Розрахунок собівартості будівельно-монтажних і ремонтних робіт

Розрахунок собівартості будівельно-монтажних і ремонтних робіт

Юлія Єгорова, консультант

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

П(С)БО 16 «Витрати»

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом МФУ від 31.12.1999 р. № 318.

П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом МФУ від 31.03.1999 р. № 87.

Наказ № 30

— наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури «Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо формування собівартості будівельно-монтажних робіт» від 16.02.2004 р. № 30.

 

У цій статті розповімо про бухгалтерський облік операцій з виконання будівельно-монтажних робіт на прикладі будівельної компанії-підрядника ТОВ «Крона» (далі називатимемо її просто «Крона»), що займається двома проектами одночасно: спорудженням нової будівлі торговельного центру і ремонтом старовинної будівлі дореволюційного спорудження в центрі міста за адресою: вул. Зелена, 5. За обома проектами укладено договори підряду із замовниками. Ціну договорів визначено за принципом «витрати плюс»

(п. 4 розділу V наказу № 30), тобто ціна кожного з договорів уключає фактичну вартість виконаних підрядником робіт і його прибуток у розмірі 14,26 % від виробничої собівартості робіт. Розмір прибутку визначено за домовленістю сторін з урахуванням даних проектно-кошторисної документації та рівня цін на ринку нерухомості.

Об’єктом калькулювання в обох випадках буде квадратний метр площі побудованої та відремонтованої будівлі. Собівартість одного квадратного метра спорудження нової будівлі «з нуля», звичайно ж, відрізнятиметься від собівартості одного квадратного метра ремонтних робіт, тому калькулювати собівартість цих двох проектів потрібно окремо. Проте загальні принципи формування собівартості для всіх видів будівельних робіт, які виробляє підприємство, будуть однаковими, саме їх і розглянемо далі.

 

Склад виробничих і загальновиробничих витрат ТОВ «Крона»

Перелік статей таких витрат або, інакше кажучи, статей калькуляції, керівництво «Крони» затвердило спеціальним наказом на початку звітного року. Нижче наводиться фрагмент цього наказу:

«Затвердити такі статті прямих виробничих витрат на будівельно-монтажні роботи:

1. Прямі матеріальні витрати:

1.1. будівельні матеріали;

1.2. вузли та комплектуючі;

1.3. паливо;

1.4. будівельний інструмент;

1.5. спецодяг і засоби індивідуального захисту;

1.6. інші прямі матеріальні витрати;

2. Оплата праці виробничого персоналу

3. Інші прямі витрати:

3.1. амортизація виробничих основних засобів;

3.2. техобслуговування і ремонт виробничих основних засобів;

3.3. послуги сторонніх організацій, у тому числі субпідрядників;

3.4. відрахування на соціальне страхування;

3.5. інші прямі витрати.

Затвердити такі статті загальновиробничих витрат на будівельно-монтажні роботи:

1) витрати на управління виробництвом;

2) витрати на утримання та амортизацію устаткування загальновиробничого призначення;

3) витрати на оренду і утримання виробничого приміщення;

4) витрати на розвиток технологій;

5) витрати на охорону праці;

6) інші витрати».

До виробничої собівартості

будівельних і ремонтних робіт «Крона» включає прямі витрати — матеріальні, витрати на оплату праці та інші витрати, а також загальновиробничі витрати.

Прямі матеріальні витрати включають вартість основних і допоміжних будівельних матеріалів, готових вузлів та комплектуючих виробів, палива, малоцінного та швидкозношуваного інвентарю і будівельних інструментів, спецодягу та засобів індивідуального захисту, а також інших ТМЦ, що не ввійшли до перелічених статей. До цієї статті включається вартість лише тих матеріалів, що повністю витрачаються при виконанні тільки одного виду робіт, — або лише при будівництві, або лише при ремонтних роботах.

Прямі витрати на оплату праці включають витрати на оплату праці персоналу, що зайнятий на будівельних або ремонтних роботах і більше жодних інших функцій не виконує. Сюди входять усі виплати, нараховані такому персоналу по кредиту рахунка

66 «Розрахунки за виплатами працівникам». Ці витрати розподіляються між двома видами робіт або прямим методом, коли точно відомо, який персонал на яких видах робіт був зайнятий, або пропорційно загальному відпрацьованому часу за кожним видом робіт. Звертаємо увагу читачів на те, що до цієї статті згідно з нормами пп. 13 і 14 П(С)БО 16 «Витрати» не включаються витрати на соціальне страхування, хоча вони й тісно пов’язані з витратами на заробітну плату. Витрати на соціальне страхування входять до статті «Інші прямі витрати».

