Повернення позики будівельними матеріалами
Влада Карпова, консультант
Засновник надав підприємству позику, повернути яку воно не може через брак грошей. Домовилися, що підприємство розрахується із засновником будівельними матеріалами, наявними на складі.
Як відобразити цю операцію в обліку? Відповідь на це запитання дамо у пропонованій статті.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.Закон про фінпослуги
— Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-III.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.1999 р. № 746/99.Положення № 21
— Положення про надання послуг фінансового лізингу юридичними особами — суб’єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затверджене розпорядженням Держфінпослуг від 22.01.2004 р. № 21 (у редакції від 24.06.2005 р. № 4241).Положення № 637
— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.Інструкція № 291
— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.1999 р. № 291.Податкове роз’яснення № 26
— Узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо відображення в податковому обліку операцій отримання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), затверджене наказом ДПАУ від 24.01.2003 р. № 26.П(С)БО 15
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290.П(С)БО 16
— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318.
Яку позику може надати засновник підприємству?
Оскільки в запитанні не уточнюється, яку саме позику (процентну чи безпроцентну) засновник надав підприємству, насамперед розберемося з цим моментом.
Порядок укладення договору позики регламентується
гл. 71 ЦКУ «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦКУ. Згідно зі ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.У
ЦКУ не обмежуються сума та форма грошових коштів, які можуть бути предметом договору позики. Водночас згідно зі ст. 1047 ЦКУ, якщо позикодавцями виступають фізичні особи, за умови, що сума позики становить не менше 170 грн., договір позики обов’язково укладається в письмовій формі.І хоча недотримання письмової форми договору навіть в обов’язкових випадках не спричинює його недійсність (тільки тоді відповідно до
ст. 1051 ЦКУ при судових розглядах рішення суду не може ґрунтуватися на показаннях свідків для підтвердження того, що грошові кошти чи інші речі дійсно не було отримано позичальником від позикодавця), для уникнення непорозумінь договір позики із засновником підприємства, як правило, укладають у письмовій формі. Виходячи з цього при розгляді позикових відносин слід орієнтуватися на умови відповідного договору.І тут необхідно звернути увагу на те, що за нормами
ст. 1048 ЦКУ позикодавець має право на отримання процентів, якщо інше не встановлено договором або законом. Із цього правила передбачено тільки два винятки, які не стосуються аналізованої ситуації.Таким чином, якщо в договорі позики не буде окремо застережено, що він є безпроцентним, за умовчанням він вважатиметься процентним. За відсутності такого застереження навіть тоді, коли розмір процентів у договорі не зазначено, вони нараховуватимуться на рівні облікової ставки НБУ та виплачуватимуться щомісяця до дня повернення позики (
ст. 1048 ЦКУ). Аналогічний порядок застосовується і за відсутності письмової форми договору. На презумпцію оплатності договору позики, відповідно до якої позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо безоплатність цього договору позики не встановлено договором або законом, звернув увагу і Мін’юст у листі від 14.04.2004 р. № 19-5-375.Тим часом з позикодавцями — фізичними особами підприємства, як правило, процентні договори позики не укладають. Це пов’язане з тим, що згідно зі
ст. 4 Закону про фінпослуги надання коштів у позику, у тому числі й на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою.Причому в
листі Держфінпослуг від 14.03.2008 р. № 2944/11-11 було відмовлено у праві на надання фінансових послуг з надання позик фізичним особам — СПД, а звичайним громадянам (не СПД), які надають такі послуги на систематичній основі1 , приписано зареєструватися як СПД. Заборону на надання процентних позик звичайним громадянам — не СПД було підтверджено і в листі Держфінпослуг від 14.06.2006 р. № 5543/11-5). Представники податкових органів також висловлюють позицію, що фізичні особи, у тому числі СПД, не мають права надавати процентні позики (див. консультацію в газеті «Податковий, банківський, митний консультант», 2007, № 11).1 Що належить до систематичної діяльності, Держфінпослуг не уточнила, але з попередньої редакції Положення № 21 можна зрозуміти, що до такої може бути віднесено укладення трьох та більше договорів позики в календарному році.
І хоча є підстави вважати, що законодавство не містить заборони на надання процентних позик за рахунок власних коштів нефінансовими установами, у тому числі й фізичними особами, через наявність «заборонної» позиції Держфінпослуг із цього приводу
процентні позики від засновників краще не отримувати.А от операції безпроцентної позики не підпадають під визначення фінансових послуг і можуть без обмежень надаватися будь-якими особами, що підтверджують і суди (див., наприклад,
постанову ВГСУ від 27.06.2006 р. у справі № 31/409).Підсумуємо
: на сьогодні від засновників безпечно отримувати лише безпроцентні позики, при цьому в письмовій формі договору із засновником обов’язково має бути передбачено умову про те, що позика надається на безпроцентній основі. Наприклад, у договорі можна зазначити: «проценти за користування позиковими грошовими коштами не нараховуються».Ураховуючи викладене, далі ми виходитимемо з того, що позика надавалася на безпроцентній основі.
Існує декілька способів оформлення взаємовідносин щодо повернення отриманої позики в нашій ситуації. Зупинимося на них докладніше.
Повернення отриманої позики: залік зустрічних однорідних вимог
Правові аспекти
. Цей спосіб припинення зобов’язань за договором передбачено ст. 601 ЦКУ, відповідно до якої:«1. Зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.
2. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін».
Однак потрібно враховувати, що згідно з
ч. 5 ст. 602 ЦКУ залік зустрічних однорідних вимог не можна провести, зокрема, у тому випадку, якщо заборону на проведення таких дій передбачено в договорі (у нашій ситуації — у договорі позики).Залік вимог можна здійснити так: підприємство за договором купівлі-продажу продає засновнику будівельні матеріали, за які він має розрахуватися у грошовій формі. У результаті у засновника виникає зобов’язання щодо проведення оплати за придбані будматеріали. Надалі підприємство та засновник здійснюють залік вимог до засновника за договором купівлі-продажу з вимогами до підприємства за договором позики.
Із положень
ст. 601 ЦКУ випливає, що залік зустрічних однорідних вимог можливий при дотриманні таких умов:1. Вимоги сторін є зустрічними, тобто кожна сторона одночасно є як боржником, так і кредитором стосовно іншої сторони. У нашій ситуації ця умова дотримується, оскільки підприємство виступає боржником за договором позики та кредитором за договором купівлі-продажу, а засновник, відповідно, навпаки.
2. Строк виконання зобов’язань щодо «заліковуваних» вимог настав, або строк за цих зобов’язаннями не визначено чи визначено моментом витребування.
Строк, на який укладається договір позики, зазначається в договорі на розсуд сторін. Позику може бути видано на необмежений строк, проте потрібно врахувати, що він відлічуватиметься не з моменту укладення договору позики, а з дати передачі грошей (речей) позичальнику.
Якщо ж у договорі строк не зазначено, або визначено моментом пред’явлення вимоги, або письмового договору немає, позику має бути повернено протягом 30 днів з дня пред’явлення вимоги про повернення, якщо інше не встановлено договором (ст. 1049 ЦКУ). Для безпроцентних договорів позики передбачено можливість дострокового виконання зобов’язань, якщо договором не передбачено інше (ч. 2 ст. 1049 ЦКУ).
Отже, стосовно зобов’язань за договором позики залік вимог можна провести, якщо:
— у договорі було зазначено конкретний строк повернення позики і на момент проведення заліку він уже настав;
— у договорі було зазначено конкретний строк повернення позики, що не настав, але сторони домовилися про дострокове погашення позики й додатковою угодою внесли відповідні зміни до договору;
— у договорі строк повернення позики не було зазначено, або договір у письмовій формі не укладався, але позикодавець (засновник) пред’явив вимогу про повернення позики та минуло 30 днів з дня її пред’явлення.
Що стосується зобов’язань за договором купівлі-продажу будматеріалів, то згідно з ч. 1 ст. 692 ЦКУ: «Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару».
