КОНТРОЛЬ У БУДІВНИЦТВІ: новий порядок1
Яна Брусенцова, юрист-аналітик ВБ «Фактор»
Затверджено новий Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 стала наступним кроком поетапного втілення в життя нового містобудівного законодавства. Натомість постанова КМУ «Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль» від 25.03.1993 р. № 225 втратила чинність. Отже, нормативно-правові акти, необхідні для того, щоб Закон про містобудування запрацював, продовжують поповнювати «арсенал» правової бази.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон про містобудування
— Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038.Постанова № 553
— постанова КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2011 р. № 553.Постанова № 225
— постанова КМУ «Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль» від 25.03.1993 р. № 225.Указ № 439
— Указ Президента України «Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» від 08.04.2011 р. № 439/2011.Положення № 1434
— Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затверджене постановою КМУ від 18.10.2006 р. № 1434.Положення № 317
— Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 р. № 317.Положення № 244
— постанова КМУ від 06.04.1995 р. № 244 «Про затвердження Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування.
1 Матеріал опубліковано в газеті «Житлово-комунальне господарство», 2011 р., № 7.
Перш за все зробимо невеликий відступ. У сфері законодавства існує
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V. Він регулює правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Проте дія цього Закону не поширюється, зокрема на відносини, що «виникають під час... державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду...». Таким чином, порядок проведення контролю за суб’єктами містобудування з боку державних архітектурно-будівельних інспекцій (далі — ДАБІ) регулюється «спеціальними» нормативно-правовими актами, що було розроблено на виконння Закону про містобудування.З 2 червня 2011 року
процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва визначає Порядок № 553.
Поняття «державний архітектурно-будівельний контроль»
Почнемо з визначення поняття
державного архітектурно-будівельного контролю, яке знайшло своє відображення в Законі про містобудування. Раніше, нагадаємо, його трактування містилося в постанові № 225, яка на сьогодні не є дійсною.Порівняймо:
| п. 1 постанови № 225 (втратила чинність) | ст. 41 Закону про містобудування |
| сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій | сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт |
Як бачимо, законодавець значно звузив визначення державного архітектурно-будівельного контролю, але це не значить, що суб'єктів та об'єктів, які підпадають під контроль, стало менше. Ні. Просто відтепер більшість вимог, яких необхідно дотримуватися у галузі будівництва, об'єднано в одному понятті «вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності».
Хто контролює
Відповідно до
п. 1 постанови № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі — ДАБІ, Держархбудінспекція) та її територіальними органами (далі — інспекція).
Кого контролюють
ДАБІ здійснює контроль
суб'єктів господарювання, які будують або збудували об'єкт будівництва (далі — забудовники) (п. 9 постанови № 553).При цьому
об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (абз.3 п. 1 ст. 4 Закону про містобудування).
Контроль як одна з основних функцій
Нагадаємо,
статус інспекції, права та обов'язки визначені в Положенні про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженому Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 439. Ми з ним уже знайомилися (див. «Будівельна бухгалтерія», 2011, № 10, с. 38).До речі,
постанову № 553, де встановлені повноваження посадових осіб інспекцій, необхідно розглядати в тандемі з вищевказаним Положенням. Адже, Положення є чи не основним документом, який установлює, що може робити посадова особа інспекції і які завдання перед нею ставляться.Але повернемося до однієї з основних функцій інспекцій —
контролю.Відповідно до
п. 2 постанови № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
| 1 | вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції |
| 2 | порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі — загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи |
| 3 | інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва |
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень за територіальним принципом (у межах
областей) у порядку проведення
Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються
на всю територію України.Державний архітектурно-будівельний контроль на території
інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.
