 | Олександр Рибак:
Процес реформування містобудівної діяльності набирає обертів. За останній рік відбулися значні зміни в законодавчій базі, що вплинули на будівельний ринок. Не дивно, що виникли запитання, як працювати в нових умовах. На них ми попросили відповісти голову Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олександра Володимировича Рибака. |
Ред.: З 04.02.2012 р. набрала чинності постанова КМУ від 18.01.2012 р. № 43. Цим документом унесено зміни до низки нормативно-правових актів, у тому числі до постанови КМУ «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури» від 05.12.2007 р. № 1396 (далі — постанова № 1396). Відбулися кардинальні зміни у процедурі видачі «будівельної» ліцензії. Які саме документи планується розробити найближчим часом? Що невдовзі чекає на суб'єктів будівництва?
О. В.: Давайте відразу розставимо необхідні акценти. Потрібно розуміти, що сьогодні Україна перебуває у процесі реформування містобудівної політики в цілому. Започаткував реформи Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI, що набрав чинності в березні минулого року. І всі зміни, що відбуваються в містобудівному законодавстві, продиктовано чинним Законом. Із червня поточного року починає діяти система персональної сертифікації відповідальних фахівців. І на будівництво об'єктів I — III категорій складності ліцензійні умови відсутні. А відповідальність за цю діяльність нестимуть сертифіковані фахівці. Зокрема, це стосується інженерів технічного нагляду.
Значно спрощено схему ліцензування в цілому. Наприклад, для проектних робіт, які раніше ліцензувалися в повному обсязі, геодезичних, інжинірингових тощо сьогодні ліцензія не потрібна взагалі, а от відповідальні фахівці — ДАПи й ДІПи — обов'язково мають пройти сертифікацію.
Сьогодні ліцензуванню підлягають лише будівельні роботи, пов'язані з будівництвом об'єктів IV — V категорій складності . Уже подано на узгодження проект нових ліцензійних умов. Ми передбачаємо, що з їх затвердженням значно скоротиться перелік робіт і спроститься сама система отримання ліцензій.
І це цілком логічно в контексті декларативного принципу, що працює у країні. Якщо при будівництві об'єктів I — III категорій складності замовник заповнює декларацію, що реєструється в Інспекції держархбудконтролю, і після закінчення робіт за допомогою декларації вводить об'єкт в експлуатацію, то для об'єктів підвищеної складності (IV — V категорій), що мають пройти експертизу та отримати дозвіл на будівництво, наявність ліцензії у підрядної організації є обов'язковою.
Ред.: З 04.02.2012 р. — дати набуття чинності постановою КМУ від 18.01.2012 р. № 43 — було звужено перелік документів, що подаються разом із заявою до ДАБІ для отримання «будівельної» ліцензії. Відтепер подавати експертний висновок ДАБІ не потрібно. А, як відомо, видача цього висновку гарантувала достовірність інформації, що подавалася органу ліцензування разом із заявою про ліцензування (а це й нормативно-методичне забезпечення робіт, що заявляються, і забезпечення робочими приміщеннями, виробничою базою, технікою, пристроями, устаткуванням тощо).
Які процедури з перевірки тепер зобов'язані проходити суб'єкти будівництва перед отриманням «будівельної» ліцензії? Що тепер гарантуватиме достовірність інформації, яка подається в ДАБІ? Як на практиці це працює сьогодні та що планується в майбутньому?
О. В.: Почнемо з того, що перелік документів, устаткування, фахівців для отримання ліцензій на будівництво об'єктів IV — V категорій складності не змінився. Просто тепер змінився підхід до процесу отримання ліцензій. Якщо раніше ліцензійна комісія приймала рішення про видачу ліцензії на підставі експертного висновку, то сьогодні претенденту на ліцензію достатньо вказати в заяві наявні ресурси, і ліцензійна комісія вже приймає рішення про видачу ліцензії.
Однак з моменту її отримання Держархбудінспекція в будь-який момент може перевірити дотримання ліцензійних умов. І якщо організація надала недостовірні дані, то відповідно вона позбавляється ліцензії.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12.2011 р. № 4220 (далі — Закон № 4220) передбачено відповідальність за порушення у сфері містобудування, і порушнику загрожує ще й чималенький штраф (орієнтовно 100 тис. грн.).
Ред.: З 19.01.2012 р. збільшено перелік товарів, робіт і послуг, що не потребують закупівлі за допомогою процедур, передбачених Законом № 2289. Цей список поповнився роботами інспекції держархбудконтролю зі знесення самовільно побудованих об'єктів, а також послугами з нормування та стандартизації будівництва.
З якою метою саме ці роботи й послуги дозволено здійснювати без тендерів?
О. В.: Звичайно ж, з метою оперативності. Скільки потрібно часу на тендер — місяць, три? А якщо в судах усіх інстанцій уже вирішено питання знесення? Порушнику та державі потрібно очікувати, доки проведуть тендер та виберуть організацію, що здійснює знесення? Інша справа, що поки не прописано порядок, що регламентує ці дії. Але це тільки справа часу.
Ред.: У ст. 2446 КУпАП наведено перелік правопорушень, які зобов'язана розглядати ДАБІ. У січні цього року було змінено норму цієї статті: з неї було вилучено посилання на ст. 97 КУпАП про самовільне будівництво будинків та споруд. (Такі зміни відбулися після набуття чинності Законом № 4220). Тепер ст. 2446 КУпАП містить посилання на ст. 96, 961(крім ч. 3), 18842 КУпАП.
Однак власне ст. 97 КУпАП так і залишилася у КУпАП і втратить свою чинність тільки з 1 січня 2013 року.
До того ж ч. 1 ст. 96 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень при новому будівництві, реконструкції, реставрації, капітальному ремонті об'єктів чи споруд. За вчинення таких правопорушень громадянина може бути притягнено до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а посадову особу — у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як тепер розцінювати поправки до КУпАП? За якою його статтею — 96 або 97 — ДАБІ притягуватиме власників «самобудів» до адмінвідповідальності?
О. В.: Дійсно, законодавча прогалина сьогодні існує. І вже зареєстровано законопроект, що врегулює це питання. Ми ж, зі свого боку, звернулися до Комітету Верховної Ради за роз'ясненням.
Згідно з ним Інспекція накладає санкції згідно з ч. 1 ст. 96 КУпАП, де передбачається відповідальність за порушення під час нового будівництва, реконструкції, реставрації об'єктів у вигляді штрафу від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для фізичних осіб, для посадових осіб — від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідальність же юридичних та фізичних осіб — підприємців за будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) споруд і споруд, прибудов тощо I та II категорій складності, побудованих у період з 5 серпня 1992 року до 31 грудня 2009 року без дозволу на виконання будівельних робіт, передбачено в розмірі 10 мінімальних заробітних плат згідно з п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.94 р. № 208/94-ВР.
Однак необхідно підкреслити, що остаточно це питання найближчим часом буде врегульовано законодавчо.
Ред.: Що б Ви побажали нашим читачам, бухгалтерам будівельних підприємств в Україні?
О. В.: Дуже приємно працювати з таким професійним виданням. Сподіваємося, що наші роз'яснення допоможуть людям розібратися в сьогоднішньому законодавстві. А читачам побажаємо успіху в житті та професійній діяльності.
Інтерв'ю: Ірина Шиповська
