Судова практика визначення збитків, неустойки та пені за договором підряду
Оксана Петренко, адвокат,
Сергій Кобзан, канд. техн. наук, директор агентства нерухомості ХІАН
У наведеній статті розглядається судова практика відшкодування збитків, неустойки та пені внаслідок порушення умов договору будівельного підряду.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
ЦК
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.ГК
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. 436-IV.ГПК
— Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. № 1618-IV.Загальні умови
— Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668.Постанова
№ 9 — постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9.Постанова № 6
— постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 р. № 6.Постанова № 20
— постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.95 р. № 20.
Про законодавчий аспект регулювання договору підряду ми вже говорили на сторінках нашої газети (див. «Будівельна бухгалтерія», 2011 , № 3, с. 35, № 4, с. 28). Сьогодні більш детально на базі судової практики поговоримо про відшкодування збитків, пені, процентів, підстави щодо невиконання обов'язків за цим видом договору.
Відповідальність за договором будівельного підряду
Відповідно до
ст. 883 ЦК підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну (
ч. 3 ст. 883 ЦК).У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини (
ст. 886 ЦК).За
ГК відповідальність встановлена статтею 322: за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (понесені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором.
Відповідальність також передбачена у
п. 110 — 116 Загальних умов, які є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі — договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
Коли можливе відшкодування збитків?
Звертаємо увагу, що відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, наявність вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.08.2010 р., справа № 02/821
<...> Судовою колегією була встановлена наявність вини відповідача у вигляді улаштування одношарової основи товщиною 3 см та 6 см, замість 12 см, оскільки останній не надав жодного доказу її відсутності. Різниця між сплаченими позивачем грошовими коштами та фактично виконаними відповідачем роботами є безпосереднім завданням позивачу збитків саме на суму різниці оплачених і виконаних робіт. Протиправна поведінка відповідача полягає в порушенні державних будівельних норм та технічних умов, встановлених у договорі будівельного підряду № 3 від 18.12.2009 р.
А відтак, порушення будівельних норм у вигляді улаштування одношарової основи товщиною 3 см та 6 см, що призвели до настання фактичних збитків і є причинно-наслідковим зв'язком між протиправною поведінкою та спричиненням збитків <...>
Як правило, сторони визначають відповідальність в умовах договору будівельного підряду.
При укладенні договору будівельного підряду, визначенні умов відповідальності сторони мають керуватися загальним засадами.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Тому вони повинні керуватися при укладанні договору будівельного підряду
Загальними умовами, які є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі — договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).Відповідальність сторін за порушення зобов'язань за договором підряду та порядок урегулювання спорів встановлено
пп. 110 — 116 Загальних умов, які ми наводимо нижче.Порушення зобов'язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором підряду.
Застосування господарських санкцій до сторони, яка порушила зобов'язання за договором підряду, не звільняє її від виконання зобов'язань, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором підряду, чи управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язань.
У разі порушення зобов'язань за договором підряду можуть настати такі правові наслідки:
— припинення виконання зобов'язань за договором підряду внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором підряду або законом, чи розірвання договору підряду;
— зміна умов договору підряду;
— сплата неустойки;
— відшкодування збитків та моральної шкоди.
Якщо договором підряду за невиконання зобов'язань встановлено розмір неустойки, вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.
Сторони зобов'язані докладати зусиль до вирішення конфліктних ситуацій шляхом переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень.
Для усунення розбіжностей, за якими не досягнуто згоди, сторони можуть залучати професійних експертів.
Сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення їй претензії чи звернення до суду.
У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій сторона, права або законні інтереси якої порушено, з метою вирішення спору має право звернутися до порушника з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника порушник зобов'язаний задовольнити.
У разі коли сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, протягом місяця не дасть відповіді на претензію або відмовиться повністю або частково її задовольнити, сторона, права або законні інтереси якої порушено, має право звернутися з відповідним позовом до суду.
Якщо роботи виконуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, відповідальність сторін за порушення зобов'язань за договором підряду та порядок урегулювання спорів визначаються з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання.
Судова практика: думки вголос
Необхідно пам’ятати при поданні позову про стягнення збитків та інфляції за порушення умов договору, що відповідно до
ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.Відповідно до
ст. 533 ЦК грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.У випадку, якщо позивачем пред’явлено позов у іноземній валюті, сума боргу не може бути стягнута з урахування індексу інфляції, розрахованого відносно національної валюти України — гривні.
Індекс інфляції визначається Державним комітетом статистики України лише для національної валюти України —гривні.
Суд стягнув основну заборгованість, пеню та проценти...
Наведемо судове рішення, згідно з яким було вирішено питання про стягнення основної заборгованості, пені та процентів річних за невиконання умов договору підряду.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2011 р. у справі № 31/339 за позовом Комунального підприємства «Київдорсервіс» до ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» стягнення 417 384,62 грн. за результатом розгляду касаційної скарги ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» вирішив постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 р. у справі № 31/339 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» — без задоволення.
Оскільки судами встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання з оплати виконаних робіт у встановлений строк, допустивши заборгованість у розмірі 395426,40 грн., ними зроблено правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у вказаному розмірі, пені та процентів.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодилась апеляційна інстанція, обґрунтовано застосував
п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК та зменшив розмір пені.Керуючись
ч. 2 ст. 625 ЦК, суд вирішив стягнути проценти.
Постанова Вищого господарського суду України від 22.06.2011 р. по справі № 31/339
<...> 26.10.2009 р. між сторонами у справі — КП «Київдорсервіс» (субпідрядником) та ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» (підрядником) укладено договір № 09/04-3-09.
За умовами укладеного договору позивач приймає на себе зобов'язання в межах виділених капіталовкладень, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил в обумовлений договором строк виконати роботи з улаштування поверхні спортивних та рекреаційних споруд (організація зони відпочинку в районі озера Радунка) в складі об'єкта: організація пасажироперевезень залізничним транспортом; будівництво першої черги кільцевої дороги для електропоїздів з підходами-під'їздами до платформ у м. Києві, а відповідач зобов’язується прийняти закінчені роботи і оплатити їх.
Судами правильно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Так, відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань.
Згідно з п. 3.1 договору ціна робіт складає 586 760,40 грн.
Судами встановлено, що позивачем виконані роботи згідно з умовами договору на загальну суму 395 426,40 грн., які здані ним та прийняті відповідачем, про що підписано акти прийому виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року.
Відповідно до п. 5.1 договору, відповідач здійснює платежі протягом 10 календарних днів після оплати цих робіт замовником, на підставі підписаних повноважними представниками сторін акта виконаних робіт з наданням відповідної виконавчої документації та довідки про вартість виконаних робіт.
В силу ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено судами, 20.04.2010 р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 21/юр про сплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Обґрунтовано відхилені судами посилання скаржника на те, що зобов’язання щодо оплати виконаних робіт виникає у відповідача виключно за умови надходження коштів від замовника, враховуючи наступне.
В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Отже, ч. 1 ст. 530 ЦК України визначає, що строк виконання зобов’язання може визначатись подією, яка неминуче настане.
Разом з тим, вказана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).
Фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов’язання з оплати коштів за виконані роботи пов’язано з дією особи, яка не є стороною такого договору.
Однак за змістом ст. 511 ЦК України зобов’язання не може створювати обов'язку для третьої особи.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 528 ЦК України, навіть у випадку покладення виконання обов’язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов’язання залишається боржник, а не така особа.
Також згідно з ч. 2 ст. 838 ЦК України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.
Як встановлено судами, відповідач виконані роботи не оплатив.
Оскільки судами встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання з оплати виконаних робіт у встановлений строк, допустивши заборгованість у розмірі 395 426,40 грн., ними зроблено правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у вказаному розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ураховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов’язання відповідачем та здійснений судом апеляційної інстанції перерахунок, висновок щодо задоволення вимог про стягнення процентів річних у розмірі 2 632,56 грн. є правильним.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесена, зокрема, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Договором передбачена відповідальність у випадку порушення строків оплати виконаних робіт у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 8.1.1. договору).
Заявлений розмір пені позивачем обраховано з урахуванням вимог договору та закону.
Однак ст. 233 ГК України надає право суду зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Крім того, в силу ч. 2 вказаної норми, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічне право суду визначено і ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положення наведених норм кореспондуються з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, відповідно до якої господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Ураховуючи положення вказаних норм та встановлені судом першої інстанції обставини, суд першої інстанції, з висновком якого погодилась апеляційна інстанція, обґрунтовано застосував п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та зменшив розмір пені. <...>
Майно може вважається набутим безпідставно лише при відсутності договірних відносин
24.06.2011 р. Рівненський апеляційний господарський суд ухвалив постанову у справі № 12/5025/319/11 за результатом розгляду апеляційної скарги позивача на Рішення господарського суду Хмельницької області від 18.04.2011 р. у справі № 12/5025/319/11, якою вирішив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства «Євробілдінг» — без задоволення.
Підставою для наведених висновків та відмови стало те, що позивач невірно застосував норми матеріального права та вибрав невірний предмет позову.
Позивач звернувся до суду з предметом позову — про зобов'язання повернути тротуарну плитку — 232,56 кв. м., поребрики — 232 шт., хомути для ринв — 48 штук.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивачем роботи виконувались на підставі договору підряду на № 90 від 20.09.2007 р., в тому числі поставлялись матеріали. Позивач як на правові підстави позовних вимог посилається на
ст. 1212 ЦК, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Однак, вказані матеріали поставлялись за договором, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірне майно за своїми ознаками не є безпідставно набутим майном, отже, вимоги позивача не ґрунтуються на законі, а тому в позові відмовив.Апеляційна інстанція погодилась з висновками суду першої інстанції з вказівкою на те, що за умови набуття майна у виконання умов договору, який недійсним визнано не було, відсутня обов’язкова умова, що є необхідною для застосування положення
ст. 1212 ЦК, як зазначена позивачем правова підстава задоволення позову.Тобто норми матеріального права (
глава 83 ЦК) регулюють недоговірні правовідносини. Апеляційний суд зазначив, що у випадку визнання договору підряду недійсним є правові підстави застосовувати положення ст. 1212 ЦК, однак оскільки договір підряду не визнано недійсним, тоді існують договірні правовідносини між сторонами і застосовувати наведені положення не можна.
Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2011 р. у справі № 12/5025/319/11
<...> Згідно з вимогами ч. 2 ст. 509, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов’язання виникають з договорів та інших правочинів.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до Закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Апеляційним господарським судом встановлено, що приватним підприємством «Євробілдінг» згідно з договором підряду №90 від 20.09.2007 р. було виконано підрядні роботи на замовлення Відділу освіти Деражнянської райдержадміністрації щодо реконструкції приміщення дитячого садка під загальноосвітній заклад I — II ступенів с. Коржівці Деражнянського району Хмельницької області.
Відповідно до додаткових угод №1 від 18.11.2008 р., № 1 від 01.08.2008 р. до договору підряду від 20.09.2007 р. №90 позивач зобов’язався здійснити навішування водостічних відливів і лійок — 24 метри; улаштування тротуарної плитки — 228 кв. м.; установлення бетонних поребриків —116 м. п. Загальна вартість вищевказаних робіт становить 36118,8 грн., з яких: будівельні матеріали та інші витратні матеріали — 17445,40 грн.
Згідно з п. 17 Договору підряду, забезпечення робіт матеріалами, устаткуванням здійснюється генпідрядником (позивачем).
Статтею 204 ЦК України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також застосовуються до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Вказаною нормою визначені загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку з так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.
Зобов’язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
— є набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
— мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;
— відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, за умови набуття майна у виконання умов договору, який недійсним визнано не було, відсутня обов’язкова умова, що є необхідною для застосування положення ст. 1212 ЦК України, як зазначена позивачем правова підстава задоволення позову.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. <...>
Відсутність фактичних надходжень до бюджету на фінансування робіт: чи є це підставою для невиконання зобов’язання?
Одеський апеляційний господарський суд 21.06.2011 р. постановою у справі № 10/17-982-2011 рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2011 р. у справі № 10/17-982-2011 — залишив без змін, а апеляційну скаргу Управління обласної ради з майнових відносин — без задоволення.
Суд першої інстанції позов щодо стягнення з відповідача грошових коштів у зв'язку з невиконанням своїх зобов’язань за укладеним між сторонами у справі договором підряду № 26 від 05.10.2010 р. щодо повної та своєчасної оплати виконаних позивачем підрядних робіт з капітального ремонту будівлі Одеського театру ляльок, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 15 та має борг по їх оплаті в сумі 829692 грн. 40 коп., внаслідок чого повинний сплатити позивачу не лише зазначену суму боргу, а також відшкодувати понесені судові витрати у справі: 8296 грн. 92 коп. — на сплату держмита та 236 грн. — на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Апеляційна інстанція прийшла до наступного висновку:
Згідно з вимогами
ч. 5 ст. 57 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.Відповідно до
Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Держказначейства України від 09.08.2004 р. № 136, саме відповідач як розпорядник бюджетних коштів подає до органів державного казначейства відповідні реєстри зобов’язань розпорядників, фінансових зобов’язань та інші документи для здійснення платежів, а також несе відповідальність за взяті зобов'язання, їх зміст, правильність оформлення та достовірність інформації, уключеної до реєстрів, своєчасність реєстрації зобов'язань та фінансових зобов'язань.Відповідно до вимог
ст. 33 ГПК управління як розпорядник коштів обласного бюджету розвитку з капітального ремонту будівлі Одеського театру ляльок з видатками на 2010 рік у розмірі 13120,0 тис. грн. повинно довести належними та допустимим доказами відсутність відповідних бюджетних асигнувань. Але таких доказів в матеріалах справи не міститься.Крім того, наявність чи відсутність бюджетного фінансування не залежить від волі і дій позивача та порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за договором підряду, укладеного за результатами проведення конкурсних торгів на закупівлю робіт з капітального ремонту будівлі театру, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання і за умови відсутності коштів у бюджеті, оскільки відповідальність іншої особи за договірними зобов’язаннями самого скаржника не встановлена, внаслідок чого протилежні доводи апелянта до уваги прийнятими бути не можуть.
Таким чином, для уникнення таких ситуацій необхідно
укладати трьохсторонній договір, у якому передбачати ситуації пов’язані з державним фінансування.
Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 р. у справі № 10/17-982-2011
<...>За результатами проведення конкурсних торгів на закупівлю робіт з капітального ремонту будівлі Одеського театру ляльок між Управлінням та Підприємством був укладений договір підряду про закупівлю робіт з капітального ремонту зазначеного театру за державні кошти № 26 від 05.10.2010 р., за умовами якого позивач зобов’язався виконати роботи, згідно з кошторисною документацією та умовами договору на зазначеному об’єкті, а відповідач —прийняти та оплатити роботи, що зазначені в п.1.2 договору, а саме: «Капітальний ремонт будівлі Одеського театру ляльок, вул. Пастера, 15». Склад та обсяги робіт, виконання яких доручається позивачу, визначаються на підставі кошторисної документації, погодженої сторонами. Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Відповідно до пп. 3.1, 3.2 ціна договору становить 2.279.910 грн. 68 коп., у тому числі ПДВ, та є визначеною на підставі пропозиції конкурсних торгів. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін у тому числі за умови зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами цього договору ціни договору про закупівлю.
Згідно з п. 5.5 договору роботи повинні виконуватись відповідно до графіку виконання робіт (Додаток №1), договірної ціни та локальних кошторисів (Додаток №2) та графіку фінансування (Додаток №3).
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вищевказаного договору підряду позивач у листопаді — грудні 2010 р. виконав ремонтні роботи театру ляльок на загальну суму 829.692 грн. 40 коп., що підтверджується актом прийому виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2010 р., згідно з якими вартість виконаних позивачем робіт у листопаді 2010 р. становить 317.571 грн. 28 коп., а також актом прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. № 1 на суму 145.994 грн. 99 коп., актом прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. № 2 на суму 68.609 грн. 76 коп., актом прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. № 3 на суму 297.516 грн. 37 коп. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р., згідно з якими вартість виконаних позивачем робіт у грудні 2010 р. становить 512.121 грн. 12 коп.
Таким чином, відповідачем не здійснено оплату виконаних позивачем робіт, які відповідно до графіку фінансування по об’єкту підлягають оплаті у грудні 2010 року.
Згідно з п. 14 рішення Одеської обласної ради від 12.05.2010 р. №1100-V «Про обласний бюджет Одеської області на 2010 рік» затверджений перелік об’єктів соціально-культурного призначення області, видатки на які у 2010 році здійснюються за рахунок коштів обласного бюджету розвитку на суму 50445, 6 тис. грн. (Додаток № 11). Додатком № 11 до цього рішення є Перелік об’єктів соціально-культурного призначення області, видатки на які у 2010 році здійснюються за рахунок коштів обласного бюджету розвитку, в якому встановлено, що кошторисна вартість капітального ремонту будівлі Одеського театру ляльок, вул. Пастера, 15 становить 13120,0 тис. грн., разом видатки на поточний рік становлять 2335,0 тис. грн., а головним розпорядником цих коштів є Управління.
Рішенням Одеської обласної ради від 15.12.2010 р. № 29-VІ «Про внесення змін і доповнень до рішення обласної ради від 12.05.2010 р. № 1100-V «Про обласний бюджет Одеської області на 2010 рік» додаток № 11 до викладений в новій редакції, а саме встановлено, що кошторисна вартість капітального ремонту будівлі Одеського театру ляльок становить 24000,0 тис. грн., разом видатки на поточний рік становлять 2335,0 тис. грн. та головним розпорядником коштів є Управління.
Відповідно до пп. 7, 8, 9 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, в редакції, що діяла на момент укладення між сторонами договору підряду, бюджетне асигнування — повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету; бюджетне зобов'язання — будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому; бюджетне призначення — повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 57 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Відповідно до Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, що затверджений наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 р. № 136 та зареєстрований в Мінюсті України 30.08.2004 р. за № 19068/9667 саме відповідач як розпорядник бюджетних коштів подає до органів державного казначейства відповідні реєстри зобов’язань розпорядників, фінансових зобов’язань та інші документи для здійснення платежів, а також несе відповідальність за взяті зобов'язання, їх зміст, правильність оформлення та достовірність інформації, уключеної до реєстрів, своєчасність реєстрації зобов'язань та фінансових зобов'язань.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України Управління як розпорядник коштів обласного бюджету розвитку з капітального ремонту будівлі Одеського театру ляльок з видатками на 2010 рік у розмірі 13120,0 тис. грн. повинно довести належними та допустимим доказами відсутність відповідних бюджетних асигнувань. Але таких доказів в матеріалах справи не міститься.
Крім того, наявність чи відсутність бюджетного фінансування не залежить від волі і дій позивача та порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за договором підряду, укладеного за результатами проведення конкурсних торгів на закупівлю робіт з капітального ремонту будівлі театру, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання і за умови відсутності коштів у бюджеті, так як відповідальність іншої особи за договірними зобов’язаннями самого скаржника не встановлена, внаслідок чого протилежні доводи апелянта до уваги прийнятими бути не можуть <...>
