| CPA in UA
Сьогодні у нас у гостях Вікторія Бірюченко, сертифікований аудитор, афільований член CFMA, кваліфікація CPA US (вища кваліфікація публічних бухгалтерів та аудиторів США). Має понад 10 років практичного досвіду роботи з компаніями будівельної галузі. |  Вікторія Бірюченко, директор АФ «МТД Аудит» |
Досьє:
Вікторія Бірюченко, директор авторитетної київської аудиторської фірми «МТД Аудит». Завдяки своєму професіоналізму та глибоким знанням будівельної галузі, Вікторію було прийнято афільованим членом CFMA (Construction Financial Management Association) — професійного об’єднання фінансових менеджерів будівельної галузі США. На сьогодні вона — єдиний в Європі сертифікований викладач навчальних курсів, розроблених цією асоціацією. Вікторія має кваліфікацію СРА (certified public accountant — сертифікований громадський бухгалтер). Це одна з найавторитетніших у світі та водночас найскладніших професійних сертифікацій у сфері фінансів. Претенденти на отримання СРА складають низку іспитів на знання економічних дисциплін, зокрема американських облікових стандартів US-GAAP, які у нас часто називають просто ГААП. Серед інших систем ГААП вирізняється насиченою та розгалуженою системою стандартизації облікових процедур. Вона містить тисячі правил та рекомендацій щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. За два десятиріччя незалежності України опанувати програму СРА змогли не дуже багато наших співвітчизників — їх можна перелічити на пальцях. Тим цікавіше дізнатися думку такого висококваліфікованого професіонала з актуальних бухгалтерських питань.
— Вікторіє, скажіть, будь ласка, чим займається Ваша компанія?
— Ми займаємося аудитом і консалтингом, зокрема, обслуговуванням бізнесу у сфері девелопменту і будівництва. З компаніями будівельної галузі співпрацюємо близько 10 років. Аудиторська фірма «МТД Аудит» є членом Української Будівельної Асоціації (нині — Конфедерація будівельників України).
Основні напрямки, в яких ми працюємо у сфері аудиту і консалтингу:
— бізнес-планування будівельних та девелоперських проектів;
— розрахунок та оцінка їх інвестиційної привабливості;
— фінансове управління такими проектами з точки зору як девелопера (замовника), так і генпідрядника;
— управління ризиками будівельних і девелоперських проектів;
— управлінський та фінансовий облік у будівництві;
— оподаткування будівельної галузі;
— операційний фінансовий менеджмент, у тому числі управління грошовими коштами в будівництві та девелопменті.
— Американська сертифікація СРА є найавторитетнішою бухгалтерською сертифікацією у світі. Наскільки складно отримати СРА-сертифікат іноземцю?
— Досить складно як з технічного боку, так і з точки зору знань та навичок, які потрібно мати для того, щоб скласти іспити на отримання кваліфікації СPA. З технічної точки зору — оскільки, на відміну від іспитів сертифікації АССА, що проводяться в усьому світі, скласти іспити СPA можна тільки у США. Крім того, виходячи з державного устрою США, кожен штат має власні вимоги, яким повинен відповідати кандидат, щоб його допустили до складання іспитів. Отже, для іноземців реально здійсненні вимоги двох штатів — Аляски та Нью-Гемпшира. Саме до одного з комітетів цих двох штатів потрібно подавати свою заявку для отримання статусу кандидата. Для штату Нью-Гемпшир необхідно підтвердити, що ваша економічна освіта відповідає ступеню бакалавра за економічною спеціальністю за шкалою оцінки освіти, прийнятою у США.
Що стосується бази знань та навичок, то слід бути готовим до того, що доведеться вивчити дисципліни, які не є профільними для нас як українських фахівців у сфері фінансів. Отже, крім фінансового обліку за стандартами GAAP, фінансового менеджменту, мікроекономіки, макроекономіки, основ IT-технологій та аудиту за стандартами, прийнятими у США (вони, до речі, дисьно схожі на міжнародні стандарти аудиту, відповідно до яких сьогодні повинні працювати й українські аудитори), потрібно знати ще й оподаткування та право відповідно до законодавства США.
Також необхідно пристосуватися до специфіки побудови екзаменаційних питань та завдань і до методики складання іспитів.
