Довготривалі контракти у світлі ПКУ

Довготривалі контракти у світлі ПКУ

Юлія Єгорова, консультант

 

Як правило, виконання БМР забирає багато часу, часто більше року, а контракт на їх виконання за Податковим кодексом буде довгостроковим.

Тут існують свої нюанси нарахування доходів, витрат, податку на прибуток, ПДВ. У цій статті розглянемо їх на конкретних прикладах.

 

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

 

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

П(С)БО 2

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87.

П(С)БО 16

— Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом МФУ від 31.12.99 р. № 318.

МСБО 11

— Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 11 «Контракти на будівництво».

Методичні рекомендації № 573

— Методичні рекомендації щодо формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджені наказом Мінрегіонбуду від 31.12.2010 р. № 573.

 

Перевіримо свій контракт на довготривалість...

Розділом III ПКУ

передбачено особливий порядок обкладення податком на прибуток доходів від довготривалих контрактів. Цей порядок є обов’язковим до застосування для довготривалих контрактів, що підпадають під визначення, надане в п. 137.3 ПКУ. Раніше, у період дії п.п. 7.10.1 Закону про податок на прибуток, теж існував особливий порядок оподаткування довгострокових контрактів, але його можна було застосовувати добровільно. Порівняємо старі та нові критерії довгострокового контракту:

 

Критерії	Закону про податок на прибуток (п. 7.10)	ПКУ (п. 137.3)
Предмет контракту	Виготовлення, будівництво, установлення або монтаж основних фондів замовника чи їх складових частин, а також створення нематеріальних активів, пов’язаних з таким виготовленням, будівництвом, установленням або монтажем	Виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим технологічним циклом виробництва
Строк контракту	Від 9 місяців	Від 12 місяців (одного року)
Періодичність передачі вироблених товарів, виконаних етапів робіт, наданих послуг	Будь-яка ( Законом про податок на прибуток не визначено)	Узагалі не повинна передбачатися довготривалим контрактом. Передача результату виконання контракту здійснюється одноразово після завершення контракту

　

Як бачимо, поняття довготривалого контракту дуже змінилося.

З одного боку

, предмет контракту тепер визначено максимально широко — це можуть бути будь-які товари, роботи й послуги, тоді як раніше предметом довгострокового контракту могли бути лише основні фонди замовника чи нематеріальні активи, знову ж таки пов’язані зі створенням цих основних фондів.

З іншого боку

, додано істотну умову, що помітно звужує коло контрактів, які підпадають під особливий порядок оподаткування, — це відсутність у контракті застережень про окремі етапи, на які поділяються роботи за контрактом і за якими товари, роботи або послуги передаються замовнику.

Наприклад, якщо в контракті застережено умову, згідно з якою підрядник передає замовнику виконані етапи робіт за контрактом щокварталу, двічі на рік, щороку, раз на два роки чи з будь-якою іншою періодичністю, то такий контракт за визначенням

не підпадає під дію особливого порядку оподаткування. Формально навіть розподіл виконання робіт лише на два етапи, один з яких уключає, наприклад, 95 % робіт, а другий є завершальним та складає лише 5 % всього обсягу робіт, уже дозволяє говорити про те, що доходи за таким контрактом оподатковуватимуться в загальному порядку. Зрозуміло, це приклад крайнього випадку, який можна брати за основу лише тоді, коли інакше уникнути оподаткування за правилами п. 137.3 ніяк не вдасться. В інших же випадках потрібно дотримуватися правила «золотої середини» та розбивати процес виконання довготривалого контракту і приймання-здавання виконаних БМР на етапи розумної тривалості.

Краще, якщо тривалість кожного етапу буде менше року, хоча це й не обов’язково, але така тривалість етапів приверне менше уваги перевіряючих до таких контрактів.

І нарешті, змінено поняття строку довготривалого контракту. З 1 квітня 2011 року довготривалими вважаються контракти з технологічним циклом тривалістю

більше року.

Очевидно, що при зміні поняття довгострокового контракту деякі контракти, які вже виконуються станом на 1 квітня 2011 року, але за визначенням

п. 7.10.2 Закону про податок на прибуток довгостроковими не вважалися, з 1 квітня 2011 року можуть підпасти під нове визначення довготривалих контрактів. Відповідь на запитання про те, як діяти в таких випадках, заслуговує на окрему статтю, а поки що поговоримо тільки про нові правила.

 

Технологічний цикл.

Окремо слід розібратися з тим, що таке «технологічний цикл». Очевидно, що це поняття не тотожне бухгалтерському операційному циклу, визначеному в п. 4 П(С)БО 2.

Виробництво БМР складається з одного процесу або декількох будівельних процесів різної складності з різними параметрами. Найраціональніші комбінації робіт і процесів об’єднуються в технологічні цикли. У кожному технологічному циклі є, як правило, один провідний будівельний процес, якому підпорядковано інші, другорядні процеси. Технологічні цикли мають певний порядок і тривалість їх виконання. Залежно від кількості циклів у виробничому процесі спорудження будівель технології можуть бути двоциклічні, трициклічні та багатоциклічні. І нарешті, найголовніший момент для цілей оподаткування: параметри технологічних циклів є підґрунтям для розробки різної документації щодо організації та управління будівництвом — проектної, договірної, бухгалтерської тощо. Отже, якщо тривалий процес виконання БМР можна розбити на такі технологічні цикли і якщо є можливість після закінчення кожного циклу складати акти приймання-передачі проміжних результатів БМР замовнику, то в цьому випадку нам легко вдасться уникнути обов’язкового застосування особливого порядку оподаткування довготривалих контрактів. При цьому тривалість кожного циклу не повинна перевищувати 12 місяців. Наприклад, процес будівництва будівлі цеху можна розбити на такі етапи: улаштування котловану, зведення стін, улаштування покрівлі, установлення вікон і дверей, внутрішні роботи тощо, а потім передбачити передачу замовнику кожного етапу робіт окремо. Звичайно, це може бути не зовсім зручно на практиці, але іншого виходу немає, якщо замовник хоче отримати право на податковий кредит з ПДВ раніше, ніж настане момент повного виконання контракту.

Операційний же цикл охоплює період від моменту придбання запасів до моменту отримання грошей від реалізації продукції, виготовленої з цих запасів. Увесь довготривалий контракт у цілому є одним операційним циклом. А технологічний цикл — це лише одна зі складових цього операційного циклу. Якщо операційний цикл (довготривалий контракт) включає декілька технологічних циклів, причому кожен з них має тривалість менше року, то такий контракт у цілому може виконуватися декілька років, проте, незважаючи на це, його оподаткування вестиметься за загальними правилами.

 

Висновки.

А тепер підсумуємо викладене. Під дію пп. 137.3 і 138.2 ПКУ підпадають лише ті будівельні контракти, за якими:

1) не передбачено поетапної передачі результатів БМР, тобто результат виконання БМР передається замовнику один раз після закінчення всього фронту робіт;

2) технологія виконання БМР передбачає наявність хоча б одного технологічного циклу тривалістю більше одного року (або 12 місяців).

Саме про такі довготривалі контракти і йтиметься в наступних розділах статті. Щоб контролюючим органам при перевірці було легко ідентифікувати будівельний контракт як довготривалий, автор рекомендує чітко застерігати в договорі наявність або відсутність поетапного здавання результатів БМР, а також додавати до контракту документи, що підтверджують конкретну

планову (чи очікувану) тривалість технологічних циклів БМР, які виконуються за цим контрактом БМР. Це може бути технологічна картка БМР, графік виконання робіт або інші подібні документи, в яких зафіксовано етапи БМР і строки їх виконання. Крім цього, фактичну тривалість технологічних циклів підтверджують бухгалтерські документи: акти на списання ТМЦ, наряди на виконані роботи, акти виконаних робіт субпідрядників тощо, з яких можна побачити, які роботи вже фактично проведено.

 

Податок на прибуток

Правила обкладення довготривалих контрактів податком на прибуток визначено в

пп. 137.3 і 138.2 ПКУ: п. 137.3 регулює правила визначення доходів, а п. 138.2 — правила визначення витрат у зв’язку з виконанням довготривалих контрактів. Ці норми ПКУ стосуються лише платників податків — виконавців довготривалих контрактів.

Особливий порядок визначення

доходів виконавця за довготривалими контрактами полягає в тому, що:

1) доходи за таким контрактом його виконавець нараховує самостійно, не очікуючи факту реалізації замовнику результатів виконаних БМР;

2) доходи нараховуються за результатами кожного звітного періоду, тобто щокварталу станом на останній день звітного кварталу;

3) сума нарахованого доходу

визначається розрахунково пропорційно ступеню завершеності контракту, тобто питомій вазі витрат, здійснених у звітному податковому періоді, у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які має бути надано.

Якщо з першими двома пунктами жодних труднощів немає, то третій заслуговує на набагато уважніший розгляд. Не зовсім зрозуміло, чому в

п. 137.3 ПКУ обсяговий показник ступеня завершеності контракту передбачено лише для послуг:

«У разі якщо платник податку виробляє товари, виконує

роботи, надає послуги з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання, доходи нараховуються платником податку самостійно відповідно до ступеня завершеності виробництва (операції з надання послуг), який визначається за питомою вагою витрат, здійснених у звітному податковому періоді, у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані».

Залишається відкритим запитання, чи можна визначати ступінь завершеності контракту за обсягом виробленої продукції або за обсягом виконаних робіт, адже предметом будівельних контрактів найчастіше буває виконання будівельно-монтажних

робіт ¹. Однак незалежно від відповіді на це запитання з визначенням обсягового показника ступеня завершеності довготривалого контракту особливих складнощів теж не виникає. Достатньо поділити фактичний обсяг виробництва продукції, виконаних робіт або наданих послуг на загальний плановий обсяг за контрактом, і ми отримаємо коефіцієнт, на який потрібно помножити загальну вартість контракту (суму очікуваних витрат за ним). Результатом такого множення й буде шукана сума доходу наростаючим підсумком. Сума доходу за довготривалим контрактом, яку потрібно буде нарахувати в поточному звітному періоді, є різницею між сумою доходу наростаючим підсумком на кінець поточного звітного періоду і такою самою сумою, але станом на кінець попереднього звітного періоду.

¹ БМР — це роботи, а не послуги.

При визначенні ступеня завершеності довготривалого контракту за питомою вагою витрат не все так однозначно. Справа в тому, що поняття витрат, здійснених у звітному податковому періоді, у

ПКУ чітко не визначено. Звернувшись до п. 138.2 ПКУ, ми побачимо, що до складу витрат звітного податкового періоду за довготривалим контрактом входять витрати, пов’язані з виробництвом товарів, виконанням робіт і наданням послуг за таким контрактом у цьому періоді. Як визначити, які саме витрати «пов’язані» з виконанням довготривалого контракту? Найлогічніше визначати їх відповідно до норм п. 138.8 ПКУ , згідно з якими формується собівартість БМР за довготривалим контрактом. У бухобліку такі витрати формуються відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».

Вартістю виконаних етапів БМР є їх собівартість, відображена по дебету рахунка

23 «Виробництво» після того, як на рахунок 23 було списано загальновиробничі витрати з рахунка 91 «Загальновиробничі витрати». Підтвердження цього варіанта визначення «здійснених» витрат ми знаходимо в параграфі 31 МСБО 11 «Договори на будівництво». Там зазначено, що до витрат, понесених на звітну дату, уключаються лише ті витрати контракту, які припадають на виконані роботи, а також наведено приклади витрат, що не включаються до складу витрат за довготривалим контрактом, понесених (здійснених) на звітну дату. Це аванси, сплачені постачальникам та субпідрядникам, вартість будівельних матеріалів, доставлених на будмайданчик, але ще не використаних. Аналогічної позиції дотримується і Мінфін у листі від 15.10.2003 р. № 31-04200-10-29/3815.

 

Витрати очікувані

Другий показник, що використовується при визначенні ступеня завершеності довготривалого контракту, — це очікувана сума витрат за таким контрактом. Як визначити цю суму?

По-перше

, очікувані витрати можна визначити за кошторисом на будівництво, якщо його було складено і додано до контракту. Якщо такий кошторис складено за державними нормами та правилами, то його дані можуть дуже відрізнятися від реальних даних.

По-друге

, очікувані витрати може бути розраховано без застосування кошторису й на підставі інших норм та правил, ніж державні. На думку автора, платник податків може використовувати і цей варіант також, адже в ПКУ немає прямої вказівки на те, що очікувані витрати за довготривалим контрактом — це неодмінно витрати за кошторисом. У цьому випадку такий розрахунок обов’язково потрібно оформити документально, щоб мати можливість підтвердити свої розрахунки при перевірці. Називатися такий документ може по-різному, головне — щоб його назва відображала його суть. Наприклад, це може бути технологічна картка з розрахунком планової вартості робіт, розрахунок планової собівартості БМР тощо. Оскільки в цьому документі відображаються планові показники, а не фактично здійснені господарські операції, то це буде плановий документ, а не первинний. Питання про участь замовника в розрахунку очікуваних витрат, а також про затвердження замовником цього розрахунку вирішується сторонами контракту.

У будь-якому разі виконавець довготривалого контракту зацікавлений у тому, щоб мати переконливий та прозорий плановий розрахунок витрат на виконання БМР за цим контрактом. Це може бути або кошторис, складений за державними нормами та правилами, або кошторис, складений якось інакше, або плановий розрахунок очікуваних витрат у будь-якій іншій формі. У цьому випадку контролюючим органам важко буде знаходити заперечення проти суми очікуваних витрат, підтвердженої таким чином, тим більше що в

Методичних рекомендаціях № 573 вже немає вимоги про те, що планова собівартість БМР не повинна перевищувати кошторисну.

У загальних рисах особливий порядок обкладення довготривалих контрактів податком на прибуток не несе в собі істотних негативних наслідків для платника податків. Доходи і витрати визнаються в міру виконання БМР за контрактом, що дозволяє уникнути нарахування особливо великої суми податкових зобов’язань у момент завершення контракту, а замість цього розподілити її на весь період його виконання. Негативним моментом може бути те, що виконавцю необхідно акумулювати грошові кошти для сплати податку на прибуток за підсумками кожного кварталу.

Особливо слід зупинитися на ситуації, коли після закінчення виконання довготривалого контракту підрядник розраховує фактичні витрати й доходи і після цього донараховує деяку суму доходу в періоді закінчення контракту. Чи є в цьому випадку заниження розрахункової суми доходу, яку було нараховано в попередніх звітних періодах виходячи зі ступеня завершеності контракту? Автор насмілюється стверджувати, що сума перевищення фактично отриманого доходу над наперед задекларованою розрахунковою сумою — це дохід, що виникає саме в тому періоді, в якому завершено довготривалий контракт і підраховано фактичні показники. Тому в цьому випадку немає факту заниження доходів, немає приводу для застосування

п. 50.1 ПКУ і нарахування штрафів та пені.

 

ПДВ

Для цілей обкладення ПДВ використовується поняття довготривалого контракту, визначення якого наведене в

п. 187.9 ПКУ і практично не відрізняється від того, що використовується для цілей обкладення податком на прибуток.

ПКУ

містить дві спеціальні норми, що стосуються визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту за операціями, пов’язаними з виконанням довготривалих договорів. У п. 187.9 ПКУ зазначається, що «датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами). У п. 198.2 ПКУ вказується на те, що «датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами)».

Судячи з усього, виконавець довгостроково-безетапного договору має можливість максимально відстрочити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, оскільки передача результатів робіт замовнику підтверджуватиметься актом, що оформляється після закінчення виконання всього обсягу робіт за договором. При цьому його податковий кредит може відображатися в загальному порядку —

за правилом першої події.

Ситуація для другої сторони довгостроково-безетапного договору — з точністю до навпаки: право на податковий кредит друга сторона отримує лише після закінчення договору, навіть якщо вона і здійснювала авансові платежі. Щоб уникнути цієї проблеми, можна порекомендувати складати такі довгострокові контракти, за якими буде передбачено етапи здавання-приймання виконаних обсягів робіт, по можливості короткі технологічні цикли, щоб вони не підпадали під особливий порядок оподаткування. Якщо ж це неможливо, то платники податків — сторони довгострокового договору — повинні завчасно планувати податкові наслідки від таких договорів. У будь-якому разі, через невизначеність нового механізму нарахування ПДВ за довгостроковими контрактами можна порекомендувати сторонам серйозно поставитися до цього питання і ретельно проаналізувати можливі ризики того чи іншого варіанта.

 

Приклади оподаткування довготривалих контрактів

А тепер проілюструємо викладене вище на прикладах.

 

Приклад 1.

Підприємство-підрядник уклало із замовником довготривалий контракт на будівництво будівлі, роботи за яким розпочалися 1 липня 2011 року та який планується завершити у грудні 2012 року. Побудований об’єкт буде передано замовнику в січні 2013 року. Ціну контракту визначено у фіксованій сумі, що дорівнює 360000 грн. Витрати за контрактом заплановано в сумі 240000 грн., відповідно сума планованого прибутку складе 120000 грн. У цьому прикладі передбачається, що фактичні доходи й витрати за контрактом відповідають плановим показникам.

У рядках 1 і 2 таблиці 1 показано фактично здійснені витрати поквартально і наростаючим підсумком за весь час виконання контракту. Підсумкова сума таких витрат склала 240000 грн. Рядок 3 містить дані про загальну суму очікуваних (планових, кошторисних) витрат, що використовуватиметься для розрахунку ступеня завершеності контракту в кожному кварталі всього періоду виконання контракту (240000 грн.). У рядку 4 розраховано ступінь завершеності контракту на кінець кожного кварталу. Для цього показник рядка 2 ділиться на показник рядка 3 кожного стовпця. До кінця 2012 року всі витрати за контрактом здійснено відповідно до плану і ступінь завершеності контракту став дорівнювати одиниці.

У рядку 5 наведено загальну суму очікуваних доходів за контрактом, що використовується для самостійного нарахування доходу в кожному кварталі. Шляхом множення показника рядка 5 на ступінь завершеності контракту (рядок 4) ми отримуємо суму доходу, яку має бути нараховано відповідно до п. 137.3 ПКУ. Оскільки ступінь завершеності контракту визначається наростаючим підсумком, то й суму доходу теж визначено наростаючим підсумком. Щоб виділити з неї суми доходів, які має бути нараховано в кожному звітному кварталі, від показника рядка 6 необхідно відняти ті самі показники (того ж рядка 6), але за всі попередні звітні квартали. Отримані дані наведено в рядку 7. У рядках 8 і 9 визначено суми прибутку за кожен квартал і податку на прибуток за ставкою 23 %.

У цьому найпростішому прикладі фактичні витрати і доходи за довготривалим контрактом відповідають плановим, тому при передачі замовнику побудованої будівлі підрядник уже не повинен здійснювати перерахунок доходів, самостійно нарахованих під час виконання контракту. Загальна сума доходів, нарахованих виходячи зі ступеня завершеності контракту, дорівнює фактичній сумі доходу, отриманого від виконання довготривалого контракту.

Податкові зобов’язання з ПДВ у підрядника буде нараховано в сумі 60000 грн. у січні 2013 року. Податковий кредит у замовника теж буде відображено в січні 2013 року в сумі 60000 грн. незалежно від того, чи здійснював замовник авансові платежі підряднику. За авансовими платежами податкового кредиту в замовника немає.

 

Таблиця 1

№ з/п	Показники	III квартал 2011 року	IV квартал 2011 року	I квартал 2012 року	II квартал 2012 року	III квартал 2012 року	IV квартал 2012 року	Усього
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Здійснені витрати за звітний квартал	24000	18000	36000	42000	48000	72000	240000
2	Здійснені витрати наростаючим підсумком	24000	42000	78000	120000	168000	240000	Х
3	Очікувані (планові) витрати	240000	240000	240000	240000	240000	240000	240000
4	Ступінь завершеності контракту	0,100	0,175	0,325	0,500	0,700	1,000	Х
5	Загальна сума очікуваних доходів за контрактом	360000	360000	360000	360000	360000	360000	Х
6	Нараховані доходи наростаючим підсумком	36000	63000	117000	180000	252000	360000	Х
7	Нараховані доходи за звітний квартал	36000	27000	54000	63000	72000	108000	360000
8	Прибуток за звітний квартал	12000	9000	18000	21000	24000	36000	120000
9	Сума податку на прибуток за звітний квартал (23 %)	2760	2070	4140	4830	5520	8280	27600

　

Приклад 2.

У цьому прикладі основні умови залишаються колишніми: ціну контракту первісно визначено у фіксованій сумі, що дорівнює 360000 грн. Витрати за контрактом первісно заплановано в сумі 240000 грн. У цьому прикладі фактичні витрати опинилися на 15000 грн. менше очікуваних, що і спричинило перерахунок доходів від виконання цього контракту. Крім цього, у першому кварталі 2012 року (дату прийнято умовно) сторонами контракту було внесено зміни до суми витрат і відповідно доходів підрядника за контрактом. Витрати було збільшено на 60000 грн., а суму винагороди підрядника — на 66000 грн. Після проведення розрахунків, аналогічних розрахункам у прикладі 1, виявилось, що за весь період виконання контракту підрядник самостійно нарахував доходи в розрахунковій сумі 404700 грн. Фактично ж сума доходів підрядника склала 426000 грн. Тому підряднику у січні 2013 року потрібно донарахувати дохід у сумі 21300 грн. Оскільки донарахування витрат не було, то сума донарахованого доходу дорівнюватиме прибутку, який додатково потрібно обкласти податком у сумі 4899 грн. Зрештою під оподаткування підпадає сума доходу 426000 грн., сума прибутку становитиме 426000 - 285000 = 141000 грн., сума податку на прибуток — 141000 х 23 % = 32430 грн.

Податкові зобов’язання з ПДВ у підрядника буде нараховано в сумі 71000 грн. (426000 грн. : 120 %

х 20 %) у січні 2013 року. Податковий кредит у замовника теж буде відображено в січні 2013 року в сумі 71000 грн. також незалежно від того, чи здійснював замовник авансові платежі підряднику.

 

Таблиця 2

№ з/п	Показники	III квартал 2011 року	IV квартал 2011 року	I квартал 2012 року	II квартал 2012 року	III квартал 2012 року	IV квартал 2012 року	Усього
1	Здійснені витрати за звітний квартал	24000	18000	36000	72000	63000	72000	285000
2	Здійснені витрати наростаючим підсумком	24000	42000	78000	150000	213000	285000	Х
3	Очікувані витрати	240000	240000	300000	300000	300000	300000	Х
4	Ступінь завершеності контракту	0,100	0,175	0,260	0,500	0,710	0,950	Х
5	Загальна сума очікуваних доходів за контрактом	360000	360000	426000	426000	426000	426000	Х
6	Нараховані доходи наростаючим підсумком	36000	63000	110760	213000	302460	404700	Х
7	Нараховані доходи за звітний квартал	36000	27000	47760	102240	89460	102240	404700
8	Прибуток за звітний квартал	12000	9000	11760	30240	26460	30240	119700
9	Сума податку на прибуток за звітний квартал (23 %)	2760	2070	2705	6955	6086	6955	27531
Перерахунок доходів і податку на прибуток
10	Донарахування доходів, не врахованих у попередніх кварталах							21300
11	Донарахування прибутку							21300
12	Донарахування податку на прибуток							4899

　

Приклад 3.

У цьому прикладі показано розрахунок для контракту за ціною «витрати плюс», а також випадок, коли фактичні витрати перевищили очікувані. Визначення ціни за методикою «витрати плюс» не впливає на методику самостійного нарахування доходів за п. 137.3 ПКУ, оскільки основні показники для розрахунку так само відомі, як і в разі контрактів з фіксованою ціною. Так, у цьому випадку очікуваний дохід від виконання довготривалого контракту перевищує очікувані витрати на 50000 грн. Відповідно фактичний дохід підрядника від виконання контракту становитиме 285000 + 50000 = 335000 грн. Фактичні витрати на кінець IV кварталу 2012 року склали 285000 грн., а очікувані — 240000 грн. Оскільки ступінь завершеності контракту розраховувався за очікуваними витратами, то після завершення контракту підряднику необхідно зменшити суму самостійно нарахованого доходу на суму 9375 грн.: 344375 грн. - 335000 грн. Відповідно зменшиться й сума податку на прибуток: 23 % х 9375 грн. = 2156 грн.

Податкові зобов’язання з ПДВ у підрядника буде нараховано в сумі 55833 грн. (335000 грн. : 120 %

х 20 %) у січні 2013 року. Податковий кредит у замовника теж буде відображено в січні 2013 року в сумі 55833 грн. також незалежно від того, чи здійснював замовник авансові платежі підряднику.

 

Таблиця 3

№ з/п	Показники	III квартал 2011 року	IV квартал 2011 року	I квартал 2012 року	II квартал 2012 року	III квартал 2012 року	IV квартал 2012 року	Усього
1	Здійснені витрати за звітний квартал	24000	18000	36000	72000	63000	72000	285000
2	Здійснені витрати наростаючим підсумком	24000	42000	78000	150000	213000	285000	Х
3	Очікувані витрати	240000	240000	240000	240000	240000	240000	Х
4	Ступінь завершеності контракту	0,100	0,175	0,325	0,625	0,888	1,188	Х
5	Загальна сума очікуваних доходів за контрактом	290000	290000	290000	290000	290000	290000	Х
6	Нараховані доходи наростаючим підсумком	29000	50750	94250	181250	257375	344375	Х
7	Нараховані доходи за звітний квартал	29000	21750	43500	87000	76125	87000	344375
8	Прибуток за звітний квартал	5000	3750	7500	15000	13125	15000	59375
9	Сума податку на прибуток за звітний квартал (23 %)	1150	863	1725	3450	3019	3450	13656
Перерахунок доходів і податку на прибуток
10	Перерахунок доходів, надміру врахованих у попередніх кварталах							-9375
11	Коригування суми прибутку							-9375
12	Коригування податку на прибуток							-2156

　

Зверніть увагу!

Усі доходи і витрати, пов’язані з виконанням довготривалих контрактів, відображаються єдиною сумою в таких рядках декларації з податку на прибуток: доходи — у рядку 03 «Інші доходи», а витрати — у рядку 06.5 «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати».

Далі, сума доходів наводиться в додатку IД, у рядку 03.16 «Дохід від виконання довготривалих договорів згідно з пунктом 137.3 статті 137 розділу III Податкового кодексу України». У цьому рядку наводиться загальна сума доходів за довготривалим контрактом наростаючим підсумком з початку року.

Сума витрат наводиться в додатку IВ, у рядку 06.5.21 «Витрати, пов’язані з довготривалим (більше 1 року) технологічним циклом виробництва згідно з пунктом 138.2 статті 138 розділу III Податкового кодексу України». Сума витрат наводиться без їх розшифрування за статтями.

 

Отже, ми розглянули нюанси нарахування доходів, витрат, податку на прибуток, ПДВ, а вам вирішувати, чи використовувати довготривалий контракт у своїй діяльності.