Договір аутстафінгу в будівництві
Лист Мінрегіонбуду від 08.02.2011 р. № 23-13/1052/0/6-11
<...>
Трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності регулюються нормами Кодексу законів про працю України.
У трудовому законодавстві відсутнє поняття «аутстафінг» і, відповідно, відсутні законодавчі норми, які регулюють його питання.
Однак, зважаючи на те, що законодавчої заборони щодо застосування роботодавцем механізму «аутстафінгу» немає, на сьогодні такий механізм найму працівників в Україні застосовується, зокрема у сфері побутових послуг.
Проте застосування «аутстафінгу» у сфері капітального будівництва є проблематичним, що зумовлено особливостями будівельного виробництва.
Оскільки суть «аутстафінгу» полягає в оренді робочої сили, залучені в такий спосіб роботодавцем-орендарем «орендовані» працівники не входять до штату будівельної організації і, відповідно така організація матиме формальні підстави для невиконання низки законодавчих норм щодо охорони праці у будівництві, зокрема, щодо організації служби охорони праці, надання соціальних пільг «орендованим» працівникам відповідно до колективних договорів тощо.
Застосування механізмів «аутстафінгу» без законодавчого регламентування призводить до фактичного зменшення соціальної захищеності працівника, виникнення спірних питань, пов'язаних із особливими умовами праці, компенсаціями, нарахуванням трудового стажу, роботою в шкідливих умовах тощо.
Необхідно зауважити, що органи державного нагляду та контролю (Держархбудінспекція, Держгірпромнагляд тощо) звертають увагу на пряму залежність між рівнем травматизму у будівельному виробництві та кількістю задіяних у ньому тимчасових працівників і, відповідно, ставлять питання щодо необхідності посилення відповідальності суб'єктів будівельної діяльності за допуск до будівельно-монтажних робіт на будовах тимчасових працівників та законодавчої заборони використання праці тимчасових працівників на роботах, пов'язаних із підвищеною небезпекою.
Недаремно важливою умовою для отримання ліцензії на право провадження будівельної діяльності є наявність у претендента достатньої кількості кваліфікованих працівників.
Отже, задіяння такого способу підбору працівників як «аутстафінг» у капітальному будівництві на сьогодні не може бути реалізованим як з огляду на відсутність законодавчих норм, які б врегульовували такий механізм, так і з огляду на необхідність дотримання норм закону, якими не дозволено запровадження норм, що погіршують існуючі стандарти соціального захисту працівників.
Звертаємо увагу <...> на те, шо надання роз'яснень з питань найму робочої сили належить до повноважень Міністерства праці та соціальної політики України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціально-трудових відносин.
Перший заступник міністра М. Сорока
Коментар
У цьому
листі Мінрегіонбуд роз'яснює питання застосування механізму аутстафінгу1 у сфері капітального будівництва. Насамперед у листі підкреслюється відсутність у законодавстві України терміна «аутстафінг» та, відповідно, відсутність механізму регулювання цього процесу. Проте Мінрегіонбуд у своєму листі допускає можливість застосування аутстафінгу, при цьому основним аргументом є відсутність законодавчої заборони щодо застосування роботодавцями такого механізму.1
Цю проблему ми вже порушували на шпальтах нашого видання (див. «Будівельна бухгалтерія», 2010, № 22, с. 39).Що стосується аутстафінгу в капітальному будівництві, то Мінрегіонбуд визнає проблематичність такого механізму, що пов'язано, насамперед, з особливостями будівельного виробництва. Крім того, відсутність такого поняття у трудовому законодавстві може призводити до соціальної незахищеності працівників.
Однак, незважаючи на категоричність
листа, як мінімум один (зате який!) законодавчий акт використовує поняття «аутстафінг» по суті. У Податковому кодексі використовується поняття «послуга з надання персоналу», а також урегульовано окремі питання укладення договору про надання персоналу. Власне, аутстафінг і є послугою з надання персоналу. Підпункт 14.1.183 ст. 14 Податкового кодексу зазначає таке: послуга з надання персоналу — господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.Заради справедливості слід зауважити, що ця норма, яка впливає на трудові відносини, із
Податкового кодексу до КЗпП не перекочувала. Тобто відповідно до КЗпП (до речі, основного документа, що регулює трудові відносини) аутстафінгу в Україні немає, а згідно з Податковим кодексом є. Та рано чи пізно відповідні зміни буде внесено і до КЗпП.Також у 1997 році Міжнародною організацією праці було прийнято
Конвенцію № 181, що передбачила найм працівників з метою надання їх у користування третій стороні (фізичній або юридичній особі). Але Україна не ратифікувала зазначену Конвенцію. Крім того, законодавство України не включає персонал до предмета оренди. Таким чином, лише Податковий кодекс прямо дозволяє використовувати послуги з надання персоналу.Підсумовуючи, зауважимо, що на сьогодні позиція Мінрегіонбуду така: у капітальному будівництві механізм аутстафінгу не може бути реалізовано з двох причин:
1) відсутність законодавчих норм, що регулюють такий механізм;
2) необхідність дотримання існуючих законодавчих норм соціального захисту працівників.
З урахуванням того, що в
Податковому кодексі норми, які регулюють послуги з надання персоналу, передбачені, сподіваємося, що невдовзі вони з'являться і в трудовому законодавстві, як, утім, і відповідні роз'яснення Мінпраці.
Ганна Яковлєва