Здійснення перевірок
Отже, як ми вже з'ясували, контроль посадовими особами інспекцій здійснюється у
форміпланових
та позапланових перевірок
.Плановою
перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції.Інспекції проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж
один раз на півроку.Строк проведення планової перевірки не може перевищувати
десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів.Позаплановою
перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.Підставами для проведення позапланової перевірки є:
| 1 | подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури |
| 2 | виявлення факту самочинного будівництва об'єкта |
| 3 | перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності приписів та вимог інспекцій |
| 4 | перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури |
| 5 | звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства |
| 6 | вимога правоохоронних органів про проведення перевірки |
Строк
проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.Під час проведення
позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.Цікавим є той факт, що чомусь пряма вимога щодо пред'явлення посвідчення є обов'язковою лише під час проведення позапланової перевірки. На наш погляд, це ніяким чином не позбавляє
права вимагати посвідчення і під час проведення планової перевірки.Постанова № 553
також конкретизує, що для проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції повинна мати направлення. Але залишається незрозумілим, а що ж має пред'явити ця особа для проведення планової перевірки?Зрозуміло, що планова перевірка проводиться згідно із затвердженим планом перевірок, але ж особа, до якої навідалися у гості «перевіряючі», може й не знати про своє «заплановане» місце у списку перевірок. Як же бути?
Незважаючи на численні зміни, які відбуваються у будівельній галузі взагалі та в системі територіальних органів Держархбудінспекції зокрема, дотепер залишається ще діючим
Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 р. № 317 .Так, відповідно до
п. 7 Положення № 317 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видають у межах своїх повноважень накази організаційно-розпорядчого характеру з питань, що належать до їх компетенції. Ураховуючи зазначене, розпорядчим документом для здійснення перевірки може бути наказ інспекції. Такої думки дотримується і державна інспекція з архітектурно-будівельного контролю у своєму листі від 26.08.2010 р. № 26-17-5041. Гадаємо, у цій частині цей лист і на сьогодні не втратив своєї актуальності.Отже, оскільки
постанова № 553 залишила поза увагою питання документальної підстави для проведення планової перевірки, можна скористатися приписами Положення № 317, тобто вимагати від представника інспекції наказ на проведення планової перевірки.До речі, посадові особи інспекцій мають
службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Держархбудінспекцією, а також особистий штамп із зазначенням номера і найменування інспекції, яку вони представляють.Увага!
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.Відповідно до
ст. 4 Закону про містобудування суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
ДАБІ та правоохоронні органи
У разі виявлення факту
самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.Відповідно до
п. 10 постанови № 553 інспекції у своїй діяльності взаємодіють з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, державної статистики, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.Слід також зазначити, що
Указ № 439 дещо змінив повноваження Держархбудінспекції, але це не значить, що він їх зменшив. Так, зокрема, якщо порівняти раніше діюче Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, а це було — Положення № 1434 з нині діючим Положенням, затвердженим Указом № 439, можна не віднайти деякі норми.Що мається на увазі? Відповідно до
п.п. 15 п. 5 Положення № 1434 Держархбудінспекція мала право передавати до органів прокуратури, органів дізнання і досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину. У новому Положенні ця норма відсутня. Але вона віднайшла своє розширене відображення в п. 10 постанови № 553, згаданому вище, адже взаємодія з органами внутрішніх справ, прокуратурою та іншими правоохоронними органами передбачає і передачу відповідних матеріалів перевірки. Більш детально про це див. в інформаційному блоці «Взаємодія ДАБІ з... органами?!»Так,
при виконанні своїх контрольних функцій інспекції майже необмежені та можуть заручатися підтримкою інших «всевладних» органів.
«Взаємодія ДАБІ з... органами?!»
Раніше Держархбудінспекція мала право
«передавати до органів прокуратури, органів дізнання і досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину » (п. п. 15 п. 5 Положення № 1434). Тоді як і зараз зовсім не зрозуміло:1) за якими саме ознаками, відповідно до якого порядку органами Держархбудінспекції визнався факт, де вбачались ознаки злочину;
2) за якими критеріями визначається, в яких випадках є підстави для такого передання, в яких — немає;
3) чи у всіх випадках, коли вбачаються ознаки злочину, Держархбудінспекція зобов’язана передати до органів прокуратури, органів дізнання і досудового слідства акти перевірок та інші матеріали?
Ці запитання, утім, як і відповіді на них, залишились «за кадром»: на законодавчому рівні їх так і не було врегульовано.
