| Міністр Анатолій Близнюк: «Ми реалізуємо реформи для людей»
Напередодні професійного свята — Дня будівельника міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Анатолій Близнюк розповів нашому виданню «Будівельна бухгалтерія» про досягнення та плани на перспективу свого відомства у сфері містобудування. |  Анатолій Близнюк, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України |
—
Анатолію Михайловичу, враховуючи те, що Ви очолили настільки різнопрофільне міністерство, чи вважаєте Ви розвиток будівельного блоку своїм першочерговим завданням?— Будівництво — дуже важливий напрям роботи Мінрегіонбуду, оскільки від нашої активності в цій сфері залежить доля цілої галузі — компаній-забудовників, виробників будівельних матеріалів, виробничих колективів, мільйонів споживачів, урешті-решт.
Саме тому підтримка будівельного сектора, виведення темпів його зростання та обсягів обороту на докризовий рівень, а також подальший розвиток за допомогою залучення інвестицій — наше пріоритетне завдання.
—
До речі, про кризу, із 2008 року більшість іноземних інвесторів заморозили чи взагалі припинили грошові вливання практично в усі сфери української економіки, у тому числі й будівельну галузь. Як Ви плануєте знову залучати іноземні капітали?— Я вже не раз зазначав, що сьогоднішні проблеми ми не зможемо розв’язати вчорашніми методами. Для того щоб створити сприятливий інвестиційний клімат, міністерство, починаючи з 2008 року, упроваджує абсолютно нові підходи в будівництві.
У нещодавно прийнятому
Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI, розробником якого став Мінрегіонбуд, передбачається ціла низка таких новацій. Серед них — скорочення видів містобудівної документації, запровадження безстроковості дії генеральних планів і можливості їх оновлення, створення служби містобудівного кадастру на державному, регіональному та місцевому рівнях, нові підходи до експертизи проектів будівництва, запровадження декларативного принципу з початку будівельних робіт і до здавання об'єкта в експлуатацію, і, звичайно, принцип мовчазної згоди.Реалізація цих принципів не лише збільшить інвестиційну привабливість галузі як для вітчизняних, так і для зарубіжних інвесторів, а й дозволить підсилити боротьбу із проявами корупції, зменшити бюрократичний тиск на будівельну індустрію, підвищити персональну відповідальність забудовників і багато що інше.
—
Одна з основних вимог нового Закону — наявність генерального плану розвитку в кожному населеному пункті. Однак на сьогодні містобудівна документація є навіть не в усіх обласних центрах України. Що Ваше міністерство планує робити в цьому напрямі?— Так, на сьогодні тільки 15 обласних центрів України мають необхідну містобудівну документацію. Серед них — Вінниця, Луцьк, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Кіровоград, Луганськ, Львів, Миколаїв, Рівне, Тернопіль, Харків, Хмельницький, Чернівці та Чернігів.
У Полтаві, Одесі, Херсоні та Черкасах генеральні плани вже на стадії узгодження, експертизи та затвердження, у Сімферополі, Севастополі, Ужгороді та Сумах — вони коригуються, а в Києві, Житомирі та Івано-Франківську — лише розробляються.
На жаль, фінансування робіт з розробки чи оновлення містобудівної документації є недостатнім і нерівномірним, оскільки здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів. Це є причиною додаткових ускладнень — процес розробки може затягнутися на багато років, що у свою чергу призводить до застаріння генпланів та втрати їх актуальності ще до їх затвердження.
Щоб цьому запобігти, Мінрегіонбуд виступив із пропозицією про надання фінансової підтримки з боку державного бюджету. Фахівцями міністерства вже підготовлено проект Концепції Державної цільової програми розробки (оновлення) містобудівної документації на період до 2015 року. Після узгодження з відповідними органами влади ми направимо його на розгляд до Кабінету Міністрів України.
— Для того щоб Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI запрацював повноцінно, було необхідно в короткі строки прийняти цілий пакет нормативних документів. Чи впоралося міністерство із цим завданням?
Упоралося в повному обсязі. Оскільки новий
Закон уносить цілу низку важливих і потрібних змін до чинного містобудівного законодавства — 23 закони України та 1 Декрет Кабінету Міністрів України потребували додаткового врегулювання.Розробку левової частки цих актів, безумовно, взяв на себе Мінрегіонбуд. У рекордні строки — 3 місяці після прийняття
Закону міністерством було розроблено та погоджено на урядовому рівні 1 законопроект та 14 проектів постанов із необхідних 2 законів та 20 постанов.Крім того, для того щоб привести у відповідність до вимог
Закону власні нормативні акти, міністерству, як профільному відомству, було необхідно розробити та прийняти 18 наказів. Більшість із них уже набрали чинності, ще 5 перебувають на державній реєстрації в міністерстві юстиції України. Також фахівці Мінрегіонбуду продовжують роботу над унесенням необхідних змін до державних будівельних норм.Найближчим часом фахівцями міністерства буде проведено аналіз практики застосування прийнятих документів, для того щоб за необхідності внести додаткові зміни.
—
Скоро вже минає півроку відтоді, як новий Закон набрав чинності. Чи відчутні вже результати нововведень, чи щось не дозволяє Закону працювати повноцінно?— На жаль, існує ціла низка проблем на місцевому рівні — досі власні нормативно-правові акти населених пунктів не приведено у відповідність до норм нового
Закону.На нещодавньому розширеному засіданні Кабінету Міністрів України Мінрегіонбуду було доручено провести перевірку відповідності нормативно-правової бази до нових вимог спрощеної дозвільної системи. Результати виконаної роботи будуть представлені на засіданні уряду, після чого будуть вжиті відповідні заходи.
—
Поділіться, будь ласка, своїм баченням дій, необхідних для розвитку будівельного ринку.— Сьогодні потрібно стимулювати попит. Для цього потрібно створювати відповідні закони, щоб у людей були умови, гарантовані державою.
Можна лобіювати будівельний бізнес — це одна тема, а я хочу лобіювати людину. Якщо в людини будуть гроші — вона прийде і собі будуватиме — квартиру, будинок, дачу. Тоді з'явиться потреба в будівельниках — от і стимулювання будівельної галузі.
Ми говоримо, що ми живемо у третьому технологічному устрої, а нам потрібно жити в шостому. Для цього існують нові технології, інфраструктурні проекти, високотехнологічні швидкі розв'язки, дороги, аеропорти.
Щоб залучити інвестора, необхідно розвивати перспективні галузі та технології ХХІІ століття. Інвестори прийдуть тоді, коли ми цей принцип підтримуватимемо. У цьому контексті можна говорити і про будіндустрію. Сьогодні не потрібен завод по виробництву шлакоблоку в гаражному кооперативі.
Нам потрібні абсолютно інші нові технології, майданчики для крупного бізнесу. Однак і бізнес має розуміти попит на свою продукцію, адже йому необхідно її реалізовувати. Це, у свою чергу, вимагає, щоб у потенційного замовника були кошти — доступ до пільгових кредитів. Саме для цього ми маємо створити відповідний інвестиційний клімат.
Напередодні професійного свята — Дня будівельника — хочу привітати читачів «Будівельної бухгалтерії». Побажати вам та вашим сім'ям здоров'я, добра, щастя та благополуччя! Успішних вам проектів, творчого натхнення, визнання та пошани людей!
Інтерв'ю: Юлія Ляшенко
