Визначення предмета закупівлі робіт
Державне підприємство планує здійснити капітальний ремонт виробничого корпусу. На ремонт міжповерхових перекриттів виділено 290 тис. грн., на заміну старих віконних і дверних блоків — 280 тис. грн. Чи можна здійснити закупівлю шляхом укладання прямих договорів за окремими видами робіт? Чи будуть такі дії порушенням норм Закону про держзакупівлі?
Відповідно до
Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон № 2289) предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 921 (даді — Порядок).Згідно з зазначеним
Порядком визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону № 2289 за об’єктами будівництва та з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 р. № 174 (в редакції наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 17.06.2003 р. № 85) (далі — Правила), а також Відомчих будівельних норм ВБН Г.1-218-182:2006 «Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування», затверджених рішенням колегії Державної служби автомобільних доріг України від 10.04.2006 р. № 16.Отже, об’єктом будівництва є
кожна відокремлена будівля (виробничий корпус або цех, склад, житловий будинок тощо) чи споруда (міст, тунель, платформа, дорога тощо) з усіма улаштуваннями (галереями, естакадами тощо), монтаж устаткування, меблів, інвентарю, підсобних та допоміжних пристроїв, що є невід’ємними від неї, а також за потреби з інженерними мережами, які прилягають до неї.На будівництво об’єкта повинен бути складений окремий проект і кошторис або кошторисний розрахунок (об’єктний кошторис або об’єктний кошторисний розрахунок).
Відповідно до
пп. 2.2.3 і 2.2.4 п. 2.2 розд. 2 Правил при складанні кошторису або кошторисного розрахунку на об’єкт будівництва (об’єктний кошторис або об’єктний кошторисний розрахунок) слід ураховувати, що об’єктні кошториси об’єднують у своєму складі на об’єкт у цілому дані з локальних кошторисів, а об’єктні кошторисні розрахунки об’єднують у своєму складі на об’єкт у цілому дані з локальних кошторисних розрахунків і локальних кошторисів та підлягають уточненню.Таким чином, згідно з
Правилами та Законом № 2289 предмет закупівлі робіт визначається за об’єктами будівництва і на кожен з таких об’єктів будівництва складається окремий об’єктний кошторис (об’єктний кошторисний розрахунок), який в свою чергу об’єднує локальні кошториси (локальні кошторисні розрахунки), що складаються за окремими видами робіт. Такої думки притримується Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у своєму роз’ясненні «Щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель» від 07.07.2011 р. б/н.Отже, замовнику при закупівлі робіт необхідно виходити
з даних окремого проекту по об’єкту або об’єктного кошторисного розрахунку та здійснювати процедуру закупівлі на очікувану вартість по об’єкту в цілому шляхом застосування однієї з процедур (ст. 12 Закону № 2289) у разі, якщо вартість робіт дорівнює або перевищує 300 тис. грн. У даному випадку, замовнику необхідно провести процедуру закупівлі за об’єктом в цілому, тобто на загальну суму 570 тис. грн. (290 тис. грн. + 280 тис. грн.).Зазначимо, що відповідно до
ч. 2 ст. 4 Закону № 2289 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. При цьому здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур відповідно до КпАП тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 300 (5100 грн.) до 700 (11900 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 05.07.2011 р. № 3681-VI від 700 (11900 грн.) до 1000 (17000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Валерія Константинова
