Теми статей
Обрати теми

Премії в будівельній організації: податковий та бухгалтерський облік

Редакція ББ
Стаття

Премії в будівельній організації: податковий та бухгалтерський облік

Влада Карпова, консультант

 

Незважаючи на складний фінансовий стан, діючі будівельні організації часто виплачують своїм працівникам премії. І оскільки склад преміальних виплат різний, у цій статті поговоримо про особливості їх відображення в податковому та бухгалтерському обліку.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про оплату праці

— Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон про ЄСВ

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Інструкція № 21-5

— Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

П(С)БО 18

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001 р. № 205.

Методрекомендації щодо БМР

— Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджені наказом Мінрегіонбуду від 31.12.2010 р. № 573.

 

Премії — якими вони можуть бути?

Премії можна класифікувати за різними ознаками, але для облікових цілей виходячи з

Інструкції № 51 усі премії в будівельній організації умовно можна поділити на дві групи:

1)

систематичні — премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер. До цієї групи включаються серед іншого виробничі премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій. Систематичні премії включаються до фонду додаткової заробітної плати (п. 2.2 Інструкції № 5);

2)

разові — премії, що мають одноразовий характер, а саме:

— премії, які виплачуються в установленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду;

— премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в експлуатацію у строк і достроково виробничих потужностей та об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші;

— премії за виконання важливих та особливо важливих завдань.

1

Те, що Інструкція № 5 є єдиним документом, в якому наводиться розшифрування виплат, що входять до складу фонду оплати праці, неодноразово підкреслювали різні офіційні органи (див. із цього приводу, наприклад, лист ДПАУ від 29.07.2004 р. № 14211/7/15-1117).

Такі премії входять до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат (

п. 2.3 Інструкції № 5).

Відразу зауважимо, що згідно зі

ст. 15 Закону про оплату праці і ст. 97 КЗпП умови виплати і розміри премій установлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм та гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник чи уповноважений ним орган зобов'язаний погоджувати ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), який представляє інтереси більшості працівників, а за його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво органом.

У

листі Мінпраці від 23.09.2008 р. № 618/13/84-08 з посиланням на наведені вище норми зазначалося, що законодавством підприємствам надано право самостійно визначати умови та розміри преміювання. На думку цього органу, «однією із складових частин діючої на підприємстві системи оплати праці має бути положення про преміювання. Вибір показників і умов преміювання повинен здійснюватися з урахуванням тих завдань, що стоять перед кожним структурним підрозділом.

У положенні про преміювання визначається коло працівників, на яких поширюється чинність преміальної системи, показники і умови преміювання щодо кожної категорії працівників, строки її виплати.

Положенням про преміювання мають визначатись виробничі упущення та інші порушення, за які працівники позбавляються премії повністю або частково. Одним із таких показників може бути порушення працівником трудової дисципліни

».

На те, що всі питання щодо умов преміювання вирішуються підприємствами самостійно виходячи з Положення про преміювання, звертали увагу й податківці (див., наприклад,

консультацію «Чи можна в положенні про преміювання нараховувати премії не на посадовий оклад, а на нараховану зарплату» в газеті «Податковий, банківський, митний консультант», 2007, № 16 2).

2

У зазначеній консультації податківці підтвердили правомірність зазначення в Положенні про преміювання умови щодо виплати премії виходячи з нарахованої зарплати, а не посадового окладу.

Представники офіційних органів переважно розглядають Положення про преміювання як додаток до колективного договору (див.

консультацію «Щодо обліку премії для розрахунку середньої заробітної плати» в газеті «Податковий, банківський, митний консультант», 2007, № 14).

Водночас трапляються консультації, в яких за відсутності колективного договору рекомендується розробити і затвердити Положення про оплату праці як окремий нормативний акт, в якому встановити умови та розміри преміювання і депреміювання працівників (див. консультацію

«Нарахування премії» в журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 15). У вказаний консультації також зазначається: крім Положення про оплату праці, виплату премії слід оформити наказом по підприємству. Якщо її конкретний розмір у трудовому або колективному договорі чи Положенні про преміювання не встановлено, то це має бути зазначено в наказі.

Виходячи з викладеного, можна дійти висновку, що

умови преміювання працівників у будівельній організації має бути зазначено в таких документах:

— колективному договорі;

— Положенні про преміювання (як додатку до колективного договору або у вигляді самостійного документа);

— наказі керівника про виплату премії.

Бажано також застерегти умови про преміювання і у трудовому договорі з працівником (на цьому наполягають податківці).

 

Премії: внески на соцстрахування та податковий облік

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

(далі — ЄСВ). Згідно зі ст. 7 Закону про ЄСВ зазначений внесок розраховується виходячи із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються відповідно до Закону про оплату праці.

При цьому згідно з

п.п. 4.3.5 Інструкції № 21-5 визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат при нарахуванні ЄСВ, здійснюється за Інструкцією № 5.

Усі виплачувані працівникам премії згідно з

Інструкцією № 5 уключаються:

1) систематичні — до фонду додаткової заробітної плати;

2) разові — до інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Таким чином, усі премії обкладаються ЄСВ. Стосовно премій, що виплачуються у зв'язку з ювілейною і пам'ятною датою, необхідність нарахування ЄСВ підтвердив і Пенсійний фонд у

листі від 18.02.2011 р. № 3116/03-30.

Єдиний виняток з оподатковуваних ЄСВ виплат становлять премії, що виплачуються звільненим працівникам (зокрема, премія за підсумками роботи за рік). На думку Пенсійного фонду, що викладена в

листі від 28.02.2011 р. № 3837/03-20, у таких випадках на суму премії ЄСВ не нараховують.

Нарахування ЄСВ здійснюється в межах

максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3. На нашу думку, максимальну величину для цілей обчислення ЄСВ слід розраховувати на день нарахування виплат (у нашому випадку — премії).

3

З 01.04.2011 р. по 30.09.2011 р. — 14400 грн.

За нормами

п.п. 4.3.2 Інструкції № 21-5 при визначенні максимальної величини бази нарахування ЄСВ будь-які премії у складі суми нарахованої заробітної плати враховуватимуться в першу чергу (далі йдуть винагороди за цивільно-правовими договорами та сума допомоги по тимчасовій непрацездатності).

 

Податок на доходи фізичних осіб

(ПДФО). Виходячи з положень п.п. 164.2.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, уключаються «доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)». При цьому норми п.п. 14.1.48 ПКУ передбачають, що до заробітної плати належать основна й додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

З цього випливає, що будь-які премії у складі заробітної плати обкладаються ПДФО відповідно до

п. 167.1 ПКУ за ставкою 15 % (17 %)4.

4

Ставка 17 % застосовується до суми перевищення десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 році — 9410 грн.).

Податок на прибуток.

Відповідно до п. 142.1 ПКУ до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають, зокрема, нараховані витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати й інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій5. Отже, у принципі, у складі витрат з податку на прибуток може бути враховано будь-які премії, однак при цьому необхідно звернути увагу на такі моменти.

5

Цей пункт, по суті, є аналогом п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток, тому з урахуванням положень ПКУ стосовно обліку преміальних виплат з податку на прибуток можна використовувати і старі роз’яснення представників офіційних органів, в яких порушувалися проблемні питання.

По-перше

, будь-які премії мають бути документально підтверджені. Так, п. 138.2 ПКУ передбачає: «Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу». А згідно з п.п. 139.1.9 ПКУ не включаються до витрат для цілей обчислення податку на прибуток витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку і нарахування податку.

На думку податківців, такими документами насамперед можуть бути ф. № П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника» і ф. № П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)» 6 (див.

наказ Мінстату від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної документації зі статистики праці»).

6

Див. консультацію «Чи включаються до валових витрат премії, виплачені до ювілейних дат» у газеті «Податковий, банківський, митний консультант», 2007, № 31.

Водночас податківці неодноразово підкреслювали, що для отримання права на витрати на підприємстві необхідно мати, як мінімум, Положення про преміювання. Оптимальний пакет документації щодо преміальних виплат наведено вище.

По-друге

, право на витрати виникає стосовно будь-яких премій, що виплачуються працівникам підприємства (систематичних і разових), оскільки жодних обмежень за видами преміальних виплат у ПКУ не встановлено. Це підтверджують і податківці (див. роз'яснення з Єдиної бази податкових знань):

 

Чи включаються до складу витрат премії працівникам?

(Консультує ДПАУ)

www.sta.gov.ua

від 1 квітня 2011 року

Водночас п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПКУ передбачено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (…

не включаються до складу витрат. — Прим. ред.). Згідно зі ст. 21 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 97 КЗпП визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм та гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Також на підприємстві може бути затверджено положення про преміювання працівників. Згідно зі ст. 12 КЗпП колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинними профспілковими організаціями, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності — представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.

Отже, якщо виплату винагороди передбачено трудовим договором, що укладається безпосередньо між працівником та власником, у розмірі, визначеному в колективному договорі або положенні про преміювання, платник податку згідно з п.142.1 ст.142 ПКУ має право включити зазначені виплати до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування

.

 

 

Зауважимо також, що раніше податківці давали добро на валові витрати, зокрема, стосовно таких премій:

— до свят (див.

консультацію «Чи включаються премії до державних свят, матеріальна допомога і нараховані на них соціальні внески до валових витрат підприємства» в газеті «Податковий, банківський, митний консультант», 2006, № 4);

— до ювілейних дат (див.

консультацію «Чи включаються до валових витрат премії, виплачені до ювілейних дат» у газеті «Податковий, банківський, митний консультант», 2007, № 31);

— за високі показники в роботі

(див. консультації «Виплата премії за високі показники в роботі» в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 41, «Сума премії за високі показники в роботі в розмірі, визначеному у трудовому договорі або в положенні про преміювання, включається до складу валових витрат» у журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 35);

— щоквартальна премія працівникам у розмірі, що перевищує суму основної зарплати

(див. консультацію «Щоквартальне преміювання працівників» у газеті «Податковий, банківський, митний консультант», 2008, № 39).

По-третє

, премії, що виплачуються пов'язаним особам7 згідно з п.п. 153.2.6 ПКУ, уключаються до витрат з обмеженнями. Так, відповідно до зазначених норм «не включаються до складу витрат витрати на оплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку оплату було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу витрат підлягає фактична сума оплати, але не більша, ніж сума, розрахована за звичайними цінами».

7

До пов’язаних осіб згідно з п.п. 14.1.159 ПКУ відносять, зокрема, фізичних осіб, стосунки між якими можуть впливати на умови чи економічні результати їх діяльності або діяльності осіб, яких вони представляють та які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:

фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль за платником податку;

посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім’ї.

У Податковій декларації з податку на прибуток премії можуть відображатися в різних статтях. Зокрема, систематичні премії виробничого характеру можна відобразити у складі собівартості реалізованої продукції в

рядку 05.1.2 «Прямі витрати на оплату праці» додатка СВ до рядка 05.1 декларації, а суми нарахованого ЄСВ на зазначені премії — у рядку 05.1.12 «Сума внесків на соціальні заходи» цього додатка8.

8

Зауважимо також, що процедура заповнення додатка СВ потребує роз’яснень офіційних органів, оскільки тут є дуже серйозна проблема. Так, у рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)», а отже, і в рядках 05.1.1 — 05.1.16 додатка СВ витрати мають відображатися за фактом реалізації робіт (кореспонденція Дт 901 — Кт 23), які в поелементному виразі (витрати на оплату праці, на соціальне страхування тощо) розписати неможливо.

Премії, що виплачуються загальновиробничому персоналу, та разові премії виробничого персоналу, на нашу думку, можна відобразити у статті

«Загальновиробничі витрати» рядок 06.1.1.1 «Витрати на оплату праці» додатка ЗВ до рядка 06.1 декларації (сума премії), рядок 06.1.1.2 «Внески на соціальні заходи» додатка ЗВ до рядка 06.1 декларації (сума ЄСВ, нарахованого на зазначені премії).