Стаття «Інші прямі витрати» також уключає амортизацію, техобслуговування і ремонт будівельних машин та устаткування, що використовується при виконанні робіт: або лише з будівництва торговельного центру, або лише з ремонту старовинної будівлі. Розподіл цих витрат між двома видами робіт здійснюється за даними первинних документів, у яких відображено інформацію про роботу машин і устаткування.

Саме до цієї статті входить вартість робіт і послуг сторонніх організацій, котрих інколи залучає «Крона» для своїх виробничих потреб, яку можна прямо віднести на собівартість того чи іншого виду робіт. Наприклад, це можуть бути витрати на оплату субпідрядних робіт, послуг з прання спецодягу, медичних оглядів працівників тощо. У цій статті також збираються інші прямі витрати, не відображені в інших статтях, наприклад, витрати на відрядження та підвищення кваліфікації виробничого персоналу, витрати на охорону праці на об’єктах та на поліпшення умов праці будівельників.

Облік прямих виробничих витрат на будівельні та ремонтні роботи «Крона» веде на субрахунках

231 «Витрати на будівництво торговельного центру» і 232 «Ремонт будівлі за адресою: вул. Зелена, 5». При використанні автоматизованих форм обліку такі субрахунки можна не використовувати, а вести аналітичний облік безпосередньо на рахунку 23 «Виробництво».

До

загальновиробничих витрат ТОВ «Крона» включає витрати на управління виробництвом — це оплата праці управлінського персоналу разом з нарахуваннями, витрати на зв’язок, канцтовари, офісні меблі тощо. Витрати на амортизацію машин та устаткування загального призначення, тобто такого, що використовується для всіх видів будівельних і ремонтних робіт, на оренду і утримання виробничих приміщень, де зберігаються машини, устаткування, інвентар, витратні матеріали, приміщень для підготовки персоналу до робочого дня, для відпочинку персоналу під час перерв теж входять до складу загальновиробничих витрат. До статті «Інші загальновиробничі витрати» включаються нестачі та псування матеріалів і МШП, оплата простоїв тощо.

 

Господарські операції ТОВ «Крона»

Тепер уявимо, що ми знаходимося в кабінеті бухгалтера «Крони» і розбираємо первинні та зведені облікові документи за третій квартал 2010 року. За кожним із цих документів бухгалтер «Крони» здійснив відповідні проводки (див. таблицю на с. 15).

 

Господарські операції ТОВ «Крона» за третій квартал 2010 року

№ з/п	Зміст операції	Первинні документи	Бухгалтерський облік
			Дт	Кт	сума
1	2	3	4	5	6
Закупівля матеріалів, інструменту та інших ТМЦ
1	Закупівля будівельних матеріалів	Прибуткова накладна (заг.*)	20	631	1260500
			644	631	252000
	*Тут і далі у графі 3 в дужках зазначено податковий статус контрагента: заг. — загальна система оподаткування; ЮО-ЄП 10 % — підприємство — платник єдиного податку за ставкою 10 % і неплатник ПДВ. Цей статус впливає на наявність податкового кредиту з ПДВ. У нашому прикладі не розглядається облік податку на додану вартість, тому для простоти і стислості ми припускаємо, що за всіма документами з ПДВ першою подією є відвантаження товарів або надання послуг.
2	Закупівля МШП — інструментів	Прибуткова накладна (заг.)	22	631	23500
			644	631	4700
3	Купівля продуктів для проведення пікніка	Касовий чек, авансовий звіт	20	631	1040
			949	631	208
Послуги сторонніх організацій та оренда активів
4	Послуги клінінгової компанії з прибирання головного офісу	Акт виконаних робіт вхідний (ЮО-ЄП 10 %)	92	631	15472
5	Послуги з ремонту баштового крана	Акт виконаних робіт (заг.)	231	631	245000
			644	631	49000
6	Оренда складу будматеріалів за третій квартал 2010 року	Договір та акт (заг.)	91	631	150000
			644	631	30000
7	Відвідування виставки нового будівельного устаткування	Авансовий звіт головного інженера про відрядження	91	372	4 500
			644	372	900
Списання ТМЦ, використаних у процесі будівельних і ремонтних робіт
8	Інвентаризація виробничих запасів на кінець кварталу — виявлено псування	Акт інвентаризації складу запасів	91	20	4460
9	Списання ТМЦ на загальновиробничі потреби	Внутрішній акт списання ТМЦ	91	20	156000
10	Списання будматеріалів та МШП на будівництво ТЦ	Внутрішній акт списання ТМЦ	231	20	1260540
			231	22	18900
11	Списання будматеріалів та МШП на ремонт будівлі по вул. Зелена, 5	Внутрішній акт списання ТМЦ	232	20	1250870
			232	22	3 000
12	Списання продуктів для проведення пікніка	Внутрішній акт списання ТМЦ	949	20	1040
Нарахування зарплати і відрахувань на соціальне страхування:
13	Працівників, зайнятих на будівництві ТЦ	Табель обліку робочого часу, розрахункова відомість	231	66	425000
			231	65	178500
14	Працівників, зайнятих на ремонтних роботах у будівлі по вул. Зелена, 5		232	66	332000
			232	65	139440
15	Загальновиробничого персоналу		91	66	54000
			91	65	22680
16	Адміністративного персоналу		92	66	84000
			92	65	35280
Нарахування амортизації та розподіл загальновиробничих витрат
17	Розрахунок амортизації основних засобів за третій квартал 2010 року	Розроблювальна таблиця	231	13	245000
			232	13	127000
			91	13	22500
18	Розподіл загальновиробничих витрат	Розроблювальна таблиця	231	91	232585
			232	91	181555
Визнання доходів та витрат і визначення фінансового результату
19	Здавання замовнику готового об’єкта — ТЦ	Акт виконаних робіт вихідний	361	703	102480000
			703	6415	17080000
20	Здавання замовнику робіт з ремонту будівлі по вул. Зелена, 5	Акт виконаних робіт вихідний	361	703	51528000
			703	6415	8588000
21	Списання собівартості робіт з будівництва ТЦ	Розроблювальна таблиця	903	231	75002247
	Списання собівартості робіт з ремонту будівлі по вул. Зелена, 5	Розроблювальна таблиця	903	232	37201753
	Списання витрат на рахунок фінансових результатів	Розроблювальна таблиця	791	903	112204000
			791	92	134880
			791	94	1120
	Списання доходів на рахунок фінансових результатів	Розроблювальна таблиця	703	791	128340000
	Визначення фінансового результату	Розроблювальна таблиця	791	441	16000000

　

Розглянемо тепер кожну господарську операцію докладніше.

 

Закупівля матеріалів, інструменту та інших ТМЦ.

Протягом третього кварталу 2010 року «Крона» здійснила закупівлі будматеріалів та МШП (рядки 1 і 2 таблиці на с. 15). Ці операції оформляються накладними: для постачальника ТМЦ цей документ є видатковою накладною, а для «Крони» — прибутковою накладною.

На початку вересня керівництво підприємства провело заохочувальний захід для працівників — пікнік, для якого було закуплено продукти в супермаркеті. Закупівлю підтверджено касовим чеком, доданим до авансового звіту (рядок 3 таблиці на с. 15).

 

Послуги сторонніх організацій та оренда активів.

У липні 2010 року «Крона» скористалася послугами клінінгової компанії, що здійснила щорічне генеральне прибирання та чищення головного офісу (рядок 4 таблиці на с. 15). Вартість цих послуг відразу ж відноситься на рахунок 92 «Адміністративні витрати» в кореспонденції з рахунком розрахунків з постачальниками.

У серпні сталася поломка баштового крана, що працював на будівництві торговельного центру. «Крона» звернулася до сервісної компанії з приводу його ремонту і на підставі акта виконаних робіт віднесла вартість ремонтних робіт на субрахунок

231 «Витрати на будівництво торговельного центру» (рядок 5 таблиці на с. 15). Вибір субрахунку в цьому випадку залежить від того, на якому об’єкті використовується цей кран. Оскільки кран задіяно на будівництві торговельного центру, то й витрати на його ремонт відносяться на собівартість будівництва саме торговельного центру.

