Перевірки ДАБІ: нюанси
Лист ДАБІ від 25.10.2010 р. № 40-16-5969
Державна архітектурно-будівельна інспекція розглянула <...> звернення <...> стосовно неоднозначного тлумачення норм чинного законодавства <...> та повідомляє.
1. Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право вносити відповідним державним органам, громадським об'єднанням або службовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов'язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень.
Таким чином, вимога органів МВС України є підставою для проведення органами Державного архітектурно-будівельного контролю перевірок.
2. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про прокуратуру» вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Таким чином, вимога органів прокуратури України є підставою для проведення органами державного архітектурно-будівельного контролю самостійних перевірок.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
3. Органи державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійснених перевірок дотримання містобудівного законодавства можуть застосовувати до юридичних осіб заходи, передбачені Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування».
Згідно з частиною 3 статті 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
4. Контролюючі функції Держархбудінспекції визначені спеціальними законами України та Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 № 1434.
Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.95 № 244 затверджено Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування та форми відповідних документів, у тому числі протоколу, припису та постанови.
5. Відповідно до загального табеля (переліку) форм державних статистичних спостережень інформація <...>(про кількість випадків недопуску представників ДАБІ до перевірок та показники застосування санкцій до суб’єктів господарювання. —
Прим. ред.), державною статистичною звітністю не непередбачена.Збір та узагальнення таких даних у Державній архітектурно-будівельній інспекції не ведеться.
Враховуючи викладене, надати інформацію, зазначену у пункті 5 <...> звернення, не вбачається можливим.
Перший заступник начальника О. Рибак
КОМЕНТАР
Лист
, що коментується, з'явився у відповідь на такі запитання, поставлені Державній архітектурно-будівельній інспекції (далі — Інспекція):1.
Чи може вимога органів МВС України бути підставою для проведення органами Державної архітектурно-будівельної інспекції перевірок, ревізій, контрольних заходів?2.
Чи може вимога прокурора бути підставою для самостійного проведення органами Державної архітектурно-будівельної інспекції перевірок, ревізій, контрольних заходів? У якому порядку та на підставі яких документів здійснюються такі заходи на вимогу прокуратури? Чи обов'язково органам Державної архітектурно-будівельної інспекції при проведенні цих заходів на вимогу органів прокуратури дотримуватись вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877)?3.
Чи можуть застосовуватися органами Державної архітектурно-будівельної інспекції санкції до юридичної особи, яка перевірялася, у разі істотних порушень вимог законодавства при проведенні контрольного заходу (перевірки, ревізії)? Чи може бути доказом порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері будівництва та архітектури акт, складений представником Державної архітектурно-будівельної інспекції за результатами перевірки, проведеної з порушенням вимог законодавства?4.
Яким спеціальним нормативним актом (законом, міжнародним договором України тощо) установлено інші вимоги до здійснення перевірок, ревізій, контрольних заходів Державної архітектурно-будівельної інспекції, ніж передбачені Законом № 877?5.
У п'ятому запитанні йшлося про надання інформації про кількість випадків недопуску представників Державної архітектурно-будівельної інспекції до проведення контрольних заходів у 2008 — 2010 рр., кількість контрольних заходів, а також показники застосованих до суб'єктів господарювання санкцій за вказаний період.Відповідаючи на
перше запитання, Інспекція посилається на п. 19 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-XII, що закріплює відповідне повноваження органів внутрішніх справ уносити на розгляд органів державної влади, громадських об'єднань або службових осіб, підприємств, установ, організацій обов'язкові для розгляду подання про необхідність усунення причин та умов, які сприяють порушенню. На підставі подібної ініціативи територіальні підрозділи Інспекції мають право провести контрольний захід.Однак таку
«погоджувальну» позицію Інспекції може бути прийнято з урахуванням деяких моментів . Слід пам'ятати, що, по-перше, ця норма не закріплює обов'язку Інспекції та її підрозділів проводити перевірки з ініціативи органів МВС (обов'язковим є лише розгляд подання), а по-друге, приймаючи рішення про перевірку, Інспекція зобов'язана мотивувати, чому внесене подання є обґрунтованим, а проведення контрольного заходу — необхідним. У свою чергу, необґрунтоване рішення про призначення перевірки (наприклад, якщо зі згаданого подання органів МВС не вбачається доцільність проведення контрольного заходу), так само, як і рішення, прийняті за результатами подібної перевірки, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного провадження.Зауважимо також, що не є абсолютно бездоганним і посилання на
ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р. № 2135-XII, відповідно до якої органи МВС мають право порушувати питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, а також на ст. 18 Закону України «Про організаційно-правові засади боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р. № 3341-ХІІ, що передбачає обов'язок контролюючих органів проводити контрольні заходи за дорученням УБОЗ. Виходячи зі змісту наведених положень обов'язок Інспекції провести перевірку або ревізію виникає лише в разі звернення саме УБОЗ як спеціально уповноваженого органу по боротьбі з оргзлочинністю (в інших випадках прийняття рішення віддається на відкуп самої Інспекції).Підкреслимо також, що власне факт проведення перевірки Інспекцією та її територіальними підрозділами з ініціативи інших суб'єктів не буде достатньою підставою для оспорювання результатів перевірки. Судова практика виходить з того, що подібні перевірки можуть здійснюватися за зверненнями не лише правоохоронних, а й інших органів (наприклад, органів місцевого самоврядування).
Відповідаючи на
друге запитання, Інспекція справедливо посилається на ч. 1 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ (далі — Закон про прокуратуру), що закріплює обов'язковість вимоги прокурора, адресованої органам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим особам та громадянам. Проте, на нашу думку, подібна вимога (так само, як і у випадку з поданнями органів МВС) має висуватися в межах виконання прокурором своїх функцій, передбачених Конституцією України та Законом про прокуратуру. У цьому випадку судова практика визнає правомірність таких дій прокурора (див. ухвалу Дніпропетровського апеляційного суду від 29.01.2009 р. у справі № 2а-216/07, постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 26.10.2010 р. у справі № 2а-2783/10/2770).Крім того, Інспекція вказує, що чинна редакція
ч. 2 ст. 2 Закону № 877 передбачає таке: на державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд дія цього Закону не поширюється. Відповідно посилання на норми цього Закону при визначенні правомірності контрольних заходів, що проводяться Інспекцією та її територіальними підрозділами, на сьогодні є неправомірним.При відповіді на
третє запитання Інспекція, апелюючи до ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтовано вказує, що результати перевірки, проведеної з порушеннями вимог чинного законодавства, не можуть бути підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності. Більше того, подібні порушення є підставою для того, щоб поставити питання про відповідальність посадової особи, яка проводила перевірку.Як уже зазначалося, норми
Закону № 877 не поширюються на порядок проведення контрольних заходів в архітектурно-будівельній сфері. Таким чином, при визначенні повноважень Інспекції та її органів щодо проведення перевірок і ревізій та оформлення їх результатів (четверте запитання) слід керуватися спеціальними законами: Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР, Законом України «Про планування та забудову територій» від 20.04.2000 р. № 1699-ІІІ (ст. 281, 29, 31 Закону), а також Положенням про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженим постановою КМУ від 06.04.1995 р. № 244.Відповідаючи на
п'яте запитання, Інспекція вказує, що стосовно запитуваної інформації статистичний облік не ведеться. Така відповідь, щоправда, дивує, особливо в частині показників санкцій, ураховуючи особливу «схильність» вітчизняних держорганів до оприлюднення інформації про наповнюваність ними бюджету за рахунок подібних надходжень.
Дмитро Вовк
