про застосування фінансової санкції.

 

Методи боротьби з підвищеним рівнем шуму

Для встановлення рівня перевищення шуму необхідно звернутися з заявою до головного державного санітарного лікаря районної СЕС із проханням про замір рівня шуму від роботи обладнання чи інших джерел у квартирі.

Головний державний санітарний лікар районної, міської СЕС за результатами проведених інструментальних замірів установлює факт перевищення рівня шуму в приміщенні квартири від роботи обладнання, у зв'язку з паркуванням автомобільного транспорту та інших джерел шуму. Факт перевищення рівня шуму в приміщенні квартири встановлюється Головним державним санітарним лікарем міста у протоколі про адміністративні правопорушення.

Постановою Головного державного санітарного лікаря районної, міської СЕС накладається штраф на винних осіб за перевищення допустимих рівнів шуму у квартирі заявника.

Одним із засобів боротьби з порушниками «тиші» є звернення із заявою до правоохоронних органів.

Пунктом 26 ч. 1 ст. 10 Закону про міліцію

закріплено, що міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана забезпечувати в межах своїх повноважень виконання та контроль рішень сільських, селищних, міських рад з питань охорони громадського порядку, торгівлі, утримання тварин у домашніх умовах, додержання тиші в громадських місцях тощо, а також контролювати утримання в належній чистоті територій дворів і прибудинкових територій у містах та інших населених пунктах.

На вимогу посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби виконання заходів для припинення порушень санітарного законодавства у необхідних випадках здійснюється із залученням працівників органів внутрішніх справ.

Постанови, розпорядження, приписи, висновки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби в

місячний строк може бути оскаржено до органу вищого рівня чи до суду відповідно до ст. 43 Закону про санблагополуччя населення. Але! Необхідно враховувати, що оскарження прийнятого рішення не припиняє його дії.

Постанови про накладення штрафу та застосування фінансової санкції за порушення санітарного законодавства виносяться на підставі протоколу про порушення санітарних норм, оформленого в установленому порядку, та є обов'язковими для виконання.

Перелік посадових осіб, які можуть видавати такі постанови, зазначено у

ст. 47 Закону про санблагополуччя населення.

Сплата штрафів та фінансових санкцій, передбачених

ст. 46 цього Закону, не звільняє порушників від обов'язку відшкодування збитків підприємствам, установам, організаціям та громадянам, яким «заважали» порушники.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення провадиться в порядку, передбаченому

КУпАП.

Згідно зі

ст. 48 Закону про санблагополуччя населення підприємства, установи, організації, підприємці та громадяни, які порушили санітарне законодавство, що призвело до виникнення захворювань <...>, тривалої або тимчасової втрати працездатності, інвалідності, <...> зобов'язані відшкодувати збитки громадянам, підприємствам, установам та організаціям, а також компенсувати додаткові витрати органів, установ та закладів санітарно-епідеміологічної служби на проведення санітарних та протиепідемічних заходів і витрати лікувально-профілактичних закладів на надання медичної допомоги потерпілим.

У разі відмови від добровільної компенсації витрат або відшкодування збитків спір розглядається

у судовому порядку.

Крім того, згідно зі

ст. 49 Закону про санблагополуччя населення діяння проти здоров'я населення, вчинені внаслідок порушення санітарного законодавства, тягнуть за собою кримінальну відповідальність згідно із законом.

Слід зауважити, що в різних регіонах України можуть бути встановлені та діяти свої правила щодо підтримки тиші у громадських місцях.

Так,

рішенням Київської міської ради «Про встановлення Правил благоустрою території, паркування транспортних засобів, тиші в громадських місцях, торгівлі на ринках у м. Києві» від 26.09.2002 р. № 47/207 затверджено Правила з дотримання тиші в громадських місцях у м. Києві, які встановлюються з метою забезпечення прав і законних інтересів громадян щодо дотримання тиші на вулицях, площах, у парках, скверах, гуртожитках, житлових будинках, прибудинкових територіях, будівлях дачно-будівельних кооперативів, лісопаркових зонах відпочинку, пляжах та інших місцях масового відпочинку населення.