Повертаючись до нині діючого порядку проведення контролю Держархбудінспекціями, а саме до норми
п. 10 постанови № 553, натрапимо знову на не зовсім чітке формулювання відносно того, коли інспекції ДАБІ мають право чи/або обов’язок залучати до своїх превірок органи правоохоронних органів. Адже погодьтесь, що формулювання «інспекції у своїй діяльності взаємодіють... з органами внутрішніх справ, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами» являє собою більш ширше поняття, ніж інспекції мають право «передавати до органів прокуратури, органів дізнання і досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину »(!). Зараз одне можна стверджувати: норма в п. 10 постанови № 553 потребує пояснень і уточнень з боку законодавчих органів, що, сподіваємося, і відбудеться в найближчому майбутньому...До речі, поняття злочину Кримінальний кодекс розкриває так:
«1. Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
2. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі»
(ст. 11 розділу III Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III).
Повноваження посадових осіб ДАБІ
Повноваження посадових осіб інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені в
п. 11 постанови № 553. Вони в більшості своїй повторюють права, передбачені Указом № 439.Так, посадові особи інспекцій, виконуючи свої контролюючі функції, мають право
:
| 1 | безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури |
| 2 | складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом |
| 3 | видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: |
| усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил | |
| зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт | |
| 4 | проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації |
| 5 | проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі під час застосування будівельної продукції |
| 6 | здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури |
| 7 | залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців науково-дослідних, дослідно-конструкторських, експертних та проектних установ |
| 8 | отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю |
| 9 | вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій |
| 10 | забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію |
| 11 | здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки |
Увага!
Посадовим особам інспекції забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.У той же час
посадові особи ДАБІ зобов'язані:
| 1 | у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль |
| 2 | дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами |
| 3 | ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством |
| 4 | за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю |
Повноваження забудовників
У той же час
постанова № 553 не оминула увагою і суб'єктів містобудування в частині їх повноважень під час проведення перевірок.Так, відповідно до
п. 13 постанови № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:
| 1 | вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства |
| 2 | перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень |
| 3 | бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю |
| 4 | за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією |
| 5 | подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки |
Згідно із
п. 14 постанови № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:
| 1 | допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю |
| 2 | виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності |
| 3 | подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю |
Увага!
У разі відмови суб'єкта містобудування у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.Ось ми саме і дійшли до етапу...
Оформлення результатів контролю ДАБІ
Акти
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається
акт перевірки. Він складається завжди!Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку, та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
У разі, коли суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
Протокол + припис
Якщо акт перевірки складається у будь-якому випадку, то
у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта, складається ще й протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.Увага!
Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Держархбудінспекцією.Припис
складається у двох примірниках і підписується посадовою особою інспекції, яка його склала. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.Нерідко бувають випадки, коли суб'єкти містобудування не бажають отримувати акт перевірки та припис, сподіваючись на те, що це їх убереже від відповідальності. Мушу засмутити...
На цей випадок
постанова № 553 передбачає, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.Протокол
про вчинене правопорушення протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченого законодавством України.
Постанова про накладення штрафу
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у
триденний строк після її прийняття вручається під підпис суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
Про штрафи...
Вищезазначені положення кореспондуються з нормами, закріпленими в
постанові № 244. Це Положення встановлює порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, передбачені Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР.Згідно з
Положенням № 244 штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на підприємства, їх об'єднання, установи та організації, що допустили правопорушення у сфері містобудування, за результатами контрольних перевірок, а також перевірок, проведених за зверненнями заінтересованих юридичних або фізичних осіб. Як бачите, суб'єктивний склад осіб, які підпадають під дію цієї постанови № 244, обмежується підприємствами, їх об'єднаннями, установами та організаціями2. Фізичні особи — суб'єкти містобудування до цього кола не входять.2 Далі за текстом — підприємства.
Відповідно до
п. 4 постанови № 244 підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є відповідний протокол. Разом із протоколом складається припис про усунення допущених порушень.Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний термін з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участі представників підприємства, експертів, інших причетних до неї осіб.
Рішення посадової особи інспекції про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
Постанова № 244
містить форми протоколу, припису та постанови про адміністративне правопорушення, які можуть застосовуватися лише до підприємств.Що ж до фізичних осіб, необхідно дочекатися форм, які має затвердити Держархбудінспекція. І тоді може постати питання, які ж форми мають застосовуватися до підприємств, якщо вони будуть різнитися з тими, які затверджені постановою № 244. А це є суттєвим. Адже складання протоколу неналежної форми, відхилення від неї можуть стати приводом для оскарження дій посадової особи інспекції або взагалі ігнорування адміністративного правопорушення.
