Про податкову знижку при іпотечному кредитуванні
Лист Державної податкової служби України від 13.10.2011 р. № 48/4/17-1110
Державна податкова служба України <...> щодо включення до податкової знижки частини суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, повідомляє таке.
Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі — Кодекс) платник податку — резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Це право виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Кодексу фізична особа — резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов'язані зі сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла , визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним. Згідно з п. 175.4 ст. 175 Кодексу право на включення до податкової знижки суми, розрахованої відповідно до ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років, починаючи з року, в якому: об'єкт житлової іпотеки придбавається; збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання. У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Враховуючи наведене, право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом настає з року, в якому житловий будинок (квартира, кімната) визначений платником податку як основне місце його проживання згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
<...>
Голова В. Захарченко
КОМЕНТАР
Незабаром Новий рік! А отже, скоро фізичні особи, які мають право на податкову знижку, повинні будуть подати декларацію. Лист цікавий тим, хто для вирішення свого житлового питання скористався іпотечним кредитуванням. А якщо ще точніше — тим, хто придбаває житло на етапі будівництва.
Платникам податку на доходи фізичних осіб надається право включити до податкової знижки частину сплачених ними процентів за користування іпотечним житловим кредитом. Цим правом можна скористатися з дотриманням певних вимог, які чітко застережено у ст.175 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Відповідно до п. 175.1 ПКУ платник податку — резидент може включити до податкового кредиту фактично сплачену у звітному році суму процентів за користування іпотечним житловим кредитом. Таке право виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податків як його основне місце проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженнм такого житла (за «пропискою»).
Однак якщо житло придбавається на етапі будівництва, то місцем проживання воно може стати лише після введення в експлуатацію. Цей момент ураховано в п.175.4 ПКУ.
Право на включення до податкової знижки суми іпотечних процентів надається платнику податків за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
— об'єкт житлової іпотеки придбавається;
— побудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податків та починає використовуватися як основне місце проживання.
Розрахунок процентів, що включаються до податкової знижки, здійснюється згідно з абз. 2 п.175.2 ПКУ. У разі якщо житло побудоване за рахунок іпотечного житлового кредиту, частину суми процентів, що включається до податкової знижки платника податків — позичальника іпотечного житлового кредиту, нараховану в перший рік погашення такого кредиту, може бути включено до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому побудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податків та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податків сум процентів протягом передбаченого п. 175.4 ПКУ строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки.
При цьому загальний розмір частини суми процентів, дозволених для включення до податкової знижки, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податків — позичальником протягом відповідного звітного податкового року, що враховується в погашення, та коефіцієнта, який ураховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ПКУ.
Це означає, що якщо кредит на будівництво житла отримано у 2011 році й саме в цьому році почалася виплата процентів, а будинок буде введено в експлуатацію через два роки, у 2013 році, то відповідно реєстрацію основного місця проживання, а разом з цим і право на податкову знижку буде отримано у 2013 році. До податкової знижки за перший рік буде включено суму процентів, фактично сплачених у 2011 році. Відповідно до податкової знижки 2014 року буде включено суму процентів за 2012 рік.
Звертаємо увагу, що за кредитами, отриманими до 2011 року, тобто до набуття чинності ПКУ , застосовується аналогічний порядок обліку процентів. У Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV також зазначалося, що житловий будинок (квартира, кімната), який придбавається чи будується, має бути визначено платником як його основне місце проживання. У свою чергу, ДПСУ у своїх листах роз'яснювала, що таке «визначення» має підтверджуватися реєстрацією (пропискою) за адресою житла, що придбавається (будується) (див., наприклад, листи ДПАУ від 15.05.07 р. № 9590/7/17-0717, від 09.04.09 р. № 7530/7/17-0717).
Андрій Чибісов
