«Переважання» за МСФЗ
Іван Чалий,консультант
Пам'ятається: коли у нас у 1999 році було прийнято
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі — Закон), багато які вітчизняні фахівці неабияк позмагалися в саркастичних коментарях щодо принципу переважання, зафіксованого у ст. 4 цього Закону.Нагадаємо, що відповідно до зазначеної
статті бухоблік має вестися виходячи з принципу переважання сутності над формою. Згідно з цим принципом «операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми».Незважаючи на уявну декларативність цього принципу, він має виняткове значення для сучасного обліку. Причому значення не лише теоретичне, а й цілком практичне.
Наведемо приклад
.Однією з найделікатніших проблем стандартизації фінансових звітів є питання оприлюднення деяких даних про операції з пов'язаними особами.
Міжнародні стандарти наполягають на тому, що ці операції мають аналізуватися саме за сутністю.
Параграф 10 МСБО 24 «Розкриття інформації про пов'язаних сторін» закликає головбухів до професійної відвертості:
«Під час розгляду кожного можливого випадку відносин пов'язаних сторін увагу слід спрямувати на сутність цих відносин, а не лише на юридичну форму».
Ось у що це може втілитися.
Оприлюднений в Інтернеті звіт, складений за МСФЗ українським агрохолдингом «Миронівський хлібопродукт» (MHP (Myronivsky Hliboproduct) MHP S.A.), у розділі «Інші операції з пов’язаними сторонами» наводить таку інформацію:
«У червні 2007 року Група продала за $4005 тис. містеру Юрію Косюку будівлю залишковою балансовою вартістю $3460 тис., що використовувалося основним акціонером як привілей, наданий за рахунок компанії. Різницю між ціною продажу та залишковою балансовою вартістю будівлі на дату угоди $405 тис. (за мінусом ефекту з податку на прибуток у сумі $140 тис.) було визнано в консолідованій фінансовій звітності як коригування акціонерного капіталу»
1.1 OTHER RELATED PARTY TRANSACTIONS
In June 2007, the Group sold to Mr Yuriy Kosyuk а building with net book value of US$3,460 thousand, which was used by the Principal Shareholder as а benefit in kind, for а cash consideration of US$4,005 thousand. The difference between the sale price and net book value of the building at the date of transaction of US$405 thousand (net of current income tax effect of US$140 thousand) was recognised in the Group’s consolidated financial statements as an adjustment to shareholders’ equity.
Таким чином, прибуток, отриманий у результаті угоди з основним акціонером, було розцінено компанією не як прибуток від рутинної господарської операції, а як внесок в акціонерний капітал.
Як можна пояснити таке трактування?
Основний акціонер, який практично повністю контролює компанію, фактично купує нерухомість у себе самого, тобто він просто нібито перекладає свої гроші з однієї своєї кишені в іншу свою кишеню. Тому «вершок», який він уносить до своєї компанії (у вигляді прибутку від операції продажу будівлі), у реальності є для компанії нічим іншим, як додатковим унесенням активів до власного капіталу акціонерного товариства.
Звичайно, таке трактування сутності операції зовсім не обов'язкове. Стандарти на ньому не наполягають.
І навряд чи таке тлумачення може бути поширено на будь-які операції з будь-якими акціонерами. Воно прийнятне лише за деяких обставин (наприклад, коли угоду проведено з мажоритарним акціонером, який є фактичним повновладним власником компанії, та/або коли ціна реалізації активів акціонеру перевищує ринкову ціну).
Що б там не було, але українським головбухам, які подаватимуть свої МСФЗ-звіти на суд авторитетних аудиторських компаній, потрібно бути готовими до того, що економічна сутність, здавалося б, цілком рутинних угод може зазнати несподіваних трактувань.
Матеріал опубліковано в електронному виданні «El-бухгалтер», 2011, № 15.
