Теми статей
Обрати теми

Аутсорсингова технологія в будівництві: правові та облікові нюанси

Редакція ББ
Стаття

Аутсорсингова технологія в будівництві: правові та облікові нюанси

Ольга Кожушко, консультант

 

Аутсорсинг з’явився в будівельній діяльності не так давно, але за короткий період завоював тверді позиції в буднях будівельних організацій. І це зрозуміло, адже використання такої технології дозволяє оптимізувати виробничі витрати, спростивши управлінський процес, зменшивши собівартість послуг, що надаються, але при цьому підвищивши їх якість, а головне — отримати матеріальну вигоду від відсутності зарплати та її податкових наслідків і при цьому ще й уникнути будь-яких трудових конфліктів.

Але не все так просто. Не варто забувати про труднощі правового та податкового характеру, з якими може зіткнутися будівельна організація на шляху долучення до таких економічних відносин. Про це сьогодні йтиметься в нашій статті.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

ЦК

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Методичні рекомендації № 30

— Методичні рекомендації щодо формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджені наказом Держбуду від 16.02.2004 р. № 30.

 

Про що йтиметься

Спочатку звернемося до терміна «аутсорсинг», запозиченого з англійської мови (англ. — оutsourcing), що в дослівному перекладі означає «зовнішнє джерело», «використання чужих (зовнішніх) ресурсів».

Що таке

аутсорсинг? Це коли організація передає певні бізнес-процеси або частину виробничих функцій на обслуговування сторонній компанії (провайдеру), що спеціалізується у відповідній галузі.

Аутсорсингова технологія включає аутстафінг та бізнес-аутсорсинг.

Аутстафінг

(від англ. оutstaffing — «поза штатом») — кадрова технологія, при якій функції формального роботодавця передаються сторонній організації (провайдеру чи аутстаферу).

Такий вид аутсорсингової технології передбачає, що провайдер (наприклад, кадрове агентство) набирає до штату працівників, які за фактом працюють (постійно або тимчасово) в компанії-замовнику.

Аутстафінг ділиться на:

виведення персоналу за штат. Будівельна організація — замовник виводить своїх постійних працівників за штат (звільняє), а до штату їх приймає провайдер. Інакше кажучи, працівники за фактом продовжують працювати на колишньому місці в будівельній організації, але формально обов’язки роботодавця щодо них (з усіма податковими наслідками) виконує вже провайдер;

добір тимчасового персоналу. Будівельна організація — замовник подає провайдеру заявку на підбір певного персоналу. Провайдер, у свою чергу, добирає працівника та укладає з ним трудовий договір від власного імені. Після цього працівник вирушає на тимчасові (наприклад, сезонні) роботи до замовника аутстафінгової послуги, тобто до будівельної організації;

лізинг персоналу. Будівельна організація — замовник залежно від необхідності підбирає собі працівників, які постійно значаться у штаті провайдера.

Як бачимо, при аутстафінгу обов’язком провайдера є

надання кваліфікованого персоналу, при цьому сам провайдер не перебирає на себе зобов’язань щодо виконання певної роботи.

Інша справа —

бізнес-аутсорсинг (аутсорсинг бізнес-процесів) — це діяльність із виведення за межі організації непрофільних завдань та залучення для їх вирішення працівників сторонніх організацій (провайдерів чи аутсорсерів). Наприклад, будівельна організація може залучати чужий персонал для обслуговування комп’ютерної техніки, ведення бухгалтерського обліку, аудиту, юридичного супроводу, охорони будівельного майданчика, і, звичайно ж, для виконання певного виду будівельно-монтажних робіт. Тут наголосимо, що при бізнес-аутсорсингу будівельній організації потрібні не конкретні працівники, а виконання певної роботи. Такий вид аутсорсингової технології схожий на підрядні роботи, що для будівельної діяльності є звичайною справою.

Водночас звернемо увагу, що обидва види аутсорсингової технології охоплюють тільки два види юридичних відносин: «провайдер — замовник» та «провайдер — працівник». Відносини «замовник — працівник провайдера» не мають юридичного підґрунтя, а отже, регламентуються договором, укладеним між замовником та провайдером.

Розглянемо докладніше правові засади та податкові наслідки кожного виду аутсорсингової технології.

 

Аутстафінг у будівництві

Правові засади діяльності.

Відразу зауважимо, що чинним законодавством відносини аутстафінгу не регламентовано. Проте за своєю сутністю аутстафінгова діяльність є послугою з найму персоналу (особливо це стосується випадків добору тимчасового персоналу), з поправкою лише на те, що, крім послуги з надання персоналу, провайдер виконує і його пошук та формальне працевлаштування.

У такому разі, на нашу думку, слід оформити

договір на надання послуг. За таким договором одна сторона (виконавець, у нашому випадку — провайдер) зобов’язується за розпорядженням другої сторони (будівельної організації — замовника) надати послугу, що споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором (ст. 901 ГК).

Основними положеннями договору на надання аутстафінгових послуг є:

1. Предмет договору

. Предметом такого договору є надання послуг з добору, підготовки та надання будівельній організації — замовнику фахівців за певну плату і на певний строк.

2. Строк дії договору

. Крім строку дії договору, необхідно застерегти можливість розірвання договору за взаємною згодою сторін.

3. Оплата за договором

. Що стосується розрахунку винагороди провайдера, то слід зауважити, що ця сума може бути фіксованою або визначатися розрахунково, але в будь-якому разі вона має перевищувати суму заробітної плати «орендованого» персоналу. Так, вартість аутстафінгової послуги може становити певний відсоток від зарплати наданого персоналу. Інколи винагороду провайдера розраховують виходячи з погодинної оплати орендованого працівника. При цьому зауважимо, що на практиці погодинна оплата часто застосовується, якщо «орендований» персонал працює з індивідуальним завантаженням: не 8 годин на день, а, наприклад, 8 годин на тиждень, причому час роботи на кожен день не встановлено.

Крім того, може йтися про оплату за певний результат, установлений фронт робіт, досягнення якого чітко застережено в договорі.

На наш погляд, незайвим буде також прописати в договорі можливість підвищення вартості наданих послуг у разі виникнення непередбачених витрат (наприклад, відрядження «орендованого» працівника, витрати на пально-мастильні матеріали, якщо для якісної роботи «орендованому» персоналу провайдер надає власний легковий автомобіль).

4. Права та обов’язки сторін

. У межах цього положення договору на надання аутстафінгових послуг необхідно передбачити:

— права та обов’язки сторін одна щодо одної. Тут слід застерегти про компенсацію шкоди, завданої будівельній організації — замовнику внаслідок явної некомпетентності працівника, наданого аутстафером. Крім того, доречним буде передбачити можливість передачі замовнику частини повноважень та зобов’язань провайдера стосовно працівників, яких «орендують» (наприклад, забезпечення працівників обідами, форменим одягом чи засобами охорони праці);

— права та обов’язки сторін щодо «орендованого» працівника. Зауважимо, що всі умови, на яких працівник приймається до штату провайдера, виходитимуть від будівельної організації — замовника, яка і встановлює заробітну плату працівника, призначає суми можливих премій та компенсацій. При цьому завданням провайдера є оформлення відносин з працівником на завчасно застережених умовах і подальше ведення його кадрового та бухгалтерського адміністрування, тобто між аутстафером та кожним працівником укладається трудовий договір — як строковий (тобто лише на строк дії договору про надання послуг з надання персоналу замовнику), так і на невизначений строк (у тому випадку, якщо планується, що цього фахівця буде постійно забезпечено роботою в різних замовників);

— права та обов’язки працівника, що виникають при виконанні ним обов’язків у фактичного роботодавця. Сторони відносин аутстафінгу в договорі мають прописати умови праці найманого персоналу, визначити режим роботи і місце виконання його обов’язків. При цьому слід ураховувати, що за нормальних умов праці виробіток на одну людину має не перевищувати 40 годин на тиждень (

ст. 50 КЗпП).

5. Відповідальність.

Крім відповідальності сторін договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків у межах цього положення договору про надання аутстафінгових послуг, слід визначити відповідальність за невиконання працівником своїх обов’язків або заподіяння шкоди при їх виконанні.

 

Податковий аспект.

До витрат будівельної організації — замовника насамперед належить винагорода провайдера, яка на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток уключається до складу валових витрат. Крім того, якщо провайдер є платником ПДВ, сума нарахованого (сплаченого) ПДВ у складі такої винагороди відноситься до податкового кредиту (п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ).

Що стосується

витрат, які пов’язані з перебуванням «орендованих» працівників у будівельній організації , але не стосуються винагороди провайдера (витрати на обіди, формений одяг тощо), зверніть увагу на такий нюанс. Пропишіть у договорі з провайдером можливість (необхідність) здійснення таких витрат, і тоді ви включите їх до валових на підставі п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.

 

Бухгалтерський облік.

Згідно з п. 5 додатка 3 до Методичних рекомендацій № 30 витрати на аутстафінгові послуги відносяться до складу адміністративних витрат будівельної організації та обліковуються на однойменному рахунку 92.

При цьому згідно з тими самими

Методичними рекомендаціями № 30 оплата праці працівників, які не перебувають у штаті будівельної організації (за умови, якщо розрахунки здійснюються безпосередньо з працівниками), за роботи, виконані особами, залученими до будівельної організації на підставі спеціальних договорів з підприємствами, організаціями (про надання робочої сили), якщо нараховані суми видано безпосередньо цим особам чи перераховано для їх оплати організаціям, підприємствам, обліковуються у складі інших витрат операційної діяльності будівельної організації на однойменному рахунку 94 (п.п. 2.1.2 додатка 1) і включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт.

 

Бізнес-аутсорсинг у будівництві

Правові засади діяльності.

Як зазначалося раніше, відносини бізнес-аутсорсингу повністю підпадають під визначення договору підряду. Згідно зі ст. 875 ГК за договором будівельного підряду підрядник (у нашому випадку — аутсорсер) зобов’язався збудувати і здати в установлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації. Водночас замовник зобов’язується надати будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника (аутсорсера), прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Нагадаємо, що договір підряду укладається на здійснення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта (

ст. 875 ЦК).

У разі якщо будівельна організація вимагає від аутсорсера надання інших послуг (наприклад, ведення бухгалтерського обліку або прибирання приміщень), як і у випадку з аутстафінгом, потрібно оформити

договір на надання послуг. При цьому зауважимо: незважаючи на відмінності у змісті аутстафінгу та бізнес-аутсорсингу, обидва ці види економічних відносин мають справу з персоналом, і тому основні положення такого договору, розглянуті вище, можуть застосовуватися як для одного, так і для другого виду аутсорсингової технології. Тільки в цьому випадку слід ураховувати, що аутсорсер несе відповідальність за якість робіт (послуг), виконаних для будівельної організації — замовника силами його персоналу.

 

Податковий облік.

Податкові наслідки при наданні послуг бізнес-аутсорсингу аналогічні тим, що виникають при аутстафінгу. Тут лише зазначимо, що будівельна організація — підрядник у таких відносинах виступає провайдером, а будівельна організація-забудовник — замовником.

 

Бухгалтерський облік витрат на послуги бізнес-аутсорсингу будівельна організація — замовник веде на рахунку 92 «Адміністративні витрати» (п. 5 додатка 3 до Методичних рекомендацій № 30).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі