Теми статей
Обрати теми

Щодо тлумачення понять «відповідний сертифікат» та «клас наслідків (відповідальності)»

Редакція ББ
Лист від 04.10.2011 р. № 7/33-12605

Щодо тлумачення понять «відповідний сертифікат» та «клас наслідків (відповідальності)»

 

Лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.10.2011 р. № 7/33-12605

 

<...> Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розглянуло лист <...> і в межах компетенції повідомляє.

І. Відповідно до пункту 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 р. № 557, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності — шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

На сьогоднішній день питання сертифікації врегульовано Законом України «Про архітектурну діяльність» та постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури», якою передбачено, що сертифіковані повинні бути відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, — архітектор, інженер-проектувальник, інженер технічного нагляду та експерт, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра за напрямом професійної атестації, мають стаж роботи за фахом не менш як три роки, або не здобули такої освіти, але мають стаж роботи у сфері містобудування не менш як десять років.

II. Поняття «Клас наслідків (відповідальності)» будівель та споруд розкрите положеннями ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», які розроблені з урахуванням положень міжнародних документів: ISO 2394:1994 ((General principles on reliability for structures» («Загальні принципи забезпечення надійності конструкцій»); EN 1990:2002 «Eurocode-Basis of structural design» («Основи проектування конструкцій»); ГОСТ 27751-88 (СТ СЭВ 384-87) «Надежность строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету».

Відповідно до п. 5.1.1 ДБН В.1.2-14-2009 «класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд визначаються рівнем можливих матеріальних збитків і (або) соціальних втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або із втратою цілісності об'єкта». Інакше кажучи, мова йде про можливі наслідки від руйнування або припинення експлуатації вже побудованого об'єкта і відповідно про потенційну ступень відповідальності суб'єктів, що беруть участь у його будівництві.

 

Заступник Міністра Д. Ісаєнко

 

КОМЕНТАР

 

Мінрегіон у своїх роз'ясненнях уточнив деякі положення нормативно-правових актів, які вимагали дещо розширеного тлумачення. Так, зокрема, відповідно до п. 7 постанови КМУ «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності» від 27.04.2011 р. № 557 (далі — Постанова № 557) під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності — шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Чомусь у вищезазначеній нормі не зовсім «коректно» виписали положення щодо сертифіката, а саме: який сертифікат мається на увазі під «відповідним»? Більшість суб'єктів містобудування, звісно, обізнані, що існує постанова КМУ «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури» від 23.05.2011 р. № 554. Цей документ визначає саму процедуру проведення професійної атестації, а також містить перелік відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури. До них належать: архітектор, інженер-проектувальник, інженер технічного нагляду та експерт, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра за напрямом професійної атестації, мають стаж роботи за фахом не менш як три роки, або не здобули такої освіти, але мають стаж роботи у сфері містобудування не менш як десять років.

Отже, під «відповідним» сертифікатом, який повинен мати експерт у разі визначення категорії складності об'єкта будівництва, мається на увазі саме кваліфікаційний сертифікат, який отримується після проходження процедури професійної атестації.

Нагадаємо, необхідність проходження відповідальними виконавцями професійної атестації передбачена ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 р. № 687-XIV та ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі — Закон № 3038).

Якщо вищезазначене питання стосувалося суб'єктів містобудування», інше питання, яке викликало деякі нарікання у фахівців, виникло відносно об'єктів будівництва. А точніше некоректної «гри слів» у деяких положеннях нормативно-правових актів, які регулюють діяльність у сфері містобудування. Так, зокрема, відповідно до ст. 32 Закону № 3038 категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Ця ж норма віднайшла своє відображення у п. 3 Постанови № 557. Зрозуміло, що сам об'єкт жодних наслідків не може мати— для цього, щонайменше, має відбутися його спорудження. Що ж до відповідальності, то вона узагалі може виникати лише у суб'єктів містобудування.

Мінрегіон у своїх роз'ясненнях наводить, що поняття «клас наслідків (відповідальності)» будівель та споруд розкрите положеннями ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій і основ» (далі — ДБН В.1.2-14-2009). Зокрема, відповідно до п.п. 5.1.1. ДБН В.1.2-14-2009 класи наслідків (відповідності) будівель і споруд визначаються рівнем можливих матеріальних збитків і (або) соціальних витрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або зі втратою цілісного об'єкта. Отже, наслідки (відповідальність) саме об'єктів будівництва були передбачені ще у ДБН. Утім, на практиці це питання має належне застосування. Тобто під відповідальність підпадають суб'єкти містобудування, а можливі наслідки настають від настання певної дії: руйнування або припинення експлуатації вже побудованого об'єкта. До речі, ще раніше до набуття чинності ДБН В. 1.2-14-2009 мовні «недоречності» було зафіксовано у ГОСТ 27751-88 «Надежность строительных конструкций и оснований», де йшлося про рівень відповідальності саме будівель та споруд.

 

Яна Брусенцова

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі