Теми статей
Обрати теми

Сьогодення — це подих майбутнього...

Редакція ББ
Стаття
img 1

Сьогодення — це подих майбутнього...

 

Коли у березні набрав чинності новий Закон «Про регулювання містобудівної діяльності», майже повністю змінилась дозвільна система у сфері містобудування. Нова документація, нові процедури, нові терміни — усе це потребує уточнення, роз’яснення та відпрацювання на місцях.

До нашої редакції завітав Голова Держархбудінспекції України Рибак Олександр Володимирович, який люб’язно відповів на наші запитання.

 

 

— Олександре Володимировичу, нещодавно було прийнято пакет нормативних документів, що кардинально змінюють дозвільну процедуру регулювання у сфері будівництва. За вашою оцінкою, наскільки на сьогодні новий механізм видачі-отримання дозвільних документів «запрацював», чи дійсно це спростило життя будівельним компаніям?

 

— Першим, і, на мій погляд, революційним документом у нашій галузі, став

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який докорінно змінив підходи у містобудуванні. Саме він підняв статус генеральних планів і поняття «планування» населених пунктів до рівня закону. Тобто зараз спочатку планування, потім будівництво, а не навпаки — спочатку земельна ділянка, а потім зміни до генерального плану і будівництво зі скандалами і порушеннями. Розумію, що розробити генеральні плани та детальні плани територій на всі українські міста та села — робота велика, кропітка та дуже дорога, але без цього ми у сфері містобудування не зможемо рухатись у напрямку розвитку. Давайте пригадаємо, як будівництво відбувалось в останні роки, спочатку замовник відводив правдами та неправдами будь-яку земельну ділянку, а потім починав вносити зміни до Генерального плану, щоб побудувати на ній те, що запланував. При цьому, згідно з діючим генпланом, там повинні були бути дитячий садочок, школа, лікарня, магазин або спортивний майданчик для цілого мікрорайону. Але замовнику потрібно було побудувати, наприклад, житло. I він будував, незважаючи на те, що у міста плани на цю ділянку були інші. I так місто перетворювалось на «лоскутну ковдру», зрозуміти логіку чого дуже важко.

Зараз ситуація протягом кількох років, я впевнений, повинна змінитися. Спочатку детальний план території з функціональним призначенням майбутнього об’єкта будівництва та приблизними параметрами, потім — земельна ділянка з аукціону разом з попередніми передпроектними наробками і частиною міста у вигляді інженерних мереж... Це в ідеалі. Поки ми тільки готуємось до впорядкування нашої містобудівної галузі.

Після того, як

Закон набрав чинності, Кабінетом Міністрів України та Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ було прийнято низку нормативних документів (близько 30), які регулюють роботу галузі. Iз значущих — це постанови про архітектурно-будівельний контроль та його здійснення у сфері будівництва та ЖКГ, нові порядки отримання дозволів на початок будівельних, підготовчих робіт та введення в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Треба сказати, що ці документи значно спростили систему отримання дозвільних документів з одного боку, а з іншого підвищили особисту відповідальність проектних, підрядних організацій та замовника будівництва. Так, для будівництва об’єктів I — III категорій складності державна комплексна експертиза не є обов’язковою (за винятком об’єктів, побудованих за державні кошти). I тепер замовнику не треба збирати купу підписів на розпорядженні про початок будівельних робіт, а треба тільки заповнити відповідну декларацію. Розпочинати роботи можна з моменту реєстрації декларації. Але інспекція Держархбудконтролю має право перевірити наявність відповідних документів у будь-який момент після реєстрації декларації і, якщо замовник їх не має, то отримує штрафні санкції...

 

— ДАБI у своїй діяльності взаємодіють з органами внутрішніх справ, прокуратури та іншими правоохоронними та контролюючими органами. У чому саме полягає така взаємодія? Чи мають право інспекції передавати до органів прокуратури, органів дізнання і досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину?

Так. У разі виявлення факту самочинного будівництва об’єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об’єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування. Також інспекції у своїй діяльності взаємодіють з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, державної статистики, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Відповідно до

п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553 (далі — Порядок № 553. — Прим. ред.), посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій (за погодженням їх керівниками), фахівців науково-дослідних, дослідно-конструкторських, експертних та проектних установ та отримувати в установленому законодавством порядку від них інформацію та документи, необхідні для здійснення архітектурно-будівельного контролю.

 

— Під час перевірок ДАБI може використовувати аудіо- та відеотехніку. Чи є обов’язковою згода суб’єкта господарювання (який перевіряється) на це? I чи є обов’язковою присутність представника суб’єкта господарювання (який перевіряється) при цьому?

 

— Відповідно до

п. 11 Порядку № 553, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Такий контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об’єкт будівництва. У разі фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки працівник попереджає суб’єктів містобудування.

 

— Олександре Володимировичу, як відомо, ДАБI

можуть зупиняти будівельні роботи на будмайданчику. В якому порядку може бути оскаржене таке рішення інспекторів (у який саме спосіб, в який строк та в якому органі)?

 

— У

статті 41 Закону «Про врегулювання містобудівної діяльності» зазначено, що постанови інспекцій ДАБК можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, у нашому випадку — це міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, або до суду. Суб’єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу ДАБК.

 

— Чи дійсно сьогодні ДАБI не приймає в експлуатацію об'єкти житлово-цивільного призначення, в яких не виконані заходи щодо безперешкодного доступу інвалідів до зазначених об'єктів?

 

— Так. Питання створення безбар’єрного середовища зараз стоїть дуже гостро. Наші міста, здебільшого, є зручними для здорових молодих чоловіків. Ми забуваємо, що є люди, можливості яких обмежені. I це не тільки інваліди на візках, а й люди з частковою чи тимчасовою інвалідністю, люди похилого віку і молоді батьки з дитячими візками, маленькі діти, вагітні жінки, люди з надлишком ваги щодо. Якщо подивитися, то 50 % населення — це люди з обмеженими можливостями. I ми, як цивілізована держава, повинні створити рівні умови доступності для всіх.

Наше сьогоднішнє законодавство дозволяє робити простір комфортним. I державні будівельні норми передбачають влаштування пандусів, контрастних смужок, ліфтів, тощо, але як все це виконується на практиці... Розповсюджена точка зору замовника «у мене в домі інваліди не житимуть», і це означає, що молодим людям важко буде пересуватися з дитячими візками, а людям похилого віку та з надлишком ваги важко дістатися до житлових помешкань.

Ми в своїй роботі стикаємось з тим, що умови ДБН виконуються формально, що люди, які проектують і будують, просто не розуміють, навіщо це робити і як правильно це робити. Подивіться, пандуси побудовано майже на всіх новобудовах, але користуватися ними або незручно, або неможливо.

Тому позиція Державної інспекції відносно створення безперешкодного середовища достатньо жорстка. Ми розіслали листи до наших територіальних органів з вимогою не приймати в експлуатацію об’єкти, на яких не передбачені засоби для доступу маломобільних груп населення. Але основним завданням Iнспекції зараз є навчити будівельників і проектувальників «бачити» рішення проблеми доступності, відчувати її важливість і знаходити відповідні рішення. Саме тому під егідою iнспекції разом із Національною асамблеєю інвалідів України проводяться навчальні семінари, спільні перевірки об’єктів будівництва. Безумовно, у інспекції є важелі впливу як на будівельні організації, так і на проектні й у разі, коли умови створення безбар’єрного середовища не виконуються, ми будемо позбавляти порушників ліцензій.

 

— При веденні будівельних робіт самочинно не завжди забезпечуються вимоги щодо пожежної, екологічної, санітарно-епідеміологічної безпеки. Крім того, мають місце випадки самочинного перепланування квартир у багатоквартирних житлових будинках, що загрожує втратою їх міцності, стійкості та експлуатаційної надійності.

Олександре Володимировичу, скажіть, будь ласка, як із цим працює ДАБI?

Чи потрібно для перепланування квартири отримувати дозвіл на здійснення будівельних робіт від ДАБI?

 

— Хочеться нагадати, що самочинне будівництво — є злочином уже само по собі. Але, наприклад, до 1992 року індивідуальні житлові будинки не вводили в експлуатацію, але проектну документацію ніхто не відміняв. Якщо людина вирішила побудувати собі будинок і вона турбується про особисту безпеку і комфорт, то навряд чи це буде самовільне будівництво. Людина звертається до проектної організації, замовляє документацію. А проектна організація, яка цінує свою ліцензію, не буде порушувати вимоги пожежної, санітарно-екологічної та іншої безпеки.

Безумовно, випадки бувають різні. I ми оперативно реагуємо на сигнали про самочинне будівництво — накладаємо штрафи. Зупиняємо будівництва, вимагаємо привести в належний вигляд приміщення та ділянки.

Відповідно до

п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ № 572 від 08.10.92 р., власники, орендарі приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень за відповідними проектами, але без обмеження інтересів інших громадян, які там проживають, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку. Проектно-кошторисна документація щодо здійснення перепланування приміщень погоджується з органами місцевого самоврядування.

 

— Відповідно до

п. 2.1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст» від 07.07.2011 р. № 109 містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури.

Які органи маються на увазі, ураховуючи, що раніше їх було конкретизовано: це виконавчі органи сільських, селищних, міських рад — у разі розташування земельної ділянки в межах населеного пункту; а також місцеві держадміністрації — у разі розташування земельної ділянки за межами населеного пункту?

 

— Зараз ситуація не змінилась. Містобудівні умови і обмеження надаються виконавчими органами і місцевими органами влади, а конкретніше, обласними, районними і місцевими органами містобудування та архітектури.

 

— Хто буде проводити технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта та складати за його результатами звіт, як того вимагає

наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкції та інженерних мереж» від 24.06.2011 р. № 91 (далі — наказ № 91. — Прим. ред.)?

 

— Це будуть організації, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, з визначенням переліку робіт щодо обстеження і оцінки технічного стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж (визначення параметрів і характеристик матеріалів і конструкцій із застосуванням спеціального устаткування, приладів та апаратури на об’єктах і в лабораторіях), згідно з

наказом Мінрегіонбуду № 47 від 27.01.2009 р.

Можу додати, що технічне обстеження — це спеціалізований процес, який потребує спеціального обладнання. А у нас останнім часом почастішали випадки, коли конструкції обстежують тільки візуально. Та у тій сфері ми виступаємо за професійний підхід до технічного обстеження будівельних об’єктів.

 

— При складанні Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта виконавцем може бути надано рекомендації щодо усунення виявлених недоліків.

Складові рекомендацій, наведені у

наказі № 91, не є вичерпними, тому якими ще нормами буде керуватися виконавець при їх складанні у разі необхідності?

Протягом якого терміну забудовники повинні будуть усувати виявлені недоліки?

 

У нас діють державні будівельні норми та правила. I якщо за результатами проведеного технічного обстеження об’єкта, стан якого оцінюється як непридатний до нормальної експлуатації або аварійний, замовнику слід виконати роботи згідно з рекомендаціями.

Але

наказ № 91 стосується тільки індивідуальних житлових та інших об’єктів I — III категорій, тому час усунення помилок не регламентується. На великих об’єктах підвищеної категорії складності ситуація інша. Там забудовник зацікавлений усунути помилки якомога швидше, тому що це інвестиційні гроші, а без усунення недоліків об’єкт не можна ввести в експлуатацію.

 

— Відповідно до

постанови КМУ «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 13.04.2011 р. № 461 (далі — Порядок № 461 — Прим. ред.) декларація про готовність об'єкта до експлуатації приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. У той же час цей же Порядок передбачає, що замовник має подавати її особисто або надсилати до ДАБI та її територіальних органів.

Олександре Володимировичу, скажіть, будь ласка, куди саме має звертатися замовник: до дозвільного офісу чи безпосередньо до відповідної інспекції?

 

— Iнспекції ДАБК забезпечують участь посадових осіб у роботі дозвільних центрів. Такі центри відкрито на всій території України. Замовники можуть звертатися і безпосередньо до територіальних інспекцій, і до дозвільних центрів.

Згідно з

пп. 18, 23 Порядку № 461, п. 8 Порядку виконання та п. 9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466, замовник може подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до інспекції архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації.

 

— Олександре Володимировичу, зараз багато говорять про розробку Містобудівного кодексу. Що собою являє цей документ? Яка його функція? Коли планується його прийняття?

 

— У першому читанні Містобудівний кодекс було прийнято 30 червня 2011 року. Це масштабний документ, який визначає напрямки розвитку містобудівної політики в цілому. I його основною метою є створення сприятливих умов для подальшого розвитку містобудівної діяльності, залучення інвесторів та населення до процесу розвитку населених пунктів, упорядкування розвитку територій, підвищення рівня гарантій для інвестицій у будівництво.

У цілому Кодекс, окрім основних принципів містобудівної політики, визначає склад регіональних та місцевих правил забудови, порядок розміщення об’єктів будівництва та надання відповідних даних на проектування об’єктів, положення стосовно проведення громадського обговорення та багато інших порядків та положень, які зараз визначаються окремими нормативними документами. Містобудівний кодекс, якщо казати простою мовою, — це Біблія містобудування, де зібрані та узгоджені між собою всі нормативні документи, які стосуються галузі містобудування, архітектури та будівництва. На сьогодні проект Містобудівного кодексу готується до подання Верховній Раді на друге читання.

 

Інтерв’ю: Ірина Шиповська

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі