Містобудівний кадастр
Олексій Глазовий, юрист (м. Київ)
На продовження теми аналізу нормативно-правових документів щодо дозвільних процедур пропонуємо розгорнутий аналіз постанови № 559.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон № 3038
— Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.Постанова № 559
— постанова КМУ «Про містобудівний кадастр» від 25.05.2011 р. № 559.Постанова № 556
— постанова КМУ «Про Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами» від 25.05.2011 р. № 556.Постанова № 1344
— постанова КМУ «Про затвердження Положення про порядок надходження, зберігання, використання та обліку матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України» від 22.07.99 р. № 1344.Постанова № 1259
— постанова КМУ «Деякі питання застосування геодезичної системи координат» від 22.09.2004 р. № 1259.
Містобудівний кадастр — що це?
Відповідно до
ст. 22 Закону № 3038 постановою № 559 затверджено Положення про містобудівний кадастр та Типове положення про Службу містобудівного кадастру. Крім того, втратила чинність постанова КМУ «Про містобудівний кадастр населених пунктів» від 25.03.93 р. № 224.Правову основу формування та ведення містобудівного кадастру, крім положень, затверджених
постановою № 559, становлять: Закон № 3038, постанова № 556, постанова № 1344, а також затверджені органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування: положення про Службу містобудівного кадастру відповідного рівня, про реєстри адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів місцевості, про інформаційні ресурси єдиної цифрової топографічної основи території, порядки щодо визначення умов прямого доступу та встановлення категорії користувачів, що мають право на прямий доступ до інформації містобудівного кадастру.
Містобудівний кадастр
(далі — МК) — це державна система зберігання та використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві та формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.Положення про містобудівний кадастр
(далі — Положення про МК) визначає структуру містобудівного кадастру, порядок його створення, ведення та надання інформації з містобудівного кадастру.Положенням про МК запроваджується сучасний підхід до системи формування та ведення містобудівного кадастру на основі геоінформаційних систем і технологій.
МК створюється як розподілена геоінформаційна система та ведеться з урахуванням даних державного земельного кадастру.
Геоінформаційна система
— комп'ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо). Конкретніше, це комп'ютерна система, що забезпечує можливість використання, збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних.Інформаційними ресурсами системи містобудівного кадастру є затверджена містобудівна, проектна та планувальна документація їх електронні копії, бази геопросторових даних єдиної цифрової топографічної основи території, реєстри адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів, профільні набори геопросторових даних із земельного та інших видових (галузевих) кадастрів, містобудівні норми і регламенти, інші документи.
Геопросторові дані створюватимуться в державній та місцевих системах координат у цифровій формі відповідно до єдиної системи класифікації та кодування об'єктів містобудування. МК базуватиметься на картографічній основі в системі координат УСК-2000, яка визначена для обов’язкового застосування
постановою КМУ «Деякі питання застосування геодезичної системи координат» від 22.09.2004 р. № 1259, але на сьогодні не набула широкого застосування, геодезистами та картографами застосовується система координат 1942 року СК-42, яка була введена постановою Ради Міністрів СРСР від 07.04.46 р. № 760.Він також матиме наповнення з інших кадастрів для визначення охоронних зон, меж земельних ділянок та координат об'єктів і буде містити базу нормативних показників забудови, зокрема з кадастрів, передбачених
постановою КМУ «Про затвердження Положення про регіональні кадастри природних ресурсів» від 28.12.2001 р. № 1781, наприклад, земельного, водного, лісового господарства, родовищ корисних копалин тощо.
Доступ до МК
Інформацію, яка міститься в МК та
не є обмеженою в доступі, надаватимуть суб'єкту містобудівної діяльності за його запитом. Обмеження доступу до інформації містобудівного кадастру, що є власністю держави або становить державну чи комерційну таємницю, встановлюється у порядку, передбаченому законодавством.Зазначену інформацію суб'єктам містобудівної діяльності надаватимуть безоплатно. Суб'єкти містобудування будуть отримувати інформацію у вигляді
кадастрової довідки, що міститиме запитувані споживачем офіційні відомості містобудівного кадастру, що характеризують діючі на певній території містобудівні регламенти та інші умови провадження містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження, а також (у разі наявності) вимоги та обмеження щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об'єктів нерухомості, інші довідкові відомості.МК матиме публічні інформаційні ресурси у вигляді відкритої електронної топографічної основи та частини відкритих інформаційних ресурсів, до якої забезпечується загальна доступність шляхом розміщення на веб-сайтах органу місцевого самоврядування та у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації.
Містобудівний кадастр повинен забезпечувати прийняття управлінських рішень щодо формування безпечного середовища життєдіяльності населення, захисту території від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, запобігання надмірній концентрації на певній території населення та об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, ефективне і надійне функціонування об'єктів будівництва та інженерно-транспортної інфраструктури, охорону та раціональне використання природних ресурсів і територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, земель сільськогосподарського призначення, водних ресурсів і лісів в інтересах сталого розвитку території.