«Крона» орендує приміщення для зберігання будівельних матеріалів на території місцевого заводу залізобетонних виробів. Витрати на оренду цього складу підтверджено договором оренди із заводом, актом приймання-передачі приміщення в оренду, а також щомісяця складається акт про оренду приміщення і за датою акта визнаються витрати на оренду в бухгалтерському обліку (рядок 6 таблиці на с. 15). Щомісячні орендні платежі здійснюються згідно з виставленими рахунками.

У липні 2010 року в м. Києві відбувалася виставка нового будівельного устаткування і технологій. Керівництво «Крони» зацікавилося цією виставкою та направило головного інженера у відрядження з метою її відвідування, про що видало відповідний наказ. Після повернення з відрядження головний інженер надав до бухгалтерії авансовий звіт (рядок 7 таблиці на с. 15), до якого долучив рахунок готелю, залізничні квитки й документи про оплату відвідування виставки. Усі документи було надано в оригіналі, перевірено бухгалтером, авансовий звіт було затверджено директором та відображено в бухгалтерському обліку. Витрати на відвідування виставки бухгалтер відобразив по дебету рахунка

91 унаслідок того, що метою відвідування виставки був пошук сучасного устаткування для деяких високотехнологічних робіт за конкретними поточними проектами — робіт з будівництва торговельного центру і робіт з ремонту старовинної будівлі.

 

Списання ТМЦ, використаних у процесі будівельних і ремонтних робіт

. Наприкінці третього кварталу керівництво «Крони» видало наказ про проведення інвентаризації складу будівельних матеріалів станом на 30 вересня 2010 року. У результаті інвентаризації було виявлено псування матеріалів — шпалерного клею, фарби та шпалер на суму 4460 грн. (рядок 8 таблиці на с. 15).

Протягом третього кварталу підприємство використовувало будівельні матеріали, інструменти та інші МШП на будівництво торговельного центру і на ремонт будівлі по вул. Зелена, 5. За даними лімітно-забірних карток, виробничих звітів та інших документів було складено акти на списання ТМЦ (рядки 10 і 11 табл. 1). Крім цього, на загальновиробничі потреби було витрачено різні ТМЦ (канцтовари, спецодяг, миючі засоби тощо). Про це теж було складено акти списання (рядок 9 табл. 1).

Вартість продуктів, куплених для проведення пікніка, списано до складу інших витрат операційної діяльності на однойменний рахунок

949 (рядок 12 таблиці на с. 15), оскільки ці витрати не мають тісного зв’язку з господарською діяльністю підприємства і керівництво «Крони» прийняло рішення не включати їх до собівартості виконуваних робіт. Також ці витрати не є адміністративними чи збутовими витратами. Тому вони списуються як інші операційні витрати.

 

Нарахування зарплати, відрахувань на соціальне страхування працівників та амортизація основних засобів.

Нарахування заробітної плати і її розподіл за субрахунками 231 і 232, а також за рахунками 91 і 92 здійснено на підставі табелів обліку робочого часу, нарядів на роботи та інших документів. У табелях зазначено прізвища працівників, підрозділи, в яких вони працювали у звітному періоді, проставлено кількість відпрацьованого часу за кожен робочий день. У нарядах наведено аналогічну інформацію, а також дані про характер виконаних робіт (рядки 13 — 16 таблиці на с. 15—16).

Аналогічно — у розрізі кожного об’єкта основних засобів — розподілено за витратними рахунками й суми амортизації (рядок 17 таблиці на с. 15).

 

Визнання доходів і закриття звітного періоду.

У третьому кварталі 2010 року ТОВ «Крона» завершило свої проекти і підписало акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт — і з будівництва торговельного центру, і з ремонту будівлі по вул. Зелена (рядки 19 і 20 таблиці на с. 15—16). У момент підписання цих актів «Крона» визнала дохід від виконання робіт і відобразила його по кредиту рахунка 703 «Доходи від реалізації робіт і послуг». Одночасно нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ і сума доходу на рахунку 703 «очищається» від ПДВ проводкою Дт 703 — Кт 6415. Наприкінці звітного періоду дохід без урахування ПДВ переноситься на рахунок прибутків та збитків. Як уже зазначалося на початку статті, прибуток «Крони» від виконання її двох будівельних контрактів становить 14,26 % від виробничої собівартості робіт за контрактами. Забігаючи наперед, зауважимо, що перед тим, як розрахувати суму доходу, яку необхідно пред’явити до оплати замовнику, бухгалтер «Крони» має визначити виробничу собівартість робіт.

Для цього після завершення підрядних робіт бухгалтер «Крони» розподілив загальновиробничі витрати між об’єктами калькулювання (рядок 18 таблиці на с. 15-16), визначив виробничу собівартість кожного об’єкта, закрив операційні рахунки доходів та витрат і списав фінансовий результат з операційного рахунка прибутків та збитків на балансовий рахунок прибутків та збитків (рядок 21 таблиці на с. 15—16).

 

Аналіз бухгалтерських рахунків та складання звітності

А тепер подивимося, який вигляд мають деякі бухгалтерські рахунки після відображення на них господарських операцій ТОВ «Крона».

Матеріали та МШП обліковуються на матеріальних рахунках

20 і 22, з кредиту яких до дебету витратних рахунків 23, 91, 94 списано матеріальні витрати.

 

Аналіз рахунка	20
Кореспондуючий рахунок	Дт	Кт
Початкове сальдо	1485000	—
631	1261540	—
231	—	1260540
232	—	1250870
91	—	160460
949	—	1040
Обороти за період	1261540	2672910
Кінцеве сальдо	73630	—

　

Аналіз рахунка	22
Кореспондуючий рахунок	Дт	Кт
Початкове сальдо	7600	—
631	23500	—
231	—	18900
232	—	3000
Обороти за період	23500	21900
Кінцеве сальдо	9200	—

　

Перш ніж приступити до калькулювання собівартості послуг і закриття рахунків

231 і 232, необхідно розподілити загальновиробничі витрати і закрити рахунок 91 проводками Дт 231, 232 — Кт 91.

　

Аналіз рахунка	91
Кореспондуючий рахунок	Дт	Кт
Початкове сальдо
20	160460	—
66	54000	—
65	22680	—
13	22500	—
372	4500	—
631	150000	—
231	—	232585
232	—	181555
Обороти за період	414140	414140
Кінцеве сальдо	—	—

　

На дебеті рахунка

91 зібрано всі загальновиробничі витрати «Крони» за третій квартал 2010 року: оренда приміщення (Кт 631), заробітна плата загальновиробничого персоналу з нарахуваннями на неї (Кт 65, 66), амортизація загальновиробничих основних засобів (Кт 13), витрати на відрядження головного інженера (Кт 372), списання псування матеріалів за результатами інвентаризації (Кт 20). Загальна сума цих витрат склала 414140 грн. Тепер цю суму необхідно розподілити між двома об’єктами калькулювання, використовуючи таку базу розподілу, яка найточніше відображала б фактичне співвідношення витрат і калькуляційних об’єктів.

Керівництво «Крони» вважає, що такою базою є сума прямих виробничих витрат на кожен об’єкт калькулювання у звітному періоді, тому що калькуляційні об’єкти фізично неоднорідні: процес будівництва нової будівлі дуже відрізняється від ремонту вже існуючої будівлі. Вибір бази розподілу загальновиробничих витрат фіксується в наказі про облікову політику. Якщо такий наказ не видається, то підприємство має діяти таким чином: база розподілу витрат вибирається один раз на весь звітний рік — за першої потреби такого вибору. Наприклад, якщо в першому кварталі необхідно було розподілити загальновиробничі витрати між об’єктами калькулювання і вибрано базу розподілу за прямими виробничими витратами, то в наступних кварталах її вже не можна змінювати. Якщо ж виникає практична необхідність зміни бази протягом року, то це потрібно буде оформляти як зміну облікової політики з перерахунком усіх показників за попередні звітні періоди (квартали).

У нашому прикладі прямі виробничі витрати на будівництво торговельного центру за третій квартал 2010 року склали 2372940 грн., а на ремонт будівлі по вул. Зелена, 5 — 1852310 грн., їх співвідношення становить 56,16 % і 43,84 %. Отже, на собівартість будівництва торговельного центру потрібно віднести 56,16 % загальновиробничих витрат, а на ремонт будівлі — 43,84 %. У сумовому виразі ці показники дорівнюють:

а) 414 140 грн. х 56,16 % = 232 585 грн.;

б) 414 140 грн. х 43,84 % = 181 555 грн.

Отже, до дебету рахунка

231 потрібно віднести 232585 грн. загальновиробничих витрат, а до дебету рахунка 232 — 181555 грн. Після цього операційний рахунок 91 наприкінці кварталу закривається і залишку не має.

Тепер подивимося, що відбувається на калькуляційних рахунках

231 і 232 після формування всіх проводок, пов’язаних з урахуванням виробничих витрат.

 

Аналіз рахунка	231
Кореспондуючий рахунок	Дт	Кт
Початкове сальдо	72396722	—
20	1260540	—
22	18900	—
66	425000	—
65	178500	—
13	245000	—
631	245000	—
91	232585	—
903	—	75002247
Обороти за період	2605525	75002247
Кінцеве сальдо	—	—

　

Аналіз рахунка	232
Кореспондуючий рахунок	Дт	Кт
Початкове сальдо	35167888	—
20	1250870	—
22	3000	—
66	332000	—
65	139440	—
13	127000	—
91	181555	—
903	—	37201753
Обороти за період	2033865	37201753
Кінцеве сальдо	—	—

　

На дебеті рахунка

23 зібрано всі виробничі витрати «Крони» за третій квартал 2010 року. Матеріальні витрати відображено по дебету субрахунків 231, 232 з кредиту рахунків 20, 22; витрати на оплату праці виробничого персоналу — з кредиту рахунків 66 та 65, амортизацію виробничого устаткування — з кредиту рахунка 13; послуги сторонніх організацій — з кредиту рахунка 631 і, нарешті, розподілені загальновиробничі витрати списано до дебету субрахунків 231, 232 з кредиту рахунка 91.

Таким чином, саме по дебету рахунка

23 калькулюється собівартість будівельних і ремонтних робіт. У нашому прикладі собівартість будівництва торговельного центру в третьому кварталі 2010 року склала 75002247 грн., а собівартість робіт по ремонту будівлі — 37201753 грн. На початок третього кварталу на кожному з цих субрахунків було дебетове сальдо — вартість незавершеного виробництва. Унаслідок того, що у третьому кварталі ТОВ «Крона» підписало акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт за обома проектами, їх собівартість списано із субрахунків 231 і 232 на рахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

І завершується обліковий цикл списанням усіх доходів та витрат на операційний рахунок

791 «Фінансові результати від звичайної діяльності» та закриттям його на балансовий рахунок прибутків та збитків (рахунок 44). Точно кажучи, закриття рахунка 79 слід виконувати лише наприкінці року при складанні річної звітності, але ми зробимо це за підсумками третього кварталу, щоб показати повний цикл облікових робіт.

 

Аналіз рахунка	791
Кореспондуючий рахунок	Дт	Кт
Початкове сальдо	—	—
703	—	128340000
903	112204000	—
92	134752	—
94	1248	—
441	16000000
Обороти за період	128340000	128340000
Кінцеве сальдо	—	—

　

По дебету рахунка

791 зібрано всі витрати «Крони» за звітний період — собівартість будівельних і ремонтних робіт, адміністративні та інші операційні витрати. Ці суми було списано з кредиту операційних рахунків 90, 92, 94.

По кредиту рахунка

791 відображено дохід від реалізації послуг без урахування ПДВ у кореспонденції з рахунком 703. Попередньо цей дохід було «очищено» від ПДВ проводкою Дт 703 — Кт 641.

Різниця між кредитовим та дебетовим оборотом по рахунку

791 становить фінансовий результат роботи «Крони» у третьому кварталі 2010 року. Ця різниця склала + 16000000 грн. — «Крона» закінчила третій квартал 2010 року з прибутком. Цей прибуток ми й перенесемо на рахунок прибутків та збитків (441), що завершує цикл облікових робіт і показує кінцевий результат роботи підприємства.

За даними рахунку

791 дуже зручно складати форму № 2 фінансової звітності, затверджену П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Сподіваємося, що ця публікація допоможе вам правильно вести облік на будівельному підприємстві від початку і до кінця.