Витрати на маркетинг та збут у забудовника
Наталія Григор’єва, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Ми приділяємо досить багато уваги питанню організації обліку безпосередньо будівельного процесу. Однак фіналом будь-якого успішного проекту забудовника є реалізація створених квадратних метрів споживачу. І якщо замислитися, то значення підготовки та проведення продажу нерухомості відіграє вирішальну роль у фінансовому результаті будівельного підприємства.
Про те, які витрати несе забудовник та як обґрунтувати їх відображення в обліку будівельного підприємства, ітиметься в цій статті.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон про податок на прибуток
Закон України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».Закон про ПДВ
Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.П(С)БО 16
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.1999 р. № 318.
Витрати на маркетинг
Точне визначення маркетингу в будівництві ви навряд чи знайдете в підручниках із цього предмета. У загальних рисах це комплекс заходів, що передбачає збирання та аналіз інформації з метою дослідження ринку та виявлення чинників попиту споживача для мінімізації ризику під час прийняття стратегічних рішень у ході господарської діяльності підприємства. Завдання маркетингового відділу безпосередньо залежать від специфіки підприємства, а якщо точніше, від того продукту, який реалізує будівельна організація. Слово «продукт» у цьому випадку означає не що інше, як об’єкт нерухомого майна. Наприклад, маркетингова стратегія підприємства, що здійснює некапітальні ремонти державних установ, дуже відрізнятиметься від завдань підприємства зі спеціалізацією зведення житла еліт-класу, а вже тим більше від будівельників офісних приміщень. А проте жодна з перелічених будівельних організацій не зможе розраховувати на успішну (прибуткову) діяльність без чіткого бачення результату, якого вона прагнутиме.
Необхідно відразу точно розуміти, які саме об’єкти належить просувати, починаючи з особливостей розташування, ресурсів, ціни і закінчуючи фінансуванням та етапами будівництва, визначенням цільової аудиторії та особливостями позиціонування свого продукту.
Так чи інакше, приймаючи пропозиції замовника або шукаючи інвестора, керівництво цю маркетингову стратегію тримає в голові. Зовсім інше запитання: на підставі яких даних керівник цю стратегію собі змалював. Підставами можуть бути:
— солідний і дуже не дешевий звіт одного чи декількох визнаних корифеїв будівельного консалтингу (наприклад, Knight Frank www.knightfrank.coм або Colliers International www.colliers.com);
— «мозковий штурм» з місцевим чиновником.
На жаль, у наших податкових реаліях словосполучення «маркетинг у будівництві» у більшості бухгалтерів асоціюється з процедурою виведення грошової маси з обороту підприємства. І, слід зауважити, не лише в бухгалтерів. Можливо, саме тому фіскальні органи часто відмовляються сприймати маркетингові дослідження ринку будівельної продукції (нерухомості) як необхідну й виправдану послугу від стороннього виконавця. Платникам податків, які проводять подібні маркетингові заходи, інколи буває нелегко доводити, що витрати на такі заходи безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю. Особливо бентежить податківців те, що дослідження маркетингового середовища, як правило, відбувається перед початком виконання саме цього проекту, а в теорії на підставі відомостей проект узагалі може не розпочатися ще довго.
При висловлюванні своїх побоювань платнику податків «фіскали» зазвичай посилаються на
лист ДПАУ від 08.4.2008 р. № 3146/6/15-016 у контексті «передпродажності заходу».
Лист ДПАУ від 08.04.2008 р. № 3146/6/15-016
<…>
Щодо включення витрат на маркетинг до складу валових витрат
<…>
Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону («Про оподаткування прибутку підприємств». —
Прим. ред.) передбачено особливий порядок податкового обліку.Зокрема, абзацом першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються
витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. При цьому підпунктом 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктом 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону.Отже,
витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону (зокрема, послуги з розміщення продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо).При цьому відповідно до вказаного підпункту Закону платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником.
Тобто зазначені витрати мають бути безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю платника податку.Згідно з абзацом четвертим п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При цьому діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на маркетинг.
Але ми все-таки наполягаємо, що витрати, понесені підприємством при проведенні маркетингових досліджень, які викликають зміни планів стосовно проведення будівельних робіт, можуть бути пов’язані з підготовкою до продажу продукції, оскільки вони формально
сприяли недопущенню негативних наслідків від здійснення господарської діяльності. На цій підставі будівельне підприємство має повне право враховувати такі витрати у складі валових витрат, а суму ПДВ у складі податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ.Бухгалтеру будівельного підприємства слід чітко для себе зрозуміти, що «передбудівельне» маркетингове дослідження та обґрунтування майбутнього проекту це необхідний захід. І зовсім не завжди їх можна прямо віднести до рекламних або передпродажних. Тому для відображення таких витрат багато які платники податків використовують доречніший загальний
п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток.У бухгалтерському обліку такі витрати відповідно до
П(С)БО 16 буде віднесено до складу витрат на збут і відображено по дебету рахунка 93 «Витрати на збут».
П(С)БО 16
<...>
П. 19.
Витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;
витрати на ремонт тари;
оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг)
;витрати на передпродажну підготовку товарів;
витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;
витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;
інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
<…>
Продаж за допомогою агентства нерухомості
Якщо витрати на маркетингові дослідження підприємство несе перед початком будівництва, то в нього не повинно виникнути проблем з реалізацією побудованих метрів нерухомості на завершальній стадії проекту. Проте якщо стратегія була правильна не в усіх моментах, можуть залишитися приміщення, продаж яких може стати довготривалим. А час, як усім відомо, це гроші. На жаль, у наших реаліях забудовник скоріше вважатиме за краще організувати і утримувати департамент продажів, ніж укладе угоду з агентством з продажу нерухомості. І причина цього глобальна відсутність довіри до роботи агентств. Наприклад, у країнах Європи практика продажу об’єктів нерухомості за допомогою фахівців у цій галузі є очевидною, як лікування зубів у лікаря, а не самостійне видалення. Потроху цивілізація приходить і до наших диких у цьому питанні країв. А так званий «договір ексклюзивного представлення інтересів продавця» перестає бути лякливим папером з переліком обов’язків та відсутністю пункту оплати. Як багато хто пам’ятає, в Україні поширена модель «комісійну винагороду агентства сплачує покупець», за якої договір укладається з продавцем, а винагороду агенту перераховує покупець.
Сьогодні вже існують агентства, що працюють над якістю своїх послуг і дотримуються принципу «хто замовляє послугу продажу, той і оплачує послуги агента». У цьому разі є всі підстави включити суму такої комісійної винагороди до валових витрат продавця-будівельника за п.п. 5.4. Закону про податок на прибуток як справжнісінькі передпродажні витрати, а в бухгалтерському обліку віднести до дебету рахунка 93.
