М. Рабінович: «Поєднуючи держслужбу і творчість...»
Сьогодні про ситуацію в будівельній галузі поговоримо з Михайлом Самуїловичем Рабиновичем, головним архітектором Харківської області, начальником Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, заслуженим архітектором України, який під час своєї короткої тижневої відпустки люб'язно погодився дати інтерв'ю нашому виданню.
Ред.: Михайле Самуїловичу, ми знаходимося у фірмі «Мир», якою Ви керували до переходу на адміністративну службу. Розкажіть трохи про неї.
М. С.:
Фірма «Мир» — одна з перших великих фірм в Україні, що повнопрофільно займається проектною діяльністю. В активі організації багато знакових об'єктів. Один з них — реконструйована Харківська філармонія, яка включена до програми ЄВРО та позиціонується сьогодні як найбільший в СНД музичний центр з цілодобовим режимом роботи. У Німеччині вже виготовлено найпотужніший в СНД орган для одного з трьох залів нової філармонії.Також нами було спроектовано реконструкції театру ім. Пушкіна (м. Харків), нової будівлі Харківського міськвиконкому, театру ім. Щепкіна (м. Бєлгород) і багато які інші нежитлові та житлові комплекси. Сьогодні фірмою керує Ірина Олександрівна Тун, яка також є засновником майстерні та разом зі мною 20 років визначає творчу політику організації.
Ред.: У межах програми ЄВРО Ви як головний архітектор області займаєтеся будівництвом буферної зони навколо м. Харкова. Яке її призначення?
М. С.:
Буферна зона є своєрідним майданчиком для зупинки вболівальників і туристів нашого міста, їх транспорту. Вона включає кемпінги, відділення медслужби, інформаційні бюро, кафе, заправки, зупинки автобусів, що возитимуть туристів до фанзон, на матчі, турмаршрутами.Для цієї зони навколо Харкова планується ще одне призначення — як у європейських країнах, зупинити у спекотний денний час великовантажні хури, які можуть зіпсувати новий асфальт, створювати затори у вузьких історичних районах міста тощо.
Ред.: Прийнято новий Закон про містобудування. Що Ви як держуправлінець, з одного боку, і як архітектор, з іншого боку, можете про нього сказати?
М. С.:
У цьому Законі дуже багато правильного. Правила гри вибудовуються, спрощено низку погоджувальних документів у сфері будівництва, проектування, отримання технічних умов. І адмінструктури, і будівельники, і проектувальники повинні звикати працювати за ними... Але поки що існує багато запитань із серії: а як?Наприклад, продекларовано, що об'єкти I — III категорій не потребують експертиз. Відповідно до чинних ДБН, де є категорійність будівель, це практично все, включаючи 9-, 10-поверхові будівлі. І ми розуміємо, що при тій кількості різних проектувальників (ліцензованих та неліцензованих) існує велика небезпека. Однак Закон передбачає іншу, відмінну від ДБН, класифікацію категорій складності, але ця нова методика поки що відсутня.
Одним із передбачених Законом заходів, що спрощують для забудовників проектно-будівельний процес, є виключення такого документа, як містобудівне обґрунтування, що потребувало значної кількості погоджень у різних інстанціях. Законом запроваджено новий документ — містобудівні умови та обмеження, який, до речі, готуватиметься управлінням архітектури. Обсяг цього документа буде лише кілька аркушів, строк на його підготовку — не більше п’яти днів.
Ред.: Новий Закон про містобудування запровадив таке поняття, як зонінг. Що означає це поняття?
М. С.:
Зонінг — поняття, яке запровадив Закон про містобудування, нове для нас, але вже традиційне в інших європейських країнах.Зонінг розробляється на підставі генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території під містобудівні потреби.
Невід'ємною частиною зонінгу є проект землеустрою.
Зонінг розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людей, захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до цього документа визначаються функціональне зонування територій, вимоги до типу та характеру забудови, що враховують конкретні місцеві умови.
Дуже важливими є визначення відповідності забудованих та вільних територій, розподіл та розміщення житлових, промислових і рекреаційних зон з урахуванням природного середовища, забезпечення інженерної та транспортної інфраструктури.
Одним з елементів зонінгу є містобудівний кадастр, що має служити ефективним інструментом у роботі адміністративного апарату, інвесторів, забудовників з усіх питань містобудівної сфери. Будь-який інвестор через мережу Інтернет зможе ознайомитися з матеріалами кадастру, дізнатися, зайнята чи вільна вибрана ділянка, про наявність інженерних комунікацій, межі ділянки, цільове призначення, містобудівні обмеження тощо.
Ред.: А що Ви можете сказати про пам'ятки архітектури?
М. С.:
У зв'язку з тим, що в законодавчій сфері охорони пам'яток за останні роки функції управлінь культури та управління містобудування частково дублювалися, почали виникати певні проблеми, пов'язані з реалізацією охорони пам'яток.Тому в Харківській області — одній із перших в Україні — підготовлено програму з чіткого розподілу повноважень з питань містобудівної та культурологічної сфери. Функції архітекторів та культурологів сьогодні успішно розділено.
Ми бачимо, в якому стані перебувають наші пам'ятки. У межах ЄВРО намагаємося знайти кошти для реставрації та реконструкції пам'яток, що беруть участь у формуванні турмаршрутів. На балансі нашого Управління близько 35 пам'яток, якими ми опікуємося. Провадиться значна діяльність, пов'язана з охоронними зонами, паспортизацією. Звичайно, відсутність фінансування не дозволяє повною мірою вирішувати комплекс питань у сфері охорони пам’яток.
Ред.: З 2010 року Управлінню архітектури передали функції координації будівельного комплексу. Як триває робота?
М. С.:
Робота з будівельним комплексом у період кризи — справа невдячна.У період підйому активності будівельного ринку забудовники рідко зверталися по допомогу до обласної адміністрації.
Інвестиційний клімат був сприятливий, стійко зростала ціна. У період економічної кризи будівельники страждають першими.
У будівельному комплексі задіяно колосальну кількість людей, є будівельні матеріали, енергетика, інженерія, є ті, кому потрібні житло, офіси... Усі вони теж постраждали в період кризи.
І як наслідок — від нас чекають термінового вжиття заходів з добудовування «недобудів» різного ступеня готовності. Сьогодні мільйони квадратних метрів стоять покинуті, це закопані гроші та нереалізовані потреби людей у всіх сферах діяльності.
Було прийнято низку документів щодо реанімації цієї сфери. Відверто скажемо, не всі вони працюють. З великого пакета антикризових документів
програму «Доступне житло» розкручено найбільше. Разом з Фондом сприяння молодіжному будівництву, з Асоціацією будівельників програму розроблено та прийнято в Харківській області. У Харкові найактивніше працює з черговиками за цією програмою ВАТ «Трест Житлобуд-1». Один будинок було здано наприкінці 2010 року, другий — у 2011 році, сьогодні готуються до здавання ще два об’єкти.Суть програми проста — «70 на 30». Власник оплачує 70 % вартості житла, держава — 30 %. Ведеться робота з банками зі зниження процентних ставок на кредити і для забудовників, і для черговиків. Банки почали працювати із заставним майном. На законодавчому рівні знято всі проценти на розвиток міської інфраструктури для забудовників, які беруть участь у програмі «Доступне житло».
На виконання цієї програми Харків виділив 5 млн грн., зараз депутати обласної ради готують таке саме рішення.
Ці кошти спрямовуватимуться не лише на купівлю житла, а й на будівництво підвідних інженерних мереж. Ведеться робота з інженерними службами щодо зниження вимог до техумов.
На другому етапі програми доступного житла держава виділила земельні ділянки під будівельні майданчики. Земля під програму віддається безкоштовно, також планується максимально знизити вартість підвідних інженерних комунікацій.
Розробляється універсальний проект доступного житла з оптимальними містобудівними, архітектурними, будівельними, інженерними параметрами.
Усі учасники будівельного комплексу очікують наприкінці травня початку серйозного державного фінансування.
Інтерв'ю: Юлія Ляшенко,
Вікторія Петрушина