Крім того,
ч. 1 ст. 693 ЦКУ передбачено можливість унесення передоплати за договором: «Якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, — у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу».У свою чергу,
ч. 2 ст. 530 ЦКУ передбачається таке: «Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства».Виходячи з цього, за договором купівлі-продажу матеріалів залік вимог можливий за умови, що:
— у договорі було зазначено конкретний строк унесення оплати чи передоплати за матеріали і на момент проведення заліку він уже настав;
— у договорі було зазначено конкретний строк унесення оплати чи передоплати за матеріали, він не настав, але сторони домовилися про дострокове проведення оплати й додатковою угодою внесли відповідні зміни до договору;
— у договорі строк оплати не було зазначено або договір у письмовій формі не укладався, але за документами засновник будматеріали отримав;
— у договорі було зазначено умову про внесення передоплати за будматеріали, але конкретний строк не зазначено, — тоді підприємство має пред’явити засновнику вимогу про внесення передоплати, і залік можна здійснювати після завершення семи днів з цього моменту.
3
. Вимоги є однорідними за змістом. Ця умова викликає розбіжності на практиці, оскільки в законодавстві чітко не визначено, що саме слід мати на увазі під однорідністю. Не вникаючи в подробиці, зауважимо, що найбільшого поширення набули два підходи до визначення поняття однорідності у взаємовідносинах щодо заліку вимог. У першому підході однорідність вимог (зобов’язань) визначається підставами їх виникнення, у другому — предметом договору.Водночас у судовій практиці визнається правомірність проведення заліку вимог за договором позики та іншими договорами (купівлі-продажу, підряду), а отже, і однорідність вимог за ними (див., наприклад,
постанову ВГСУ від 12.01.2010 р. у справі № 27/82-09).Отже, за наявності зазначених умов сторони можуть провести залік вимог. У
ст. 601 ЦКУ передбачається два способи проведення взаємозаліку.Відповідно до першого варіанта сторона — ініціатор проведення заліку надсилає на адресу іншої сторони відповідну заяву, однак при цьому слід мати у своєму розпорядженні докази її отримання контрагентом. Те, що для заліку достатньо заяви однієї сторони, підтверджує й судова практика (див., наприклад,
постанову ВГСУ від 25.12.2008 р. у справі № 04/173-40). Тим часом траплялося, що суди не визнавали факт проведення заліку на підставі заяви однієї сторони, коли друга сторона оспорювала проведення таких дій (див. постанову ВГСУ від 12.01.2010 р. у справі № 27/82-09). Тому для уникнення непорозумінь краще вибрати другий спосіб проведення заліку, а саме шляхом складання двосторонньої угоди про проведення заліку (акта, протоколу про залік). У ньому з посиланням на ст. 601 ЦКУ сторони вказують, вимоги за якими саме договорами припиняються шляхом проведення заліку взаємних зобов’язань.У ситуації, коли зустрічні зобов’язання сторін за сумою є рівними, вони повністю припиняються з моменту підписання відповідної угоди. Отже, у розглянутому випадку бажано, щоб сума зобов’язання за договором позики дорівнювала сумі зобов’язань за договором купівлі-продажу будматеріалів.
Якщо ж суми заборгованостей не збігатимуться, тобто вартість матеріалів буде більшою або меншою, ніж сума позики, відбудеться
частковий залік на меншу із зазначених сум.
Податковий облік
. Особливих правил оподаткування за операціями проведення взаємозаліку в Законі про податок на прибуток і Законі про ПДВ не передбачено, тому вони відображаються в обліку в загальному порядку. Проте оскільки з позиції податкового законодавства залік визнається бартером стосовно визначення в п. 1.19 Закону про податок на прибуток, тут слід ураховувати «бартерну» специфіку оподаткування.Безпроцентні грошові позики підпадають під визначення поворотної фінансової допомоги з
п.п. 1.22.2 Закону про податок на прибуток, якою вважається сума коштів, передана платнику податку в користування на певний строк згідно з договорами, що не передбачають нарахування процентів чи надання інших видів компенсації як плати за користування такими коштами.Не повернена на кінець кварталу безповоротна фінансова допомога, отримана від осіб, які не є платниками податку на прибуток за ставкою 25 % (у нашій ситуації від засновника — фізичної особи), включається до валових доходів позичальника, а у кварталі повернення — до його валових витрат (див.
Податкове роз’яснення № 26).Виходячи з цього у кварталі отримання сума позики мала потрапити до валових доходів підприємства, а у кварталі її повернення, у тому числі шляхом укладення договору заліку взаємних вимог, вона підлягає віднесенню до складу валових витрат. ПДВ такі операції не обкладаються, оскільки вони не відповідають визначенню операцій поставки.
У частині операції продажу будівельних матеріалів у загальному порядку за першою подією, що сталася раніше (за відсутності зобов’язань за передоплатою — за фактом відвантаження матеріалів), виникнуть валові доходи за звичайними цінами на підставі
пп. 7.1.1, 7.4.1, 7.4.3 Закону про податок на прибуток. Одночасно підприємство отримає право на валові витрати щодо відвантажених матеріалів через механізм перерахунку залишків за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.Стосовно ПДВ у цій ситуації за першою подією також слід нарахувати податкові зобов’язання за звичайними цінами, причому краще відразу без урахування «20% коридору», оскільки бартерні операції його застосування не передбачають (
п. 4.2 Закону про ПДВ).Зауважимо також, що для юридичних осіб — «єдиноподатників» такі операції проведення заліку вимог заборонені. Так, згідно зі
ст. 1 Указу № 746 суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які перейшли на сплату єдиного податку, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами. У разі порушення цієї норми підприємство, що сплачує єдиний податок, повинне буде перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного кварталу. Це підтверджують і представники податкового відомства (див., наприклад, консультацію «Платники єдиного податку не мають права на здійснення бартерних операцій» // «Вісник податкової служби України», 2009, № 12).
Бухгалтерський облік
. У бухгалтерському обліку операції взаємозаліку зустрічних вимог відображаються шляхом «закриття» заборгованості за договорами, за якими провадиться взаємозалік.У частині бухгалтерського обліку операцій отримання позики слід зауважити таке. У позичальника операція отримання-повернення грошової позики не впливає на доходи-витрати. Пряма норма про невключення таких операцій до складу витрат міститься в
п. 9.3 П(С)БО 16, а до доходів ці суми не включаються внаслідок того, що вони не спричинюють збільшення власного капіталу (п. 5 П(С)БО 15).Згідно з
Інструкцією № 291 для обліку довгострокової кредиторської заборгованості за позиками можуть використовуватися такі субрахунки:— субрахунок
505 «Інші довгострокові позики в національній валюті», на якому відображаються зобов’язання щодо залучення позикових коштів (за винятком кредитів банків) у національній валюті;— субрахунок
55 «Інші довгострокові зобов’язання», де показуються, зокрема, зобов’язання щодо фінансової допомоги на поворотній основі.Ми вважаємо, що зобов’язання за безпроцентними позиками правильніше обліковувати на субрахунку
55. Якщо на дату балансу до строку повернення позики залишилося менше 12 календарних місяців, заборгованість переводиться на субрахунок 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в іноземній валюті».Для відображення звичайних короткострокових позик окремого субрахунку в
Інструкції № 291 не передбачено, у зв’язку з чим тут є варіанти. Так, можна відкрити окремий субрахунок до рахунка 60 «Короткострокові позики», наприклад, субрахунок 607 «Короткострокові позики в національній валюті» чи обліковувати їх на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».А тепер проілюструємо викладене на прикладі.
Приклад 1
. Засновник 01.09.2009 р. надав підприємству позику на суму 12 тис. грн. Договором позики передбачено, що строк її повернення припадає на 01.10.2010 р. Підприємство уклало із засновником договір купівлі-продажу будівельних матеріалів на суму 12 тис. грн. (з ПДВ), що підлягають оплаті за фактом їх отримання, і 05.10.2010 р. передало засновнику будматеріали. Собівартість матеріалів становить 9 тис. грн., звичайна ціна матеріалів дорівнює ціні їх продажу. 06.10.2010 р. сторони підписали протокол заліку взаємних зустрічних вимог на зазначені суми.
Облік операцій заліку взаємних вимог
| Дата | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума,грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
| 01.09.2009 р. | Отримано безпроцентну позику від засновника | 301 | 55 | 12000 | 12000 | — |
| 01.09.2009 р. | Зараховано кошти на поточний рахунок | 311 | 301 | 12000 | — | — |
| 01.10.2009 р. | Переведено довгострокову заборгованість до складу поточних зобов’язань | 55 | 611 | 12000 | — | — |
| 05.10.2010 р. | Передано будівельні матеріали засновнику | 361 | 712 | 12000 | 12000 | — |
| Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 712 | 641/ПДВ | 2000 | — | — | |
| Уключено вартість матеріалів до витрат | 943 | 205 | 9000 | — | 9000 | |
| 06.10.2010 р. | Проведено взаємозалік вимог | 611 | 361 | 12000 | — | 12000 |
Повернення отриманої позики: новація
Правові аспекти
. Можливість проведення новації передбачено ч. 2 ст. 604 ЦКУ, відповідно до якої: «Зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація)».Як відзначають суди2, новацію характеризують такі ознаки:
— наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов’язання та щодо умов нового зобов’язання;
— наявність умови про припинення попереднього зобов’язання;
— припинення всіх додаткових зобов’язань;
— виникнення між тими ж особами нового зобов’язання, котре, як правило, містить умову про інший предмет або спосіб виконання.
2 Див., наприклад, постанову ВГСУ від 07.04.2010 р. у справі № 3/148/09.
Інакше кажучи, новація — це угода сторін про те, що первісне зобов’язання між ними припиняється і замість нього між цими ж учасниками виникає нове зобов’язання. Стосовно ситуації, яка розглядається, новація означає, що зобов’язання за договором позики на дату укладення договору про новацію буде припинено, а замість нього виникне зобов’язання з передачі підприємством засновнику матеріалів за договором купівлі-продажу в рахунок отриманої від нього передоплати (у розмірі позики). Отже, зобов’язання щодо повернення позики трансформується в зобов’язання за договором купівлі-продажу матеріалів.
Законодавство не встановлює чіткої форми укладення договору новації, проте виходячи з аналогії, зазначеної у
ст. 1053 ЦКУ щодо перетворення боргу, що виник за договорами купівлі-продажу, найму майна або з інших підстав, можна дійти такого висновку: договір новації має здійснюватися у формі, передбаченій для первісного договору. У нашому випадку договір новації, як і договір позики, має бути укладено в письмовій формі.На практиці новація оформляється як додаткова угода до первісного договору (договору позики), при цьому в такій угоді з посиланням на
ч. 2 ст. 604 ЦКУ слід зазначити, що зобов’язання за договором позики між сторонами припинене, інакше вийде, що сторони уклали ще один договір.З моменту укладення договору про новацію договір позики вважатиметься припиненим.
Податковий облік
. Для операцій новації також не передбачено окремого порядку оподаткування, тому тут доводиться виходити з аналогії.Ураховуючи, що на дату укладення договору новації зобов’язання за договором позики припиняється, підприємство-позичальник може відобразити суму позики у складі валових витрат.
Однак унаслідок того, що на цю дату отримана сума позики трансформується в передоплату за матеріали, у підприємства виникнуть валові доходи за
п.п. 4.1.1 Закону про податок на прибуток (за звичайними цінами згідно з пп. 7.4.1 і 7.4.3 Закону про податок на прибуток), а при відвантаженні матеріалів засновнику — валові витрати за п. 5.9 цього Закону.На дату укладення договору про новацію виникнуть і податкові зобов’язання з ПДВ на підставі
п. 4.1 Закону про ПДВ , але вже із застосуванням 20 % коридору для звичайних цін3.3 Відповідно до останньої позиції офіційних органів база обкладення ПДВ визначається виходячи зі звичайної ціни в тому випадку, коли договірна ціна товарів, послуг нижча за звичайну більше ніж на 20 % (див. довідку ВАдСУ від 15.04.2010 р. «Довідка про результати вивчення та узагальнення практики застосування судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»).
Є підстави вважати, що такі операції дозволені і юридичним особам — «єдиноподатникам», оскільки в цьому випадку підприємство отримує оплату за відвантажені матеріали у грошовій формі. Згідно з цією позицією об’єкт для обкладення єдиним податком у підприємства виникне на дату укладення договору про новацію.
Бухгалтерський облік
. Спеціальних правил відображення операцій з укладення договору новації в бухгалтерському обліку не передбачено. На нашу думку, у цьому випадку на дату укладення такого договору заборгованість перед засновником за договором позики має бути переведено на субрахунок отримання передоплати за договором купівлі-продажу матеріалів.
Приклад 2
. Припустимо, що у прикладі 1 сторони замість договору заліку взаємних вимог 05.10.2010 р. уклали угоду про новацію, відповідно до умов якої зобов’язання щодо повернення позики припиняється, і замість нього виникає зобов’язання з передачі будівельних матеріалів засновнику в рахунок отриманої передоплати за договором купівлі-продажу.
Облік операцій за угодою новації
| Дата | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума,грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
| 01.09.2009 р. | Отримано безпроцентну позику від засновника | 301 | 55 | 12000 | 12000 | — |
| 01.09.2009 р. | Зараховано кошти на поточний рахунок | 311 | 301 | 12000 | — | — |
| 01.10.2009 р. | Переведено довгострокову заборгованість до складу поточних зобов’язань | 55 | 611 | 12000 | — | — |
| 05.10.2010 р. | Укладено угоду про новацію | 611 | 681 | 12000 | 12000 | — |
| 05.10.2010 р. | Передано будівельні матеріали засновнику | 361 | 712 | 12000 | 12000 | — |
| Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 712 | 641/ПДВ | 2000 | — | — | |
| Уключено вартість матеріалів до витрат | 943 | 205 | 9000 | — | 9000* | |
| Проведено залік зобов’язань | 681 | 361 | 12000 | — | 12000 | |
| * ВВ виникають за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. | ||||||
Повернення отриманої позики: оформлення внесення грошових коштів
У цьому варіанті підприємство та засновник «імітують» факт проведення грошових розрахунків за поставлені матеріали та повернення позики. На практиці це робиться таким чином. Підприємство і засновник укладають договір купівлі-продажу будівельних матеріалів з оплатою в готівковій грошовій формі. Згодом після отримання матеріалів (або до цієї дати за наявності в договорі умови про внесення передоплати) підприємство оформляє прибутковий касовий ордер на вартість матеріалів і саме на цю дату оформляється видатковий касовий ордер у частині повернення позики засновникові.
Передбачене
п. 2.3 Положення № 637 обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку в розмірі 10 тис. грн.4 у нашій ситуації не застосовуватиметься, оскільки розрахунки за поставлені будматеріали здійснюються з фізичною особою, яка не є СПД.4 Див. постанову Правління НБУ «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 09.02.2005 р. № 32.
Водночас існує імовірність того, що податківці припишуть провести такі операції через реєстратор розрахункових операцій, як це зазначено в
Оглядовому листі ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572.Податковий та бухгалтерський облік операцій у цьому варіанті ведеться у звичайному порядку окремо в розрізі договору позики та договору купівлі-продажу, але з урахуванням звичайних цін. Ці операції дозволені й юридичним особам — «єдиноподатникам».
За даними
прикладу 1 операції в цьому варіанті буде відображено так:
Облік операцій з оформлення внесення грошових коштів
| Дата | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума,грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | |||
| 01.09.2009 р. | Отримано безпроцентну позику від засновника | 301 | 55 | 12000 | 12000 | — |
| 01.09.2009 р. | Зараховано кошти на поточний рахунок | 311 | 301 | 12000 | — | — |
| 01.10.2009 р. | Переведено довгострокову заборгованість до складу поточних зобов’язань | 55 | 611 | 12000 | — | — |
| 05.10.2010 р. | Передано будівельні матеріали засновнику | 361 | 712 | 12000 | 12000 | — |
| Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 712 | 641/ПДВ | 2000 | — | — | |
| Уключено вартість матеріалів до витрат | 943 | 205 | 9000 | — | 9000* | |
| Отримано до каси оплату за матеріали | 301 | 361 | 12000 | — | — | |
| Повернено позику засновнику | 611 | 301 | 12000 | — | 12000 | |
| * ВВ виникають за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. | ||||||
Як бачите, способи виходу з цієї проблемної ситуації існують, а вибирати — вам.
