Виплата дивідендів: досвід судових спорів
Олена Уварова, юрист
| № з/п | Предмет спору | Позиція суду |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Статут господарського товариства обов’язково має містити інформацію про порядок розподілу | «4.1. <…> Підставою для прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів господарського товариства є порушення закону, які не може бути усунено. Такою підставою може бути відсутність в установчих документах тих відомостей, які згідно із законом повинні обов’язково в них міститися. Такими відомостями є відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок створення статутного (складеного) капіталу, порядку розподілу прибутку та збитків тощо, а також: для акціонерних товариств — <…> про строк та порядок виплати частини прибутку (дивідендів) один раз на рік за результатами календарного року» (Рекомендації Президії ВГСУ «Про практику застосування законодавства при розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. № 04-5/14) |
| 2 | Господарські товариства (за винятком акціонерних) можуть на власний розсуд визначати періодичність виплати дивідендів | «<…> чинне законодавство не встановлює будь-яких обмежень щодо змісту установчих документів відповідача в частині періодичності виплати дивідендів учасникам товариства, загальні збори учасників господарського товариства мають право вирішувати питання виплати дивідендів, а отже, рішення товариства про виплату дивідендів за результатами кварталу законодавству не суперечить» (постанова ВГСУ від 02.03.2010 р. № 5020-5/369) |
| 3 | Учасники госптовариства мають рівні права на отримання дивідендів. Виняток становлять лише власники привілейованих акцій в акціонерних | «2.23. Право на отримання частини прибутку акціонерного товариства належить кожному власнику акцій цього товариства. Законодавством переважне право на отримання частини прибутку надане лише власникам привілейованих акцій. Усі власники простих акцій мають рівні права на отримання дивідендів, якщо загальними зборами акціонерів прийнято рішення про спрямування прибутку (частини прибутку) на їх виплату. При цьому прибуток (частина прибутку) розподіляється між усіма акціонерами пропорційно кількості акцій, що їм належать. Тому рішення загальних зборів про нарахування і виплату дивідендів тільки одному або частині акціонерів, які не є власниками привілейованих акцій, порушує права інших акціонерів на отримання частини прибутку товариства» (Рекомендації Президії ВГСУ «Про практику застосування законодавства при розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. № 04-5/14) |
| 4 | Суд не може зобов’язати господарське товариство прийняти рішення про виплату дивідендів. Він може лише покласти обов’язок розглянути питання про розподіл прибутку на загальних зборах учасників | «<…> Право учасника товариства на отримання частини прибутку та відповідний йому обов’язок товариства здійснити виплату частини прибутку виникає тільки після прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату з чистого прибутку дивідендів» (рішення ВСУ від 04.10.2006 р.) |
| 5 | Суд може зобов’язати госптовариство виплатити дивіденди лише в тому випадку, якщо рішення про виплату дивідендів було прийняте загальними зборами, але тепер | «35. Господарські суди мають право приймати рішення про виплату акціонеру (учаснику) частини прибутку (дивідендів) лише в разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням. Якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства та втручатися в його господарську діяльність» (постанова Пленуму ВСУ від 24.10.2008 р. № 13 «2.22. <…> Прийняття господарським судом рішення про спрямування прибутку (частини прибутку) товариства на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду» (Рекомендації Президії ВГСУ «Про практику застосування законодавства при розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. № 04-5/14) |
| 6 | У разі несвоєчасної | «<…> Позивач на дату початку строку виплати дивідендів був акціонером, власником простих іменних акцій відповідача <…>, а отже, має право на отримання дивідендів. Відповідач свого обов’язку з виплати дивідендів у встановлений строк не виконав. Згідно зі ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання (а саме таким зобов’язанням є виплата дивідендів), на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом (постанова ВГСУ від 28.09.2010 р. № 6/591) |
