«Постійне представництво» — це і будівельний майданчик теж...
Лист1 Державної податкової адміністрації в м. Києві від 15.03.2011 р. № 2608/10/31-606
1 Документ опубліковано в журналі «Бухгалтер», 2011, № 25, с.10.
<...>
1. Відповідно до
підпункту 14.1.193 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) постійне представництво — постійне місце діяльності, через яке повністю чи частково провадиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління: філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад чи приміщення, яке використовується для доставки товарів.З метою оподаткування термін «
постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний чи монтажний об'єкт або пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язаних із таким майданчиком, об'єктом або діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через працівників чи інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність здійснюється (у межах одного проекту чи проекту, що з ним пов'язаний) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більше шести місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне виникнення в нерезидента цивільних прав і обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, зі складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, які мають статус складу тимчасового зберігання чи митного ліцензійного складу).При цьому згідно з
підпунктом 3.4.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 979 (далі — Порядок № 979), відокремлені підрозділи юридичних осіб — нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з підпунктом 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік і реєструються як платники податку на прибуток в органах державної податкової служби за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділом V цього Порядку.Відповідно до
підпункту 3.4.2 Порядку № 979 узяття на облік відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, яка не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, але відповідно до ПКУ зобов'язана сплачувати податки та збори, здійснюється на підставі наданих відокремленим підрозділом іноземної компанії, організації документів, визначених пунктами 4.2 та 4.4 розділу IV цього Порядку.Узяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з цим
підпунктом не звільняє такий підрозділ від обов'язку реєстрації платником податку на прибуток в порядку, визначеному розділом V цього Порядку, якщо він починає господарську діяльність і відповідає визначенню постійного представництва.2. Відповідно до
абзацу «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом обкладення податком на додану вартість є операції платників податку з поставки послуг, місце поставки яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.Відповідно до
пункту 186.4 статті 186 ПКУ місцем поставки послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 та 186.3 цієї статті.Згідно з
підпунктом 186.2.3 пункту 186.2 статті 186 ПКУ місцем поставки послуг є місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг чи інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах і послуги, що надаються для організації платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів.Таким чином, операції з надання на митній території України послуг, визначених
підпунктом 186.2.3 пункту 186.2 статті 186 ПКУ (проведення навчального семінару), є об'єктом обкладення ПДВ незалежно від того, хто (резидент чи нерезидент) і кому (резиденту чи нерезиденту) надає такі послуги.Правила оподаткування в разі поставки особою-нерезидентом, яка не
зареєстрована платником податку, послуг, місце поставки яких розташоване на митній території України, особі, зареєстрованій платником податку, або будь-якій іншій юридичній особі — резиденту встановлено статтею 208 ПКУ.Так, відповідно до
пункту 208.2 статті 208 ПКУ одержувач послуг, що поставляються нерезидентами, місце поставки яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.
Заступник Голови О. Онищенко
КОМЕНТАР
Власне кажучи, ДПА в м. Києві написала все правильно. Існує
2 типи представництв: некомерційні (просто представництва) та комерційні (це постійні представництва). Некомерційні представництва підлягають реєстрації в Мінекономіки згідно з наказом МЗЕЗторгу від 18.01.96 р. № 30, стають на облік за заявою ф. № 1-ОПП і отримують свідоцтва за ф. № 4-ОПП. Постійні представництва можуть не реєструватися в Мінекономіки, стають на облік за ф. № 1-РПП і отримують довідку за ф. № 2-РПП (для платників податку на прибуток).Щодо
навчальних семінарів, то не треба думати, що податкова відійшла від колишнього трактування місця поставки та повернулася до місця надання. Просто в п.п. 186.2.3 місце поставки визначається за місцем надання.
Матеріал опубліковано в журналі «Бухгалтер», 2011, № 25, с. 11