Правила містять загальнообов’язкові на території м. Києва норми, за порушення яких настає відповідальність згідно із санкціями

ст. 182 КУпАП.

 

Судова практика

Судова практика має прецеденти справ, пов'язані з порушенням прав осіб унаслідок порушення тиші у громадських місцях. Як правило, суди задовольняють позови осіб про усунення порушень та стягнення моральної шкоди, проте компенсація моральної шкоди є, порівняно з компенсаціями в таких справах інших країн, нікчемною. Деякі суди відмовляють у компенсації моральної шкоди лише тому, що позивачі не надають доказів заподіяння моральної шкоди. Доказом заподіяння моральної шкоди за перевищення допустимих рівнів шуму в квартирі може бути: постанова про адміністративне правопорушення (про накладення штрафу на порушника), акт, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, медичні довідки про стан здоров'я.

Як приклад судового спору, пов'язаного з порушенням тиші у громадських місцях, можна розглянути судове рішення від 08.05.2007 р., винесене Московським районним судом м. Харкова у цивільній справі № 2-4766/07p.

05.02.2007 р. позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача компенсації в розмірі 20000 грн., пов'язаної зі зниженням цінності будинку, в якому розташована її квартира, викликаним діяльністю відповідача, у тому числі такою, що призвела до зниження рівня шумової та екологічної захищеності території, та у зв'язку з цим про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. При цьому на обґрунтування своїх вимог позивачка посилалась на те, що квартира належить їй на праві власності. Підприємство відповідача примикає до її будинку суміжною стіною. У приміщенні, власником якого є відповідач, ведеться виробнича діяльність, цілодобово у приміщенні працює виробниче та вентиляційне обладнання, завдяки чому перебування в її квартирі у зв'язку з великим рівнем шуму стає неможливим. Вона неодноразово зверталася до контролюючих органів з відповідними заявами та проханням урегулювати цю ситуацію, але незважаючи на те, що керівництво відповідача неодноразово було попереджене про необхідність проведення заходів щодо зменшення рівня шуму під час роботи виробничого та вентиляційного обладнання та перенесення паркування автотранспорту на нормативну відстань від вікон її квартири, жодну внесену пропозицію не було виконано. Позивачка була змушена терпіти неможливий шум у квартирі та постійний шум автомобілів, які фактично паркуються біля її вікон, та дихати їх випускними газами. У неї майже відсутня можливість нормально відпочивати, з’явилося безсоння, усе це завдало їй великих страждань. Нею була зроблена спроба продати свою квартиру, проте спеціалісти з продажу житла повідомили її, що у зв'язку з тим, що її будинок розташований поряд з виробничим підприємством та у квартирі багато шуму, знайти покупця буде проблематично, а ціна на таке житло буде незначною і меншою, ніж середня вартість аналогічного житла. Іншого житла позивачка не має.

Судом установлено, що діями відповідача позивачці було завдано моральної шкоди, оскільки вона змушена була терпіти неможливий шум у квартирі та постійний шум автомобілів, які фактично паркуються біля її вікон; позивачка була позбавлена можливості нормально відпочивати, і все це завдає їй страждання.

Вимоги позивачки про стягнення компенсації в розмірі 20000 грн., пов'язаної зі зниженням цінності будинку, залишено без розгляду.

Моральну шкоду суд стягнув у розмірі 3000 грн., бо саме таку суму суд вважає доведеною.

На підставі наведеного суд позовні вимоги позивачки вирішив задовольнити частково.

 

Висновок

Перш ніж розпочати будівельні роботи, краще домовтеся із сусідами, обговоріть час проведення робіт, оскільки сусіди, потривожені шумом від ремонтних робіт, матимуть рацію, якщо поскаржаться на вас власнику (балансоутримувачу) будинку або звернуться до санітарно-епідеміологічної служби, міліцію, а в результаті — до суду. У разі встановлення уповноваженими органами у ваших діях порушень до вас буде застосовано адміністративні санкції, а згодом можливе і стягнення матеріальної та моральної шкоди через суд.

Отже, наживати ворогів серед сусідів — собі дорожче. Та й навряд чи вам комфортно житиметься у квартирі з ідеальним ремонтом, але нібито в облозі та у стані війни з навколишнім світом!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі