Містобудівні умови та обмеження:
коментарі
Яна Брусенцова, юрист-аналітик ВБ «Фактор»
Навесні цього року до нормативно-правових документів було внесено низку змін стосовно дозвільних документів у будівництві. Проте при тлумаченні цих змін виникає чимало запитань, у тому числі щодо отримання містобудівних умов та обмежень.
Редакція газети «Будівельна бухгалтерія» звернулась до Мінрегіону з проханням отримати офіційне роз’яснення щодо застосування змін, унесених до «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затвердженого наказом Мінрегіону від 07.07.2011 р. № 109.
То ж сьогодні ми публікуємо відповідь, надану нам Мінрегіоном, та наш коментар.
ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Наказ № 49 — наказ Мінрегіону «Про внесення змін до наказу Мінрегіону України від 07.07.2011 р. № 109» від 08.02.2012 р. № 49.
Порядок № 109 — Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 р. № 109.
Перелік — Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 р. № 109.
Закон про регулювання містобудівної діяльності — Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI.
Закон про благоустрій населених пунктів — Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.05 р., № 2807-ІV.
ДБН В.2.2-15-2005 — Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, затверджені наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 18.05.2005 р. № 80.
Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 або ДК БС — Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. № 507.
Коментар від Мінрегіону
16 березня 2012 року набув чинності наказ Мінрегіону « Про внесення змін до наказу Мінрегіону України від 07.07.2011 р. № 109» від 08.02.2012 р. № 49.
Згідно з цим було внесено низку змін до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 р. № 109 та Переліку об'єктів будівництва, для проектування будівництва яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого Наказом № 109.
Запитання: З набуттям чинності Наказом № 49 містобудівні умови та обмеження будуть подаватися окремо від вихідних даних (як це передбачалося Порядком № 109 у попередній редакції) чи у їхньому складі? Якщо окремо, то в якій формі має звертатися забудовник для їх отримання і протягом якого часу вони повинні бути надані (чи отримана відмова у їх наданні)?
Відповідь: Стаття 29 Закону про регулювання містобудівної діяльності чітко відносить містобудівні умови та обмеження до вихідних даних. Відповідно вони повинні надаватися у їхньому складі та у термін установлений законом — десять робочих днів з дня реєстрації заяви.
Запитання: Ураховуючи нову редакцію п. 2.3 Порядку № 109 можна говорити про те, що відтепер, у разі відсутності документів на право землекористування у всіх випадках реконструкції будь-яких об’єктів будівництва містобудівні умови та обмеження можуть надаватися без цих документів?
Відповідь: Так, при реконструкції будь-яких об'єктів будівництва містобудівні умови та обмеження можуть надаватися без документів на право землекористування. На це безпосередньо вказує норма прямої дії, викладена у згаданому пункті Порядку № 109.
Запитання: У Переліку у пунктах 5, 6, 9, 11, 14 слова «капітальний ремонт» виключено. Ураховуючи внесені зміни, чи правильно розуміти, що відтепер, при здійсненні капітального ремонту об’єктів, зазначених у цих пунктах, необхідне отримання містобудівних умов та обмежень? Крім того, пункт 7 Переліку об’єктів будівництва, для проектування будівництва яких містобудівні умови та обмеження не надаються викладено в новій редакції, відповідно до якої з нього було виключено «капітальний ремонт локального характеру» . Чи необхідно тепер для проведення капітального ремонту об’єктів, зазначених у п. 7, отримувати містобудівні умови та обмеження?
Відповідь: Відповідно до п. 27 Переліку при реставрації, капітальному ремонті будівель і споруд та переплануванні приміщень отримання містобудівних умов та обмежень не потрібне.
Запитання: Пункт 18 Переліку було викладено у новій редакції: «Встановлення малих архітектурних форм, реконструкція елементів благоустрою без знесення (перенесення) інших споруд чи комунікацій, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт малих архітектурних форм». Що саме мається на увазі під «встановлення малих архітектурних форм»? Чинне законодавство передбачає «розміщення», яке здійснюється відповідно до вимог Закону про благоустрій населених пунктів.
Відповідь: Під формулюванням «встановлення малих архітектурних форм» необхідно розуміти розміщення малих архітектурних форм, яке здійснюється відповідно до Закону про благоустрій населених пунктів. Слово «встановлення» застосоване як синонім слова «розміщення» і за своєю суттю відповідає йому.
Запитання: Будівництво, капітальний ремонт елементів благоустрою відтепер неможливі без отримання містобудівних умов та обмежень?
Перелік містить вичерпний опис об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються. Отже, якщо заплановані проектні роботи з будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) елементів благоустрою відсутні в Переліку, то замовнику необхідно отримати на ці роботи містобудівні умови та обмеження.
Запитання: Пункт 25 Переліку викладено в новій редакції: «Реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення». Проте визначення термінів «житлове приміщення» та «нежитлове приміщення» містяться лише в ДБН В.2.2-15-2005. Які об’єкти маються на увазі у п. 25, лише ті, що підпадають під визначення, надані у ДБН В.2.2-15-2005? Також має нову редакцію п. 27: «Реставрація, капітальний ремонт будівель і споруд та перепланування приміщень». Проте визначення термінів «будівлі» та «споруди» містяться лише в Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000. Які об’єкти маються на увазі у п. 27: ті, що підпадають під визначення у згаданому Державному класифікаторі? Чи підпадають під дію п. 27 житлові будинки, адже їх можна віднести до категорії споруд у розумінні ДК 018-2000?
Відповідь: При визначенні житлових і нежитлових приміщень потрібно керуватися державними будівельними нормами ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» та ДБН В.22-9-99 «Громадські будинки та споруди», а також нормативними вимогами державних наглядових органів, з обов’язковим забезпеченням проектами стійкості будівель, надійності їх експлуатації, протипожежної безпеки, екологічних та санітарно-гігієнічних правил і норм щодо складових частин комплексу та їх функціональної належності.
Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі — ДК БС) містить визначення понять «споруда» та «будівля», а також поділяє їх за функціональним призначенням.
Споруди — це будівельні системи, пов'язані із землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
Будівлі — це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.
До будівель відносяться : житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти тощо.
Інженерні споруди — це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо.
Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта.
До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди тощо.
ДК БС призначено для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.
Таким чином, пункт 27 Переліку застосовується до всіх будівель і споруд, визначених ДК БС.
Відповідь надано прес-службою Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (офіційний сайт: http://www.minregionbud.gov.ua, тел./факс (044) 590-47-91; (044) 590-47-92 e-mail: press@minregionbud.gov.ua).
Коментар від редакції
1. Отже, відповідно до Наказу № 109 Мінрегіону в абз. 2 п. 2.1 Порядку № 109 були внесені зміни, згідно з якими слова «протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви» було замінено словами «у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зміни не суттєві, але виникли запитання: як саме і в які терміни будуть надаватися містобудівні умови та обмеження?
І так, у попередній редакції зазначена вище норма чітко встановлювала, що містобудівні умови та обмеження мають бути надані протягом десяти днів з дня реєстрації відповідної заяви. Відтепер же містобудівні умови та обмеження надаються в порядку, встановленому Законом про регулювання містобудівної діяльності. У той же час цей Закон прямо не встановлює вимоги щодо подання заяви для отримання містобудівних умов та обмежень. Більше того, Закон про регулювання містобудівної діяльності окремо не визначає термін, протягом якого мають бути надані містобудівні умови та обмеження. Натомість він передбачає, що розгляд заяви та надання вихідних даних (складовими яких є містобудівні умови та обмеження) або прийняття рішення про відмову у видачі вихідних даних здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
З цього приводу Мінрегіон пояснив, що містобудівні умови та обмеження будуть надаватися у складі вихідних даних (що саме передбачено п. 3 ст. 29 Закону про регулювання містобудівної діяльності) у десятиденний термін (п. 6 ст. 29 Закону про регулювання містобудівної діяльності). Інакше кажучи, відтепер для надання містобудівних умов та обмежень не встановлюється окремий термін, а на них розповсюджується строк, визначений для отримання вихідних даних.
2. Наказом № 49 п. 2.3. Порядку № 109 було викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі відсутності документів на право землекористування (при реконструкції) містобудівні умови та обмеження можуть надаватися без цих документів.
Нагадаємо, раніше містобудівні умови та обмеження могли надаватися без документів на право землекористування у разі реконструкції або капітального ремонту об’єктів соціальної інфраструктури державної та комунальної власності. Тобто можливість отримати містобудівні умови та обмеження у разі відсутності документів на землекористування обмежувалася лише випадками здійснення реконструкції та капітального ремонту об’єктів соціальної сфери державної та комунальної власності. Відтепер же таке право отримали всі забудовники, незалежно від того, які об’єкти будівництва реконструюються. Це підтверджує в своїх роз’ясненнях і Мінрегіон.
3. У пунктах 5, 6, 9, 11, 14 Переліку було виключено слова «капітальний ремонт». Це в свою чергу поставило під сумнів можливість забудовників здійснювати капітальний ремонт об’єктів, визначених у вказаних вище пунктах, без отримання містобудівних умов та обмежень.
Але щодо цього Мінрегіон наводить п. 27 Переліку, в якому зазначається, що при реставрації, капітальному ремонті будівель і споруд та переплануванні приміщень отримання містобудівних умов та обмежень не потрібне. Тобто можна говорити про те, що Наказ № 49 «узагальнив» можливість проведення капітального ремонту об’єктів, зазначених в пунктах 5, 6, 9, 11, 14 Переліку через п. 27 цього ж Переліку. Інакше кажучи, вказані об’єкти «увійшли» до складу будівель і споруд. До визначення термінів «будівлі» та «споруди» ми ще повернемося.
4. Пункт 18 Переліку було викладено в новій редакції, відповідно до якої тепер отримання містобудівних умов та обмежень не потрібне у разі встановлення малих архітектурних форм, реконструкція елементів благоустрою без знесення (перенесення) інших споруд чи комунікацій. Нагадаємо, раніше цим пунктом передбачалося, що в отриманні містобудівних умов та обмежень немає необхідності у випадку будівництва, реконструкції та капітального ремонту елементів благоустрою без знесення (перенесення) інших споруд чи комунікацій, реконструкції, реставрації, капітальному ремонті малих архітектурних форм.
Основне запитання, яке виникло: що мається на увазі під «встановленням малих архітектурних форм»? У свою чергу нагадаємо, що чинне законодавство передбачає можливість «розміщення малих архітектурних форм», яке здійснюється відповідно до вимог Закону про благоустрій населених пунктів.
Мінрегіон пояснив, що під формулюванням «встановлення малих архітектурних форм» необхідно розуміти «розміщення малих архітектурних форм», тобто ці слова в такому випадку є тотожними.
Крім того, виникло запитання — здійснення будівництва та капітального ремонту елементів благоустрою відтепер неможливі без отримання містобудівних умов та обмежень?
Мінрегіон пояснив: якщо заплановані проектні роботи з будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) елементів благоустрою відсутні у Переліку, то замовнику необхідно отримати на ці роботи містобудівні умови та обмеження.
У свою чергу, нагадаємо, що перелік об’єктів, які є елементами благосустрою, наведено у ст. 21 Закону про благоустрій населених пунктів.
5. Пункт 25 Переліку викладено в новій редакції: «Реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення».
І знову виникло запитання: Які об’єкти належать до «житлових» та «нежитлових» приміщень? Ті, визначення яких містяться в ДБН В.2.2-15-2005? Адже правильне розуміння того чи іншого терміна має неабияке значення в правовій сфері, від цього залежить можливість застосування інших правових норм.
У свою чергу Мінрегіон підтвердив, що, дійсно, при визначенні житлових і нежитлових приміщень потрібно керуватися ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» та ДБН В.22-9-99 «Громадські будинки та споруди».
Відтак:
житлове приміщення — опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання;
нежитлове приміщення — приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду. Є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин.
6. Пункт 27 Переліку викладено в новій редакції, відповідно до якого у випадку реставрації, капітального ремонту будівель і споруд та переплануванні приміщень надання містобудівних умов та обмежень не здійснюється.
Відтепер залишається лише з’ясувати, які ж об’єкти будівництва підпадають під категорію «будівлі» та «споруди».
З метою з’ясування цього Мінрегіон відсилає нас до ДК БС.
Дійсно, ДК БС містить визначення зазначених вище термінів. Отже, щоб з’ясувати, чи необхідно замовнику отримувати містобудівні умови та обмеження в разі, наприклад, капітального ремонту житлового будинку, достатньо звернутися до ДК БС.
Так, будівлі — це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.
У той же час, до будівель відносяться в тому числі й житлові будинки.
Отже, для капітального ремонту житлового будинку немає необхідності отримувати містобудівні умови та обмеження.