Але немає нічого неможливого, тому той,
хто поставив собі за мету стати СРА, при системному підході та наявності терпіння зможе її досягти. Мені в моїй підготовці дуже допомогла міжнародна компанія HOCK Trаining, яка має, до речі, свій офіс у Києві. Саме її курси та підручники, призначені для іноземців, для яких ні американське законодавство, ні англійська мова не є рідними, зіграли дуже суттєву роль у моєму успіху. Тому хочу ще раз подякувати голові цієї компанії та одному з авторів підручників Брайану Хоку та голові українського офісу Яну Моргунову. Протягом трьох років, поки я готувалася і складала іспити, я могла звертатися до них у будь-який час і з будь-яких питань, і вони ніколи не відмовляли в допомозі та підтримували мене як могли.
— СРА-сертификація заснована на американських стандартах GAAP. Ці стандарти хоча й близькі до МСФЗ, проте відрізняються від них. Україна сьогодні прагне до впровадження МСФЗ. У чому можуть стати у пригоді американські GAAP українським бухгалтерам, які опановують МСФЗ?
— На мій погляд, стандарти GAAP ближчі нам по духу, і складати іспит на знання цих стандартів мені було десь, можливо, навіть простіше, ніж здавати МСФЗ на сертифікації ДіпФР. На відміну від МСФЗ, це скоріше правила, а не принципи.
В американських стандартах здебільшого встановлено чіткі правила або надано чіткі пояснення, що та як інтерпретувати. Американські GAAP розроблялися десятки років, зокрема видавалися різні пояснення, бюлетені, галузеве керівництво тощо.Безпосередньо до складу GAAP входять: SFASs — положення Ради зі стандартів фінансового обліку (FASB); FASB — інтерпретації [пояснення]; AICPA CAP ARBs — бюлетені бухгалтерських досліджень (видавалися Американським інститутом СPA у 1939 — 1959 рр.; використовуються в тому випадку, якщо вони не були замінені пізніше відповідним положенням чи інтерпретацією). І аналогічно: AICPA APB Opinions — думки Ради щодо принципів обліку 1959 — 1973 рр.
На цьому верхньому рівні, звичайно, може не бути конкретних відповідей для інтерпретації в обліку тієї чи іншої специфічної операції, і тоді американські бухгалтери мають звернутися до інших джерел, що роз’яснюють GAAP, відповідно до встановленої ієрархії цих джерел — сходів GAAP, що складаються з 5 рівнів. Серед інших до цих джерел належать бюлетені, настанови та пояснення, видані Радою зі стандартів або спеціально створеним для цього органом — Виконавчим комітетом зі стандартів обліку Американського інституту CPA.
У результаті в багатьох випадках бухгалтер застосовує вже готові рішення. Ураховуючи близькість GAAP та МСФЗ, ці джерела можна використовувати і при веденні обліку за МСФЗ — хоча б для того, щоб краще зрозуміти сутність того чи іншого положення міжнародного стандарту. Приклад, що найбільше мені запам'ятався, — це звіт про сукупний дохід. Якщо у МСФЗ цей звіт з'явився лише з 2009 року, то в американському обліку він існував набагато раніше, і зрозуміти суть змін, унесених до МСФЗ, мені допомогло якраз знання цього звіту за стандартами US GAAP.
— Як Ви оцінюєте нинішній стан національної стандартизації в Україні, зокрема, тенденцію переведення українського бухобліку на правила Податкового кодексу? Чи можна вважати достовірною українську звітність, складену за податковими правилами?
— До тенденції переведення українського обліку на правила Податкового кодексу ставлюся різко негативно. Наші бухгалтери й так були сконцентровані на тому, що головним є податковий облік, бухоблік же потрібен лише в тих обсягах, які дозволяють правильно вести податковий облік, а все інше — другорядне. Як результат, жоден серйозний учасник ринку — чи то інвестор, чи то позикодавець або замовник — не довірятиме цифрам українського балансу про стан активів, зобов'язань і капіталу компанії. Таку ж перекручену картину бачать і українські власники, і українська держава, хоча, звичайно, головна причина — не у стандартах та не в бухгалтерах, а в тих тіньових законах, за якими функціонує наша економіка.
Самі національні стандарти розроблялися на основі МСФЗ, і якби наші бухгалтери при складанні фінансової звітності їх дотримувались, то розбіжностей між показниками українського балансу та балансу, складеного за МСФЗ, скажімо, для звичайної торговельної компанії (але без тіньових оборотів), було б зовсім небагато.
Спроба внести зміни або переписати українські бухгалтерські стандарти, щоб зблизити їх із правилами Податкового кодексу, — повне марення. Облік не повинен обслуговувати податки, це все одно, що змусити хвіст махати собакою. Податкове законодавство та бухоблік служать абсолютно різним цілям: перше обслуговує фіскальну політику держави, другий покликаний давати об'єктивну, надійну та своєчасну інформацію про фінансовий стан суб'єктів господарювання. У жодній державі, орієнтованій на ринкову економіку та розвиток приватного підприємництва, нікому й на думку таке не спаде — підганяти бухоблік під податкове законодавство. Це рівнозначне тому, що держава раптом вирішить вольовим порядком змінити таблицю множення або закони тригонометрії.
— Недавно Мінфін України затвердив Положення «Податкові різниці». Чи відповідають норми цього Положення традиціям міжнародного обліку?
— Як стосуються активів та зобов'язань постійні податкові різниці? Це що — новий елемент фінансового звіту, нове слово в теорії бухобліку? Ми фіксуємо операцію методом подвійного запису на рахунках бухобліку — припустимо, це отримання поворотної фіндопомоги: ДС плюс, Зобов'язання плюс. Що робити далі — куди, даруйте, нам у бухобліку приткнути податкову різницю? А вона виникне, якщо допомога залишиться неповерненою, оскільки згідно з Податковим кодексом потрібно включати до податкових доходів суму умовно нарахованих процентів. Робити ще один подвійний запис на бухрахунках? Цікаво, який: Дохід + Пост. Різниця + ? Але ж це абсурд! На мій погляд, це положення мертвонароджене та є результатом чиєїсь неграмотності. До нього не можна ставитися серйозно і вже тим більше впроваджувати його в облікову практику.
Інше питання, що будь-яка держава прагне відстежувати процеси, пов'язані з оподаткуванням своїх корпорацій, та бореться з тим, щоб компанії уникали сплати податків, вдаючись до інших юрисдикцій, створюючи пов'язані структури або винаходячи інші легальні способи оптимізації.
Для цього, наприклад, у США запровадили спеціальний додаток M-3 до форми 1120 (форма податкової декларації для податку на прибуток корпорацій). Підкреслюю, це складова податкової звітності, а не фінансової, і порядок її заповнення регулюється IRS (американською податковою службою). Форма має заповнюватися середніми та великими підприємствами, головна її мета — зробити «різниці» між бухприбутком (чистим доходом, відображеним у фінансовій звітності) та оподатковуваним доходом прозорішими і зрозумілішими. До речі, американські бухгалтери теж дуже не люблять цю форму, проте зобов'язані заповнювати її, ідентифікувати в ній різниці та класифікувати їх на тимчасові й постійні. Однак установлені у США правила — які з понесених доходів/витрат не враховуються або, навпаки, враховуються для визначення оподатковуваного доходу порівняно з бухгалтерським обліком, — чіткіші, ясніші та зрозуміліші, і, головне, список їх — вичерпний. Говорю це тому, що вивчала ці правила, щоб складати іспит СРА, і на іспиті було достатньо запитань, присвячених погодженню податкового та бухгалтерського прибутку, і розрахункових завдань, пов'язаних з обчисленням показників, необхідних для визначення оподатковуваного доходу. За моїми підрахунками, є приблизно 25 — 30 ключових різниць, пов'язаних з конкретними податковими обмеженнями, або, навпаки, преференціями, наприклад, податкові норми амортизації, правила визнання податкових збитків, емісійного доходу, інвестиційних прибутків та збитків тощо. Повторю, що не лише податкові обмеження є причиною різниць, існують і преференції, спрямовані, наприклад, на стимулювання інвестицій в основний капітал тощо.
— Як відомо, в американському професійному середовищі багато хто скептично ставиться до системи МСБО-МСФЗ. Чи приймуть, на Вашу думку, США влітку цього року рішення про перехід на МСФЗ?
— Мені здається, що ні, я не відчула бажання американців переходити на інші стандарти, їм комфортно зі своїми. Це добре було видно з підготовленого FASB та IASB попереднього документа про єдині принципи визнання доходу і дискусії, що розгорнулася у професійному американському середовищі (особливо серед бухгалтерів, які працюють у будівельній галузі) із цього приводу.
На мій погляд, гармонізація GAAP та МСФЗ — дуже повільний та болісний процес. На підтвердження своїх слів наведу дані опитування з фінансового огляду компаній будівельної галузі США за 2010 рік (опубліковано в лютому 2011 року):
Матеріал опубліковано
в електронному виданні «El-бухгалтер»,
2011, № 19 Видавничого будинку «Фактор».