З урахуванням відповідної території, складу та ступеня деталізації кадастрових даних у системі ведення містобудівного кадастру виділяється державний, регіональний, районний та міський рівень.
Хто веде МК?
МК веде Служба містобудівного кадастру
, яка діє у складі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, органу містобудування та архітектури Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань містобудування та архітектури обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення.
Створення МК
Створення містобудівного кадастру здійснюється у два етапи.
Перший етап включає:
— розроблення програми створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до вимог законодавства та нормативно-технічних документів;
— розроблення програми із створення містобудівного кадастру;
— розроблення та прийняття нормативно-правових актів та нормативних документів, що визначають правову та нормативну основи створення та ведення містобудівного кадастру;
— проведення інвентаризації наявних матеріалів, дані яких передбачається ввести до містобудівного кадастру;
— формування Служби містобудівного кадастру;
— розроблення технічного завдання на створення геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру;
— придбання та встановлення технічного комплексу геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру;
— розроблення уніфікованої системи електронного документообігу для кадастрового обліку та обміну кадастровими даними;
— встановлення та розроблення програмного забезпечення геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру;
— формування інформаційних ресурсів містобудівного кадастру та введення в експлуатацію геоінформаційної системи і геопорталу містобудівного кадастру.
Другий етап включає:
— удосконалення діяльності Служби містобудівного кадастру;
— встановлення комунікаційних каналів обміну інформацією з розподіленими базами даних;
— організацію системи захисту інформації та доступу до інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;
— організацію робіт з планового введення даних до баз даних містобудівного кадастру та формування і видача на запит кадастрових документів та довідок;
— експлуатацію геоінформаційної системи містобудівного кадастру і геопорталу містобудівного кадастру, введення інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;
— постійне забезпечення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян містобудівною інформацією.
Обмін інформацією
У процесі створення та ведення містобудівного кадастру основним є забезпечення обміну документованими відомостями з іншими кадастровими та інформаційними системами, резервне копіювання та захист даних, актуалізація інформаційних даних, ведення архіву документів та відомостей складення аналітичних звітів, формування та виведення вихідних документів в друкованому та/або електронному вигляді; ведення реєстру вхідних/вихідних документів.
3 червня 2011 року відповідно до
ст. 16 Закону № 3038 набрала чинності постанова КМУ «Про Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами» від 25.05.2011 р. № 556.Цей документ встановлює механізм обміну інформацією між спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури та Держземагентством і його територіальними органами. Обмін інформацією буде здійснюватись у форматі «запит — відповідь» шляхом надання відповідної інформації на аналогових та/або електронних носіях, а також через комунікаційні канали з дотриманням вимог законодавства про інформацію. Обмін інформацією буде здійснюватись безоплатно. Перелік даних, порядок формування запиту на інформацію, порядок та структура формування відповіді, встановлення форми обміну інформацією, визначення обмінного формату даних, вимоги до коректності, відповідності та повноти інформації, процедура взаємодії інформаційних систем, порядок внесення змін до встановлених вимог обміну інформацією визначаться спільним наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Держземагентства.
Висновки
Містобудівний кадастр є інструментом державного управління планування та забудови територій. Система МК стане найбільш наповненим та універсальним технічним засобом для застосування як органами державної виконавчої влади, так і замовниками будівництва при визначенні гранично допустимих умов і обмежень для кожної окремої земельної ділянки з урахуванням державних будівельних норм, стандартів і правил та питань щодо розміщення об’єктів будівництва у планувальній системі адміністративної одиниці.
Запровадження системи містобудівного кадастру ускладнять наступні чинники:
1. До цього часу не розроблено повний перелік нормативно-правових актів відповідно до
Закону № 3038, зокрема, що стосуються видачі містобудівних умов та обмежень, технічних умов, вимог щодо складу та змісту містобудівної документації.2. На сьогодні практично перехід із системи координат СК-42 на УСК-2000 не відбувається.
3. Відсутність будівельних норм, технічних регламентів та державних стандартів щодо виробництва інформаційних ресурсів, зокрема відсутність програмного комплексу, який відповідає вимогам, викладеним в постанові № 559. Відсутність нормативно-правової бази забезпечення технічних процесів, пов’язаних з обміном масивами даних між органами влади всіх рівнів, чіткого законодавчого визначення, яка саме інформація в базі даних МК буде мати обмежений доступ, а яка відкритий.
4. Колізії чинного законодавства, зокрема відсутність чіткого законодавчого закріплення понять, пов’язаних з обсягами і наповненням інших кадастрів, які мають стати інформаційною основою МК.
5. Безоплатність надання інформації з МК покладає фінансування розробки МК за рахунок державного та місцевих бюджетів, можливості яких на сьогодні обмежені.
На закінчення відзначимо, що прийняття постанови № 559 — це один з перших практичних кроків до уніфікації процесів прийняття управлінських рішень, централізованого контролю з боку держави за їх правильністю та виконанням, що сприятиме реалізації заявницького принципу в дозвільній системі (єдиного вікна).
