Будувати на землях оборони: так/ні.
Потрібне підкресліть
Лист Держкомзему України
від 04.04.2011 р. № 4931/17/8-11
<...>
Статтею 77 Земельного кодексу України встановлено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.
Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».
Згідно із статтею 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.
Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.
Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.
Разом з цим, дорученням Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 4889/3/1-07 зупинено операції з реалізації та передачі земель оборони (у тому числі під об'єктами нерухомості), крім операцій передачі у комунальну власність земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного та житлового призначення разом з цими об' єктами, до прийняття окремого рішення.
Голова комісії з проведення реорганізації Державного комітету України
із земельних ресурсів А. Кадомський
КОМЕНТАР
У листі, що коментується, порушено питання щодо
операцій передання у комунальну власність земель оборони під об'єктами соціально-культурного та житлового призначення разом з цими об'єктами. Держкомзем не заперечує щодо проведення таких операції на сьогодні, проте зовсім не вказує, як саме це зробити на практиці.Стаття 4 Закону України «Про використання земель оборони» від 27.11.2003 р. № 1345-IV
(далі — Закон про землі оборони) дозволяє використовувати землі оборони в господарських цілях:«...можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла
без зміни їх цільового призначення» (абз. 2 ст. 4).Отже, звідси виникає низка питань:
1.
Чи дійсно забудова на землях оборони без зміни цільового призначення ділянки суперечить поняттю «землі оборони», оскільки будівництво житла, безумовно, не є видом розміщення та постійної діяльності військових частин. Так, згідно зі ст. 1 Закону про землі оборони землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань.2.
Частина 3 ст. 77 Земельного кодексу установлює, що навколо земель оборони створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами використання. За відсутності зміни цільового призначення не зрозуміло, як та на якій підставі ліквідуватимуться ці зони в разі проведення будівництва на земельних ділянках, на яких ці зони розташовано?3.
Чи застосовуються у вказаному вище випадку норми (наприклад, ст. 21 Земельного кодексу), що містять негативні наслідки для суб'єктів нецільового використання землі?Нагадаємо, що 08.12.2010 р. набрав чинності
Закон України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про використання земель оборони» щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей» від 04.10.2010 р. № 2674-VI (далі — Закон № 2674), метою якого було спрощення будівництва житлових об'єктів на землях оборони.Законом № 2674
унесено зміни до ст. 4 Закону про землі оборони, присвяченої використанню цих земель для господарських цілей. Частина 2 ст. 4 Закону про землі оборони в її новій редакції передбачає, що землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального і доступного житла без зміни їх цільового призначення.У свою чергу, спрощення, пов'язане з будівництвом на землях оборони, полягає
у відсутності необхідності змінювати цільове призначення землі при будівництві на цих землях житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального і доступного житла .Раніше забудова на цих землях гальмувалася необхідністю згідно зі
ст. 20, 21 Земельного кодексу змінювати цільове призначення земельних ділянок. Спроба провести будівництво без зміни цільового призначення наражалася на чітку позицію судових органів, що визнавали відповідні договори недійсними (наприклад, постанова ВСУ від 10.02.2010 р. у справі № 2-7/2489-2008). Тепер же ч. 2 ст. 4 Закону про землі оборони дозволяє забудову без зміни цільового призначення.Однак
такі зміни не враховують низку інших норм законодавства і тому фактично не можуть бути застосовані на практиці .По-перше
, забудова на землях оборони без зміни цільового призначення ділянки логічно суперечить наведеному вище поняттю цих земель, оскільки будівництво житла, безумовно, не є видом розміщення та постійної діяльності військових частин.По-друге
, ч. 3 ст. 77 ЗК установлює, що навколо земель оборони створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами використання. За відсутності зміни цільового призначення не зрозуміло, як та на якій підставі ліквідуватимуться ці зони в разі проведення будівництва на земельних ділянках, на яких ці зони розташовано.І
по-третє, змінивши ч. 2 ст. 4 Закону про землі оборони, законодавець залишив чинними всі норми (наприклад, ст. 21 ЗК), що містять негативні наслідки для суб'єктів нецільового використання землі.
Юлія Ляшенко
