Порядок звернення до суду

Порядок звернення до суду

Володимир Лежнін, юрист, м. Харків
 (e-mail: firm_law@ukr.net)

Майже у кожного виникала необхідність захистити свої права через судову систему України. Звернення до судів регулюється численними законодавчими актами та ще більше роз’яснень самих судів. Тому не ставлячи за мету всеохоплюючий розгляд цього питання, у цій статті будуть висвітлені основні моменти звернення до суду, що допоможуть при обранні методу захисту своїх прав.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Конституція — Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР.

ГПК — Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII.

КАС — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.

ЦПК — Цивільно-процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. № 1618-IV;

Закон про АМК — Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.93 р. № 3659-XII.

Закон про судовий збір — Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Закон про КСУ — Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96 р. № 422/96-ВР.

Закон про третейські суди — Закон України «Про третейські суди» від 11.05.2004 р. № 1701-IV.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод — Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод Ради Європи від 04.11.50 р., ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.97 р. № 475/97-ВР.

У яких випадках звертаються до суду?

Конституція гарантує право на звернення до суду (ст. 55 Конституції).

За загальним правилом до суду звертаються особи (як фізичні, так і юридичні) для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або законних інтересів. До таких обставин слід віднести, зокрема, коли контрагент не виконує обов’язки за договором, необхідно визнати право власності на самочинно збудоване майно, оскаржити незаконне рішення або бездіяльність органів державної влади або місцевого самоврядування тощо.

Необхідно пам’ятати, що до суду слід звертатися, коли право особи вже порушено. Якщо право ще не порушено, а ви звернулися до суду, то у позові буде відмовлено.

Також зверніть увагу, що відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Тобто якщо у договорі передбачено або ви надали розписку про відмову від права звернутися до суду, то такий пункт договору або розписка є недійсними та не може бути перешкодою для подання позову до суду.

Які суди існують в Україні?

В Україні діє розгалужена система судів як за предметом розгляду, так і за місцем розгляду.

Предмет розгляду справи — це ті конкретні правовідносини, які досліджуються судами при вирішенні конкретної справи. За предметом розгляду (предметною підсудністю) суди поділяються на загальні, господарські, адміністративні суди. Більш докладно дивіться табл.1.

Таблиця 1

Предметна підсудність

Таким чином, зверненню до суду передує визначення підсудності — до якого суду звернутися.

У деяких випадках через законодавчу невизначеність виникають проблемні питання. Так, рішення міської ради щодо надання (або відмови) земельної ділянки у користування юридичній особі оскаржується до господарського суду, а не адміністративного. Хоча це рішення є органу місцевого самоврядування, однак воно стосується права користування особи на земельну ділянку (господарські правовідносини) та реалізації міською радою господарської компетенції, владних розпорядчих функцій.

Ще один виняток, рішення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду, а не адміністративного, що чітко встановлено у Законі про АМК.

Тому у кожному конкретному випадку необхідно правильно встановити до якого суду за територіальною підсудністю необхідно звертатися, інакше ваш позов буде повернуто.

Крім предметної, існує також територіальна підсудність, тобто визначення суду для звернення з позовом залежно від місцезнаходження сторін. Така підсудність визначається окремо для кожного виду судочинства (господарського, адміністративного чи цивільного).

Як визначається територіальна підсудність у господарських судах?

Місцеві господарські суди працюють в областях та у мм. Києві, Севастополі.

За загальним правилом господарські справи розглядаються за місцезнаходженням відповідача. Так, якщо відповідач зареєстрований у м. Києві, а ви у м. Харкові, то позов слід подавати до господарського суду м. Києва.

Однак існують винятки , так справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов’язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Тобто справи розглядають за місцем реєстрації виконавця, підрядника, позичальника тощо.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (ст. 15 ГПК).

Існує ще й так звана виключна підсудність. Так, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна (ст. 16 ГПК).

Як визначається територіальна підсудність в адміністративних судах?

Місцеві адміністративні суди функціонують в округах (область або декілька областей), мм. Києві та Севастополі.

Адміністративні справи за загальним правилом також вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, тобто органу державної влади або місцевого самоврядування.

Однак за вибором позивача також і за його місцезнаходженням можуть вирішуватися наступні категорії справ: з приводу оскарження рішень індивідуальної дії (наприклад, рішення про надання земельної ділянки у користування, податкових повідомлень-рішень), а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань) (ст. 19 КАС).

Як визначається територіальна підсудність у загальних судах?

Загальних судів найбільше, вони діють у районах міста, містах, районах.

Загальне правило — позови подаються за зареєстрованим місцем проживання відповідача — фізичної особи, місцезнаходженням юридичної особи (ст. 109 ЦПК).

Позов також може розглядатися місцезнаходженням позивача або місцем завдання шкоди (альтернативна підсудність) у наступних випадках:

— позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин;

— позови про розірвання шлюбу у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача;

— позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину;

— позови, пов’язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;

— позови про захист прав споживачів тощо (ст. 110 ЦПК).

Щодо виключної підсудності слід визначити наступні випадки :

— позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини;

— позови про зняття арешту з майна пред’являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини тощо (ст. 114 ЦПК).

Які вимоги до форми та змісту позовної заяви?

Якщо ви вирішили самостійно написати позовну заяву, то у позові повинно бути відображено:

— найменування суду, до якого подається заява;

— ім’я (найменування) позивача, відповідача третіх осіб, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі;

— ціну позову щодо вимог майнового характеру;

— слова «позовна заява»;

— виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

— витяги із норм законодавства на підтвердження ваших вимог;

— зміст позовних вимог — те, що просити у суду: «прошу суд стягнути з відповідача на користь позивача грошову суму», «прошу визнати недійсним податкове повідомлення рішення № 1 від 01.01.2012 року» тощо.

— перелік документів, що додаються до заяви.

До позовної заяви повинна додаватися банківська квитанція про сплату судового збору, якщо ви не звільнені від його сплати. Звертаємо увагу, що раніше замість судового збору сплачувалося державне мито. Судовий збір почав сплачуватися з 01.11.2011 р.— дати набрання чинності Закону про судовий збір.

Також при подачі позовної заяви до адміністративного та загального суду, ви маєте подати копії позову та усіх документів у кількості учасників процесу (відповідачів та третіх осіб).

При подачі ж позову до господарського суду слід додати докази направлення копії позову та додатків до нього учасникам процесу. Такими доказами можуть бути чек про відправку та опис вкладеного до цінного листа, відмітка про прийняття позову тощо.

Як визначити розмір та куди сплачувати судовий збір?

Зверніть увагу, що не всі категорії позивачів сплачують судовий збір. Так, від сплати судового збору звільняються:

— позивачі — за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

— позивачі — за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

— позивачі — за подання позовів про стягнення аліментів;

— позивачі — за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину;

— інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

— інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;

— позивачі — громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

— позивачі — за подання позовів про уточнення списку виборців;

— позивачі — за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян тощо (ст. 5 Закону про судовий збір).

Більш детально про звільнення від сплати та розміри судового збору читайте Закон про судовий збір (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/print1343034195505383 ).

Якщо ж ви не звільненні від судового збору та бажаєте подати позов, то вам слід перейти на наступне посилання: http://court.gov.ua/sudy/. Обрати потрібний суд та обрати вкладку «Судовий збір». Після цього обрати вид вашого позову, ввести суму позову, П. І. Б., адресу та ІПН. Після цього квитанція буде сформована. Однак не поспішайте її оплачувати, спочатку зателефонуйте до суду та уточніть реквізити для сплати, адже на сайті може бути застаріла інформація. Після цього оплатити квитанцію можна у будь-якому відділенні банку. На обороті квитанції працівник банку повинен зазначити, що сума судового збору у повному обсязі перерахована до бюджету.

Таблиця 2

Основні ставки судового збору на 2012 рік

Куди оскаржити рішення суду?

Якщо суд виніс рішення з яким ви не погоджуєтесь, то таке рішення можна оскаржити. Так, в Україні діє така система вищестоящих судів для оскарження судових рішень:

Ураховуючи існування таких судових ланок, рішення суду першої інстанції може бути оскаржене до апеляційного суду, а потім до касаційної інстанції (Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, Вищого господарського суду, Вищого адміністративного суду). У виняткових випадках рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України.

Яка компетенція Конституційного Суду України?

Крім судів загальної юрисдикції, що описані вище, в Україні існує Конституційний Суд України, до компетенції якого віднесено прийняття рішень та надання висновків у справах щодо:

— конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

— відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;

— додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

— офіційного тлумачення Конституції та законів України тощо (ст. 13 Закону про КСУ).

Таким чином, Конституційний Суд України не вирішує конкретні цивільні або господарські справи, а вирішує чітко окреслене коло питань, що описані вище.

Однак до Конституційного Суду України можна звернутися із конституційним зверненням про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи (ст. 42 Закону про КСУ).

Яке місце займають третейські суди?

Узагалі третейський суд — це недержавний незалежний орган, що утворюється фізичними або юридичними особами для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин (ст. 2 Закону про третейські суди).

Як випливає із визначення, третейські суди не входять до системи судочинства України, оскільки є недержавними. Однак слід бути дуже обережним при підписанні договорів та звертати увагу на відсутність у договорі умови про передачу справи на вирішення третейського суду.

Адже при вирішення конфліктної ситуації ви не зможете захистити свої права через третейський суд, який може знаходитися під впливом вашого контрагенту.

Що вирішує та як звернутися
до Європейського суду з прав людини?

Європейський суд з прав людини є міжнародним органом, який може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на порушення своїх прав, передбачених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод та протоколами до неї.

Європейський суд створений для забезпечення дотримання державами-учасницями (в тому числі й Україною) їхніх зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод та протоколами до неї. Цей суд не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів. Суд також не може безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, діяльність або бездіяльність якого спричинила порушення.

Тому відповідачем у всіх справах є держава Україна, а підстава для звернення — порушення прав, передбачених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (наприклад, затягування суддею розгляду справи, невиконання рішення суду з вини виконавчої служби тощо).

Подавати заяву до Європейського суду з прав людини ви можете після того як використані усі внутрішні засоби юридичного захисту (винесення рішення апеляційною інстанцією), і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення.

Звернення до цього суду відбувається шляхом надіслання на адресу суду заяви, в якій необхідно:

1) навести стислий виклад фактів, щодо яких ви скаржитися, та суть ваших скарг;

2) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на вашу думку, були порушені;

3) назвати національні засоби юридичного захисту, якими ви скористалися;

4) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також стислу інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

Більш детально про звернення до цього суду читайте на офіційному сайті Мін’юсту: http://www.minjust.gov.ua/0/12704.

Висновки

В Україні створено розгалужену судову систему, в якій знаючи загальні принципи легко розібратися. Однак слід бути обережним при підготовці та подачі позовної заяви, адже із кожного правила може бути виняток. До того ж у деяких ситуаціях подачу одного позову, який буде завідомо програшний, можна розділити на декілька етапів, що дасть шанс на виграш (використання процесуальної тактики та стратегії). А тому у будь-якому випадку перед зверненням до суду краще отримати консультацію кваліфікованого юриста.