Премії адміністративного персоналу логічно показати у складі адміністративних витрат у

рядку 06.2.10 «Витрати на оплату праці» додатка АВ до рядка 06.2 декларації (сума премії), по рядку 06.2.11 «Внески на соціальні заходи» цього додатка (сума ЄСВ, нарахованого на ці премії).

 

Премії в бухгалтерському обліку

Згідно з

п. 2 розділу IV «Особливості формування собівартості будівельно-монтажних робіт за договором підряду» Методрекомендацій щодо БМР: «…до статті «Прямі витрати на оплату праці» включаються витрати на основну та додаткову заробітну плату, заохочувальні, компенсаційні та інші грошові виплати робітникам (включаючи нештатних) та лінійному персоналу (начальникам дільниць, виконавцям робіт, майстрам, механікам дільниць тощо), у разі включення їх до складу бригад, зайнятих на будівельно-монтажних роботах (включаючи розвантаження на приоб'єктному складі будівельних матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання й переміщення їх вручну від приоб'єктного складу до робочої зони), нараховані згідно з формами і системами оплати праці, що застосовуються у будівельній організації».

Серед переліку витрат на оплату праці, що включаються до цієї статті (тобто формують собівартість будівельно-монтажних робіт), зазначено, зокрема такі премії (див.

додаток 1 до Методрекомендацій щодо БМР):

1) систематичного характеру:

— пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій;

— премії та винагороди, у тому числі за вислугу років керівникам, професіоналам, спеціалістам і технічним службовцям будівельної організації, що мають систематичний характер;

2) разового характеру:

— премії, що виплачуються в установленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду;

— премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в експлуатацію у строк і достроково виробничих потужностей об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт тощо;

— премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;

— одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних і пам'ятних дат як у грошовій, так і в натуральній формі).

Водночас до цієї статті не включаються витрати на оплату праці робітникам (включаючи премії), зайнятим управлінням, обслуговуванням, ремонтом, технічним оглядом і технічним обслуговуванням власних та орендованих будівельних машин і механізмів. Ці витрати включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт у складі собівартості послуг відповідних структурних підрозділів будівельної організації (

п. 3.1 Методрекомендацій щодо БМР).

Інші премії згідно з

Методрекомендаціями щодо БМР відображаються в таких статтях (див. табл.1):

 

Таблиця 1

Порядок відображення в бухгалтерському обліку премій у будівельній організації

Включаються до складу:

загальновиробничих витрат (додаток 2 до Методрекомендацій щодо БМР)

адміністративних витрат (додаток 3 до Методрекомендацій щодо БМР)

витрат на збут (додаток 3 до Методрекомендацій щодо БМР)

Премії, що виплачуються:— працівникам апарату управління окремих виробничих підрозділів (керівникам, спеціалістам, професіоналам, технічним службовцям);— робітникам, які обслуговують апарат управління окремих виробничих підрозділів (операторам електронно-обчислювальних машин, телефоністам, двірникам, прибиральницям та ін.);— лінійному персоналу (начальникам дільниць, виконавцям робіт, майстрам, механікам дільниць та ін.), крім тих, яких уключено до складу виробничих бригад;— водіям та іншим робітникам, які обслуговують автомобілі

Премії, що виплачуються:— працівникам апарату управління будівельної організації, яка має статус юридичної особи (керівникам, професіоналам, спеціалістам, технічним службовцям);— робітникам, які здійснюють загальногосподарське обслуговування будівельної організації (телефоністам, телеграфістам, радіооператорам, операторам зв'язку, операторам електронно-обчислювальних машин, двірникам, прибиральникам та ін.);— водіям та іншим робітникам, які обслуговують легкові автомобілі;— іншому загальногосподарському персоналу

Премії, що виплачуються:— обслуговуючому персоналу при організації прийомів, конференцій та інших офіційних заходів;— персоналу, діяльність якого пов'язана зі збутом;— водіям легкового автотранспорту, що використовується працівниками відділу збуту

 

Як бачимо, згідно з

Методрекомендаціями щодо БМР для цілей відображення в бухгалтерському обліку має значення тільки склад персоналу, якому виплачується премія, однак при цьому не береться до уваги вид премії.

І хоча Мінфін приписав використовувати

Методрекомендаціі щодо БМР для цілей ведення бухгалтерського обліку будь-яким будівельним організаціям (див., зокрема, листи МФУ від 21.01.2011 р. № 23-13/507/0/6-11, від 28.03.2011 р. № 31-08410-07-10/8183), викладений підхід здається нам дуже спірним.

Так, у

п. 12 П(С)БО 18 зазначається, що витрати за будівельним контрактом уключають витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням цього контракту. А згідно з п. 4 розділу II «Класифікація витрат будівельної організації» Методрекомендацій щодо БМР до прямих витрат належать витрати, які може бути віднесено безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом.

У цьому ж дусі сформульовано і склад витрат за договором підряду (собівартість робіт за договором підряду)

в п. 8 розділу II «Класифікація витрат будівельної організації» Методрекомендацій щодо БМР — витрати на виконання будівельно-монтажних робіт, безпосередньо пов'язані з конкретним договором підряду (прямі витрати), а також витрати будівельної організації та управління, організацію та обслуговування будівельного виробництва (розподілені загальновиробничі витрати).

Тим часом навряд чи можна говорити, що разові премії (наприклад, до пам'ятної дати) може бути безпосередньо віднесено до конкретного об'єкта витрат. За логікою такі премії має бути або включено до складу елемента загальновиробничих витрат, або віднесено до інших витрат операційної діяльності.

І оскільки ця класифікація впливає, зокрема, на порядок оплати будівельних робіт, не виключено, що замовник не погодиться з викладеним у

Методрекомендаціях щодо БМР підходом і не побажає виплатити, наприклад, ювілейні премії працівникам у складі ціни будівельного контракту.

Зважаючи на це, бажано закріпити в наказі про облікову політику, у складі якої статті витрат обліковуються премії, що нараховуються працівникам будівельної організації.

 

Приклад:

Будівельна організація виплатила премії:

— за дострокове виконання виробничого завдання робітникам за контрактом № 1 — у розмірі 8000 грн.;

— до свята робітникам — у розмірі 2000 грн., адміністративному персоналу — у розмірі 10000 грн.

Виплати конкретним особам не перевищують 9410 грн. У наказі про облікову політику встановлено, що виробничі премії робітникам уключаються до собівартості будівельно-монтажних робіт, а премії до свята — до загальновиробничих витрат (робітникам) і до адміністративних витрат (адмінперсоналу). Порядок відображення зазначених витрат наведено в табл. 2.

 

Таблиця 2

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,грн.

Податковий облік (витрати)

дебет

кредит

1. Нараховано виробничу премію робітникам

23

661

8000

8000(1)

2. Нараховано ЄСВ з премії

23

657(2)

3082

3082(3)

3. Утримано ЄСВ з премії(4)

661

657

288

4. Утримано ПДФО з премії

661

641

1157

5. Нараховано премію до свята робітникам

91

661

2000

2000(3)

6. Нараховано ЄСВ з премії

91

657(2)

770

770(3)

7. Утримано ЄСВ із премії

661

657

72

8. Утримано ПДФО з премії

661

641

289

9. Нараховано премію до свята адміністративному персоналу

92

661

10000

10000(3)

10. Нараховано ЄСВ з премії

92

657

3852

3852(3)

11. Утримано ЄСВ з премії

661

657

360

12. Утримано ПДФО з премії

661

641

1146

13. Перераховано ЄСВ з премій

657

311

8424

14. Перераховано ПДФО з премій

641

311

2592

(1) Уключається до витрат у період визнання доходу від реалізації будівельних робіт за контрактом (п. 138.4 ПКУ). (2)

Оскільки окремого субрахунку для обліку розрахунків з ЄСВ не передбачено, підприємство може запровадити його самостійно, наприклад, обліковувати такі виплати на субрахунку 657 «Розрахунки за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». ЄСВ розраховано виходячи зі ставки для 52-го класу професійного ризику (код за КВЕД 45.21.1 «Загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи із заміни, реконструкції та відновлення») — 38,52 %. (див. п. 3.4 Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 р. № 30, і Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений постановою КМУ від 13.09.2000 р. № 1423). (3) Відноситься на витрати в період понесення (нарахування) — п. 138.5 ПКУ. (4) Для наочності тут наводиться утримання з кожної виплати, хоча у принципі утримання розраховуються виходячи із загальної суми доходу за місяць.

 

Разові та систематичні премії — облік при розрахунку середньоденної зарплати

При встановленні преміальних виплат потрібно брати до уваги, що вони по-різному враховуються в розрахунку середньоденної зарплати.

Зокрема, виходячи з

пп. 3, 4 Порядку № 100 до розрахунку середньоденної зарплати в усіх випадках її збереження включаються премії систематичного характеру та не враховуються разові премії. У цьому документі йдеться, зокрема, про такі преміальні виплати (див. табл. 3):

 

Таблиця 3

Облік премій при розрахунку середньоденної зарплати згідно з Порядком № 100

До розрахунку середньоденної зарплати

включаються

не включаються

— виробничі премії, за економію палива, електроенергії тощо(1)

 — премії разового характеру (наприклад, за успішне здавання фінансової звітності, до ювілейних дат, до відпустки тощо)

— винагорода за підсумками роботи за рік(2)

премії за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів та раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, уведення в експлуатацію виробничих потужностей та об'єктів будівництва(3)

(1) Якщо ці премії нараховуються за квартал і триваліший період, то до розрахунку середньоденної зарплати при обчисленні виплат за останні два календарні місяці роботи перед місяцем, в якому відбулася подія, з якою пов'язана відповідна виплата (за час відрядження, для вихідної допомоги, доплат при переведенні на легшу нижчеоплачувану роботу тощо) вони включаються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Якщо робочі дні в розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, то ці премії враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

(2) Уключається до середнього заробітку, якщо винагороду було нараховано в поточному році за минулий рік, шляхом додавання до заробітку за кожен місяць розрахункового періоду 1/12 цієї винагороди.

(3) За винятком таких премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результатами господарської діяльності.

 

При розрахунку середньоденної зарплати для соцстрахівських виплат згідно з

Порядком № 1266, зокрема, лікарняних і допомоги по вагітності та пологах ураховуються всі премії. Виняток становить ситуація, коли премію виплачено в місяці, в якому працівник увесь місяць (з 1-го по 1-ше число) був відсутній з поважної причини: хворів, перебував у відпустці по вагітності та пологах або у відпустці для догляду за дитиною до трьох років (до 6 років за медичним висновком). У цьому випадку згідно з п. 4 Порядку № 1266 місяць виключається з розрахункового періоду, і відповідно премія в розрахунку середньої зарплати участі не бере.

Крім того, якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з наведених вище поважних причин, для розрахунку середньої заробітної плати премії, що мають разовий характер, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу (

п. 9 Порядку № 1266). На це звернув увагу і Мінпраці в листі від 29.06.2006 р. № 422/020/99-06.

Отже, як зазначають фахівці, при нарахуванні разової виплати в місяці, в якому працівник:

— перебував у щорічній відпустці весь місяць або частково — премія до розрахунку середньої зарплати включається повністю;

— частину місяця хворів, а частину перебував у щорічній відпустці — премія при розрахунку середньої зарплати не враховується;

— частину місяця хворів, частину перебував у щорічній відпустці, а частину місяця працював — премія враховується пропорційно відпрацьованим робочим дням.

Отже, залежно від виду премії виплати, що розраховуються виходячи із середньоденної зарплати, на її суму будуть або збільшено, або зменшено.

Підсумуємо викладене

. За умови належного документального оформлення будь-які премії в обліку з податку на прибуток може бути включено до складу витрат. З позиції податкового обліку відмінність між систематичними та разовими преміями полягає лише в тому, що перші з них у складі собівартості будівельного контракту може бути віднесено до витрат з податку на прибуток лише в періоді визнання щодо нього доходу, тоді як разові премії належать до витрат періоду. Усі премії обкладаються ЄСВ та ПДФО.

У бухгалтерському обліку порядок відображення преміальних виплат залежить від посади працівника, якому виплачується премія, та від її виду. Разові премії не беруть участі в розрахунку середньоденної зарплати для виплат за

Порядком № 100, а систематичні — враховуються.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі